Рішення

від 28.11.2019 по справі 640/2981/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2019 року № 640/2981/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Реставратор до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві провизнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Київський міський центр сім`ї Родинний дім ;

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Реставратор звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати припис від 22 січня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; - визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №18/19/10/26-2/0702/02/2 від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при винесенні оскаржуваних припису та постанови про накладення штрафу не враховані наявні в проектній документації, яку позивач розробляв на замовлення Київського міського центру сім`ї Родинний дім , погодження відповідних уповноважених суб`єктів у сфері містобудування та не взяв до уваги особливості об`єкта архітектури як архітектурної пам`ятки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема звертав увагу учасників процесу на необхідність додержання державних норм, стандартів і правил при здійсненні реконструкції об`єкта архітектури.

Третя особа підтримала позов та просила його задовольнити.

Заслухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні без виклику представників учасників справи.

За наслідками розгляду справи по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27 листопада 2018 року №1494 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві провів планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім`ї Родинний дім нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. А у Шевченківському районі м. Києва .

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем складено Акт б/н від 22 січня 2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 січня 2019 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 січня 2019 року.

Так, перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Реставратор розробило проекту документацію на об`єкт Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім`ї Родинний дім нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. А у Шевченківському районі м. Києва без врахування: 1) розпорядчого акту власника на проведення ремонтно-реставраційних робіт; 2) даних щодо попередніх архітектурних обстежень; 3) комплексних наукових досліджень, відсутні архітектурні дослідження з висновками і рекомендаціями відповідно до п. 14.3 Реставраційного завдання; 4) звітів хіміко-технологічного обстеження, архітектурного дослідження. Крім того, в складі проектної документації відсутні: 5) програма науково-дослідних робіт; 6) програма виконання протиаварійних або невідкладних консерваційних робіт. Окрім того, також: 7) об`єкт будівництва не забезпечений пристроями для обслуговування маломобільних груп населення (приміщення, де можуть перебувати інваліди на кріслах-колясках, слід розміщувати на рівні входу, найближчого до поверхні землі. При іншому розміщенні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ pr EN 81 - 70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів); 8) тамбур шлюз запроектовано глибиною 1,4 м і шириною 1,6 м, а повинен бути не менше 1,8 м, за ширини не менше 2,2 м; відсутні туалетні кабіни для маломобільних груп населення, - чим порушено п. 5.1.1 додатку А, п. 6.1; п. 5.1.3, додаток Е; п. 9.1; п. 6.8; п. 5.1.2 ДБН 2.2-14-2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування , п. 6.1.5; п. 6.13 ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення .

За допущені порушення постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №18/19/10/26-2/0702/02/2 від 07 лютого 2019 року відповідач визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та наклав штраф у розмірі 172890, 00 грн.

Не погоджуючись із виявленими порушеннями та, відповідно, застосованим приписом і штрафною санкцією, позивач звернувся до суду, вказуючи на таке.

Між позивачем та третьою особою - Київським міським центром сім`ї Родинний дім було укладено Договір №22-П від 14 вересня 2017 року на розробку проектної документації по об`єкту - Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім`ї Родинний дім нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. А у Шевченківському районі м. Києва .

При цьому, враховуючи, що об`єкт, який підлягав реставрації є пам`яткою архітектури місцевого значення, проект замовником будівництва був переданий на комплексну експертизу до Державного підприємства Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи Укрдержбудекспертиза , за наслідками якої отримано позитивний Висновок №00-2681-17/ЦБ від 16 березня 2018 року. Окрім іншого, у вказаному Висновку зазначено, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності, довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, енергозбереження.

Щодо інших порушень, позивач звернув увагу на наступне.

Так, в Акті від 22 січня 2019 року в якості виявленого порушення зазначено, що проектну документацію на об`єкт розроблено без розпорядчого акту власника на проведення ремонтно-реставраційних робіт. З цього приводу, з посиланням на відповідні докази, позивач зазначив, що нежитлові приміщення №26 та №27 будівлі за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 3 , Літ. А перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва. Між Київським міським центром сім`ї Родинний дім , Департаментом комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08 лютого 2016 року укладено Договір оренди майна територіальної громади міста Києва №2135 про передачу в оренду нерухомого майна (нежитлових приміщень), яке знаходиться за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 3 , Літ А для розміщення бюджетної установи, яка повністю утримується за рахунок бюджету міста Києва. У відповідності з пунктами 5.3.2, 7.2 та 7.3 Договору Київський міський центр сім`ї Родинний дім отримав згоду Орендодавця (листи від 08 грудня 2017 року №062/05/19-11931 та від 17 вересня 2018 року №060-7585) на проведення ремонтно-реставраційних робіт з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім`ї Родинний дім . Крім того, розпорядчим документом власника на проведення ремонтно-реставраційних робіт є Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09 серпня 2017 року №946 Про перерозподіл видатків бюджету міста Києва , в пункті 2 якого зазначено Завдання на проектування від 14 вересня 2017 року та пункті 4 Реставраційне завдання від 28 вересня 2018 року. Окрім того, Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21 лютого 2018 року №272 Про затвердження адресного переліку об`єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році по головному розпоряднику бюджетних коштів - Службі у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Київському міському центру сім`ї Родинний дім як замовнику виконання робіт передбачені видатки на фінансування згаданого вище об`єкту.

З приводу наступного зазначеного відповідачем порушення, а саме розроблення проектної документації на об`єкт без даних щодо попередніх архітектурних обстежень, - звернуто увагу на те, що розділ 5 ДБН А.2.2-14-2016 визначає склад та зміст попередніх робіт. При попередніх дослідженнях згідно пункту 5.1.2 б) передбачається виконання попереднього архітектурного обстеження, яке в подальшому використовується при оформленні попередніх робіт згідно пункту 5.1.3 Результатом попередніх робіт є: і використовується при виконанні схематичного обміру (підпункт б) пункту 5.1.3), Акту огляду технічного стану пам`ятки (підпункт е) пункту 5.1.3), Акту визначення рівня складності робіт з розроблення документації (підпункт ж) пункту 5.1.3), Акту визначення втрат пам`ятки (підпункт и) пункту 5.1.3). Вказані документи позивачем використані при розробці проектної документації і містяться в том.1 Попередні роботи .

Окрім того, на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю Медінженерсервіс виконано інженерно-геологічні вишукування (Звіт 96/17-00ТВ2, Київ 2017) та обстеження технічного стану конструкцій (Звіт 87/17-00-ТЗ, Київ 2017), копії яких наявні у матеріалах справи.

В якості порушень відповідачем також зазначено, що проектна документація розроблена без врахування комплексних наукових досліджень, відсутні архітектурні дослідження з висновками і рекомендаціями відповідно до пункту 14.3 Реставраційного завдання.

З цього приводу позивач зазначив, що згідно пункту 4.5 та розділу 6 ДБН А.2.2-14-2016 з урахуванням вимог пункту 4.13 Склад та зміст науково-проектної документації встановлюється в залежності від поставлених завдань, спрямованих на збереження пам`ятки. Такі завдання проектувальнику були поставлені Замовником (третьою особою) у додатку №1 до Договору на проектування №22-П від 14 вересня 2017 року (Завдання на виконання робіт з розробки науково-проектної та кошторисної документації для проведення ремонтно-реставраційних робіт) та у Реставраційному завданні від 28 вересня 2017 року. Департамент культури Київської міської ради (КМДА) погодив Завдання на проектування, Реставраційне завдання та розроблену на підставі цих завдань проектну документацію на проведення ремонтно-реставраційних робіт листом №060-9751 від 21 грудня 2017 року, копія якого наявна у справі.

Згідно пункту 14 Реставраційного завдання склад науково-дослідницьких робіт: 14.1 Історико-архівні та бібліографічні дослідження; виконати історичну довідку; 14.2 Натурні дослідження: виконати обмірні креслення в обсязі, необхідному для реставрації; 14.3 Архітектурні, конструкторські, інженерні та інші дослідження виконати з наданням висновків та рекомендацій, в обсязі, необхідному для виконання ремонтно-реставраційних робіт; 14.4 Лабораторні дослідження будівельних та оздоблювальних матеріалів: немає потреби.

На виконання зазначеному позивачем виконані комплексні наукові дослідження, зокрема: Том 2 Книга 1. Історико-архівні та бібліографічні дослідження; Том 2 Книга 2. Обмірні креслення. Архітектурні дослідження; Том 2. Книга 3. Інженерні дослідження (Звіт про технічний стан конструкцій, Інженерно-геологічні вишукування); Том 2. Книга 4 Фотофіксаційні матеріали.

В пункті 14.3 Реставраційного завдання зазначено: Архітектурні, конструкторські, інженерні та інші дослідження виконати з наданням висновків та рекомендацій в обсязі, необхідному для виконання ремонтно-реставраційних робіт. Результати досліджень, висновки та рекомендації згідно цього пункту реставраційного завдання викладені в Томі 3. Книга 1, Розділ 3. Реставрація., Розділ 4. Архітектурні рішення, Розділ 5. Технологія виконання ремонтно-реставраційних робіт. Розділ 6. Основні положення організації реставрації. 7. Конструктивні рішення. А також у Звіті про технічний стан конструкцій. Висновки і рекомендації. Звіт про інженерно-геологічні вишукування. Висновки і рекомендації.

Також в якості порушення відповідачем зазначено, що проектна документація розроблена без врахування звітів хіміко-технологічного обстеження, архітектурного дослідження.

Однак, звіт про архітектурні (інженерні) дослідження викладені в Звіті про технічний стан конструкцій. Висновки і рекомендації. А також у Звіті про інженерно-геологічні вишукування. Висновки і рекомендації. Щодо звітів з хіміко-технологічного обстеження, то, як стверджує позивач, лабораторні дослідження не виконувались, оскільки в останніх немає потреби, про що зазначено у пункті 14.4 Реставраційного завдання та відповідає пункту 4.13 ДБН А.2.2.2-14-2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування .

В якості порушення в акті зазначено, що в складі проектної документації відсутня програма науково-дослідних робіт. Утім, програма науково-дослідних робіт виконана позивачем та викладена в пункті 14 Реставраційного завдання Склад науково-дослідних робіт .

Окрім того, в складі проектної документації відсутня програма виконання протиаварійних або невідкладних консерваційних робіт.

Разом з тим, склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування здійснюється згідно ДБН А.2.2-14-2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування .

У відповідності до пункту 7.2 вищезгаданих ДБН науково-проектна документація на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи розробляється за потреби та складається з матеріалів попередніх робіт, рекомендацій щодо виконання протиаварійних робіт на пам`ятці, робочих креслень та кошторисної документації в обсязі стадії робочого проекту. Виконання протиаварійних (пункт 3.8 ДБН) або невідкладних консерваційних робіт (пункт 3.21 ДБН) не передбачено ні Реставраційним завданням, ні Завданням на проектування. Тому не виконувалось, оскільки відсутня потреба в такому. Крім того, відсутня необхідність сукупності науково обгрунтованих заходів захисту об`єкту культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечення збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їх існуючий вигляд (консервація). Відсутня необхідність у комплексі заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію пам`ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт (протиаварійні роботи).

Також в якості порушення визначено, що об`єкт будівництва не забезпечений пристроями для обслуговування маломобільних груп населення (приміщення, де можуть перебувати інваліди на кріслах-колясках, слід розміщувати на рівні входу, найближчого до поверхні землі. При іншому розміщенні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ pr EN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів); тамбур шлюз запроектовано глибиною 1,4 м і шириною 1,6 м, а повинен бути не менше 1,8 м за ширини не менше 2,2 м; відсутні туалетні кабінки для маломобільних груп населення.

З приводу цього порушення позивач наголосив, що проектування здійснюється в умовах реставрації пам`ятки архітектури місцевого значення, а тому у відповідності до статті 22 Закону України Про охорону культурної спадщини Реставраційним завданням та Завданням на проектування з метою збереження пам`ятки архітектури у пункті 4.2 Том 3 проекту передбачено виконувати обслуговування усіх категорій громадян та маломобільних груп населення працівниками центру за допомогою кнопки виклику працівників центру. Вказане рішення для урахування вимог ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення та водночас збереження пам`ятки архітектури підтверджено висновком Укрдержекспертиза . Крім того, згідно пункту 7.3.1 ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення у підвальних приміщеннях (до яких відноситься і об`єкт будівництва) не дозволяється улаштування робочих місць для інвалідів, з урахуванням даної норми не запроектовані пандуси та ліфти згідно з вимогами ДСТУ pr EN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів).

За наведених обставин, на думку позивача, відповідачем не враховані вказані положення, з чим суд погоджується, а тому неправомірно винесений припис та постанова про накладення штрафу.

Відповідач, у свою чергу, вказував на допущені та зафіксовані в Акті перевірки порушення.

Як вже було зазначено вище нежитлові приміщення №26 та №27 у будівлі по бульвару Тараса Шевченка, 3 літ. А у Шевченківському районі м. Києва, які передані під потреби Київського міського центру сім`ї Родинний дім та на які позивач здійснював розроблення проектної документації, відносяться до пам`ятки архітектури місцевого значення.

Згідно статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Відповідно до статті 22 цього Закону пам`ятки , їхні частини , пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити , змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Частиною першою статті 26 Закону України Про охорону культурної спадщини встановлено, що розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

При цьому, відповідно до частини третьої цієї статті роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

Відповідно до статті 28 Закону вимоги органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших зацікавлених органів щодо умов утримання та використання

пам`яток не можуть призводити до змін пам`яток і не повинні погіршувати їхню естетичну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 року за № 651/19389, затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Відповідно до пункту 3 Порядку для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Вимоги щодо складу та змісту науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування, у тому числі складання реставраційного завдання, встановлено ДБН А.2.2-14-2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування (пункт 4.3 Порядку).

