Постанова

від 28.11.2019 по справі 910/8918/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. Справа№ 910/8918/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Чорногуза М.Г.

секретар судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін:

від позивача Святюк С.П.,

від відповідача Атаманюк Г.В.,

розглядає апеляційні скарги

Антимонопольного комітету України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 (повний текст рішення складено 13.09.2019)

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

у справі № 910/8918/19(суддя Мандриченко О.В.)

За позовом Компанії "Блоссом Інвестментс ОУ"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Компанія "Блоссом Інвестментс ОУ" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем при прийнятті рішення від 25.04.2019 року № 284-р неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосовано норми матеріального права.

24.07.2019 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просив суд першої інстанції вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії Рішення Антимонопольного комітету України від 25.04.2019 року № 284-р.; заборони Антимонопольному комітету України вчиняти будь-які дії, пов`язані стягненням з компанії "Блоссом Інвестментс ОУ" грошових коштів у вигляді штрафу у розмірі 55 000 000 (п`ятдесят п`ять млн.) грн., накладеного рішенням Антимонопольного комітету України № 284-р від 25.04.2019 року, прийнятого за результатами розгляду справи № 24- 26.13/50-18, та пені до вирішення справи № 910/8918/19 по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 року заяву Компанії "Блоссом Інвестментс ОУ" про забезпечення позову задоволено частково, заборонено Антимонопольному комітету України вчиняти будь-які дії, пов`язані з стягненням з компанії "Блоссом Інвестментс ОУ" грошових коштів у вигляді штрафу" у розмірі 55 000 000,00 грн., накладеного рішенням Антимонопольного комітету України № 284-р від 25.04.2019 року, прийнятого за результатами розгляду справи № 24- 26.13/50-18, та пені до вирішення справи № 910/8918/19 по суті. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

01.10.2019 року Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/8918/19.

В обґрунтування даної заяви комітет посилається на те, що позивач не надав доказів, а суд першої інстанції не навів в ухвалі обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову вказаним у заяві шляхом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Компанії, за захистом яких вона звертається до суду, тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 року у задоволенні клопотання Антимонопольного комітету України про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/8918/19 відмовлено повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обґрунтування заявником вимоги про скасування заходів забезпечення позову зводяться здебільшого до викладення необґрунтованості та недоцільності заяви Компанії "Блоссом Інвестментс ОУ" про забезпечення позову та безпідставності постановлення судом відповідної ухвали про забезпечення.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, Антимонопольний комітет України подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції є безпідставною, необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не правильно застосував ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд має можливість скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи, яке ґрунтується на відсутності підстав для вжиття таких заходів. Окрім цього, на думку комітету позивач не надав доказів, а суд першої інстанції не навів в ухвалі обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову вказаним у заяві шляхом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів компанії, за захистом яких вона звернулась до суду, тому місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Євсіков О. О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 року у справі №910/8918/19 та призначено її розгляд на 28.11.2019 року.

20.11.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 28.11.2019 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як встановлено ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому згідно ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно ч. 1 ст. 48 цього Закону, ч. 1 ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до ч. 5 ст. 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до ч. 3 ст. 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до ч. 3 ст. 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Незалежно від положень ч. 4 цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч. 5 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Так, в силу норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України в силу своїх повноважень приймають відповідні рішення, а саме: рішення у заявах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 28 Закону), рішення у справах про узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 31 Закону), рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 48 Закону).

Втім, колегія суддів зазначає, що хоча й в даному випадку спірне рішення Антимонопольного комітету України прийняте у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку п. 12, ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , це не означає, що суд зобов`язаний зупиняти дію такого рішення в будь-якому випадку, оскільки для вжиття таких заходів необхідна наявність обґрунтованих підстав для вжиття таких заходів.

Зокрема, колегія суддів звертає увагу, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.

В даному випадку, колегія суддів звертає увагу на пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України, якою передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Тобто, в даному випадку наявне право позивача в разі звернення комітету до суду про стягнення з компанії штрафу та пені накладеного оскаржуваним Рішенням Комітету подати клопотання про зупинення провадження, а суду в провадженні якого перебуватиме така справа наявне зобов`язання її зупинити до вирішення даної справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано доказів того, що комітет має намір або вчиняє дії щодо звернення до суду з позовом про стягнення з компанії штрафу та пені накладеного оскаржуваним Рішенням Комітету.

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що комітет повно та всебічно обґрунтував своє клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/8918/19, оскільки відсутні будь-які докази того, що невжиття заходів забезпечення позову вказаним у заяві шляхом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що місцевий господарський суд помилково вважає, що скасування заходів забезпечення позову можливе лише у разі коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, оскільки ст. 145 Господарського процесуального кодексу України учаснику справи надано право подавати клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а суду надано право у разі вмотивованого клопотання скасовувати таке забезпечення. При цьому в даній статті відсутні будь-які виключення, які передбачають скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів також звертає увагу, що оскільки ст. 145 Господарського процесуального кодексу України не містить підстав та критеріїв вмотивованості клопотання, доводи, покладені в його основу можуть бути пов`язані з відсутністю у суду підстав для вжиття таких заходів раніше.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що оскільки частина п`ята статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.

Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.

Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду №914/938/19 від 14.11.2019 року.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали є незаконними та не можуть бути достатніми підставами для відмови у скасуванні заходів забезпечення позову, відтак апеляційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 року - скасуванню.

Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п.2 ч.1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284, ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 року у справі №910/8918/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 року у справі №910/8918/19 скасувати.

3. Клопотання Антимонопольного комітету України про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/8918/19 вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 року задовольнити.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 року.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 року у справі №910/8918/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.11.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Євсіков

М.Г. Чорногуз