Рішення

від 21.11.2019 по справі 910/11286/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2019Справа № 910/11286/19 За позовом Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіта Трансшипмент Солюшинз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст оілс Україна"

про звернення стягнення на заставне майно 100000,00 доларів США

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача Гіндрюк Т.С.

від відповідача не прибули

від третьої особи не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіта Трансшипмент Солюшинз" про звернення стягнення на заставне майно на суму 100000,00 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що боржником не повернуто позивачу кредитні кошти, в зв`язку з чим позивач звертається з позовом про звернення стягнення на заставне майно за договором № 12/Д2-КБ/916 від 07.12.2017 шляхом проведення публічних торгів.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.09.2019 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст оілс Україна".

Ухвалою суду від 30.09.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 17.10.2019.

В судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2019.

В судове засідання 21.11.2019 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Суд вбачає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд відзначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, про наслідки не подання відзиву та доказів в спростування позовних вимог. Ухвали суду, були отримані повноваженим представником відповідача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що долучені до матеріалів справи.

Відповідач не скористались своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на вищезазначене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

07.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іст Оілс Україна" ( позичальник) укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/Д2-КБ/623 згідно п.1.1 якого кредитор зобов`язується здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених п. 1.2, 1.3 генерального договору, в порядку визначеному ст. 2 генерального договору, а позичальник зобов`язаний виконати усі обов`язки що витікають зі змісту кредитної операції, генерального договору, умов та договорів і здійсните повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

В подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод до генерального договору, яким змінювався в тому числі загальний кредитний ліміт та строки дії загального ліміту: № 01/Д2-КБ/623/1 від 26.04.2018, № 01/Д2-КБ/623/2 від 24.07.2018; № 01/Д2-КБ/623/3 від 07.08.2018, № 01/Д2-КБ/623/4 від 12.12.2018, № 01/Д2-КБ/623/5 від 09.01.2019.

Пунктом 5.1.1.1 генерального договору в редакції додаткової угодою № 01/Д2-КБ/623/5 від 09.01.2019 сторони визначили, що виконання зобов`язань позичальника, що виникають (в тому числі виникни ту у майбутньому) за генеральним договором та/або договорами забезпечуються заставою транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, обладнання, що належить на праві власності ТОВ "Гравіта Трансшипмент Солюшнз".

12.12.2018 Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іст Оілс Україна" (позичальник) укладено кредитний договір № 010/Д2-КБ/1301 "Найкраща ринкова ставка" до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017.

Згідно п. 1.1 - 1.10, 2 кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит: ліміт кредитної операції - 1000000,00 доларів США; вид ліміту - відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами на підставі повідомлення про вибірку кредитних коштів; мінімальна сума траншу - еквівалент 1000000,00 грн; мінімальний строк користування траншем - 3 календарні дні; максимальний строк користування траншем - 120 календарних днів; останній день строку дії ліміту кредитної операції - 05.12.2019; кредит надається шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника вказаний у Повідомленні про вибірку кредитних коштів; порядок сплати процентів - щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту. На взаємовідносини сторін за договором поширюються положення генерального договору та умов.

До матеріалів справи долучено Повідомлення про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-КБ/1301/1 від 27.12.2018 на суму 200000,00 доларів США та Повідомлення про продовження строку траншу № 010/Д2-КБ/1301/1/1 від 22.01.2019, згідно яких позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 200 000,00 доларів США строком до 15.05.2019 та сплатою 6 % річних.

Згідно з Повідомленням про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-КБ/1301/2 від 28.12.2018 та Повідомленням про продовження строку траншу № 010/Д2-КБ/1301/2/1 від 22.01.2019 позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 200 000,00 доларів США строком до 20.05.2019 та сплатою 6 % річних.

Згідно з Повідомленням про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-КБ/1301/3 від 17.01.2019 Позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 58 000,00 доларів США строком до 08.05.2019 т сплатою 6 % річних.

Видача кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами (від 27.12.2018 № 010/Д2-КБ/1301/1 на суму 200000,00 доларів США; від 28.12.2018 № 010/Д2-КБ/1301/2 на суму 200000,00 доларів США; від 17.01.2019 № 010/Д2-КБ/1301/3 на суму 58000,00 доларів США) та виписками по рахунку (електронні документи), копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

Для забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитними договором між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гравіта Трансшипмент Солюшинз" (Заставодавець) укладено Договір застави основних засобів №12/Д2-КБ/916 від 07.12.2017, з додатковою угодою до нього №12/Д2- КБ/916/1 від 26.04.2018 та додатковим договором №12/Д2-КБ/916/2 від 12.12.2018.

Відповідно до п. 1.1 та статті 1 Договору застави (у редакції відповідно до додаткового договору №12/Д2-КБ/916/2 від 12.12.2018) заставодавець передав заставодержателю в заставу належні йому на праві власності основні засоби/обладнання, а саме: похилий стрічковий конвеєр KJIH-800, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №297, інвентарний №ВТ000964, узгоджена договірна вартість - 429 840,00 грн.; похилий стрічковий конвеєр KJIH-800, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №298, інвентарний №ВТ000965, узгоджена договірна вартість - 429 840,00 грн.; мобільний розвантажувач вагонів КРВ-200, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №299, інвентарний №ВТ000961, узгоджена договірна вартість - 462 240,00 грн.; мобільний розвантажувач вагонів КРВ-200, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №300, інвентарний №ВТ000962, узгоджена договірна вартість - 462 240,00 грн.; мобільний розвантажувач вагонів КРВ-200, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський № 301, інвентарний №ВТ000963, узгоджена договірна вартість - 462 240,00 грн. Загальна узгоджена вартість заставного майна становить 2246400,00 грн.

Відповідно до розділу Визначення термінів та п. 2.1 Договору застави (у редакції відповідно до додаткового договору №12/Д2-КБ/916/2 від 12.12.2018) застава відповідно до Договору застави забезпечує повне виконання грошових зобов`язань ТОВ Іст Оілс Україна (код ЄДРПОУ 37089765), що виникають та/або виникнуть у майбутньому з Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017.

Відповідно до п. 2.2 Договору застави (у редакції відповідно до додаткового договору №12/Д2-КБ/916/2 від 12.12.2018) Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави всі свої забезпечені вимоги, зокрема щодо: відшкодування документально підтверджених витрат, спричинених пред`явленням вимоги за Генеральним договором (або всіма чи окремими Договорами) та/або зверненням стягнення (в тому числі шляхом позасудового врегулювання) на Предмет застави відповідно до Договору застави, включаючи документально підтверджені витрати на проведення оцінки Предмета застави суб`єктом оціночної діяльності, отримання витягів з відповідних державних реєстрів щодо Предмета застави, обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, тощо; відшкодування документально підтверджених витрат на утримання, збереження, переробку та реалізацію Предмета застави, документально підтверджених витрат на страхування Предмета застави (якщо страхування передбачене вимогами статті 5 Договору застави); сплати неустойки, пені та штрафів відповідно до Генерального договору, Договорів та Договору застави; сплати процентів та комісій за Кредитом відповідно до умов Генерального договору; погашення основної заборгованості відповідно до умов Генерального договору; відшкодування документально підтверджених витрат Кредитора, а також сплати Позичальником інших платежів, передбачених Генеральним договором; відшкодування документально підтверджених витрат та документально підтверджених збитків, завданих порушенням умов Генерального договору та/або Договору.

Відповідно до п.п. 8.1.1, 8.1 Договору застави (у редакції відповідно до додаткового договору №12/Д2-КБ/916/2 від 12.12.2018) Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета застави у випадку невиконання або порушення позичальником строків виконання будь-яких зобов`язань, що забезпечені заставою згідно зі статтею 2 Договору застави.

Відповідно до п. 2.1 Умов проведення кредитних операцій (Додаток №1 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017) за користування кредитом Позичальник сплачує проценти, які розраховуються на основі визначеної Договором процентної ставки.

Відповідно до п. 2.2 Умов проценти за користування Кредитом Позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів Кредитора, зазначений у Договорі, не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та в день повного погашення Кредиту в такому порядку: в першому календарному місяці користування Кредитом проценти Сплачуються за період з дня видачі Кредиту по день, що передує передостанньому банківському дню місяця; в наступних календарних місяцях проценти сплачуються за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує передостанньому банківському дню поточного місяця; в останній календарний місяць користування Кредитом проценти сплачуються за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує дню повного погашення кредиту.

Проте, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, позичальником порушені умови Кредитного договору в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, а саме 01.02.2019 не сплачено: 1 084,93 дол. США процентів за січень 2019 року за першим траншем, 1 084,93 дол. США процентів за січень 2019 року за другим траншем та 123,95 дол. США процентів за січень 2019 року за третім траншем.

За змістом пунктів 10.1-10.2 Генерального договору у разі порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань Кредитор має безумовне право вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Отже, з 01.02.2019 позивач набув безумовного права вимагати дострокового повного погашення заборгованості за виданими кредитами.

До матеріалів справи позивачем долучено вимогу адресовану боржнику (третій особі) за вих. №140/8/73 від 04.02.2019 про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором №010/Д2-КБ/1301 від 12.12.2018, укладеного в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017. на суму 460293,81 доларів США (докази направлення в матеріалах справи). Боржник відповіді на вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 27 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

На виконання положень ст. 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення за вих.№140/8/553 від 15.07.02019 про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання (докази направлення в матеріалах справи) Відповідач відповіді на повідомлення не надав, порушене вимоги кредитора не задовольнив.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем станом на 05.08.2019 прострочена заборгованість за кредитом та процентами за кредитним договором № 010/Д2-КБ/1301 від 12.12.2018 становить 409 796,06 доларів США, в тому числі:

- за повідомленням про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-КБ/1301/1 від 27.12.2018 - 207035,61 дол. США, в тому числі: 200000,00 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 7 035,61 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками;

- за повідомленням про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-КБ/1301/2 від 28.12.2018 200495,30 дол. США, в тому числі: 194 459,68 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 7035,62 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками;

- за повідомленням про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-КБ/1301/3 від 17.01.2019 - 1 265,15 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками.

Позивачем заявлено вимоги щодо погашення частини заборгованості у сумі 100000,00 доларів США з загального розміру не повернутого кредиту у сумі 200000,00 доларів США за повідомленням про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-КБ/1301/1 від 27.12.2018.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договору.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За змістом частини першої статті626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 564 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" та статті 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частин першої та другої статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, суд взяв до уваги, що право звернення стягнення на предмет застави виникло у позивача у зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору.

Разом з тим, статтею 547 Цивільного кодексу України та частиною 13 Закону України "Про заставу" встановлено вимоги щодо форми правочинів застави (як виду забезпечення виконання зобов`язання), відповідно до яких правочини застави вчиняються у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1, 7, 8 ст. 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 23 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об`єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Відповідно до ст. 24 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

З огляду на вищезазначене, невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором та наявністю забезпечення згідно договору застави №12/Д2-КБ/916 від 07.12.2017, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався відзиву на позовну заяву до суду не надав, про наслідки не подання відзиву та доказів у спростування позовних вимог був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи відповідачем додано не було.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіта Трансшипмент Солюшинз", передане в заставу Акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" за договором застави основних засобів №12/Д2-КБ/916 від 07.12.2017, а саме:

- похилий стрічковий конвеєр KJIH-800, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №297, інвентарний №ВТ000964;

- похилий стрічковий конвеєр KJIH-800, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №298, інвентарний №ВТ000965;

- мобільний розвантажувач вагонів КРВ-200, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №299, інвентарний №ВТ000961;

- мобільний розвантажувач вагонів КРВ-200, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №300, інвентарний №ВТ000962;

- мобільний розвантажувач вагонів КРВ-200, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський № 301, інвентарний №ВТ000963,

в рахунок погашення заборгованості перед Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль за кредитом відповідно до повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/Д2- КБ/1301/1 від 27.12.2018 за кредитним договором № 010/Д2-КБ/1301 від 12.12.2018, укладеним в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017 у розмірі 100 000,00 доларів США.

Визначити спосіб реалізації предметів застави шляхом проведення публічних торгів із наступною початковою ціною для їх реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження:

Похилий стрічковий конвеєр KJIH-800, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №297, інвентарний №ВТ000964 - 429840,00 грн;

- похилий стрічковий конвеєр KJIH-800, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №298, інвентарний №ВТ000965 - 429840,00 грн;

- мобільний розвантажувач вагонів КРВ-200, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №299, інвентарний №ВТ000961 - 462240,00 грн;

- мобільний розвантажувач вагонів КРВ-200, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський №300, інвентарний №ВТ000962 - 462240,00 грн;

- мобільний розвантажувач вагонів КРВ-200, 2017 року виготовлення, виробництва ТОВ РУНА-TEX (Україна), заводський № 301, інвентарний №ВТ000963 - 462240,00 грн,

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіта Трансшипмент Солюшинз" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 40/85; ідентифікаційний код 41196885) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вулиця Лєскова, будинок 9; ідентифікаційний код 14305909) судовий збір у розмірі 37982 (тридцять сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 48 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 02.12.2019

Суддя І.В.Усатенко