Рішення

від 25.11.2019 по справі 640/13116/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/13116/19

н/п 2-а/640/479/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря Бломберус С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу №640/13116/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області Дигало Артема Михайловича про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2019 року ОСОБА_2 поштою направив до суду позов, у якому просить: скасувати постанову серії НК № 145855 від 15.06.2019 року за ч. 2 ст. 122 про притягнення його до відповідальності.

Як на підставу позову посилається на те, що 15.06.2019 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він нібито, керуючи транспортним засобом не подав сигнал покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні з крайньої лівої смуги руху в середню смугу руху, чим порушив п. 9.2б) ПДР України.

Ухвалою суду від 04.07.2019 року відкрито провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити.

Відповідач не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, письмового відзиву не надав.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частковому з наступних підстав.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №145855 від 15.06.2019 року, винесеної інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в харківській області ДПП, лейтенантом поліції Дигало Артемом Михайловичем, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

В оскаржуваній постанові вказується, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mersedes Е200 , номерний знак НОМЕР_1 , 15 червня 2019 року, за адресою м. Харків, площа Конституції 26, не подав сигнал покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні з крайньої лівої смуги руху в середню смугу руху, чим порушив п. 9.2 б) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. В результаті чого було прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (чотириста двадцять п`ять гривень).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував твердження позивача, що він не порушував п. 9.2 б) ПДР України та не подав сигнал покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні з крайньої лівої смуги руху в середню смугу руху.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимоги ПДР України.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

В графі до постанови додається не зазначено будь-яких доказів на підтвердження порушення водієм ПДР України.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України до суду не надано.

Отже, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

З приводу доводів позивача щодо неправомірності розгляду справи на місці вчинення правопорушення та не складення протоколу суд зазначає наступне.

зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу (у редакції Закону №767-VII від 23.02.2014) визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення… Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

У Рішенні від 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 (п. 2.3), Конституційним судом України зазначено, що перелік адміністративних правопорушень, які підлягають розгляду у скороченому провадженні (тобто фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення) є вичерпним і може бути змінений лише законом, зокрема, такий перелік порушень передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 258 Кодексу (у редакції Законами № 767-VII від 23.02.2014)

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 14.07.15р. № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП (в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII), протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, навіть якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа не складає протокол про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином, згідно з положеннями ч.ч. 2,3,4,5 вказаної статті Законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, в тому числі, справи відносно позивача.

Рішення КСУ 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 приймалось до внесення змін до ч. 2 ст. 258 КУпАП в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII, а тому на ці випадки не поширюються.

У зв`язку з цим, відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу, тому відповідач діяв правомірно у вказаній частині і ці обставини не є самостійними підставами для скасування постанови.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Враховуючи, що сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області Дигало Артема Михайловича про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 145855 від 15.06.2019 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_3 .

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_3 - закрити.

Рішення може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Київським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області від 26.11.2015 року, АДРЕСА_1 .

Відповідач інспектор взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області Дигало Артем Михайлович, 61033, м. Харків, вул. Шевченко, 315-А.

Головуючий -