Постанова

від 19.11.2009 по справі 6/211-11/441

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/221

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2009 року 08 год.29 хв. № 6/211-11/441

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовом Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" про стягнення 932 482,78 грн. за участю представників сторін:

позивача, Бондаренко Ю.В, довіреність № < Текст >, від < Дата >, СДПІ по роботі з ВПП

відповідач, .Коцюба В.О., довіреність № < Текст >, від < Дата >, АЕК

третя особа, Гирявець М.В., довіреність № < Текст >, від < Дата >, ГУ ДКУ в м. Києві

третя особа, Гирявець М.В., довіреність № < Текст >, від < Дата >, ДКУ

третя особа, Самойленко А.В.., довіреність № < Текст >, від < Дата >, Міністерство фінансів України

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спеціалізована державна податкова інспекція в м. Києві по роботі з великими платниками податків звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача Акціонерної енергопостачальної компанії Київенерго`з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 932 482,78 грн. за іноземними кредитами, отриманими під гарантії Уряду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2008 р. у справі № К-36923/06 (№ 11/441) постанова Господарського суду м. Києва від 27.06.2006 р., та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 р. скасовані, а справу передано до Господарського суду м. Києва.

Господарський суд м. Києва 02.07.2008 р. передав справу до Окружного адміністративного суду м. Києва для розгляду. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2008 р. справа була прийнята до розгляду та призначена дата попереднього судового засідання на 28.04.2009 р.

Під час розгляду справи Окружним адміністративним судом м. Києва позивач -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, подав заяву про збільшення позовних вимог від 09.06.2009 р. №789/9/10-110 та просив стягнути з АЕК Київенерго 2 711 641,23 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що АЕК Київенерго`має заборгованість за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України за Угодою № 4324UA від 14.10.1998 р., укладеною між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Також, між Міністерством фінансів України та Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго 23.07.1998 р. підписано Договір №22-04/16 про субкредитування (далі по тексту -Договір про субкредитування), укладення якого передбачено Розділом 6.01 Угоди про позику як додаткова умова набуття нею чинності. Заборгованість відповідача за даною Угодою складає 2 711 641,23 грн.

Відповідач -АЕК Київенерго , проти позовних вимог заперечує виходячи з того, що позивачем не обґрунтовано право на звернення до суду. Оскільки, на думку відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 113 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства в частині цільового використанням і своєчасного повернення кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України наділені органи Державної контрольно-ревізійної служби України.

Також, позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду. Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач, на його думку, представляє інтереси держави, то про наявність заборгованості позивачу було відомо станом на 25.05.2004. Ця обставина підтверджується надісланням відповідачу листа Міністерства фінансів України від 25.06.2004 № 31-05300-08-10/11293 яким було здійснено донарахування за період з 12.12.1998 р. до 12.04.1999 р.

Проте позовна заява за № 1329/9/10-110 подана до Окружного адміністративного суду м. Києва датована 15.11.2005 року, тобто за межами річного строку для звернення до адміністративного суду встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

Позивач вказує на невірне трактування позивачем умов Угоди про позику № 4324-UA та Загальних умови, які поширюються на Кредитні і Гарантійні угоди для Моновалютних кредитів від 30 травня 1995 року. Позивачем невірно визначено дату виникнення зобов`язань та набуття чинності Угоди про позику № 4324-UA та Договором про субкредитування.

Позивач вказує, що відповідно до Угоди про позику № 4324-UA від 14.10.1998 р. комісійні починають нараховуватися через 60 днів з моменту підписання Угоди, проте пояснення надані позивачем спростовуються такими доказами. Таки чином, Угода про позику, яка була підписана 14.10.1998 № 4324-UA набула чинності тільки після її ратифікації Верховною Радою України Законом України Про ратифікацію Угоди про позику (Проект реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку`від 23.03.1999 № 542-XIV (опублікована в газету Урядовий кур`єр , 1999, 03, 31.03.99 № 59).

Отже, відповідач зобов`язаний оплачувати за користування кредитними коштами після ратифікації Угоди про позику № 4324-UA.Позиція відповідача, щодо набуття чинності Договору в квітні 1999 року підтверджується наступними доказами (додаються), а саме факсограмою МБРР від 13.04.1999 р. та листом Міністерства фінансів України від 12.10.1999 № 20-207/247. Тому, стягнення з відповідача заявленої суми в розмірі 2 711 641,23 грн. суперечить вимогам чинного законодавства України.

Треті особи - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві та Міністерство фінансів України, позовну заяву СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків підтримали з огляду на те, що відповідно до ч. 1, 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов`язань суб`єктам виключно у межах повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.

У разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Розглянувши подані сторонами та третіми особами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов Угоди № 4324UA від 14.10.1998 р. між державою Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, між Міністерством фінансів України та Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго 23.07.1998 р. був підписаний Договір №22-04/16 про субкредитування (далі по тексту -Договір про субкредитування), укладення якого передбачено Розділом 6.01 Угоди про позику як додаткова умова набуття нею чинності.

Відповідно до пункту 2.1 Договору №22-04/16 від 23.07.1998 р. про субкредитування, Загальні умови Банку є невід`ємною частиною цього договору. Пункт 3.6 Договору передбачає обов`язок Субпозичальника сплатити Субкредитору кожні півроку до 15 березня та до 15 вересня комісійні по зобов`язанням по основній невикористаній сумі субкредиту з використанням ставки, яка сплачується час від часу Субкредитором відповідно до Статті ІІ Угоди про позику і становить ѕ відсотка, якщо МБРР не повідомить про її зниження.

Відповідно до пункту 3.7 Договору про субкредитування, Субпозичальник сплачує Субкредитору кожні півроку на зазначені вище дати, відсотки по основній сумі субкредиту, використаній та непогашеній, з використанням ставки, яку Субкредитор сплачує час від часу МБРР плюс маржа в розмірі половини відсотка.

Зважаючи на вищенаведене, обов`язок Субпозичальника (АК Київенерго ) по виплаті комісійних по зобов`язаннях за Договором про субкредитування виникає одночасно з таким обов`язком Позичальника (України в особі Міністерства фінансів) за Угодою №4324UA від 14.10.1998 р. про позику, тобто з моменту нарахування комісійних через 60 днів після дати підписання зазначеної Угоди (Розділ 6.03 Угоди).

Таким чином, відповідно до умов Договору №22-04/16 від 23.07.1998р. про субкредитування, АК „Київенерго" зобов`язана виплатити Міністерству фінансів України ті ж суми, які Міністерство сплачує Міжнародному банку реконструкції та розвитку.

Міністерство фінансів України, відповідно до положень Договору №22-04/16 від 23.07.1998р. про Субкредитування, надсилає рахунки АК „Київенерго", які містять в собі вище зазначені обрахування Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

Крім того, зазначені рахунки містять в собі, плату за надання гарантії (маржа), оскільки Законами України про Державний бюджет України на поточний бюджетний рік, а також на попередні бюджетні періоди встановлено, що юридичні особи, щодо яких Кабінетом Міністрів України приймається рішення про надання кредитів або гарантій, зобов`язані подати зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків, або надати інше належне забезпечення та сплатити до Державного бюджету України плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Міжнародним банком реконструкції та розвитку Міністерству фінансів України було виставлено перший рахунок, з якого видно, що нарахування відсотків банк здійснював через 60 днів після підписання Угоди про позику.

Міністерством фінансів виставлено перший рахунок АЕК „Київенерго" нарахування відсотків в якому було розпочато не через 60 днів після підписання Угоди, а через 60 днів з дати набуття чинності Угодою, тобто її ратифікації.