Відповідно до пункту 15.5 Порядку проектна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

З матеріалів справи вбачається, що проектна документація за проектом Ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім`ї Родинний дім нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 3, літ. А у Шевченківському районі м. Києва подавалась до експертної установи - Державного підприємства Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи ДП Укрдержбудекспертиза .

Згідно Експертного звіту №00-2681-17/ЦБ від 16 березня 2018 року за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку з техніко-економічними показниками, зазначеними в звіті.

З Експертного звіту №00-2681-17/ЦБ від 16 березня 2018 року можливо дійти висновку, що ряд фахівців-експертів експертної установи, розглянувши всю проектну документацію на згаданий об`єкт, при цьому, враховуючи вимоги щодо збереження історичної пам`ятки об`єкту, дійшли висновку про її відповідність встановленим чинним на той час положенням законодавства, будівельним нормам та стандартам.

Окрім того, матеріали справи містять висновок судового експерта Науково-виробничого підприємства Спектр Висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження №19-15СЕ від 22 травня 2019 року, за заявою ТОВ Архітектурне бюро Реставратор №04 від 24 квітня 2019 року щодо проведення будівельно-технічного дослідження по об`єкту будівництва: Виконання робіт з розробки науково-проектної та кошторисної документації для проведення ремонтно-реставраційних робіт з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім`ї Родинний дім нежитлових приміщень №26 та №27, в т.ч. підвал будівлі за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 3, Літ А у Шевченківському районі м. Києва, ДК 021:2015 45453000-7 (клас наслідків ССЗ) .

Згідно вказаного висновку: Проектна документація була розроблена з урахуванням даних щодо попередніх архітектурних обстежень.

Проектна документація розроблена з урахуванням комплексних наукових досліджень, з висновками і рекомендаціями та у відповідності до вимог пункту 14.3 Реставраційного завдання.

Реєстраційним завданням вказаного об`єкта будівництва необхідність хіміко-технологічного обстеження не встановлювалася.

Проектна документація була розроблена з урахуванням даних щодо архітектурних досліджень з урахуванням звіту про архітектурні (інженерні) дослідження, які викладені у Звіті Про технічний стан конструкцій та у Звіті Про інженерно-геологічні вишукування .

Програма науково-дослідних робіт наявна в пункті 14 Реставраційного завдання Склад науково-дослідних робіт , яке є невід`ємною частиною проектної документації.

Науково-проектна документація на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи розробляється за потреби та складається з матеріалів попередніх робіт, рекомендацій щодо виконання протиаварійних робіт на пам`ятці, робочих креслень та кошторисної документації в обсязі стадії робочого проекту.

Виконання протиаварійних або невідкладних консерваційних робіт Реставраційним завданням не передбачена.

Проектна документація розроблена з урахуванням вимог державних будівельних норм щодо обслуговування маломобільних груп населення: передбачено обслуговування маломобільних груп населення працівниками центру шляхом кнопки виклику працівників центру.

Проектна документація на реставрацію пам`ятника архітектури погоджена Департаментом культури Київської міської державної адміністрації у відповідності до реставраційного завдання та завдання на проектування.

Вказані проектні рішення затверджено експертним звітом Державного підприємства Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи

Вказана проектна документація за своїм змістом, на момент її передачі замовнику, березень 2018 р., та проведення перевірки (лютий 2019 р.), відповідає вимогам чинних державних будівельних норм та правил з питань, порушених вище .

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої, другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно частин першої-третьої статті 73 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи вищенаведені вимоги законодавства щодо збереження об`єктів культурної спадщини, висновки відповідних фахівців щодо розробленої позивачем проектної документації, - суд дійшов думки про помилковість висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог містобудівної документації.

Також, не залишилась поза увагою суду та обставина, на яку зокрема звертав увагу позивач, що відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: - проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; - експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Утім, відповідачем застосовані негативні санкції лише до позивача, в чому останній вбачає вибірковість та упередженість. Проте, на переконання суду, у разі виявлення уповноваженим органом порушень містобудівних стандартів та правил при розробленні проектної документації на об`єкт будівництва, при цьому, що така проектна документація переглянута відповідними фахівцями в галузі містобудування, та які несуть у встановленому порядку відповідальність за свої висновки, - не мала б бути поза увагою контролюючого органу.

Відповідачем у судовому засіданні не спростовані доводи позивача.

Таким чином, підсумовуючи все вище викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню. Відповідно, застосовані до позивача припис та постанова про накладення штрафу підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Реставратор задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22 січня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №18/19/10/26-2/0702/02/2 від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Реставратор (04070, м. Київ, вул. Спаська, 10-Г, код ЄДРПОУ 16290684) за рахунок бюджетних Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2593,35 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко