Рішення

від 25.11.2019 по справі 916/2832/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2832/19

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,

розглянувши справу №916/2832/19,

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720),

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бернардацці" (провулок Сабанський, 2, 4А, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 20999661),

про стягнення 9778,18 грн.

Представники сторін:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бернардацці" про стягнення 9780,18 грн., з яких 2,00 грн. основного боргу, 7469,46 грн. пені, 1463,24 грн. - 3% річних, 845,48 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 26.09.2019 було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 23.10.2019.

17.10.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№21285/19).

17.10.2019 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені (вх.№21284/19) на 90%.

23.10.2019 відкладено розгляд справи на 06.11.2019.

25.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№22082/19).

06.11.2019 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№22924/19).

06.11.2019 відкладено розгляд справи по суті на 20.11.2019.

20.11.2019 представником відповідача заявлено клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, яке у протокольній формі залишено без задоволення.

25.11.2019 відповідачем подано пояснення по справі (вх.№24215/19).

25.11.2019 у судове засідання представники сторін не з`явились, провадження у справі в частині стягнення 2,00 грн. закрито, складено вступну та резолютивну частину ухвали про закриття у цій частині, та вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про укладання між сторонами договору №8046/1718-ТЕ-23 постачання природного газу від 30.10.2017 (далі - Договір), на виконання якого позивачем було поставлено природний газ на загальну суму 527188,80 грн., вказує, що оплату відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив умови Договору.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що зобов`язання з оплати виконані майже у повному обсязі, про наявність заборгованості, необхідність сплати пені, 3% та інфляційних втрат відповідач не знав, претензій не отримував. Вказує, що договором передбачений порядок оплати, зокрема, згідно з п.6.4. Договору встановлена черговість зарахування платежів: витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи, у третю чергу - основна сума боргу. Ігнорування досудового порядку врегулювання створило передумови для виникнення спору, оскільки порушення договору є незначними. Разом з тим, погоджується з обґрунтованістю вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, заперечує щодо стягнення пені у заявленому розмірі.

У клопотання про зменшення розміру пені відповідачем вказано, що зобов`язання виконані майже в повному обсязі, заборгованість становить лише 2,00 грн., була не погашена лише у зв`язку із помилкою під час розрахунків за газопостачання та необізнаністю про її існування. Відповідач є неприбутковою організацією, використовує газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (мешканцям багатоквартирного будинку), єдиним джерелом надходження коштів до ОСББ є здійснення внесків співвласниками будинку. Враховуючи обмеження джерел фінансування, витрата коштів на сплату штрафних санкцій може унеможливити виконання поточних зобов`язань та стати причиною виникнення нових заборгованостей. Зазначає про відсутність доказів погіршення фінансового стану позивача чи завдання йому збитків, до цього ж позивачем створено передумови для виникнення відповідного спору, оскільки проігноровано досудовий порядок погашення зобов`язань.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що при вирішенні питання про зменшення неустойки суд має оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення. Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності. Сторони визначили вид забезпечення зобов`язання неустойкою, що передбачена умовами договору. Підставою для зменшення розміру пені може бути дія непереборної сили, неправомірні дії іншої сторони зобов`язання. Вказує, що відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов`язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо. Посилається на власний фінансовий стан, відповідно до консолідованого звіту про фінансовий стан за 9 місяців 2018 року торгова дебіторська заборгованість становила 42663 тис. грн. Торгова кредиторська заборгованість становила 4636 тис.грн., відстрочені податкові зобов`язання 69423 тис. грн. Позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави.

Несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, вливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

У запереченні відповідач посилається на надання доказів про нестачу коштів у позивача станом на 2017/2018 року, що наразі є безпідставним. Неустойка має на меті стимулювання своєчасно виконувати обов`язки, а заборгованість у 2,00 грн. є незначною. Посилається на практику суду.

У поясненнях по справі відповідачем надано докази сплати суми основної заборгованості у розмірі 2,00 грн. Також подано довідки щодо діяльності, стану розрахунків, надано копію статуту та копію податкового розрахунку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

П.1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 30.10.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Бернардацці (Споживач) було укладено Договір постачання природного газу №2046/1718-ТЕ-23 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору.

До Договору було укладено Додаткову угоду №1 від 11.01.2018, Додаткову угоду №2 від 19.04.2018, Додаткову угоду №3 від 08.06.2018, Додаткову угоду №4 від 08.08.2018, Додаткову угоду №5 від 26.09.2018.

Відповідно до абз.1,2 п.6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

П.7.2. Договору передбачений обов`язок Споживача своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу природний газ на загальну суму 527188,80 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу (а.с. 35-46).

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за отриманий природний газ розрахувався несвоєчасно, що визнається відповідачем та підтверджується довідкою по операціях з відповідачем.

Суму основної заборгованості у розмірі 2,00 грн. було сплачено відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням, наявним у матеріалах справи (платіжне доручення №573 від 21.11.2019). У зв`язку з цим, ухвалою від 25.11.2019 провадження у справі в частині стягнення 2,00 грн. було закрито.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.8.2. Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.

Додатковою угодою №1 від 11.01.2018 було внесено зміни до п.8.2. Договору та замінено слова 16,4% річних на 15,3% річних , зазначено, що нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002, встановлено, що додаткова угода діє з 01 січня 2018 року.

Відповідачем не заперечується прострочення здійснення оплат за Договором, визнається обґрунтованість розрахунку суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, щодо пені надані заперечення відносно розміру її стягнення.

Враховуючи встановлення судом факту несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань, суд перевіривши розрахунок пені, сума якої становить 7469,46 грн., вважає його вірним, зробленим відповідно до умов Договору на підставі погодженої сторонами процентної ставки, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими.

Водночас, вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, з урахуванням відповідного клопотання ОСББ, суд вказує наступне.

Так, норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені до 746,95 грн., суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає про необхідність застосування індивідуального порядку стягнення штрафних санкцій в даному випадку, з огляду на наступне.

Розглядаючи питання про зменшення штрафних санкцій, суд враховує перш за все направленість неустойки, яка має стимулювати боржника своєчасно виконувати взяті на себе, зокрема, грошові зобов`язання. Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує також, що створене власниками квартир та нежитлових приміщень, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бернардацці" є неприбутковою організацією, при цьому, джерелом надходження коштів на рахунок ОСББ, з яких фактично і проводиться сплата штрафних санкцій є здійснення внесків співвласниками багатоквартирного будинку, здебільшого фізичними особами, за надані їм послуги.

При цьому, доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи не містять, вимоги про стягнення збитків позивачем не заявлялись.

Станом на дату подання позову у відповідача була заборгованість у розмірі 2,00 грн., яка є незначною, та погашена під час розгляду справи.

Відповідачем надано довідку про наявність заборгованості мешканців станом на 01.06.2019 у розмірі 47926,03 грн., довідку про взяття на облік відповідача як неприбуткової організації, які підтверджують доводи відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Аналіз статей 1, 4, 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє дійти висновку, що основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 916/782/17 і постанові Верховного Суду від 28.09.2018 у справі №916/2387/18.

Верховний Суд в своїй постанові від 24.07.19 у справі №915/985/18 зазначає що, досліджуючи питання можливості зменшення пені, суди правильно прийняли до уваги обставини, що вплинули на виконання зобов`язання, поведінку винної сторони, причини неналежного виконання зобов`язання та відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження завдання позивачу збитків та те, що відповідач у повному обсязі розрахувався за поставлений позивачем газ. Таким чином, судами застосовано власні повноваження щодо зменшення заявленої пені при повному дослідженні усі необхідних на те умов, а тому і підстав для зміни чи скасування судових рішень у цій частині Верховний Суд не вбачає.

Посилання позивача на власний фінансовий стан, відповідно до консолідованого звіту про фінансовий стан за 9 місяців 2018 року не може прийматися судом до уваги, оскільки зазначена інформація свідчить про фінансовий стан саме на 2018 рік, більше того, вказане не спростовує висновків суду про незначний характер порушення договору відповідачем.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 746,95 грн.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 845,48 грн. та 3% річних у сумі 1463,24 грн., доданий позивачем до позовної заяви (а.с.14-18), суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Більше того, відповідачем заявлені суми були визнані у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 202, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 626, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 230, 233, 343 ГК України, ст.ст. 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бернардацці" (провулок Сабанський, 2, 4А, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 20999661) про стягнення 9780,18 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бернардацці" (провулок Сабанський, 2, 4А, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 20999661) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 746,95 грн. пені, 1463,24 грн. - 3% річних, інфляційних втрат 845,48 грн., 1920,62 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення складені та підписані 25.11.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 02 грудня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков