Постанова

від 21.11.2019 по справі 400/770/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/770/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Коваль М.П., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Пономарьової Н.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (надалі - Миколаївське міське відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Миколаївській області, відповідач) про визнання протиправними дій Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Миколаївській області щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах згідно з листком непрацездатності серії АДЖ № 114404 з підстав, зазначених в листі від 10.10.2018 р. № 06-03-1959 про розгляд звернення та зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах, згідно з листком непрацездатності серії НОМЕР_1 №114404.

В обґрунтування позову зазначалось, що позивачу неправомірно відмовлено у виплаті допомоги по вагітності та пологах, оскільки нею були сплачені страхові внески, а припинення підприємницької діяльності не впливає на виплату допомоги.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування країни в Миколаївській області щодо невиплати позивачу допомоги по вагітності та пологах згідно з листком непрацездатності серії АДЖ №114404 з підстав, зазначених в листі від 10.10.2018 р. №06-03-1959 про розгляд звернення.

Зобов`язано відповідача повторно розглянути питання щодо виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах, згідно з листком непрацездатності серії АДЖ №114404.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем сплачено страхові внески зі свого доходу, остання має право на отримання допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами з усіх видів заробітної плати (доходу).

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням Миколаївське міське відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Миколаївській області подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що рішення окружного суду прийняте з порушенням норм матеріального права та неповно з`ясовано обставини, а тому останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задовольнянні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно відповіді Головного Миколаївського управління ДФС у Миколаївській області підтверджено відсутність сплати ОСОБА_1 єдиного соціального внеску в періоді, в якому настав страховий випадок (серпень місяць 2018 року) та сплату єдиного соціального внеску за три квартали 2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що 01.10.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про нарахування та сплати матеріального забезпечення по вагітності та пологах на підставі листка непрацездатності серії АДЖ № 114404.

Листом Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області від 10.10.2018 р. позивачу повернуто заяву-розрахунок, у зв`язку з тим, вбачається відсутність сплати податку із зазначених сум доходу у період з квітня по грудень 2018 року. Встановлення максимальної величини бази нарахування, вказане може мати намір заволодіння коштами Фонду.

24.01.2019 р. позивач подала скаргу до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування країни в Миколаївській області разом із документами для призначення допомоги.

Листом від 18.02.2019 р. № 03-06-350 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування країни в Миколаївській області повернуто заяву-розрахунок ОСОБА_1 , оскільки останньою у період з квітня по грудень 2018 року не був сплачений єдиний соціальний внесок, а підприємницька діяльність зареєстрована нею з метою отримання допомоги.

Згідно з ч.2 ст. 1, п.1 ч.1 ст. 3, ч. 1 ст. 19 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV:

- соціальне страхування здійснюється за принципом законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування;

- терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

- право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що, включають ся до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що подаються до Державної фіскальної служби.

Статтями 1, 2 та 12 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464) встановлено:

- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок;

- Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;

- Пенсійний Фонд України (далі - ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону.

Пунктом 7 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з - тимчасової втрати працездатності , затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22.12.2010 р. № 26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011р. за №111/18849 (далі - Порядок № 26) встановлено, що при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Такі самі вимоги встановлені пунктом 8 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України , затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 р. № 12, який прийнято замість Порядку № 26 - робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування виплат, та у разі відсутності зауважень, протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку.

Відповідно до п.3. ч. 1. ст.1 Закону № 2464 застрахована особа - фізична особа, яка 1 відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 названого закону платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 3 ч. 1 статті 7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Абзац 3 пункту 8 статті 9 встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований_ за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Як установлено матеріалами справи, листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування країни в Миколаївській області від 10.10.2018 р. 06-03-1959 "Про розгляд скарги" щодо невиплати допомоги на суму 229788,10 грн., відповідачем повернуто оригінал заяви-розрахунку від 01.10.2018 р. позивачу. Зі змісту листа убачається, що перед настанням страхового випадку сума сплати єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Проте, податок із зазначених доходів не сплачено.

В листі також зазначено, що розмір доходу, з якого сплачено єдиний соціальний внесок, неоподаткований та встановлення максимального розміру доходу перед настанням страхового випадку може мати намір необґрунтованого і незаконного заволодіння коштами Фонду, Відділенням надано зазначену інформацію до Управління захисту економіки в Миколаївській області.

24.01.2019 р. ОСОБА_1 подала скаргу до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування країни в Миколаївській області разом із документами для призначення допомоги.

Листом від 18.02.2019 р. № 03-06-350 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування країни в Миколаївській області повернуто заяву-розрахунок ОСОБА_1 , з тих підстав, що дані про сплату позивачем єдиного соціального внеску за період з квітня 2018 року по грудень 2018 року в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні. Крім того, в листі відповідач вказує, що державну реєстрацію підприємницької діяльності Данилко ОСОБА_2 проведено 16.05.2018 р., а державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності проведено 11.12.2018 р., що свідчить про те, що остання провела реєстрацію з метою отримання допомоги по вагітності та пологах у завищених розмірах.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції не прийняв до уваги доказ відповідача щодо несплати позивачем єдиного соціального внеску, наданий УФПУ по застрахованій особі ОСОБА_1 у вигляді таблички, оскільки з неї не вбачається, що вона була сформована на підставі даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Проте, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в 2017 році по березень 2018 року включно ОСОБА_1 є найманим працівником ТОВ "АДІСЄМ", заробітна плата позивача за цей період складає від 3230 грн. до 3723 на місяць (мінімальна).

Зі змісту довідок наданих пенсійним органом Форми ОК-7 та Форми ОК-5 стосовно особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) щодо сплати останньою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. вбачається, що у червні-липні 2018 року ФОП ОСОБА_1 сплачено єдиний соціальний внесок з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (55845 грн.), а вже в серпні 2018 року єдиний соціальний внесок сплачено з мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску (3732 грн.).

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області із заявою-розрахунком від 01.10.2018 р. № 3 з документами на виплату останній допомоги по вагітності та пологах згідно з листком непрацездатності серії АДЖ № 114404 виданого на ім`я ОСОБА_1 в сумі 229788,10 грн. за період з 15.08.2018 р. по 18.12.2018 р..

Аналізуючи зазначені вище обставини у їх сукупності, апеляційному суду дають змоги дійти до висновку, що приватний підприємець за декілька місяців до відпустки по вагітності та пологах, зокрема 2 місяці, сплачує єдиний соціальний внесок з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, тоді як в місяці, в якому розпочинається відпустка по вагітності та пологах, єдиний соціальний внесок сплачується вже з мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Так, ОСОБА_1 протягом значного періоду працювала як найманий працівник та згідно з даними довідки Форми ОК-5 "Індивідуальні відомості про застраховану особу" отримувала мінімальну зарплатню, і тільки перед настанням страхового випадку (вагітність та пологи) оформлюється як фізична особа-підприємець, та всього за два місяці сплачує єдиний соціальний внесок у сумі максимальної величини бази нарахування.

Для з`ясування наведеної вище ситуації, судом апеляційної інстанції направлено запит до Головного управляння ДПС у Миколаївській області (Миколаївське відділення) щодо надання інформації про сплату позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

На вимогу апеляційного суду, податковим органом надано відповідь, в якій зазначено, що за даними інтегрованої картки платника ІС "Податковий Блок" ФОП ОСОБА_1 сплачено за спірний період єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 29486,16 грн. :

- травень 2018 р. - 819,06 грн.;

- липень 2018 р. - 25390,86 грн.;

- жовтень 2018 р. - 1638,12 грн.;

- грудень 2018 р. - 1638,12.

Отже, зазначений вище лист Головного Миколаївського управління ДПС у Миколаївській області підтверджує відсутність сплати ЄСВ в періоді, в якому настав страховий випадок (серпень місяць 2018 року) та сплату ЄСВ за 3 квартал 2018 року у жовтні 2018 у встановленому розмірі 819,06 грн. на місяць.

Крім того, данні, зазначені у названому вище листі контролюючого органу, не співпадають з даними, зазначеними у формі ОК-7 наданою позивачем при подані заяви розрахунку для фінансування допомоги по вагітності та пологах.

При цьому згідно листа Управління захисту економіки в Миколаївській області матеріали по ОСОБА_1 зареєстровано УЗЕ в Миколаївській області в ЄО ІТС ІПНП від 16.10.2019 року.

До того ж, в рішенні суду також зазначено, що судом не прийнято до уваги доказ відповідача щодо несплати ОСОБА_1 єдиного внеску, а саме відповідь на запит до УПФУ по застрахованій особі ОСОБА_1 у вигляді таблички, оскільки з неї не

вбачається, що вона була сформована на підставі даних Реєстру застрахованих осіб

Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на

відміну від довідки Форми ОК-7, наданої позивачем.

Проте, такі доводи окружного суду є необґрунтовані, оскільки інформація Пенсійного Фонду України отримана на запит посадової особи органу Фонду (відповідача) в порядку обміну

інформацією, згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 року

№ 494 та Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.09.2013 р. №16-1 а

отже є офіційною інформацією, щодо сплати чи несплати особою ЄСВ.

Таким чином, на підставі усього викладеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не виконано вимог законодавства щодо сплати єдиного соціального внеску, в тому на момент настання страхового випадку (15.08.2018 р.) вона не є застрахованою особою та не має права на отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів відповідача.

Отже, всупереч висновку суду першої інстанції про визнання протиправними дій Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Миколаївській області щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах згідно з листком непрацездатності серії АДЖ № 114404 з підстав, зазначених в листі від 10.10.2018 р. № 06-03-1959 про розгляд звернення та зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах, згідно з листком непрацездатності серії ДЖ № 114404, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області про визнання протиправними дій - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 29 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Коваль М.П.