Постанова

від 25.11.2019 по справі 904/2268/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2019 року Справа № 904/2268/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Грачов А.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Машаров В. Ф., директор;

від відповідача: Головко О. М., довіреність №24-5-05 від 28.12.2018, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-ЕЛЕКТРОСЕРВІС", м. Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 у справі №904/2268/19 (суддя Манько Г.В., повне рішення складено 08.08.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-ЕЛЕКТРОСЕРВІС", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

про стягнення 37 223 грн 76 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СМ-ЕЛЕКТРОСЕРВІС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" борг у сумі 37223,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №511150667 від 12.05.2015 в частині оплати поставленої продукції.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції не надав, під час розгляду справи в суді першої інстанції у судовому засіданні 06.08.2019 проти позову заперечував. Як зазначено в описовій частині рішення суду від 06.08.2019 Відповідач посилався на підробку документів (паспортів та сертифікатів якості), за якими було поставлено продукцію, з приводу чого відкрито кримінальне провадження, та протокол №1 комісійного огляду, яким встановлено, що електродвигуни не можуть бути використані в умовах Відповідача через виявлення слідів корозії.

Крім того, Відповідачем по справі до суду першої інстанції була подана зустрічна позовна заява про стягнення збитків в сумі 228918,00 грн, яка ухвалою суду від 06.08.2019 повернута без розгляду як така, що подана з пропущенням встановленого процесуального строку, підстави для поновлення якого відсутні.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 у справі №904/2268/19 (суддя Манько Г.В.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що поставлена продукція є невідомого походження, оскільки виробники не підтвердили її виробництво на своїх підприємствах. Суд дійшов висновку, що Відповідачу завдані збитки у розмірі оплати продукції неналежної якості на суму 228918,00 грн, які до теперішнього часу йому не повернуті, тому наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ТОВ "СМ-ЕЛЕКТРОСЕРВІС", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про повне задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд безпідставно взяв до уваги факт порушення кримінального провадження за фактом підроблення офіційних документів та на підставі цього відмовив у задоволенні позову, порушивши принцип презумпції невинуватості сторони до винесення судом обвинувального вироку;

- суд зробив передчасний висновок про порушення умов договору з боку Позивача, не дослідивши всіх фактичних обставин справи;

- посилання на наявність механічних дефектів є безпідставним, оскільки в силу Інструкцій з користування для коректної роботи контакторів необхідно періодично проводити їх технічне обслуговування;

- суд безпідставно прийняв до уваги доводи однієї сторони, та не вказав жодних аргументів щодо неприйняття доводів Позивача;

- помилковим є висновок суду щодо нанесення Відповідачу збитків та поставки неякісного товару, таких доказів матеріали справи не містять, а посилання Відповідача та суду на акт комерційного огляду електродвигунів безпідставне, оскільки Позивачем ці двигуни були забрані та враховано їх у взаємозаліках між сторонами.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи №904/2268/19 між суддями від 18.09.2019 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

04.11.2019 після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою суду від 23.09.2019, Центральним апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-ЕЛЕКТРОСЕРВІС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 у справі №904/2268/19. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні на 25.11.2019. Відповідачу у строк до 19.11.2019 надано право подати відзив на апеляційну скаргу тощо.

У судовому засіданні 25.11.2019 повноважний представник Позивача підтримав заявлену апеляційну скаргу, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про повне задоволення позову.

Повноважний представник Відповідача у судовому засіданні 25.11.2019 проти апеляційної скарги усно заперечив. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надав.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

12.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "CM-ЕЛЕКТРОСЕРВІС" (постачальник, надалі - Позивач) та Публічним акціонерним товариством "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (покупець, надалі - Відповідач) було укладено Договір №511150667 (надалі - Договір), відповідно до якого Відповідач прийняв на себе зобов`язання поставити продукцію матеріально-технічного призначення (далі товар). Строк дії Договору з урахуванням додаткових угод №№1, 2 до нього - до 31.12.2020 (а.с. 21-22).

Згідно п.1.1 Договору найменування, асортимент, номенклатура, кількість, ціна умови і терміни постачання товару зазначаються у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що разом з товаром Позивач передає Відповідачу наступні документи: рахунок-фактуру, товарну накладну, товарно- транспортну накладну (якщо товар постачається залізничним або автомобільним транспортом), сертифікат якості виробника, або документ, що підтверджує якість продукції, інші документи (при необхідності паспорт, інструкцію по експлуатації та інші), документи, визначені відповідною специфікацією до договору.

Датою постачання товару і датою переходу права власності є дата підписання сторонами акту приймання - передачі або дата, зазначена покупцем на товарно-транспортній накладній при прийманні товару. Сторони у відповідній специфікації можуть обумовити інші умови визначення дати постачання і дати переходу права власності на товар (п. 3.10 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за Договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в специфікаціях до договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період жовтень - грудень 2018 року Позивачем Відповідачу була поставлена продукція за специфікаціями №67 від 15.05.2018 на суму 23880,00 грн, №90 від 25.10.2018 на суму 3472,80 грн, №91 від 30.10.2018 на суму 27456,00 грн, №92 від 06.11.2018 на суму 15840,00 грн, №93 від 15.11.2018 на суму 360,00 грн, №94 від 16.11.2018 на суму 2160,00 грн, №96 від 30.11.2018 на суму 1142,40 грн.

Відповідач за отриману продукцію в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 37223,76 грн, що і стало підставою звернення з даним позовом.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З аналізу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку, про наявність правовідносин з постачання товару.

Так, згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 1 цього Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження позовних вимог Позивачем надані наступні докази щодо поставки продукції, за якою виникла спірна заборгованість:

за специфікацією №67 від 15.05.2018 - рахунок-фактура №СФ-0000139 від 15.05.2018 на суму 23880,00 грн, протокол №1 комісійного огляду про виявлені невідповідності по якості продукції, накладна на повернення №ВН-0000001 від 17.12.2018 на суму 11940,00 грн, підписана Позивачем в графі отримав , видаткова накладна не надана;

за специфікацією №90 від 25.10.2018 - рахунок-фактура №СФ-0000305 від 25.10.2018 на суму 3472,80 грн, видаткова накладна №РН-0000277 від 10.12.2018 на суму 3472,80 грн (підписана тільки з боку постачальника);

за специфікацією №91 від 30.10.2018 - рахунок-фактура №СФ-0000309 від 30.10.2018 на суму 27456,00 грн, видаткова накладна №РН-0000259 від 14.11.2018 на суму 27456,00 грн (підписана обома сторонами без заперечень);

за специфікацією №92 від 06.11.2018 - рахунок-фактура №СФ-0000315 від 06.11.2018 на суму 15840,0 грн, видаткова накладна №РН-0000258 від 07.11.2018 на суму 15840,00 грн (підписана обома сторонами без заперечень);

за специфікацією №93 від 15.11.2018 - рахунок-фактура №СФ-0000324 від 15.11.2018 на суму 360,00 грн, видаткова накладна №РН-0000273 від 05.12.2018 на суму 360,00 грн (підписана тільки з боку постачальника);

за специфікацією №94 від 16.11.2018 - рахунок-фактура №СФ-0000325 від 16.11.2018 на суму 2160,00 грн, видаткова накладна №РН-0000270 від 03.12.2018 на суму 2160,00 грн (підписана тільки з боку постачальника, в графі отримав стоїть підпис, ідентичний підпису директора Позивача);

за специфікацією №96 від 30.11.2018 - рахунок-фактура №СФ-0000341 від 30.11.2018 на суму 1142,40 грн, видаткова накладна №РН-0000276 від 06.12.2018 на суму 1142,40 грн (підписана тільки з боку постачальника).

Будь-яких інших доказів, що підтверджують означені поставки продукції Позивачем до матеріалів справи не надано. Представник Відповідача отримання продукції за не підписаними видатковими накладними заперечує.

Тому, враховуючи, що постачання продукції Позивачем та отримання її Відповідачем первинними доказами, оформленими належним чином, не підтверджено, безсумнівним є отримання товару Відповідачем лише за підписаними ним видатковими накладними: №РН-0000259 від 14.11.2018 на суму 27456,00 грн та №РН-0000258 від 07.11.2018 на суму 15840,00 грн. За іншими поставками суд робить висновок про їх недоведеність.

Отже, матеріалами справи підтверджена поставка Відповідачу продукції на загальну суму 43296,00 грн.

Відповідно до специфікацій №№ 91, 92, за якими продукція була отримана, визначені наступні умови оплати: 100% по факту постачання 14 календарних днів.

Позивачем до матеріалів справи надані виписки з банківських рахунків, що підтверджують оплату Відповідачем продукції за Договором (а.с. 46-65, 106-132, т.1).

Водночас, вказані оплати судом не враховуються, оскільки вони містять призначення платежу за іншими рахунками. Доказів щодо зміни призначення платежу, яку має право здійснювати лише Відповідач, суду не надано.

Доказів оплати продукції за видатковими накладними №РН-0000259 від 14.11.2018 на суму 27456,00 грн та №РН-0000258 від 07.11.2018 на суму 15840,00 грн згідно виставлених рахунків №СФ-0000309 від 30.10.2018 на суму 27456,00 грн та №СФ-0000315 від 06.11.2018 на суму 15840,00 грн матеріали справи не містять.

В акті звіряння розрахунків станом на 18.03.2019, який підписаний Позивачем, останнім зазначено про залік рах. №139 від 15.05.2018 на суму 8358,00 грн. Однак, доказів проведення такого заліку до матеріалів справи не надано. Заборгованість за видатковою накладною №РН-0000259 від 14.11.2018 складає 27456,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги заявлені в сумі 37223,76 грн та суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 ГПК України), стягнення з Відповідача підлягає борг в заявленій сумі 37223,76 грн, що утворився за поставлену продукцію за видатковими накладними №РН-0000259 від 14.11.2018 на суму 27456,00 грн та №РН-0000258 від 07.11.2018 на суму 15840,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1,2,5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 237 ГПК України суд при ухваленні рішення вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин тощо.

Як вбачається зі змісту судового рішення від 06.08.2019, судом не були досліджені обставини, на яких ґрунтувалися позовні вимоги.

В описовій частині рішення судом досліджені обставини поставки за специфікаціями, що не були предметом спору, тобто суд вийшов за межі позовних вимог.

На ці специфікації (№№ 32, 40, 65, 72, 79) посилався Відповідач у поданому зустрічному позові, який був повернутий судом ухвалою суду від 06.08.2019. Поставки товару за вказаними специфікаціями не були підставою позову.

Висновки мотивувальної частини рішення суду також стосуються вимог зустрічного позову, який судом до розгляду не приймався.

Так судом зазначено, що з поданих доказів встановлено, що Позивач купував у Відповідача товар як якісну, сертифіковану продукцію, виготовлену на підприємствах-виробниках, як зазначено у супровідних документах на поставлений Відповідачем товар. По факту з`ясувалося, що в порушення договірних зобов`язань поставлений Відповідачем товар є продукцією невідомого походження, оскільки виробники не підтвердили її виробництво на своїх підприємствах, відповідно, справжність паспортів та сертифікатів якості, наданих Позивачу Відповідачем, чим завдав Позивачеві збитки у розмірі сплаченої неналежної якості продукції на суму 228 918,00 грн.

Таким чином суд зробив висновок: Відповідач до теперішнього часу грошові кошти, сплачені за отриману Позивачем продукцію не повернув , у зв`язку з чим у задоволенні позову відмовив.

Враховуючи викладене, рішення суду не є обґрунтованим, бо ухвалене без повного та всебічного з`ясування обставин, на які Позивач посилався як на підставу своїх вимог. З`ясування обставин зустрічного позову є неправомірним, бо він не приймався судом до розгляду, а заперечень з приводу позовних вимог у письмовій формі (відзиву на позов) Відповідачем не надано, як і доказів на його обґрунтування.

Рішення суду також не може бути визнано законним, бо судом за результатами вирішення спору через не з`ясування всіх обставин справи були неправильно застосовані норми матеріального права та спір вирішений невірно, чим порушено право Позивача на справедливий суд.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Виходячи з конструкції ч.1 ст.6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Рішення суду від 06.08.2019 не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України, отже не може свідчити, що був дотриманий принцип справедливості судового розгляду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2019 Відповідачем до суду першої інстанції було подане клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження №12019040660000069 за фактом підроблення паспортів якості, сертифікатів на придбану за Договором продукцію до набрання законної сили рішення у кримінальній справі.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З урахуванням ч. 3 ст. 195 ГПК України зупинення провадження у справі на визначеній підставі можливе лише до стадії розгляду по суті.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження №12019040660000069 судом першої інстанції розглянуто не було, ані ухвала про закриття підготовчого провадження від 23.07.2019, ані рішення суду не містить висновку суду щодо його вирішення.

Не зважаючи на викладене, підстави для зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження №12019040660000069 у суду першої інстанції були відсутні, оскільки товар, що був прийнятий, в будь-якому випадку має вартість, а в разі встановлення судом у кримінальній справи обставин підробки та невідповідності його сертифікатам якості, Відповідачем можуть бути застосовані положення п. 5.8. Договору за наявності відповідних умов.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції як прийняте при неповному з`ясуванні обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи, порушенні норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду справи відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-ЕЛЕКТРОСЕРВІС", м. Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 у справі №904/2268/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 у справі №904/2268/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-ЕЛЕКТРОСЕРВІС" (03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, 26, кв. 63, поштова адреса - 04112, м. Київ, вул. Руданського, 4-б, кв. 136, код ЄДРПОУ 21671508) борг - 37223, 76 грн (тридцять сім тисяч двісті двадцять три грн 76 коп), витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви - 1921, 00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн 00 коп.) та судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 2881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну грн 50 коп.), про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена 02.12.2019.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд