Постанова

від 16.11.2009 по справі 9/97

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2009 року № 9/97

10:52

За позовом 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_11, 8) ОСОБА_7 , 9) ОСОБА_8 , 10) ОСОБА_9 , 11) ОСОБА_10 доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про оскарження рішення та зобов`язання вчинити певні дії Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовами до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з вимогами про оскарження рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" безпідставно відмовлено заявникам в перерахунку пенсії, в той час як розмір їх пенсії підлягав перерахунку в зв`язку з прийняттям Міністром оборони України наказу № 175 від 14.04.2007.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що наказ Міністра оборони України від 14.04.2007 № 175 Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України`не має ознак нормативно-правового акта, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, внаслідок чого не може вважатися підставою для перерахунку пенсії позивачів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Позивачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_11 ) знаходяться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві і отримують пенсію відповідно до чинних законодавчих актів України як військові пенсіонери.

За наслідком розгляду питання про перерахунок пенсії позивачам відповідачем було направлено відповідні листи-рішення про відмову в перерахунку пенсії з причин відсутності на це законних підстав.

У відповідності до статті 63 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (№ 2262-XII від 09.04.1992; далі -Закон) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Розглядаючи зміст вказаної норми закону судом вбачається наступне.

Закон передбачає дві окремі підстави для перерахунку пенсій:

· зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців;

· або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Як вбачається зі змісту вказаної вище норми Закону зазначені підстави для перерахунку є самостійними і такими, що не залежать одна від одної. Адже зміна розміру діючого виду грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців може відбуватися як одночасно так і окремо від введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 105 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (№ 489-V від 19.12.2006) установлено, що умови оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, а також умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної статті Державного бюджету постановою КМ України "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" (№ 594 від 28.03.2007; далі - Постанова КМ) дозволено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству транспорту та зв`язку, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державному департаменту з питань виконання покарань і Управлінню державної охорони здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році. Граничні розміри премій, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Міністром оборони України прийнято 14.04.2007 наказ № 175 (далі -175 наказ) яким введено з 01.04.2007 нові збільшені граничні розміри премій які виплачувались військовослужбовцям.

Отже, такий вид грошового забезпечення як премія був збільшений у відповідності до положень вказаного вище наказу.

Потрібно відмітити, що вказані підвищені премії мали місце лише з 01.04.2007 по 31.12.2007. Зазначений термін обумовлений тим, що: 1) згідно зі змістом Постанови КМ дозвіл був наданий в межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році, 2) Постанова КМ діяла до 01.01.2008.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вбачає наявність зміни грошового забезпечення відповідної категорії осіб, причому в сторону збільшення розміру премій, що, у відповідності до положень статті 63 Закону є підставою для перерахунку пенсій.

Суд зазначає, що реєстрація 175 наказу може впливати на перерахунку пенсії тільки тоді, коли такий наказ вводив нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Але таких обставин не мало місце -нові види грошового забезпечення 175 наказом не вводилися.

З огляду на те, що 175 наказом нові види грошового забезпечення не вводяться, а змінюється в сторону збільшення вже діючі види грошового забезпечення (премія), то факт не реєстрації в Міністерстві юстиції України вказаного наказу не впливає на підстави для відмови в перерахунку пенсії. Саме факт зміни розміру такого виду грошового забезпечення і є підставою для перерахунку пенсії у відповідності до положень статті 63 Закону.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо перерахунку пенсії підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що Постанова КМ діяла до 01.01.2008 та у зв`язку з перерахунком пенсій з 01.01.2008 позивачам на підставі положень постанови КМ України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" № 1294 від 07.11.2007 перерахунок потрібно зробити з 01.04.2007 по 31.12.2007.

Окрім того, враховуючи вищезазначене, рішення у формі листів, якими фактично відмовлено відповідачем позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у перерахунку пенсій, які викладено у формі листа, є протиправними та й такими, які підлягають скасуванню.

Також, підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання бездіяльністю протиправною, щодо не перерахунку пенсій у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

Позивачем ОСОБА_11 , ОСОБА_6 заявлені вимоги щодо здійснювання відповідних пенсійних нарахувань в подальшому, тобто сформовано вимогу на майбутнє. Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Також, право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв`язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим. З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ОСОБА_7 заявлені вимоги до суду про визначення та/або визнання права на перерахунок пенсії. Суд вважає зазначені вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Оцінюючи у сукупності положення Кодексу адміністративного судочинства України та зазначені позовні вимоги суд вбачає, що останні не відповідають змісту статей 17, 105, 162 КАС України. Зазначені вимоги про визначення/визнання права виходять за межі повноважень суду у межах адміністративного судочинства (визначення права на пенсію здійснює орган пенсійного забезпечення, а не суд) та не містять за особою мети та способу вирішення публічно-правового спору, що визначено та конкретизовано вищевказаними статтями КАС України. У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем ОСОБА_4 , ОСОБА_5 додатково до відповідача заявлено вимоги про стягнення 8784,60 грн. та 5558,88 грн. відповідно допомоги як інваліду війни 3 групи у відповідності до положень Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (№3551-XII від 22.10.1993). У відповідності до положень статті 17-1 зазначеного закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. У відповідності до положення Про пенсійний фонд України (постанова КМ України від 24.10.2007 N 1261) Пенсійний фон України не є органом праці та соціального захисту населення. Позивачі не надали суду свою згоду чи не згоду щодо заміни неналежного відповідача, що унеможливлює розгляд такого процесуального питання про заміну неналежного відповідача в порядку статті 52 КАС України. З огляду на це позовні вимоги скеровані неналежному відповідачу в цій частині, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до встановлених з ч. 3 ст. 2 КАС України принципів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів по об`єднаній справі підлягають задоволенню в частині.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 100, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними рішення Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 в перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, які викладено у формі листів відносно та скасувати їх.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не перерахунку пенсії у зв`язку із зі зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати пенсії з 01.04.2007 по 31.12.2007 у зв`язку із зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі та у відповідності до постанови КМУ № 594 від 28.03.2007 та наказу Міністра Оборони України № 175 від 14.04.2007 Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям ЗСУ : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_11 ).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -30.11.2009.