Постанова

від 15.01.2010 по справі 2а-5640/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 січня 2010 року 14:05 № 2а-5640/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-мет" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення За участю представників сторін:

від позивачаХілова І.М., Сиротіна І.Г. -представники за довіреністю від відповідачаЛугинець І.І., Кампанченко Н.П. -представники за довіреністю від прокуратури Казак О.А. -представник за довіреністю Товариство з обмеженою відповідальністю "Втор-мет" звернулося в суд з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.11.2008 р. № 000532303/0 (000053/0-2303/0).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем порушуючи норми податкового законодавства України було прийняте незаконне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування на 6 847 395,00 грн. та нараховане податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 953 477,00 грн. (1 775 888,00 грн. -за основним платежем, 177 589,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає своє рішення обґрунтованим і прийнятим без порушення чинного законодавства в результаті перевірки, яка свідчать про порушення позивачем положень Законів України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам" та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Втор-мет" зареєстроване Голосіївською районною державною адміністрацією у м. Києві 25.06.2004 р., перереєстроване 11.01.2008 р. (ЄДРПОУ 33052857).

Відповідно до поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2006-2008 рр. заявлена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість становить 6 847 593,00 грн.: січень 2007 рік -603 972,00 грн., лютий 2007 рік -1 934 492,00 грн., березень 2007 рік -16 850,00 грн., квітень 2007 рік -335 500,00 грн., травень 2007 рік -437 083,00 грн., липень 2007 рік -572 324,00 грн., серпень 2007 рік -372 084,00 грн., листопад 2007 рік -66 925,00 грн., грудень 2007 рік -458 667,00 грн.; січень 2008 рік -176 167,00 грн., лютий 2008 рік -329 445,00 грн., квітень 1 167 667,00 грн., травень 2008 рік -376 417,00 грн.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-мет" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з січня 2007 року по травень 2008 року.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 29.10.2008 р. № 475/1-23-03-33052857, яким встановлено, що позивачем порушено норми податкового законодавства з податку на додану вартість, а саме: пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5., пп. 7.7.1, 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2008 року на суму 6 847 593,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2009 р. № 000053/0-2303/0, яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 6 847 593,00 грн. та визначено до сплати податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 775 888,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 177 589,00 грн.

По-перше, в результаті перевірки було виявлено завищення задекларованих показників податкового кредиту у сумі 2 381 333,00 грн. за рахунок проведення передплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Агротекс". Така позиція податкового органу є помилковою виходячи з наступного.

Взаємовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Агротекс", яке з доводів відповідача заходиться на стадії ліквідації, ґрунтуються на договорі купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 26.08.2005 р. № 58-1/10 та доповнень № 1, № 2, № 3 до зазначеного договору, які були чинні на момент подання адміністративного позову. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Агротекс", згідно зазначеного Договору, як продавцем товару, було видано податкові накладні, які дають позивачу право на податковий кредит. В розрахунок за товар, позивач перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Агротекс". Таким чином, в результаті взаєморозрахунку за договорам, заборгованості не має.

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначеного цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 вищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Податковим законодавством чітко передбачено, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Право платника податку (покупця) на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у зв`язку з придбання товарів (робіт, послуг), кореспондується з обов`язком платника податку (продавця) утримати та перерахувати до бюджету відповідні суми податку.

П.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Слід також зазначити, що цим же Законом України, а саме: п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, встановлено, що до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладеної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про фактичне ненадходження товару з договором. Як було зазначено вище така умова не є єдиною та необхідною умовою для формування податкового кредиту. Всіх ж інших умов, передбачених законодавством, позивачем дотримано.

Крім цього, судом встановлено, що позивачем було реалізоване надане йому пп. 5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" право адміністративного оскарження оспорюваного рішення шляхом звернення зі скаргами до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової адміністрації України.

Так, в рішенні про результати розгляду повторної скарги від 16.03.2009 р. № 853/10/25-114 Державна податкова адміністрація у м. Києві зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Агротекс" має свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на даний час не анульоване, тому посилання відповідача на недійсність виданих ним податкових накладних є помилковим. Також, зазначила, що встановлене перевіркою завищення податкового кредиту на 2 381333,00 грн. по операціям з зазначеними товариством не відповідає вимогам чинного законодавства.

