Рішення

від 29.11.2018 по справі 810/4254/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року м. Київ № 810/4254/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Баришівського ОУПФУ Київської області про визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку її пенсії у зв`язку із втратою годувальника батька та матері із розрахунку 50% пенсії за віком, яка складає менше 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 17 травня 2018 із розрахунку 50 відсотків фактичного розміру пенсії (з урахуванням підвищень та допомог) померлого - батька ОСОБА_2 і 50% розміру пенсії годувальника - матері ОСОБА_3 , що складає 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з виплатою різниці між сумами фактично отриманої пенсії та сумою виплат, належних до сплати за період з 17.05.2018 до дати здійснення перерахунку.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що при здійсненні перерахунку її пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідач не врахував фактичний розмір пенсії померлого батька позивача ОСОБА_2 у сумі 4871,11 грн., яка включала в себе, крім самої пенсії за віком ще і підвищення та допомоги. Крім того вказує, що застосовуючи 50 % відсоток при нарахуванні пенсії від розміру пенсії, яку одержувала її мати відповідач не прийняв до уваги, що розрахована таким чином сума у 770,21 грн. є меншою розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що призводить до порушення її матеріальних прав на одержання пенсійного забезпечення у розмірі, який відповідає встановленому законом мінімуму.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 було відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати без повідомлення учасників справи та виклику до суду для участі у судовому засіданні (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , вказуючи, що 10.10.2017 позивачка звернулась до територіального відділення ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника за померлого батька відповідно до п.1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак до заяви не було додано жодних підтверджуючих документів його страхового стажу та настання інвалідності заявниці до 18 років.

17.05.2018, після одержання всіх необхідних документів, позивачці була призначена пенсія у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% пенсій за віком обох померлих батьків- годувальників: батька та матері. При цьому, розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника розраховувався, виходячи з розміру пенсії за віком ОСОБА_2 без врахування підвищення та допомоги, які були йому особисто встановлені за проживання в гірських населених пунктах; доплат по догляду за інвалідом 1 групи та адресної допомоги як інваліду війни.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались, тому за приписами ч.5 ст. 262 КАСУ, за відсутності клопотань однієї із сторін та/або про розгляд справи з проведенням судового засідання, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити дану справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши зміст та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на нижчевикладене.

Обставини встановлені судом:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом ІІ групи з дитинства, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , виданим 12.03.2018 (а.с. 40).

Згідно довідки до акту МСЕК серії АВ № 1044296 від 07.02.2018, позивачці продовжено інвалідність довічно, з можливістю працювати в створених умовах (а.с. 41).

Батьками заявниці були ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується її свідоцтвом про народження та свідоцтвами про смерть батьків (а.с. 34, 35, 36).

10.10.2017, позивачка звернулася до структурного підрозділу відповідача із заявою, в якій просила призначити їй пенсію у разі втрати годувальників: батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 та матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки вона є інвалідом з дитинства та круглою сиротою.

Рішенням Баришівського ОУПФУ Київської області № 5734/04 від 19.10.2017 їй було відмовлено в переході на пенсію по втраті годувальника на підставі п.1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" замість пенсії по інвалідності через відсутність неалежних документів, що підтверджують таке право. Одночасно позивачці було роз`яснено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються діти померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Розпорядженням відповідача № 132601 від 23.05.2018, після надходження підтверджуючих документів для одержання пенсії у зв`язку із втратою годувальника, позивачці була призначена така пенсія з 17.05.2018 у загальному розмірі 2316,42 грн., яка складається з: 770,21 грн. - 50% пенсії за віком годувальника матері; 1546,21 - 50% пенсії за віком годувальника - батька (а.с. 44-45).

Не погоджуючись із розміром нарахованої пенсії, позивачка, 13.06.2018, звернулась до територіального органу ОУПФУ із заявою, в якій зазначила свою позицію щодо розміру бажаної пенсії та просила роз`яснити їй підстави нарахування пенсії по втраті годувальника - батька, виходячи не з повної суми пенсії, яку він отримував у розмірі 4871,11 грн., тобто без урахування надбавок та доплат(а.с. 47).

Листом № 40/С-01 від 25.06.2018 Баришевське ОУПФУ Київської області повідомило, що після одержання документів, підтверджуючих наявність у заявниці інвалідності з дитинства, її було переведено на пенсію по втраті годувальника у розмірі 50% пенсій за віком померлих батьків годувальників - батька та матері у розмірі 50% від фактичної пенсії кожного з них. При цьому, розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника розраховувався, виходячи з розміру пенсії за віком ОСОБА_2 без врахування підвищень та допомоги, які були йому особисто встановлені за проживання в гірських населених пунктах та надбавки по догляду за інвалідом 1 групи, адресної допомоги інваліду війни (а.с. 48).

Не погоджуючись із діями ОСОБА_4 ОУПФУ ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходив з наступного:

відповідно до преамбули Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

На підставі ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по 3 групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частив другій ст. 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Тобто, Законом встановлені три необхідні умови призначення пенсії по втраті годувальника: непрацездатність члена сім`ї; перебування члена сім`ї на утриманні годувальника; наявність необхідного страхового стажу годувальника.

Пенсія у зв`язку з втратою годувальника виплачується непрацездатним членам сім`ї померлого, які перебували на його утриманні, якщо на момент смерті у нього був необхідний страховий стаж.

Частиною 2 ст. 36 цього ж Закону встановлено коло непрацездатних членів сім`ї до яких належать: подружжя, батьки, якщо вони являються інвалідами або досягли пенсійного віку; діти (в тому числі, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), що не досягли 18 років, або старше 18 років, якщо вони являються інвалідами; діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення 23 років, а діти-сироти - до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони; чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, брат або сестра, дід, баба, незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дитиною годувальника до досягнення 8 років.

Член сім`ї вважається таким, який знаходився на утриманні годувальника , якщо він перебував на повному утриманні годувальника чи отримував від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом для існування. Члени сім`ї, для яких допомога годувальника була основним джерелом для існування, але при цьому вони самі отримують пенсію, мають право за своїм бажанням перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст.37 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного батьків.

Розмір пенсії за віком визначається за формулою, встановленою ст.27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування : П = Зп * Кс, де:П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск: К), де

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 і 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn)

К - страховий стаж за місяці, враховані для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв: Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Коефіцієнт страхового стажу, який застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс = (См * Вс) / (100% * 12), де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку 22-1 заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Пунктом 2.3 Порядку 22-1, встановлений перелік документів, необхідний для оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника:1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, і померлого годувальника (подається в разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що підтверджують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (при наявності); 4) свідоцтво органу РАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї при відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення її померлою; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особа навчається за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, бабуся, брат або сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення ним (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок щодо встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, і звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника); 11) документи про страховий стаж особи, якій призначається пенсія.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

Згідно п. 2.11 Порядку 22-1, документом, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні . У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 3.9 Порядку 22-1).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.3).

Аналізуючи наведені норми закону суд дійшов висновку, що підставою для вчинення дій відповідачем, спрямованих на призначення пенсії у разі втрати годувальника, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Судом встановлено, що позивачкою не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії із заявою встановленого зразка про призначення та виплату їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до вимог статті 44 Закону №1058-IV та необхідним пакетом документів, що дає право на даний вид пенсії, а відтак відповідач не мав підстав для призначення пенсії у порядку та спосіб, запропоновані позивачкою.

Стосовно твердження ОСОБА_1 , що вона є дитиною -сиротою та обов`язку призначення їй територіальним органом ОУПФУ пенсії як непрацездатній дитині-сироті, що втратила годувальника, суд зазначає таке:

відповідно до ч.1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 №2342-IV з наступними змінами та доповненнями, дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки; статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Статтею 5 Закону №2342-IV передбачено, що за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов`язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.

Згідно п.п. 21-23 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 № 866, для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві та м.Севастополі державними адміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей. У рішенні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини. Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.

Зі змісту зазначених положень вбачається, що статус дитини-сироти - це визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Тобто, це особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Статус дитини-сироти встановлюється рішенням відповідного виконавчого органу міської, районної, селищної ради за місцем походження дитини. Наявність у заявниці інвалідності з дитинства та смерть батьків не є доказами набуття статусу дитини-сироти в автоматичному порядку.

Суд констатує, що позивачкою не було дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії у зв`язку із втратою годувальника як дитина-сирота стосовно якої встановлено факт її непрацездатності, матеріали справи не містять доказів звернення її до відповідача у визначеному Законом № 1058-IV порядку, а саме із заявою встановленого зразка про призначення та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог статті 44 Закону та необхідним пакетом документів, що визначає право на даний вид пенсії, а відтак відповідач не мав підстав для призначення такої пенсії.

Звертаючись до відповідача з заявою про призначення пенсії, позивачка не надала достатніх документів, зазначених у вищевказаному Порядку, що взагалі ставить під сумнів правомірність призначення їй такого виду пенсії відповідачем.

Дана позиція суду повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.04.2018 року у справі №№601/198/16.

Таким чином, підстави для визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання Баришівське ОУПФУ Київської області провести перерахунок пенсії у суду відсутні.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.139 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи, що у задоволенні позову позивачці відмовлено, тому понесені нею судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Баришівського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ - 40383617, смт.Баришівка Київської області, вул.Центральна, 3, 07591) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.