Рішення

від 18.11.2019 по справі 911/1807/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р. Справа № 911/1807/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фертчем

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько Канадська компанія Атлас Агро

про стягнення 997509,10 грн

за участю представників

позивача: Юрко В.О. - адвокат, договір про надання правової допомоги № 41 від 08.01.2019;

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фертчем (ТОВ Фертчем ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько Канадська компанія Атлас Агро (ТОВ УКК Атлас Агро ) про стягнення 997509,10 грн. заборгованості, яка складається з 541373,61 грн. основної заборгованості, 36790,18 грн. інфляційних втрат, 129225,40 грн. 36% річних, 48546,87 грн. пені та 241573,04 грн. 20% штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки № 335/09 від 07.09.2018 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 19.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2019 підготовче засідання відкладено на 23.09.2019.

На підставі ухвали суду від 23.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2019.

Ухвалою суду від 21.10.2019 розгляд справи по суті відкладено на 18.11.2019.

Присутній в судовому засіданні 18.11.2019 представник позивача обгрунтував в усному порядку заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Крім того представник позивача повідомив суд про здійснення відповідачем після відкриття провадження у справі часткових оплат спірної заборгованості, на підтвердження чого надав копії банківських виписок, які судом залучено до матеріалів справи.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про розгляд справи та дати судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Водночас, як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, щодо надіслання відзиву на позовну заяву.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

18.11.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Фертчем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українсько Канадська компанія Атлас Агро (покупець) 07.09.2018 укладено договір поставки № 335/09 (далі - Договір), за умовами якого в терміни, визначені Договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар, та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.2. розділу 1 Договору у відповідності з даним Договором постачальник зобов`язується поставляти товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товари у відповідності з термінами даного Договору, та у відповідності з номенклатурою, асортиментом, кількістю і цінами, погодженими сторонами та визначеними в Специфікаціях, товарно-транспортних накладних, електронних погоджених замовленнях та рахунках-фактурах, при цьому і одні і інші, за винятком електронних погоджених замовлень, являються невід`ємними частинами даного Договору. Сторони домовились, що товар поставляється партіями.

У пункті 2.4. розділу 1 Договору сторони погодили, що кількість поставленого товару в партії може бути меншою, ніж визначено в Специфікації, в залежності від фактичної наявності товару у постачальника. В такому разі фактична кількість товару поставленого в партії погоджується сторонами підписанням первинного документа про поставку товару.

Загальна кількість товару по Договору визначається на підставі всіх первинних документів, складених протягом терміну дії Договору (п. 2.5. розділу 1 Договору).

За умовами п. 2.1. Договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем наступним чином: не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати підписання відповідної Специфікації в рахунок повного виконання зобов`язання перед постачальником на суму поставленого товару, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у строк визначений цим Договором чи Додатками до Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору ціни товарів визначаються сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів вказуються у Специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами. Ціни на товар, який поставляється за цим Договором, включають в себе витрати на упаковку, маркування, та ПДВ. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум по Специфікаціям та/або первинних документів до Договору.

Визначення та застосування еквіваленту іноземної валюти: сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов`язань покупця по цьому Договору визначається відповідно до положень ч. 2 ст. 524 та ст. 533 ЦК України курс євро до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного Договору, якщо інше сторони не погодять в Специфікації (п. 2.3. Договору).

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що у разі зміни курсу гривні до євро, сторони проводять перерахунок (дооцінку) вартості поставленого покупцю товару.

Згідно з п. 2.8. Договору під курсом євро до гривні в цілях обліку виконання зобов`язань за цим Договором буде розумітися курс продажу (євро до гривні) ASK міжбанківського ринку України ( www.minfin.com.ua/currency/mb/eur/ ), що склався на попередній день.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка товару оформлюється первинним документом, підписаним обома сторонами. Підписанням первинного документа сторони засвідчують, що зазначений в ньому товар переданий постачальником та прийнятий покупцем, в кількості, асортименті та за ціною узгодженою сторонами, зовнішні ознаки якості товару та його упаковка відповідають умовам даного Договору.

За умовами п. 4.2. Договору сторони погодили, що підписання первинного документу, що виписані в період дії даного Договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного товару, тощо.

Відповідно до п. 10.1. Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині невиконаних зобов`язань, які виникли протягом дії цього Договору, до повного їх виконання.

З метою погодження конкретних умов поставки окремих партій товару між ТОВ Фертчем та ТОВ УКК Атлас Агро було підписано ряд додатків до Договору - Специфікацій.

Специфікація № 1 від 06.09.2018 (додаток № 1 до Договору), відповідно до якої вартість всього товару складає - 16808,92 євро, що станом на 06.09.2018 відповідно до курсу купівлі євро на міжбанківській валютній біржі (33,0064) є еквівалентом - 554801,98 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 92467,00 грн.

Покупець зобов`язується здійснити на розрахунковий рахунок постачальника попередній платіж в розмірі 20% від загальної вартості товару згідно Специфікації № 1 (Додатку № 1), а саме - 3361,78 євро до 12.09.2018. Платіж здійснюється у національній валюті України за курсом продажу безготівкового євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті: www.minfin.com.ua/currency/mb на день, що передує дню оплати постачальнику (п. 1 Специфікації № 1).

Покупець зобов`язується здійснити на розрахунковий рахунок постачальника попередній платіж в розмірі 80% від загальної вартості товару згідно Специфікації № 1 (Додатку № 1), а саме - 13447,14 євро до 01.10.2018. Платіж здійснюється у національній валюті України за курсом продажу безготівкового євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті: www.minfin.com.ua/currency/mb на день, що передує дню оплати постачальнику (п. 2 Специфікації № 1).

Специфікація № 2 від 14.09.2018 (додаток № 2 до Договору), відповідно до якої вартість всього товару складає 9445,79 євро, що станом на 14.09.2018 відповідно до курсу купівлі євро на міжбанківській валютній біржі (32,9333) є еквівалентом - 311081,10 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 51846,85 грн.

Покупець зобов`язується здійснити на розрахунковий рахунок постачальника попередній платіж в розмірі 100% від загальної вартості товару згідно Специфікації № 2 (Додатку № 2), а саме - 9445,79 євро до 01.10.2018. Платіж здійснюється у національній валюті України за курсом продажу безготівкового євро па міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті: www.minfin.com.ua/currency/mb на день, що передує дню оплати постачальнику (п. 1 Специфікації № 2).

Специфікація № 3 від 18.09.2018 (додаток № 3 до Договору), відповідно до якої вартість всього товару складає - 16 872,00 євро, що станом на 18.09.2018 відповідно до курсу купівлі євро па міжбанківський валютній біржі (32,9012) є еквівалентом - 555109,14 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 92518,19 грн.

Покупець зобов`язується здійснити на розрахунковий рахунок постачальника попередній платіж в розмірі 20% від загальної вартості товару згідно Специфікації № 3 (Додатку № 3), а саме - 3374,40 євро до 19.09.2018. Платіж здійснюється у національній валюті України за курсом продажу безготівкового євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті: www.minfin.com.ua/currency/mb на день, що передує дню оплати постачальнику (п. 1 Специфікації № 3).

Покупець зобов`язується здійснити на розрахунковий рахунок постачальника попередній платіж в розмірі 80% від загальної вартості товару згідно Специфікації № 3 (Додатку № 3), а саме - 13497,60 євро до 09.11.2018. Платіж здійснюється у національній валюті України за курсом продажу безготівкового євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті: www.minfin.com.ua/currency/mb на день, що передує дню оплати постачальнику (п. 2 Специфікації № 3).

Специфікація № 4 від 12.10.2018 (додаток № 4 до Договору), відповідно до якої вартість всього товару складає - 454,88 євро, що станом на 12.10.2018 відповідно до курсу купівлі євро на міжбанківський валютній біржі (32,3532) є еквівалентом - 14716,82 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 2452,8 грн.

Покупець зобов`язується здійснити на розрахунковий рахунок постачальника попередній платіж в розмірі 100% від загальної вартості товару згідно Специфікації № 4 (Додатку № 4), а саме - 454,88 євро до 12.10.2018. Платіж здійснюється у національній валюті України за курсом продажу безготівкового євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті: www.minfin.com.ua/currency/mb на день, що передує дню оплати постачальнику (п. 1 Специфікації № 4).

Специфікація № 6 від 21.01.2019 (додаток 6 до Договору), відповідно до якої вартість всього товару складає - 14234,02 євро, що станом на 21.01.2019 відповідно до курсу купівлі євро на міжбанківський валютній біржі (31,8100) є еквівалентом - 452784,13 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 75464,02 грн.

Покупець зобов`язується здійснити на розрахунковий рахунок постачальника попередній платіж в розмірі 100% від загальної вартості Товару згідно Специфікації № 6 (Додатку 6), а саме - 14234,02 євро до 21.01.2019. Платіж здійснюється у національній валюті України за курсом продажу безготівкового євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті: www.minfin.com.ua/currency/mb на день, що передує дню оплати постачальнику (п. 1 Специфікації № 6).

Специфікація № 7 від 14.02.2019 (додаток № 7 до Договору), відповідно до якої вартість всього товару складає - 16950,19 євро, що станом на 14.02.2019 відповідно до курсу купівлі євро на міжбанківський валютній біржі (30,6544) є еквівалентом - 519598,02 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 86599,67 грн.

Покупець зобов`язується здійснити на розрахунковий рахунок постачальника попередній платіж в розмірі 100% від загальної вартості товару згідно Специфікації № 7 (Додатку № 7), а саме - 16950,19 євро до 08.03.2019. Платіж здійснюється у національній валюті України за курсом продажу безготівкового євро на міжбанківській валютній біржі відповідно до інформації, що публікується на сайті: www.minfin.com.ua/currency/mb на день, що передує дню оплати постачальнику (п. 1 Специфікації № 7).

На оплату визначеного Специфікаціями товару постачальником виставлено покупцю рахунки на оплату:

- № 358 від 07.09.2018 на суму 554801,98 грн (Специфікація № 1);

- № 379 від 14.09.2018 на суму 311081,10 грн (Специфікація № 2);

- № 383 від 18.09.2018 на суму 555109,14 грн (Специфікація № 3);

- № 402 від 12.10.2018 на суму 14716,82 грн (Специфікація № 4);

- № 43 від 05.03.2019 на суму 519598,02 грн (Специфікація № 7).

В період з 10.09.2018 по 19.04.2019 постачальник передав, а покупець отримав обумовлений Специфікаціями товар на загальну суму 2408091,19 грн, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, а саме:

- № 528 від 10.09.2018 на суму 554801,98 грн (Специфікація № 1);

- № 538 від 14.09.2018 на суму 296261,11 грн та № 552 від 21.09.2018 на суму 14819,99 грн (Специфікація № 2);

- № 548 від 18.09.2018 на суму 555109,14 грн (Специфікація № 3);

- № 612 від 16.10.2018 на суму 14716,82 грн (Специфікація № 4);

- № 10 від 21.01.2019 на суму 452784,13 грн (Специфікація № 6);

- № 345 від 19.04.2019 на суму 519598,02 грн (Специфікація № 7).

Як вбачається з банківських виписок АТ ОТП Банк та АТ УКРСИББАНК по рахунках ТОВ Фертчем , копії яких долучено до позовної заяви, ТОВ УКК Атлас Агро здійснювало оплати вартості обумовленого Специфікаціями товару наступним чином:

- 12.09.2018 - 170000,00 грн; 06.12.2018 - 384801,98 грн (Специфікація № 1);

- 07.12.2018 - 211081,10 грн (Специфікація № 2);

- 18.09.2018 - 111109,14 грн (Специфікація № 3);

- 12.10.2018 - 14716,82 грн (Специфікація № 4);

- 11.02.2019 - 100000,00 грн; 13.02.2019 - 100000,00 грн; 05.03.2019 - 100000,00 грн; 02.04.2019 - 40000,00 грн; 24.04.2019 - 70000,00 грн; 21.05.2019 - 45000,00 грн (Специфікація № 6);

- 05.03.2019 - 200000,00 грн; 18.03.2019 - 90000,00 грн; 27.03.2019 - 120000,00 грн; 17.04.2019 - 90000,00 грн; 18.04.2019 - 20008,54 грн (Специфікація № 7).

У банківських виписках про здійснені покупцем оплати відображено призначення платежу з посиланнями на відповідні рахунки, які виставлялись постачальником, а також найменування товару, визначено Специфікаціями.

Позивач стверджує про те, що оскільки зобов`язання з оплати вартості поставленого товару відповідачем виконано частково, внаслідок чого станом на 02.07.2019 утворилась заборгованість в розмірі 541373,61 грн, позивач був змушений звернутись до суду з позовом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статті 189 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. Статтею 190 Господарського кодексу України визначено, що вільні ціни встановлюються на всі види продукції та визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (ст. 524 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З матеріалів справи вбачається, що вартість поставленого за Договором товару складає 2408091,19 грн, сума, яка сплачена відповідачем за поставлений товар станом на день подання позову - 1866717,58 грн. Таким чином станом на день звернення позивача до суду фактична заборгованість складає 541373,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за поставлений товар має бути проведено у відповідності до умов Договору та Специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, по кожній із специфікацій строк оплати визначається окремо.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання в повному обсязі не виконав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував. Отже вимоги позивача про стягнення 541373,61 грн основного боргу є такими, що заявлені правомірно.

Водночас судом встановлено, що після відкриття провадження у справі, відповідачем здійснювались часткові сплати вартості поставленого позивачем товару, які в загальній сумі складають 187000,00 грн. Зазначене підтверджується копіями банківських виписок АТ ОТП Банк по рахунку ТОВ Фертчем за період з 08.08.2019 по 31.10.2019.

Враховуючи викладене, спір щодо стягнення частини основного боргу в сумі 187000,00 грн між сторонами відсутній.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином провадження у справі в частині стягнення 187000,00 грн. основної заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 36790,18 грн інфляційних втрат, 129225,40 грн 36% річних, 48546,87 грн пені та 241573,04 грн 20% штрафу, які нараховано за порушення строків оплати, визначених Специфікаціями №№ 2, 3, 6.

Відносно вказаних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 Господарського кодексу України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 6.3. Договору Зобов`язання, права та відповідальність покупця сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов`язань по оплаті за фактично переданий у власність товар за цим Договором добровільно сплачує на користь постачальника пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних за весь час прострочення, а також, додатково сплатити штраф у розмірі 20% (двадцять) відсотків від суми несплаченого боргу, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, таке нарахування продовжується до 3 (трьох) років; в разі невиконання зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань передбачених, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідною Специфікацією та/або додатковою(ими) угодою(ами) до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, який позивачем наведено у позовній заяві, останній нарахував відповідачу пеню наступним чином:

- за прострочення виконання грошового зобов`язання, обумовленого Специфікацією № 2, пеня від суми боргу в розмірі 97373,61 грн за період з 02.10.2018 по 02.04.2019 склала 8787,58 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання, обумовленого Специфікацією № 3, пеня від суми боргу в розмірі 444000,00 грн за період з 10.11.2018 по 10.05.2019 склала 39759,29 грн.

Суд, за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон , перевіривши розрахунок пені, встановив що загальний розмір пені складає 48546,93 грн (8787,64 грн+39759,29 грн), що перевищує заявлений позивачем до стягнення.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі, визначеному позивачем.

Розрахунок 36% річних здійснено позивачем наступним чином:

- за прострочення виконання грошового зобов`язання, обумовленого Специфікацією № 2, 36% річних від суми боргу в розмірі 97373,61 грн за період з 02.10.2018 по 02.07.2019 склали 26314,72 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання, обумовленого Специфікацією № 3, 36% річних від суми боргу в розмірі 444000,00 грн за період з 10.11.2018 по 02.07.2019 склали 102910,68 грн.

Перевіривши допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон розрахунок 36% річних, суд встановив, що їх сума складає 129225,56 грн (26314,88 грн+102910,68 грн), що також перевищує заявлені до стягнення позивачем. Відповідно, суд, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, задовольняє позовні вимоги про стягнення 36% річних у заявленому позивачем розмірі повністю.

Також позивачем нараховано відповідачу втрати від інфляції в загальному розмірі 36790,18 грн, а саме:

- за прострочення виконання грошового зобов`язання, обумовленого Специфікацією № 2, інфляційні втрати від суми боргу в розмірі 97373,61 грн за період з жовтня 2018 року по червень 2019 року складають 8062,64 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання, обумовленого Специфікацією № 3, інфляційні втрати від суми боргу в розмірі 444000,00 грн за період з листопада 2018 року по червень 2019 року складають 102910,68 грн.

При перевірці розрахунку втрат від інфляції судом враховано, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

З урахуванням викладеного судом здійснено перерахунок втрат від інфляції наступним чином:

- на заборгованість в розмірі 97373,61 грн (Специфікація № 2) за період з листопада 2018 року по червень 2019 року, інфляційні втрати склали 5781,87 грн;

- на заборгованість в розмірі 444000,00 грн (Специфікація № 3) за період з грудня 2018 року по червень 2019 року, інфляційні втрати склали 19869,73 грн.

Таким чином позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в розмірі 25651,60 грн.

Крім того позивачем за порушення строків відповідачем оплати вартості товару нараховано 20% в загальному розмірі 241573,04 грн, а саме:

- за порушення строків оплати, визначених Специфікацією № 2, від суми боргу в розмірі 311081,10 грн - 62216,22 грн;

- за порушення строків оплати, визначених Специфікацією № 3, від суми боргу в розмірі 444000,00 грн - 88800,00 грн;

- за порушення строків оплати, визначених Специфікацією № 6, від суми боргу в розмірі 452784,13 грн - 90556,82 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок 20% штрафу, суд встановив, що він є арифметично вірним та заявлена сума підлягає задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне і своєчасне виконання зобов`язань за Договором.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 354373,61 грн основного боргу, 25651,60 грн інфляційних втрат, 129225,40 грн 36% річних, 48546,87 грн пені та 241573,04 грн 20% штрафу, провадження у справі про стягнення 187000,00 грн основного боргу підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Судовий збір, на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, п. 2 ч. 1 статті 231, статтями 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині позовних вимог про стягнення 187000,00 грн основного боргу - провадження закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько Канадська компанія Атлас Агро (09210, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Стайки, вул. Шкільна, буд. 1 А; код ЄДРПОУ 42321290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фертчем (65026, Одеська обл., м. Одеса, Польський узвіз, буд. 6; код ЄДРПОУ 37169777): 354373 (триста п`ятдесят чотири тисячі триста сімдесят три) грн 61 коп. основного боргу, 25651 (двадцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят одну) грн 60 коп. інфляційних втрат, 129225 (сто двадцять дев`ять тисяч двісті двадцять п`ять) грн 40 коп. 36% річних, 48546 (сорок вісім тисяч п`ятсот сорок шість) грн 87 коп. пені, 241573 (двісті сорок одну тисячу п`ятсот сімдесят три) грн 04 коп. 20% штрафу та 14795 (чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 56 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.11.2019.

Суддя О.В. Щоткін