По-друге, в акті перевірки викладені висновки податкового органу про те, що позивачем до суми бюджетного відшкодування безпідставно зарахована сума податку на додану вартість в розмірі 3 282 456,00 грн., яка сформована за рахунок від`ємного значення за 2007-2008 рр., і включена до розрахунку бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2008 рік, згідно податкових накладних виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Агротекс" не в попередньому податковому періоді, а раніше.

Суд вважає такий висновок помилковим виходячи з наступного.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Агротекс", згідно договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 26.08.2005 р. № 58-1/10, як продавцем товару, було видано податкові накладні на суму 3 282 456,00 грн., які, згідно податкового законодавства України, дають позивачу право на податковий кредит. В попередніх податкових періодах сума від`ємного значення з податку на додану вартість була зазначена у р. 26 (залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до сплати податкового кредиту наступного податкового періоду) податкової декларації, що відповідає вимогам податкового законодавства України.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 зазначеного Закону, має від`ємне значення, то, за рішенням платника податку, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), або залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п`ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

З матеріалів справи встановлено, що позивач виконав зазначені вимоги податкового законодавства України в повному обсязі. Вимоги податкового органу про заборону включення до податкового кредиту від`ємних сум ПДВ, які зазначені платником податку раніше в рядку 26 декларації як залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) є неправомірними, оскільки порушують право платника податків самостійно визначати (змінювати) спосіб відшкодування ПДВ в межах передбачених законодавством.

По-третє, судом встановлено, що згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 05.11.2008 р. № 000532303/0 (000053/0-2303/0) відповідачем було нараховане позивачу податкове зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2008 р. у розмірі 1 953 477,00 грн. (1 775 888,00 грн. -за основним платежем, 177 589,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), що порушує норми чинного податкового законодавства України виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов`язання -зобов`язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У разі визначення податкового зобов`язання контролюючим податковим органом, платник податків зобов`язаний погасити нараховану суму податкового зобов`язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону податкове зобов`язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги: перша -надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання і містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов`язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов`язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга - надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в разі, коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв`язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем не було належним чином виконано вимоги Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо порядку узгодження податкового зобов`язання з платником податків, чим порушено його права на апеляційне оскарження.

Таким чином, нараховане податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 953 477,00 грн. (1 775 888,00 грн. -за основним платежем, 177 589,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) узгоджене не було, тому податковий орган не мав права виносити відповідне податкове повідомлення-рішення з урахуванням зазначених сум.

Крім цього, в ході судового розгляду, судом виявлене порушення відповідачем п.9 ст. 11 -1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яким передбачено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться якщо платником подано декларацію з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-мет" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з січня 2007 року по травень 2008 року. В той же час, податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 953 477,00 грн. (1 775 888,00 грн. -за основним платежем, 177 589,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) враховане при винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, було самостійно визначене позивачем за вересень 2008 року.

Позовні ж вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.11.2008 р. № 000532303/0 (№ 000053/0-2303/0) в частині встановлення завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 183804 грн. задоволенню не підлягають, оскільки, судом встановлено, що зазначена сума дійсно, як вказує відповідач, була відшкодована позивачу ще у 2007 року (платіжне доручення на суму 1 183 804,00 грн. від 19.12.2007 р. № 0000001336). З пояснень наданих представниками позивача первинні документи на відшкодування цієї суми були включені до перевіряємих помилково.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, повністю не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об`єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-мет" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.11.2008 р. № 000532303/0 (№ 000053/0-2303/0) в частині встановлення завищення суми бюджетного відшкодування 5 663 789 грн., в частині визначення податкового зобов`язання з ПДВ та зобов`язання сплатити суму податку у розмірі 1 775 888 грн., в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 177 589 грн.

У скасуванні податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.11.2008 р. № 000532303/0 (№ 000053/0-2303/0) в частині встановлення завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 183 804 грн. відмовити.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-мет" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.О. Арсірій