Таким чином, Міністерством фінансів було в повному обсязі сплачено виставлений МБРР рахунок без відповідної компенсації з боку АЕК „Київенерго", що призвело до необґрунтованих втрат державного бюджету на суму, яка станом на 15.04.2004 року становила 165.153,38 дол. США.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, з метою узгодження суми заборгованості, що виникла в межах Договору №22-04/16 від 23.07.1998 р. про субкредитування за участю сторін та третіх осіб було проведено звіряння розрахунків АК Київенерго`з державним бюджетом України за іноземним кредитом в межах Угоди №4324UA від 14.10.1998р. про надання позики та договору про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998р. За результатом такого звіряння складено Акт звіряння розрахунків (наявна в матеріалах справи) та визначено суму заборгованості, яка за станом на 11.04.2006 року становить 141.344,88 дол. США (713.791,64 грн.), з них: плата за надання гарантій складає -18.695,41 дол. США, плата за обслуговування позики складає 122.649,47 дол. США.

Звіряння розрахунків відбувалось шляхом порівняння виставлених Міжнародним банком реконструкції та розвитку рахунків до сплати Україною та виставлених Міністерством фінансів України рахунків до сплати АЕК „Київенерго" та за матеріалами, представленими Державним казначейством України про сплачені суми з державного бюджету на рахунки Міжнародного банку реконструкції та розвитку по проекту та зарахованими до державного бюджету платежами, які були здійсненні АЕК „Київенерго" по зазначеному проекту. В результаті зазначеного порівняння була встановлена різниця щодо суми по сплаті комісії за резервування коштів в сумі 122.649,47 дол. США. Заборгованість по сплаті за надання гарантій в сумі 18.695,41 дол. США виникла в результаті уточнення виставлених рахунків загалом за весь період впровадження проекту.

Судом встановлено, що плата за надання гарантій почала нараховуватись після початку вибірки коштів АЕК „Київенерго". Водночас, таке нарахування повинно було здійснюватися з урахуванням строку, протягом якого кошти були зарезервовані МБРР, в межах Угоди № 4324UA від 14.10.1998 р. Зазначене вбачається виходячи з наведених положень міжнародного права, Угоди №4324UA від 14.10.1998р. про надання Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку позики та договору про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998р., що укладений між Україною та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго".

Міжнародний банк реконструкції та розвитку в жовтні 2004 року повідомив державу Україну про надання пільг по платі за резервування коштів на рахунках позик за своєчасне та в повному обсязі виконання зобов`язань за укладеними між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку Угодами. При проведенні звірки надання зазначеної пільги було враховано за період з 10.10.2004 року по 11.04.2006 року. Сума пільги за умовний період (2 місяці до встановленої Угодою дати здійснення платежів) змінюється і Міжнародним банком реконструкції та розвитку перераховується. Кінцевою датою виконання зобов`язань Угодою про надання позики встановлено 15 квітня 2018 року.

У відповідності до п.7.1 Договору про субкредитування від 23.07.1998 р. № 22-04/16, АК "Київенерго" несе відповідальність перед Міністерством фінансів України за своєчасність повернення в повному обсязі повної суми кредиту, відсотків по ньому, комісійних по зобов`язанням та за дотриманням цілей використання цих коштів. За прострочення виплат на погашення основної суми субкредиту, комісійних по зобов`язанням та відсотків АЕК "Київенерго" виплачує Міністерству фінансів штраф у обсягах та порядку, встановленого для цього чинним законодавством України.

В разі неспроможності Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" належним чином виконати свої боргові зобов`язання перед Міністерством фінансів України в повному обсязі, вона несе відповідальність власним майном згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 року №1002 "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" передбачено, що органи державної податкової служби у разі невідшкодування у місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під гарантії Уряду України, витрат державного бюджету, що виникли у зв`язку з покриттям гарантом заборгованості за цим кредитом, забезпечують за поданням відповідних фінансових органів за місцем знаходження позичальника стягнення з нього у безспірному порядку повної суми нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.

На виконання вищезазначеної постанови КМ України, Міністерством фінансів України прийнятий наказ від 30.04.1996 року № 88 "Про затвердження Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України -позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 року за №247/1272 (далі - Порядок).

Пеня за несвоєчасність повернення в повному обсязі повної суми кредиту, відсотків по ньому, комісійних по зобов`язанням нараховується Управлінням Державного казначейства у м. Києві на підставі інформації, наданої Державним казначейством України відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України №77 від 01.03.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2001р. за №240/5431 зі змінами та доповненнями.

Відповідач, як доказ сплати заборгованості за іноземним кредитом, надав до суду платіжні доручення (копії в матеріалах справи) та вказував не те, що кредит сплачений підприємством в повному обсязі, а нарахування пені є неправомірним.

Суд з даним твердженням не погоджується виходячи з наступного.

В ході судового розгляду справи за клопотанням сторін була проведена звірка розрахунків між АЕК Київенерго , Міністерством фінансів України та Державним казначейством України за іноземним кредитом залученим Україною в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту Угода про позику № 4324 від 14.10.1998 р., Договір субкредитування № 22-04/16 від 22.10.1998 р., укладений між Міністерством фінансів України та АЕК Київенерго`за період з 12.04.2006 р. по 31.05.2009 р. Акт звірки підписаний сторонами. Згідно з актом звірки заборгованість відповідача складає 2711 641,23 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

В зв`язку з непогашенням в повному обсязі заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, на виконання Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України № 77 від 01.03.2001р., Головним Управлінням Державного казначейства України у м. Києві були направлені до Державної податкової адміністрації у м. Києві подання від 23.09.2005 р. №№528-529 та від 27.03.2009 р. № № 332-333 про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії Київенерго , 2 711 641,23 грн.

Пеня за несвоєчасність повернення в повному обсязі повної суми кредиту, відсотків по ньому, комісійних по зобов`язаннях нараховується Управлінням Державного казначейства у м. Києві на підставі інформації, наданої Державним казначейством України відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені , затвердженої наказом ДПА України №77 від 01.03.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2001 р. за №240/5431 зі змінами та доповненнями.

В зв`язку з непогашенням в повному обсязі заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, на виконання Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України`та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені , затвердженої наказом ДПА України № 77 від 01.03.2001 р., Головним управлінням Державного казначейства у м. Києві було направлено до Державної податкової адміністрації у м. Києві подання від 27.03.2009 р. №№332-333, про застосування до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" суми пені в розмірі 2 711 641,23 грн.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України до органів стягнення відносяться податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення, до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших надходжень.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні`державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 21 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік`та статтею 20 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України`встановлено, що в 2007 та 2008 роках органи державної податкової служби України визнані органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі.

Відповідно до ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданій на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владну управлінську на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 3 частини І статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Пункт 14 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дає ; визначення адміністративного договору, згідно з яким це - дво- або багатостороння і угода, зміст якої складають права та обов`язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем та Державним казначейством України підтверджують обставини, на які позивач посилається при їх обґрунтуванні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнути з Міністерства промислової політики України на користь Держави бюджетну заборгованість в розмірі 2711641,23 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної енергопостачальної компанії Київенерго (01001, м. Київ, вул.. І.Франка, 5, р/р НОМЕР_1 в ФГУ по ВАТ Ощадбанк , МФО 322669; р/ НОМЕР_2 в філії ЗАТ ПУМБ`в м. Києві, МФО 322755; р/р НОМЕР_3 в АКІБ Укрсиббанк , МФО 351005) на користь Державного бюджету України суму заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України в розмірі 2 711 641,23 грн. (два мільйони сімсот одинадцять тисяч шістсот сорок одна грн. 23 коп.) на рахунок Державного казначейства України № 31110105501028 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, ЗКПО Державного казначейства України № 20055032, код бюджетної класифікації № 2303200, символ звітності банку 105 . Стягувач -Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків (03680, м. Київ, вул. Леванєвського, 2, код ЄДРПОУ).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.