Рішення

від 28.11.2019 по справі 620/2851/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2851/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Лобана Д.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача - відділ у Новгород-Сіверському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008, скасувати запис у державному реєстрі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за № 7423685000:01:000:0075.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що в книзі обліку видачі державних актів на земельні ділянки в відділі Новгород-Сіверського району Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області відсутній підпис про те, що позивач отримував зазначений акт. Крім того, земельна ділянка, яка була виділена позивачу внесена в реєстр Держгеокадастру за № 7423685000:01:000:075, але перевіривши зазначені дані на офіційному сайті (https://map.land.gov.ua), позивач дізнався, що його ділянка розташована не вірно, до того ж вона розташована поверх інших земельних ділянок, тобто дані внесені в реєстр не відповідають дійсності.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

У строк, визначений судом, відповідачем відзив на адміністративний позов не подано.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 30.05.2006 позивачем було придбано житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.05.2006 (а.с. 11).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 17-19) позивач є власником 0,2513 га, де вказано що ці дані підтверджуються державним актом від 12.12.2009 ЯЖ 609762, який було видано на підставі рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008, що також підтверджується листом в.о. начальника відділу Новгород-Сіверському району Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області за вих. № М-277/0-0.31-267/141-19 від 29.08.2019 (а.с. 20).

Позивач державний акт від 12.12.2009 ЯЖ 609762 не отримував.

При зверненні до відділу Новгород-Сіверському району Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Команської сільської ради надати зазначений акт позивачу було відмовлено на підставі того, що акт відсутній.

В книзі обліку видачі державних актів на земельні ділянки в відділі Новгород-Сіверського району Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області підпис позивача про те, що він отримував зазначений акт теж відсутній.

Земельна ділянка, яка була виділена позивачу, внесена в реєстр Держгеокадастру за № 7423685000:01:000:075.

На офіційному сайті (https://map.land.gov.ua) міститься інформація, що земельна ділянка позивача розташована не вірно, до того ж вона розташована поверх інших земельних ділянок.

Вважаючи рішення, на підставі якого внесені дані в реєстр, протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, визначено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.04.2004 №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

У розумінні п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з вимогами ч. 2, 3, 4 ст. 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 10 цього Закону:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру (при цьому, суд звертає увагу на те, що за змістом положень Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 № 15 Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру , чинного станом на кінець 2008 року, Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування земельною ділянкою) та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Також п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав шляхом пошуку та отримання державним реєстратором в режимі реального часу відомостей про земельну ділянку, у тому числі відомостей про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі.

Державний реєстратор у разі наявності у нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

У силу вимог п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, а вже потім приймає рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором через неподання заявником чи неотримання

З державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви (ч. 2, 3 ст. 23 цього Закону).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав державному реєстратору подається визначений перелік документів, зокрема: державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Однак, судом було встановлено, що позивач державний акт на право власності на земельну ділянку не отримував, а отже і подати для подальшого внесення в державний реєстр не міг.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008 є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

Позовна вимога про скасування запису в державному реєстрі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за № 7423685000:01:000:0075, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1952-IV (у редакції, яка діє станом на момент розгляду справи судом), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно ч. 5 ст. 26 цього Закону внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Отже зазначена вимога є передчасною та такою, що ґрунтується на припущеннях про можливу бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

В свою чергу, відповідачем взагалі не подано відзив на позов, що у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України може розцінюватися судом як визнання позову повністю.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008.

В іншій частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Команська сільська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області (с. Комань, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16061, код ЄДРПОУ - 04415382).

Повне судове рішення складено 28 листопада 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан