Рішення

від 02.12.2019 по справі 910/11598/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2019Справа № 910/11598/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Князькова В. В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП , Полтавська обл., м. Полтава

до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ

про стягнення 52 659,60 грн, -

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 52 659,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № УЗ/ЦЛ-18626/Ю від 20.11.2018 в частині здійснення оплати товару у встановлений договором строк, у зв`язку з чим позивачем за прострочення грошового зобов`язання нараховано пеню в сумі 30 712,41 грн, 3% річних в сумі 5 135,24 грн та інфляційні втрати в сумі 16 811,95 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

26.09.2019 до суду надійшов відзив на позов від представника філії Пасажирська компанія Акціонерного товариства Українська залізниця , до якого додано копію довіреності від 25.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 відзив Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія Акціонерного товариства Українська залізниця від 26.09.2019 вих. № 2609-03 повернуто відповідачу без розгляду та встановлено додатковий строк (п`ять днів з дня вручення даної ухвали) для подання відзиву на позов.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103051261325 та № 0103051261350 ухвалу суду від 03.10.2019 отримано Акціонерним товариством Українська залізниця та філією Пасажирська компанія Акціонерного товариства Українська залізниця 09.10.2019.

Однак, у строк, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019, а саме протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про повернення без розгляду відзиву на позов, відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення позивача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

20.11.2018 між філією Пасажирська компанія Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП (постачальник), за результатами проведення процедури закупівлі відкриті торги відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922 - VIII оголошення № UA- 2018- 10-05- 000388-b, було укладено договір поставки № УЗ/ЦЛ - 18681/Ю (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Відповідно до п. 4.1 договору, загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 516 743,00 грн (п`ятсот шістнадцять тисяч сімсот сорок три гривні 00 коп) без ПДВ, ПДВ 20% - 103 348,60 грн (сто три тисячі триста сорок вісім гривень 60 коп).

Відповідно до п. 5.1. - 5.4. договору, постачальник здійснює поставку продукції на умовах DDP (поставка зі сплатою мита), пункт призначення: виробничий підрозділ вагонне депо станції Київ - Пасажирський філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул.. Уманська,6, м. Київ, 03049; виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо Львів філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Рудненська, 32, м. Львів, 79052; Виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо станції Одеса - Головна філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Середньофонтанська, 26, м. Одеса, 65039; виробничий підрозділ Дніпровське пасажирське вагонне депо філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: просп. Сергія Мігоняна, 42б, м. Дніпро, 49064; виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо Харків - Сортувальний філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Велика Панасівська. 201, м. Харків, 61040, або інший виробничий підрозділ філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , по території України вказаний в рознарядці замовника (відповідно до вимог ІНКОМТЕРМС ред. 2010р.). Вантажовідправником продукції може бути третя особа, зазначена постачальником. Поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення поштою цінного листа з описом вкладення та направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail ) . Після отримання рознарядки по електронній пошті (E-mail) постачальник повинен протягом доби направити замовнику лист на електронну пошту (E-mail) замовника, що підтверджує отримання рознарядки, та повідомлення про готовність виконання рознарядки у зазначені терміни. Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника. Замовник не несе відповідальність за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника. За необхідності, рознарядка може бути відкоригована замовником, про що обов`язково повідомляється постачальнику. Датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції замовником за адресою яка вказана в специфікації до договору, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною, довіреністю або актом прийому - передачі. Після готовності продукції до відвантаження, постачальник (резидент України) направляє замовнику факсом наступні документи: рахунок - фактуру; видаткову накладну або Акт - приймання - передачі; документи, що підтверджують якість продукції, зазначені у п. 2.2. даного договору.

Відповідно до п. 6.1. - 6.3. договору, оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 30 календарних днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком - фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2 та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства. Датою оплати вважається дата відправлення коштів замовником за банківськими реквізитами постачальника. Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання Акту звірки, який складається і підписується уповноваженими особами.

Відповідно до п. 7.1. договору, приймання продукції замовником здійснюється на підставі підтвердження наступних документів: рахунку - фактури; видаткової накладної або Акту приймання - передачі, підписаного представником постачальника, який замовник повинен підписати після прийняття продукції; податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимого чинного законодавства України; товарно-транспортної накладної; документів, що підтверджують якість продукції, зазначених у п. 2.2. договору; пакувальних аркушів (при наявності). Відвантажувальні і платіжні документи повинні надаватись замовнику протягом 5 (п`яти) днів з моменту відвантаження продукції, але не пізніше другого числа місяця, наступного за місяцем в якому проводилось відвантаження продукції.

Відповідно до п. 10.5 договору в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення. При розрахунку пені постачальник враховує умови п. 6.5. даного договору, якщо випадки несвоєчасного постачання продукції мали місце.

Відповідно до п. 14.6. договору, щомісячно, не пізніше 15 - го числа місяця наступного за звітним, проводиться звірення стану взаєморозрахунків, шляхом складання відповідного Акта, підписаного двома сторонами.

Відповідно до п. 14.7. договору, строк дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2018. Проте в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання.

На виконання умов договору сторонами підписано Специфікацію №1 від 20.11.2018 на суму 620 091,60 грн, в т.ч. ПДВ - 103 348,60 грн.

29.12.2018 сторонами укладено Додаткову Угоду до договору поставки № УЗ/ЦЛ - 18681/Ю від 20.11.2018, якою:

- внесли зміни до п. 1.1 договору, а саме: постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в Специфікаціях № 1, № 2, які є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі;

- встановили, що загальна сума даного договору на момент підписання складає - 743 841,60 грн, в т.ч. ПДВ - 123 973,60грн;

- доповнили договір поставки № УЗ/ЦЛ - 18681/Ю від 20.11.2019 Специфікацією № 2;

- погодили, що дана додаткова угода в частині поставки товару Специфікацією № 2 та розрахунків на нього діє з 01.01.2019.

На виконання умов договору № УЗ/ЦЛ - 18681/Ю та Додаткової угоди №1 до нього сторонами підписано Специфікацію № 2 на поставку продукції загальною вартістю 123 750,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 20 625,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати отриманої продукції, що, як вказує позивач, є підставою для нарахування пені в сумі 30 712,41 грн, 3 % річних в сумі 5 135,24 грн, інфляційних втрат в сумі 16 811,95 грн.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтується позовна заява, господарський суд зазначає наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Специфікацією № 1 до договору № УЗ/ЦЛ - 18681/Ю від 20.11.2018 визначено кількість, найменування та вартість продукції, яку позивач мав поставити відповідачу за даним договором. Загальну вартість продукції визначено у розмірі 620 091,60 грн в т.ч. ПДВ 20%.

13.12.2018 та 20.12.2018 відповідачем було надіслано позивачу рознарядки № ПК - 7/735 та № ПК - 7/792, відповідно до яких відповідач просив поставити продукцію до 31.12.2018.

На виконання умов Додаткової угоди № 1 до договору, Специфікацією № 2 до договору УЗ/ЦЛ - 18681/Ю від 20.11.2018 визначено найменування, кількість та вартість продукції (123 750,00 грн в т.ч. ПДВ 20%), яка мала бути поставлена виробничому підрозділу вагонному депо станції Київ - Пасажирський філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Уманська,6, м. Київ, 03049; виробничому підрозділу пасажирське вагонне депо Львів філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Рудненська, 32, м. Львів, 79052; виробничому підрозділу пасажирське вагонне депо станції Одеса - головна філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Середньофонтанська, 26 , м. Одеса, 65039; виробничому підрозділу Дніпровське пасажирське вагонне депо філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: просп. Сергія Мігоняна, 42б, м. Дніпро, 49064; виробничому підрозділу пасажирське вагонне депо Харків - Сортувальний філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Велика Панасівська. 201, м. Харків, 61040, або іншому підрозділу філії Пасажирська компанія по території України вказаному у рознарядці замовника.

Відповідно до рознарядки від 26.02.2019 № ПК - 7/154 відповідач, згідно умов Додаткової угоди №1 до договору, визначив кількість продукції до відвантаження, а також місця призначення.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що на виконання умов договору позивач у період з 20.12.2018 по 27.03.2019 на підставі видаткових накладних № 356 від 20.12.2018, № 367 від 28.12.2018, № 369 від 28.12.2018, № 372 від 28.12.2018, № 377 від 28.12.2018, № 29 від 25.03.2019, № 36 від 25.03.2019, № 35 від 26.03.2019, № 34 від 27.03.2019 поставив філії Пасажирська компанія Дніпровське пасажирське вагонне депо ПАТ Українська залізниця , виробничому підрозділу Харківська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія ПАТ Українська залізниця , виробничому підрозділу вагонне депо станції Київ - Пасажирський філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , виробничому підрозділу пасажирське вагонне депо Львів філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , виробничому підрозділу пасажирське вагонне депо станції Одеса - Головна філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , виробничому підрозділу Пасажирське вагонне депо Ковель філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця ,виробничому підрозділу пасажирське вагонне депо Запоріжжя - 1 філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , виробничому підрозділу пасажирське вагонне депо Харків - Сортувальний філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця товар на загальну суму 548 968,80 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату товару № 364 від 20.12.2018 на суму 37 110,00 грн, № 370 від 28.12.2018 на суму 95 968,80 грн, № 372 від 28.12.2018 на суму 180 600,00 грн, № 375 від 28.12.2018 на суму 47 520,00 грн, № 380 від 28.12.2018 на суму 64 020,00 грн № 33 від 25.03.2019 на суму 56 100,00 грн, № 34 від 25.03.2019 на суму 34 650,00 грн, № 32 від 25.03.2019 на суму 23 100,00 грн, № 27 від 27.03.2019 на суму 9 900,00 грн. Загальна вартість товару, згідно виставлених рахунків становить 548 968,80 грн.

Актами приймання - передачі товару № СЛГ00000356 від 20.12.2018, № СЛГ00000367, № СЛГ00000369, № СЛГ00000372, № СЛГ00000377 від 28.12.2018, № СЛГ00000029, № СЛГ00000036 від 25.03.2019, № СЛГ00000035 від 26.03.2019, № СЛГ00000034 від 27.03.2019 також підтверджено, поставку та відповідне прийняття товару на загальну суму 548 968,80 грн. Акти приймання - передачі містять підписи та печатки сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 6.1. договору сторони погодили, оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 30 календарних днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком - фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2 та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем до матеріалів справи додано претензію № 1 від 24.04.2019, якою позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості з оплати поставленого товару у загальному розмірі 425 218,80 грн. в т.ч. ПДВ 70 869,80 грн. Також, позивач даною претензією повідомив відповідача, про те, що ним були нараховані штрафні санкції, а саме, 3% річних у розмірі 3 019,94 грн., втрат від інфляції у розмірі 10 205,25 грн. та пені у розмірі 18 162,04 грн та штраф у розмірі 29 765,32 грн. Додатками до претензії позивачем було додано розрахунки пені, 3 % річних та втрат від інфляції. Претензія була направлена відповідачу 25.04.2019 (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідно до звіту про дебетові і кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 ТОВ Смарт лайт групп відкритому у АТ КБ ПриватБанк :

- 15.05.2019 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 212 609,40 грн;

- 18.06.2019 грошові кошти у розмірі 106 304,70 грн;

- 25.06.2019 грошові кошти у розмірі 123 750,00 грн;

- 12.07.2019 грошові кошти у розмірі 23 992,20 грн;

- 17.07.2019 грошові кошти у розмірі 82 312,50 грн.

Всього відповідачем було перераховано грошових коштів за договором № УЗ/ЦЛ - 18681/Ю від 20.11.2018 на суму 548 968,80 грн. Позивач зазначив, що відповідач у повному обсязі оплатив вартість отриманого товару. Проте, за обґрунтуваннями позивача оплата поставленого відповідачем товару здійснена з порушенням встановлених у договорі строків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінюючи наявні в матеріалах докази, з огляду на умови договору, враховуючи обґрунтування позивача, судом встановлено наступне.

Так, у відповідності до умов пункту 6.1. договору сторони погодили, що відповідач оплачує кожну партію поставленої продукції протягом 30 календарних днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком - фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2 та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 44 від 20.12.2018, № 45 від 28.12.2018, № 47 від 28.12.2018, № 50 від 28.12.2018, № 53 від 28.12.2018, № 18 від 25.03.2019, № 19 від 25.03.2019, № 12 від 26.03.2019, № 25 від 27.03.2019, що відповідають видатковим накладним № 356 від 20.12.2018, № 367 від 28.12.2018, № 369 від 28.12.2018, № 372 від 28.12.2018, № 377 від 28.12.2018, № 29 від 25.03.2019, № 36 від 25.03.2019, № 35 від 26.03.2019, № 34 від 27.03.2019, були зареєстровані позивачем у вказаному реєстрі 10.01.2019, 15.01.2019, 03.04.2019, 11.04.2019, 12.04.2019.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Таким чином, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору відповідач не здійснив оплату за поставлену відповідачем продукцію в строк, передбачений договором, тобто, не виконав свої зобов`язання належним чином. Отже, відповідач є таким, що прострочив свої зобов`язання з оплати продукції поставленої за договором № УЗ/ЦЛ-18681/Ю від 20.11.2018.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Дії відповідача, як замовника за Договором, є порушенням грошових зобов`язань перед позивачем, як постачальником, відтак наявні підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно з приписами ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із п. 10.5. договору, в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Із розрахунку позивача вбачається, що ТОВ СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП нараховує пеню за період з 20.01.2019 по 16.07.2019 з урахуванням часткових сплат здійснених відповідачем.

Зважаючи на умови пункту 5.2. Договору останнім днем (терміном) належного виконання грошового зобов`язання, за видатковими накладними:

- № 356 від 20.12.2018 є 20.01.2019 , а першим днем прострочення є 21.01.2019 ;

- № 367 від 28.12.2018, № 369 від 28.12.2018, № 372 від 28.12.2018, № 377 від 28.12.2018 є 27.01.2019 , а першим днем прострочення є 28.01.2019 ;

- № 29 від 25.03.2019 та № 36 від 25.03.2019 є 24.04.2019 , а першим днем прострочення є 25.01.2019 ;

- № 35 від 26.03.2019 є 25.04.2019 , а першим днем прострочення є 26.04.2019 ;

- № 34 від 27.03.2019 є 26.04.2019 , а першим днем прострочення є 27.04.2019 .

У відповідності до здійсненого судом розрахунку пеня за період з 20.01.2019 по 16.07.2019 становить 31 069,27 грн.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Таким чином суд задовольняє вимоги про стягнення пені у розмірі визначеному позивачем в позовній заяві - 30 712,39 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленої продукції, вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на нормах закону.

У відповідності до здійсненого судом розрахунку 3% річних за період з 20.01.2019 по 16.07.2019 становить 5 206,14 грн, а з урахуванням вимог ч. 2 ст. 237 ГПК України судом задовольняється сума визначена позивачем в позовній заяві - 5 135,23 грн.

Щодо втрат від інфляції, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Зазначене помилково не враховано позивачем при здійсненні розрахунку, як і те, що для нарахування інфляційних втрат необхідно, щоб прострочення виконання зобов`язання у місяці, в якому діє відповідний індекс інфляції, мало місце.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 № 904/7401/16.

Згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції, що підлягає стягненню з відповідача становить 16 280,42 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з цим, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву та не спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів з оплати отриманої продукції у строки визначені умовами договору № УЗ/ЦЛ - 18681/Ю від 20.11.2019.

За таких обставин, приймаючи до уваги належне виконання позивачем умов договору в частині здійснення оплати отриманої продукції, враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та втрат від інфляції, підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП та стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія Акціонерного товариства Українська залізниця пені в сумі 30 712,39 грн, 3 % річних в сумі 5 135,23 грн та втрат від інфляції в сумі 16 280,42 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 901,61 грн. Інша частина сплаченого судового збору в сумі 19,39 грн залишається за позивачем.

Щодо вимог позивача покласти на відповідача суму витрат на правову допомогу у розмірі 9500,00 грн. понесених ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП".

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу Україні одним з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасниці справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомог), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справ належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами другою, третьою ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП (замовник) та Александровою Д.С. (адвокат,виконавець) було укладено договір № б/н про надання правової допомоги, згідно якого виконавець зобов`язується надавати правову допомогу замовнику, у відповідності до умов даного договору, а замовник зобов`язується прийняти послуг та оплатити їх. Під час укладення договору сторони керуються, зокрема, ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність , правилами адвокатської етики та іншими нормативно - правовим актам, що є чинними на території України.

Відповідно до п. 4.1. - 5.1. договору, замовник виплачує виконавцю гонорар, який обраховується виходячи з обсягу та вартості наданої правової допомоги, що визначається за домовленістю сторін. За домовленістю сторін вартість години роботи виконавця має складати не менше ніж 950 грн. за годину. Витрати виконавця відшкодовуються ним із гонорару, що виплачується замовником. Замовник на підставі виставленого виконавцем рахунку сплачує виконавцю гонорар в безготівковому порядку на його розрахунковий рахунок протягом 15 днів з моменту підписання акта здачі - приймання послуг.

Згідно з п. 6.1. - 6.3. договору, виконавець зобов`язується розпочати обслуговування замовника з моменту підписання даного договору. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Якщо жодна із сторін з один місяць до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, дія договору автоматично продовжується на наступні 12 місяців без складення додаткової угоди до договору. Договір може бути розірваний за домовленістю сторін, за умови повного проведення взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 7.1. - 7.2. договору, здача - приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом здачі - приймання в місці знаходження виконавця. Послуги надаються замовнику в письмовій або усній формі.

Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг № 2 від 22.08.2019 до договору про надання правової допомоги № б/н від 01.08.2019, складеного Александровою Д.С. ( адвокат) та ТОВ СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП ( клієнт) про те, що на підставі вказаного вище договору адвокатом були надані наступні види правової допомоги, а саме : 1) аналіз судової практики з питання подання позову про стягнення заборгованості та неустойки за договором поставки ( кількість годин : 2 , вартість : 1900,00 грн.) 2) консультація клієнта з приводу звернення до суду з позовною заявою до АТ Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія про стягнення компенсаційних виплат та штрафних санкцій за договором поставки ( кількість годин : 2 , вартість : 1900,00 грн.) 3) складання позовної заяви ( кількість годин: 6, вартість: 5700). Даний акт містить підписи та печатки сторін.

Відповідно до звіту про надання правової допомоги № б/н від 22.08.2019 Александрова Д.С. ( адвокат) надала правову допомогу ТОВ СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП ( клієнт), а саме : 1) консультування клієнта з приводу звернення до суду з позовною заявою до АТ Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія , про стягнення компенсаційних виплат та штрафних санкцій за договором постачання. Опрацювання, аналіз та доведення до відома клієнта останньої судової практики з подібних питань. Час надання правової допомоги становить 2 години; 2) складання позовної заяви про стягнення компенсаційних виплат та штрафних санкцій за договором постачання. Час надання правової допомоги становить 6 годин; 3) збирання доказів, формування позовної заяви, виготовлення копій та подання позову до суду. Час надання правової допомоги становить 2 години.

Відповідно до звіту клієнт не має претензій до адвоката з приводу повноти та вчасності надання правової допомоги зазначеної у цьому звіті. Звіт містить підписи та печатки сторін.

Згідно платіжного доручення № 4124 від 22.08.2019 ТОВ СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП перерахувало на рахунок Александрової Д.С. ( адвокат) грошові кошти у розмірі 9500,00 грн. Призначення платежу: Оплата за юридичні послуги згідно договору від 01.08.2019 р без ПДВ .

У матеріалах справи міститься ордер серії ПТ № 131190 від 09.08.19 на надання правової допомоги на представництво інтересів позивача адвокатом Александровою Д.С.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.11.2018 р. по справі №910/23210/17.

Згідно з частиною четвертою ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 404,10 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 145, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 52 659,60 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код - 40075815) в особі філії Пасажирська компанія Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 21 А, ідентифікаційний код - 41022900) на користь СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП 36014, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Шевченко, буд. 121А; ідентифікаційний код 38875234) пеню в розмірі 30 712 (тридцять тисяч сімсот дванадцять) грн 41 коп., 3 % річних в сумі 5 135 (п`ять тисяч сто тридцять п`ять) грн 24 коп., інфляційні втрати в сумі 16 280 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн 42 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 404 (дев`ять тисяч чотириста чотири) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 1 901 (одна тисяча дев`ятсот одна) грн. 61 коп.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 531,53 грн та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 95,90 грн - відмовити.

4. Залишити за позивачем судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви, в розмірі 19,39 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 95,90 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.12.2019.

Суддя В. В. Князьков