Постанова
від 28.11.2019 по справі 826/12172/18
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

м.Київ

справа №826/12172/18

адміністративне провадження №К/9901/26444/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сіті Трейдінг" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року (судді: Вівдіченко Т.Р., Костюк Л.О., Собків Я.М.) у справі №826/12172/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сіті Трейдінг" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сіті Трейдінг" (далі - ТОВ "Інтеграл Сіті Трейдінг") звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС від 24 травня 2018 року №722586/40188999 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08 грудня 2017 року №2/- в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та зобов`язати відповідача зареєструвати вищеозначену податкову накладну в ЄРПН датою її фактичного надходження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням судів позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, зокрема, вказує на протиправність дій суду щодо поновлення строку та прийняття апеляційної скарги відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року до розгляду.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 27 грудня 2017 року позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ Південний Енерготехнічний Завод (Договір поставки від 31 жовтня 2017 року № 31-10) за датою першої події - поставки товару, складено і направлено до ДФС України на реєстрацію податкову накладну від 08 грудня 2017 року №2/- на загальну суму 1054800 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 175800 грн.

В свою чергу, автоматизованою системою ДФС України платнику направлено Квитанцію від 27 грудня 2017 року, у якій зазначено, що у відповідності до вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація означеної ПН зупинена, оскільки така відповідає критеріям ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання за товарами згідно УКТ ЗЕД: 0402, 1207, 2007, 2008, 0806. В той же час, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

21 травня 2018 року на виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені пояснення, а також документи на підтвердження реальності спірної господарської операції.

За результатами розгляду наданих документів Комісія ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 08 грудня 2017 року № 2/- на суму 1054800 грн. (ПДВ - 175800 грн.) в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що реальність спірної господарської операції підтверджена належним чином складеними первинними документами, укладення правочину спрямоване на настання реальних правових наслідків, відповідна господарська операція відповідає економічному змісту і діловій меті діяльності позивача та його контрагента, а відтак оскаржуване позивачем рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної є протиправним.

Суд апеляційної інстанції підтримав таку позицію суду першої інстанції, водночас, дійшов висновку про допущення судом грубого порушення норм процесуального права, що унеможливлює задоволення позовних вимог у заявленому вигляді.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ДФС України не може виступати відповідачем у даній справі, оскільки не приймало оскаржуваного рішення. Натомість, оскаржуване рішення прийнято ГУ ДФС у м. Києві, яке не є відповідачем у даній справі.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами статті 341 КАС України під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підставою для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд визначив участь у справі неналежного відповідача - ДФС України.

Так, в ході апеляційного перегляду справи представником ДФС України надано Витяг з протоколу ГУ ДФС у м. Києві № 42 від 24 травня 2018 року, з якого судом встановлено, що рішення про відмову ТОВ "Інтеграл Сіті Трейдінг" у реєстрації податкової накладної від 08 грудня 2017 року №2/- в ЄРПН прийнято комісією ГУ ДФС у м. Києві, а не, як помилково вказав позивач, - ДФС України.

Колегія суддів враховує, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Однак, під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що у цій справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну, чим допустив порушення норм процесуального законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 КАС України).

З аналізу статті 48 КАС України вбачається, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

Таким чином, в силу наведених вище приписів процесуального законодавства суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження був позбавлений можливості в межах наданих йому КАС України процесуальних повноважень виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та здійснити заміну первинного відповідача належним відповідачем.

Так само в силу приписів статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення поршень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову, заявленого до неналежного відповідача.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не можна вважати такими, що дають підстави для скасування судового рішення, оскільки відповідно до положення частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Касатором таких порушень не наведено і не доведено.

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сіті Трейдінг", - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення28.11.2019
Оприлюднено02.12.2019
Номер документу86000085
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/12172/18

Постанова від 28.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 27.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 25.09.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 05.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Постанова від 05.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 05.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Постанова від 05.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 05.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 05.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 19.07.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні