Рішення

від 20.11.2019 по справі 915/1670/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Справа № 915/1670/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: Козирєва А.В., дов.№007Др-58-1218 від 18.12.2018,

представників відповідача: Лубковської Я.С., дов.№53/10-2218 від23.09.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут"

(54055, м.Миколаїв, вул.7-ма Слобідська, 70в/1; ідент.код 39589483) ,

до відповідача: Державної установи "Ольшанська виправна колонія (№53)"

(57113, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Ольшанське, вул.Промислова, 1;

ідент.код 08564073),про: стягнення 164324,47 грн,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з до Державної установи "Ольшанська виправна колонія (№53)" заборгованість у розмірі 164324,47 грн, з яких 38731,03 грн - основний борг по договору постачання природного газу №41АВМkz379-18 від 22.01.2018; 1587,97 грн - інфляційні втрати, 544,36 грн - 3% річних, 6462,25 грн - пеня, 116998,86 грн - збитки за недовикористаний обсяг газу в грудні 2018 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства, а саме норм статей 11, 258, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, статей 173, 174, 193, 232 ГК України, Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, та укладеного між сторонами умов договору №41АВМkz379-18 від 22.01.2018 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасної оплати спожитого в грудні 2018 року природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 38731,03 грн. Неналежне виконання з боку відповідача умов договору стало підставою для нарахування пені, збитків від інфляції та 3% річних.

До того ж, позивач вказує, що відповідачем в грудні 2018 року було недовикористано підтверджений обсяг природного газу за звітний період, що стало підставою для нарахування збитків за недовикористаний обсяг газу.

Ухвалою суду від 08.07.2019 головуючим суддею Алексєєвим А.П. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.08.2019.

В зв`язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку головуючого у справі судді Алексєєва А.П., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №248 від 21 .0 8.2019 проведено повторний автоматизований розподіл справи .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 .0 8.2019, - справу призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 27 .0 8.2019 справу прийнято до свого провадження головуючим суддею Мавродієвою М.В. Постановлено розгляд справи почати спочатку, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 10.09.2019.

Ухвалою від 10.09.2019 за клопотанням позивача судом призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, почати у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 09.10.2019.

Ухвалою від 09.10.2019 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.10.2019.

Відповідач у відзиві від 28.10.2019 підтверджує, що не виконав зобов`язання за договором постачання природного газу та не повідом належним чином постачальника про зменшення обсягів споживання природного газу. Також відповідач зазначає про те, що він визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних, та просить зменшити розмір заявлених до стягнення збитків за недовикористаний обсяг газу в грудні 2018 року на 50%, посилаючись на власне тяжке фінансове становище та те, що він є бюджетною неприбутковою установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету України.

Ухвалою суду від 31.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, судовий розгляд справи призначено на 20.11.2019.

Під час розгляду справи представники сторін підтримали висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 20.11.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

22.01.2018 між сторонами був укладений договір №41АВМkz379-18 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (а.с.14,15) (далі - Договір), згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов`язався передати у власність споживачу у 2018 році природний газ (далі - газ), а відповідач, як споживач, зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п.1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору, з врахуванням змін внесених до нього додатковою угодою б/н від 13.07.2018 (а.с.19), яка укладена на підставі листа відповідача №53/5-1883 від 12.07.2018 щодо коригування лімітів споживання газу (а.с.18), сторони визначили річний плановий обсяг постачання газу - до 136,8 тис.куб.м. Планові обсяги постачання газу, зокрема на грудень 2018 року сторонами було погоджено в кількості по 43,398 тис.куб.м (п.1.3 Договору).

За умовами Договору передача газу здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача і Оператора ГРМ/оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення) (п.1.5 Договору).

Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання газу постачальником наведено в додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору (п.1.6 Договору).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 Договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п.2.3 Договору).

Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 01 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 15 календарних днів до початку розрахункового місяця. Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 15 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 15 числа розрахункового місяця (п.п.2.4, 2.5 Договору).

Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 25 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою Споживача Постачальником у разі, якщо Споживач повідомив Постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця (п.2.6 Договору).

Договором встановлено порядок визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами, зокрема п.п.2.7.1 Договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником споживача та копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Підпунктом 2.7.2 Договору визначено, що постачальник протягом трьох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути споживачу один примірник акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником постачальника та скріплений печаткою постачальника, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем (п.3.1 Договору).

Ціна газу на момент укладення договору становить 9194,70 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1838,94 грн, всього з ПДВ - 11033,64 грн (п.3.2 Договору), а у відповідності до додаткової угоди №7 від 05.12.2018 до Договору (а.с.22) ціна газу з 01.12.2018 становить - 11418,783 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ - 2283,757 грн, всього з ПДВ - 13702,54 грн (з урахуванням тарифу на транспортування магістральними трубопроводами).

Ціна, зазначена в п.3.2 Договору, може змінюватись протягом дії договору та щомісяця публікується на сайті company@mkgaszbut.104.ua. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової до цього договору (п.3.3 Договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором (п.3.4 Договору).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього Договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п.п.3.5, 3.6 Договору).

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць (п.4.1 Договору).

Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку (п.4.2 Договору): 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (пп.4.2.1 Договору).

Водночас, згідно абз.2 пп.4.2.2 п.4.2 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 (десятого) числа, наступного за звітним місяця.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п.4.3 Договору).

Сторони підтверджують, що ознайомленні з правами та обов`язками для Постачальника та Споживача, визначеними Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2493; Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2494; Правила постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2496 та гарантують їх безумовне дотримання (п.5.1 Договору).

Споживач має право, зокрема: отримувати природний газ в обсягах та на умовах, визначених цим Договором (пп.5.4.1 Договору); самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства (пп.5.4.2 Договору).

Споживач зобов`язується, зокрема: дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної Розділом ІІ Договору, а також Правилами постачання природного газу (пп.5.5.1 Договору); оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначених Договором (пп.5.5.2 Договору).

У відповідності до п.5.6 Договору сторони мають також інші права та обов`язки, що імперативно встановлені чинними нормативно-правовими актами.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України (п.6.1 Договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1 Договору).

За умовами пункту 9.1 цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін, та, відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2018 і діє в частині постачання газу з до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2018 року відповідачем було спожито 19,68 тис.куб.м природного газу на суму 269665,99 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання передачі-природного газу №МКЗ00016467 від 31.12.2018, №МКЗ00016468 від 31.12.2018, №МКЗ00016469 від 31.12.2018 (а.с.25-27).

Відповідачем зобовязання за Договором були виконанні частково, з розрахунку позовних вимог (а.с.13) вбачається, що станом на 01.12.2018 у відповідача існувала переплата в сумі 230934,95 грн, а тому залишок заборгованості складає 38731,03 грн (269665,99 грн - 230934,95 грн).

В порушення умов Договору, на дату подання позову, заборгованість за спожитий природній газ у грудні 2018 року в сумі 38731,03 грн відповідачем не оплачена, що зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч.1 ст.662, ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Водночас, згідно пункту 12 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами Договору передбачено, що розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць (п.4.1 Договору). Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку (п.4.2 Договору): 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (пп.4.2.1 Договору).

Водночас, згідно абз.2 пп.4.2.2 п.4.2 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 (десятого) числа, наступного за звітним місяця.

Відповідач в порушення умов Договору та приписів чинного законодавства, у визначені договором терміни, за спожитий у грудні 2018 року природний газ повністю не розрахувався, наявність заборгованості у сумі 38731,03 грн не спростував та не надав суду доказів погашення боргу перед позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 38731,03 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд приходить до наступних висновків.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Абзацом 2 пп.4.2.2 п.4.2 Договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 (десятого) числа, наступного за звітним місяця.

Пунктом 6.2.1 Договору сторони встановили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Тобто сторонами в Договорі обумовлено міру та обсяг відповідальності споживача за порушення строків оплати спожитого природного газу у вигляді пені.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статей 230-231 Господарського кодексу України закріплено наступне.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ст.230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 6462,25 грн за період з 11.01.2019 по 30.06.2019 включно нараховану на суму основного боргу - 38731,03 грн по зобов`язанням грудня 2018 року.

Перевіривши розрахунок нарахування пені, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 1587,97 грн інфляційних втрат нарахованих за період з січня 2019 року по травень 2019 року включно.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Перевіривши розрахунок нарахування інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 1613,86 грн, проте, суд, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі заявленій позивачем 1587,97 грн.

До того ж, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в загальному розмірі 544,36 грн за період з 11.01.2019 по 30.06.2019 включно нараховані на суму основного боргу - 38731,03 грн по зобов`язанням грудня 2018 року.

Перевіривши розрахунок нарахування 3% річних, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення збитків за недовикористаний обсяг газу в грудні 2018 року в сумі 116998,86 грн, суд приходить до наступних висновків.

Сторони в п.5.1 Договору підтверджують, що ознайомленні з правами та обов`язками для Постачальника та Споживача, визначеними Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2493; Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2494; Правила постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2496 та гарантують їх безумовне дотримання.

