Рішення

від 27.11.2019 по справі 902/825/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2019 р. Cправа № 902/825/19

за позовом :Приватного підприємства "Снек - Клуб" (вул. Університетська, б. 231/11, м. Мелітополь, Запорізька обл., 72312)

до :Товариства з обмеженою відповідальності "Тесмілс" (вул. Волошкова, б. 51 А, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 44784,77 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: Пузій О.В.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

01.10.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Приватного підприємства "Снек - Клуб" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесмілс" про стягнення 44 784,77 грн.

Ухвалою суду від 03.10.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/825/19. Визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи по суті на 30.10.2019 р.

На визначену дату судом 30.10.2019 р. в судове засідання представники сторін не з`явились, при цьому про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 03.10.2019 р.

При цьому, суд зауважує, що від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 30.10.2019 р. розгляд справи було відкладено на 27.11.2019 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 27.11.2019 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача в режимі відеоконференції до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Представник відповідача не з`явився, направлена кореспонденція суду повернута з поштовою відміткою: "За закінченням строку зберігання".

З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції з Мелітопольським міськрайонним суду Запорізької області.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.11.2019 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між ПП Снек-Клуб (Постачальник) та ТОВ "Тесмілс" (Покупець) було укладено договір поставки № 138 від 18.07.2018 р.

Згідно умов п. 1.1. цього договору Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити палички з лосося Ікрянікі - далі товар.

Умовами договору визначено, що найменування, асортимент, кількість та якісні характеристики товару, порядок поставки, строки оплати товару узгоджуються Сторонами в Специфікаціях на кожну окрему партію товару, які є невід`ємною частиною даного договору ( п.1.2. договору).

Пунктом 4.1. договору ціна товару є договірною , зазначається з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору складається з сум оплаченого та поставленого товару протягом строку дії договору.

Умовами договору між сторонами було погоджено - у разі невиконання Покупцем умов оплати вартості товару зазначених в рахунках та/або в Специфікаціях до цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У разі невиконання або неналежного виконання Покупцем умов оплати вартості Товару, зазначених в рахунках та/або в Специфікаціях до даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника окрім пені, передбаченої цим пунктом, штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми простроченого платежу за кожен випадок несплати або несвоєчасної сплати вартості Товару, або за кожний випадок невиконання письмових вимог Постачальника про усунення порушень (п. 5.2. договору).

Застосування передбачених цим договором штрафних санкцій є правом, а не обов`язком Постачальника. Незважаючи на те, що застосування штрафів та пені, інших майнових вимог є правом, а не обов`язком Постачальника. Покупець у будь-якому випадку зобов`язаний сплатити Постачальнику передбачені цим Договором штрафні санкції та понесені Постачальником збитки протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня. коли Покупець дізнався про існування підстав для застосування до нього штрафних санкцій чи стягнення збитків, якщо інший строк не зазначено у вимозі Постачальника.

Під датою , зазначеною у вимозі "Постачальника ", у цьому договорі розуміється дата відтиску штемпеля (печатки) відділення поштового зв`язку на опису вкладення до листа, яким Постачальником направлено вимогу на адресу Покупця.

Під строком, зазначеним у вимозі Постачальника у цьому Договорі розуміється строк на виконання вимог, який визначається Постачальником одноосібно, та вказується у вимозі Постачальника ( п.п. 5.1.,5.2.,5.3. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору - договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2019 р. включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Якщо до 01 грудня календарного року жодна зі Сторін письмово не заявить про припинення договору, то строк дії договору продовжується на наступний календарний рік без обмеження по кількості разів пролонгації. Датою письмової заяви Сторони про припинення договору вважається дата штемпеля відділення поштового зв`язку на описі вкладення до листа про припинення договору.

Закінчення строку дії договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за його виконання. Закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання Сторін, які виникли на підставі даного договору.

Специфікацією № 1 від 19.07.2019 р. було узгоджено постачання Покупцю палички з лосося "Ікрянікі" копчені на суму 3 600,00 грн; палички з лосося "Ікрянікі" пікантні на суму 3 733,33 грн; палички з лосося "Ікрянікі" фасовка 35 гр. на суму 25 000,00 грн.

Згідно пункту 2.1 Специфікації № 1 від 19.07.2019 р. Покупець зобов`язаний був здійснити оплату за продукцію у сумі 38 800,00 грн протягом 8 банківських днів з моменту постуки товару вказаного у цій Специфікації.

Позивачем в позові стверджується, що фактичне отримання вказаного товару покупцем підтверджується підписом представника ТОВ "Тесмілс" і печаткою цього підприємства на видатковій накладній № РН-000402 від 19.07.2019 р.

Таким чином, граничний строк оплати покупцем отриманого товару становить 31.07.2019 р.

Матеріалами справи стверджується порушення відповідачем умов договору в частині проведення розрахунків за поставлений товар, що і стало підставою звернення до суду про стягнення боргу та нарахованих штрафних санкцій.

Оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті отриманого товару.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 38 800,00 грн, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 38 800,00 грн в повному обсязі.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 1 932,56 грн; штрафу в розмірі 3 880,00 грн; 172,21 грн 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами договору між сторонами було погоджено - у разі невиконання Покупцем умов оплати вартості товару зазначених в рахунках та/або в Специфікаціях до цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У разі невиконання або неналежного виконання Покупцем умов оплати вартості товару, зазначених в рахунках та/або в Специфікаціях до даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника окрім пені, передбаченої цим пунктом, штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми простроченого платежу за кожен випадок несплати або несвоєчасної сплати вартості Товару, або за кожний випадок невиконання письмових вимог Постачальника про усунення порушень.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою системи ЛІГА ЗАКОН , розрахунки заявлених до стягнення пені в розмірі 1 932,56 грн; штрафу в розмірі 3 880,00 грн; 172,21 грн 3 % річних судом не виявлено помилок.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені в розмірі 1 932,56 грн; штрафу в розмірі 3 880,00 грн; 172,21 грн 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору, специфікації та чинному законодавству.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем заявлено наступну вимогу: на підставі ч. 10 та 11 ст. 238 ГПК України в рішенні про стягнення вказаного боргу вказати про нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3 % річних до моменту виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Органу (особі), що буде здійснювати примусове виконання рішення суду по справі цим позовом остаточну суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3 % річних, які підлягають стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСМІЛС" (21034, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Волошкова, будинок 51 А, код ЄДРПОУ 42788075) на користь приватного підприємства Снек-Клуб (72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Університетська, б. 231/11, код ЄДРПОУ 40663732), розраховувати за правилами, визначеними у мотивувальній частині вказаного рішенні суду та до моменту виконання повного виконання цього рішення суду.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд зауважує, що застосування даної норми є правом та прерогативою суду, а не обов`язком.

Суд дослідивши матеріали справи не вбачає підстав для задоволення даної вимоги.

Як визначає ст. 72 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

З огляду на все викладене вище, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 1 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 23.09.2019 р. між Адвокатським бюро Пузія Олексія Вікторовича та ПП "Снек - Клуб" було укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.2. договору Бюро відповідно до узгоджених Сторонами доручень підготовлює, підписує та подає до Господарського суду Вінницької області позовну заяву про стягнення з "Тесмілс" (код ЄДРПОУ) суми заборгованості, пені штрафу та 3 % річних, клопотання, апеляційні скарги письмові пояснення, заяви та інші документи правового та процесуального характеру; представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в судових засіданнях в суді; дає письмові роз`яснення, пояснення, довідки з правових питань, що виникають у діяльності Клієнта; надає правову допомогу Клієнтам з підготовки судово-прцесуальних документів, а також правильного оформлення договорів і здійснює допомогу в їх укладенні.

У відповідності до акту про надання професійної правничої допомоги від 23.09.2019 р. адвокатом зшідно ордуру було надано професійну правничу допомогу (підготовка позовної заяви до Господарського суду Вінницької) на суму 1 500,00 грн., що підтверджується сплатою відповідно до платіжного доручення № 580 від 24.09.2019 р.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "Тесмілс" (вул. Волошкова, б. 51 А, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 42788075) на користь Приватного підприємства "Снек - Клуб" (вул. Університетська, б. 231/11, м. Мелітополь, Запорізька обл., 72312, код ЄДРПОУ 40663732) основний борг в сумі 38 800,00 грн ; пені в розмірі 1 932,56 грн; штрафу в розмірі 3 880,00 грн; 172,21 грн 3 % річних; витрат на сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500, 00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 02 грудня 2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Університетська, б. 231/11, м. Мелітополь, Запорізька обл., 72312)

3 - відповідачу (вул. Волошкова, б. 51 А, м. Вінниця, 21034)