Рішення

від 21.11.2019 по справі 904/2866/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2019м. ДніпроСправа № 904/2866/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Назаренко С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 2; ідентифікаційний код 39835428)

до Селянського (Фермерського) господарства "Кравченко" (53261, село Дмитрівка Нікопольського району Дніпропетровської області; ідентифікаційний код 32328730)

про стягнення 35 005 грн. 67 коп.

Представники:

від позивача: Синьогіна Я.В.- представник, довіреність від 10.05.2019р. №-4-0.62-115/62-19;

від відповідача: представник не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2967/19 від 05.07.2019), в якій просить суд стягнути з відповідача - Селянського (Фермерського) господарства "Кравченко" 35 005 грн. 67 коп. - шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано заяву (вх.№32017/19 від 18.07.2019р.) про усунення недоліків, якою було усунуто недоліки позовної заяви визначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.19р. здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 17.10.2019р. о 11:30 год.

Позивач у клопотанні (вх.№47212/19 від 17.10.2019р.) просить перенести розгляд справи у зв`язку з тим, що представник буде приймати участь у іншому судовому засіданні, яке відбудеться у Третьому апеляційному адміністративному суді.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019р. відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 12.11.2019р. о 11:30 год.

Представник позивача у клопотанні (вх.№51814/19 від 12.11.2019р.) надав для приєднання до матеріалів справи копію постанови від 25.04.2019р. про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 21.11.2019 о 12:45год.

У судове засідання 21.11.2019р. з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим відправленням направленим на адресу відповідача та повернутим до суду з відміткою поштового органу - за закінченням встановленого строку зберігання .

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Проте, відповідач відзиву на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 21.11.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України") визначено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Частиною а підпункту 25 1 пункту 4 Положення встановлено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

У грудні 2017 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу), яка не передана у власність, користування (оренду) площею 24.0 га., що розташована в районі земельної ділянки із кадастровим номером 1222955700:02:053:0002 на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 14.12.2017р. №506-ДК/488/АП/09/01/-17 (а.с. 15), в якому зафіксовано наступне:

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу), яка не передана у власність, користування (оренду) площею 24,0 га., що розташована в районі земельної ділянки із кадастровим номером 1222955700:02:053:0002 на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області самовільно зайнята та використовується СФГ Кравченко в особі ОСОБА_1 для вирощування озимих сільськогосподарських культур;

- за результатами візуального обстеження встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу), яка не передана у власність, користування (оренду) площею 24,0 га. засіяна озимою - сільськогосподарського культурою;

- оглянута земельна ділянка використовується СФГ Кравченко в особі ОСОБА_1 за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї;

- СФГ Кравченко в особі ОСОБА_1 самовільно займає та використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу) площею 24,0 га. для вирощування озимих сільськогосподарських культур, що розташована в районі земельної ділянки із кадастровим номером 1222955700:02:053:0002 на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, відповідальність за що передбачена пунктом б статті 211 Земельного кодексу України та статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

У зв`язку з необхідністю визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття Селянського (Фермерського) господарства "Кравченко" земельної ділянки, сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу), яка не передана у власність, користування (оренду) площею 24.0 га., що розташована в районі земельної ділянки із кадастровим номером 1222955700:02:053:0002 на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області складено акт від 14.12.2017р. №506-ДК/164/АО/10/01/-17 обстеження цієї земельної ділянки (а.с. 13).

Також Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видано припис від 14.12.2017р. №506-ДК/0188Пр/03/01/17 (а.с. 17) на усунення Селянським (Фермерським) господарством "Кравченко" у 30-денний термін виявленого правопорушення, а саме: звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. Відповідачу 18.12.2017р. вказаний припис було надіслано поштою, про що свідчить відмітка про вручення (надіслання).

За результатами проведеної перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Томаківському, Нікопольському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пузирь Олексієм Вячеславовичем 14.12.2017р. складено протокол про адміністративне правопорушення №506-ДК/0171П/07/01/-17 про порушення керівником Селянського (Фермерського) господарства "Кравченко" вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України (а.с. 19-20).

Постановою державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Томаківському, Нікопольському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пузирь Олексія Вячеславовича від 28.12.2017р. №506-ДК/0170По/08/01/-17 про накладення адміністративного стягнення визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. (а.с. 21-22).

Згідно з розрахунком (а.с. 23-24), здійсненим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Томаківському, Нікопольському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Пузирь Олексієм Вячеславовичем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", розмір шкоди, заподіяної Селянським (Фермерським) господарством "Кравченко" в особі ОСОБА_1 , внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу), яка не передана у власність, користування (оренду) площею 24,0 га., що розташована в районі земельної ділянки із кадастровим номером 1222955700:02:053:0002 на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, становить 35 005 грн. 67 коп.

Листом від 18.12.2017р. №31-4-0.4-14737/2-17 (а.с. 25) громадянину ОСОБА_1 було направлено матеріали про проведеного державного контролю за дотриманням земельного законодавства стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу), яка не передана у власність, користування (оренду) площею 24.0 га., що розташована в районі земельної ділянки із кадастровим номером 1222955700:02:053:0002 на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Таким чином, за доводами позивача, в силу вищенаведеного та приписів статей 122, 152, 157, 211 Земельного кодексу України та 167, 170, 1166 Цивільного кодексу України Селянським (Фермерським) господарством "Кравченко" повинно відшкодувати державі 35 005 грн. 67 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття Селянського (Фермерського) господарства "Кравченко" земельної ділянки, сільськогосподарського призначення держаної форми власності (землі запасу), яка не передана у власність, користування (оренду) площею 24.0 га., що розташована в районі земельної ділянки із кадастровим номером 1222955700:02:053:0002 на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв`язок між двома першими елементами; вина завдавача шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, потрібна наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача та причинний зв`язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Позивач свої позовні вимоги ґрунтує на протиправній поведінці Селянського (Фермерського) господарства "Кравченко", яка полягає у самовільному користуванні земельною ділянкою без достатніх на це правових підстав.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 12, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу; від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (стаття 13 Конституції України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 цього ж Кодексу (стаття125 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлено перевіркою вимог дотримання земельного законодавства, проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, зафіксовано актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 14.12.2017р. №506-ДК/488/АП/09/01/17, актом обстеження земельної ділянки від 14.12.2017р. №506-ДК/164/АО/10-/01/17 та протокол про адміністративне правопорушення від 14.12.2017р. №506-ДК/0171П/07/01/17, які не оскаржені у визначеному законом порядку.

Відповідно до постанови від 25.04.2019р. ВП№55910903 про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження з примусового виконання постанови №506-ДК/0170По/08/01/17, виданої 28.12.2017р. державним інспектором Пузирь О.В. про стягнення штрафу закінчено у зв`язку з його фактичним виконанням.

Однак, розмір шкоди, який є предметом даного позову, підлягає доведенню, оскільки є оціночним поняттям та підлягає доказуванню у межах розгляду даної справи.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" (далі - Методика).

Так, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель та для земель житлової та громадської забудови за встановленими формулами, закріпленими у пункті 4 Методики. При цьому, складові формул для визначення розміру шкоди для земель житлової та громадської забудови та інших категорій земель є різними в залежності від категорії земель за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), визначається за такою формулою:

Шс = Пс x Нп x Кф x Кі , де

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель зацільовимпризначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначається відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. № 738.

Позивач в обґрунтування розміру шкоди посилається на розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, виконання якого здійснено державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Томаківському, Нікопольському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Із розрахунку вбачається, що розмір шкоди розрахований за формулою, визначеною для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови).

Для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, були визначені наступні показники:

- категорія земель за основним цільовим призначенням (графа 3 розрахунку) - землі сільськогосподарського призначення (у зв`язку з чим розрахунок здійснювався саме за формулою для всіх категорій земель);

- форма власності - державна.

Отже, виходячи з того, що чинним законодавством передбачено дві різні формули щодо розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, при визначенні розміру такої шкоди необхідно враховувати категорію земель самовільно зайнятої земельної ділянки.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (стаття 19 Земельного кодексу України).

Відомості про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, як передбачено частини 1 статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр", містяться в єдиній державній геоінформаційній системі - Державний земельний кадастр.

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю. (стаття 2 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру (стаття 3 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 6 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу; кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; Поземельні книги (частина 1 статті 18 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Індексна кадастрова карта (план) є картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану) (частина 1 статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим (частина 1 статті 20 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. (частина 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України).

Доказів зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки у порядку, визначеному частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України, суду не надано. З огляду на це суд доходить висновку про правомірність використання формули, визначеної для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), при здійсненні розрахунку розміру завданої відповідачем шкоди.

У пункті 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Оскільки матеріалами справи підтверджується як наявність в діях відповідача по самовільному зайняттю земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу), яка не передана у власність, користування (оренду) площею 24,0 га., що розташована в районі земельної ділянки із кадастровим номером 1222955700:02:053:0002 на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, повного складу цивільного правопорушення, так і розмір заявлених до стягнення збитків, позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області слід визнати законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що спростовують доводи позивача.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 921 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 2; ідентифікаційний код 39835428) до Селянського (Фермерського) господарства "Кравченко" (53261, село Дмитрівка Нікопольського району Дніпропетровської області; ідентифікаційний код 32328730) про стягнення 35 005 грн. 67 коп. - задовольнити.

Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Кравченко" (53261, село Дмитрівка Нікопольського району Дніпропетровської області; ідентифікаційний код 32328730) на користь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 2; ідентифікаційний код 39835428) 35 005 (тридцять п`ять тисяч п`ять) грн. 67 коп. - шкоди, завданої внаслідок самовільного використання земельної ділянки площею 24.0 га та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

02.12.2019р.