Споживач зобов`язується, зокрема: дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної Розділом ІІ Договору, а також Правилами постачання природного газу (пп.5.5.1 Договору); оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначених Договором (пп.5.5.2 Договору).

У відповідності до п.5.6 Договору сторони мають також інші права та обов`язки, що імперативно встановлені чинними нормативно-правовими актами.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України (п.6.1 Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно Договору і чинним законодавством України (п.6.1 Договору).

Пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.06.2015 №2496, визначено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках, зокрема: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Пунктом 1.2 Договору, з врахуванням змін внесених до нього додатковою угодою б/н від 13.07.2018 (а.с.19), яка укладена на підставі листа відповідача №53/5-1883 від 12.07.2018 щодо коригування лімітів споживання газу (а.с.18), сторони визначили річний плановий обсяг постачання газу - до 136,8 тис.куб.м. Планові обсяги постачання газу, зокрема на грудень 2018 року сторонами було погоджено в кількості по 43,398 тис.куб.м (п.1.3 Договору).

Судом встановлено, що в грудні 2018 року відповідачем було спожито 19,68 тис.куб.м природного газу на суму 269665,99 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання передачі-природного газу №МКЗ00016467 від 31.12.2018, №МКЗ00016468 від 31.12.2018, №МКЗ00016469 від 31.12.2018 (а.с.25-27).

Отже, фактично спожитий відповідачем в грудні 2018 року обсяг природного газу є меншим від підтвердженого на 23,718 тис.куб.м (43,398 тис.куб.м - 19,68 тис.куб.м).

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач у грудні 2018 року спожив менший обсяг природного газу від підтвердженого обсягу.

Пунктом 3 Розділу VI Правил постачання природного газу, встановлено порядок вирішення питання між сторонами стосовно збитків, а саме, що за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія. Форма акта-претензії є довільною. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Позивачем направлявся відповідачу акт-претензія з вимогою щодо відшкодування 116998,86 грн збитків за недовикористаний обсяг газу в грудні 2018 року, яка відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Аналізуючи склад цивільно-правового правопорушення, суд зазначає про наявність вини заподіювача збитків, причинний зв`язок між виною та збитками. Дане випливає з того, що ч.1 ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, сторони укладаючи Договір зобов`язувались виконувати його умови належними чином, тому у споживача існував обов`язок прийняти поставлений газ, в такому обсязі, який передбачений Договором.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання. Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу (п.10 розділу II Правил постачання природного газу).

Умовами Договору передбачено, що коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 01 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 15 календарних днів до початку розрахункового місяця. Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 15 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 15 числа розрахункового місяця (п.п.2.4, 2.5 Договору).

Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 25 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою Споживача Постачальником у разі, якщо Споживач повідомив Постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця (п.2.6 Договору).

Позивачем зазначається, а відповідачем не спростовано, що останній у визначені Договором строки не здійснив коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на грудень 2018 року.

Враховуючи те, що відповідач укладаючи Договір зобов`язувався виконувати його умови належними чином, а тому у споживача існував обов`язок прийняти поставлений газ, в такому обсязі, який передбачений Договором, та не скористався своїм правом на коригування місячних обсягів, як це передбачено п.п.2.4-2.6 Договору, а тому, суд вважає, що у позивача є правові підстави для стягнення з відповідача збитків за недовикористаний у грудні 2018 року обсяг газу.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок збитків, суд вважає його арифметично вірним, а заявлену вимогу про стягнення з відповідача збитків за недовикористаний у грудні 2018 року обсяг газу у розмірі 116998,86 грн обґрунтованою та такою, що відповідає змісту пп.1 п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів сплати на користь постачальника суми обумовлених збитків станом на час прийняття рішення судом, відповідачем не надано, розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми збитків не спростовано, а тому вимога про стягнення з відповідача збитків за недовикористаний у грудні 2018 року обсяг газу у розмірі 116998,86 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши заявлене відповідачем у відзиві клопотання про зменшення на 50% розміру заявлених до стягнення збитків за недовикористаний в грудні 2018 року обсяг газу, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки, правові підстави для зменшення розміру збитків нарахованих позивачем на підставі пп.1 п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу відсутні.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 226, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державної установи "Ольшанська виправна колонія (№53)" (57113, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Ольшанське, вул.Промислова, 1; ідент.код 08564073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" (54000, м.Миколаїв, вул.7 Слобідська, буд.70В/1; ідент.код 39589483) 38731,03 грн основного боргу, 6462,25 грн пені, 1587,97 грн інфляційних втрат, 544,36 грн - 3% річних, 116998,86 грн збитків за недовикористаний у грудні 2018 року обсяг газу та 2464,86 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 02.12.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва