Рішення

від 02.12.2019 по справі 917/1828/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.19 Справа № 917/1828/19

Господарський суд Полтавської області в складі судді Іванко Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси", 71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 82/2, ідент. код 25480722

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавітон", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Лікаря О. Богаєвського, 2/7, ідент. код 41876898

про стягнення 50985,54 грн.

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавітон" (далі - відповідач) про стягнення 50985,54грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав умови укладеного між сторонами договору поставки №959 від 07.02.2018 року, а саме відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриманий по договору товар, у зв`язку з чим у останнього утворився борг.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.11.2019 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, за клопотанням позивача розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лавітон" було визначено строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк для подання відзиву па позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про його право подати заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву, суд 14.11.2019р. направив на адресу відповідача, а саме: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Лікаря О. Богаєвського, 2/ 7, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.11.2019р. по даній справі.

Вищезазначена ухвала суду від 13.11.2019р., яка направлялася відповідачу на адресу: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Лікаря О. Богаєвського, 2/7, що відповідає адресі, зазначеній у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "підприємство відсутнє за місцем реєстрації".

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була своєчасно направлена для розміщення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.11.2019 р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

За ч.13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

07.02.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавітон" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 959 (надалі-Договір), відповідно до п. 1.1 якого, продавець протягом дії цього договору зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за товар в кількості, асортименті, в строки вказані в даному договорі та відповідно до накладної, які узгоджуються сторонами по кожній окремій поставці і являються невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.2. договору сторони узгодили, що ціни на товар встановлюються за домовленістю сторін. Загальна вартість товару, по кожній окремій партії, що передається покупцеві, вказується в накладних.

Покупець зобов`язаний сплатити за поставлений товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів (п. 4.5. договору).

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 65637,80 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №РН-0003221 від 11.02.2018 р. на суму 3436,14 грн. та № РН-0003220 від 11.02.2018 р. на суму 62201,66 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 28500, 00 грн., що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями (додаються).

У зв`язку з частковою сплатою по договору поставки у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 37137,80 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялася Претензія №20/05 від 20.05.2019 р., як відповідачем залишена без задоволення.

Таким чином, оскільки відповідач свої зобов`язання за договором в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар виконав не в повному обсязі, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. При цьому, просить стягнути з відповідача 50985,54грн., з яких: 37137,80 грн. сума основного боргу, 11548,33 грн. пеня, 1313,48грн. інфляційні та 985,93 грн. 3% річних.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення своїх зобов`язань за договором оплата товару в сумі 37137,80грн. відповідачем не здійснена.

Відповідно до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги про стягнення 37137,80 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. договору, за несвоєчасну оплату товару (п. 4.5. даного договору) покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені суд встановив завищення суми пені. А саме, при нарахуванні пені на прострочену суму оплати позивачем не дотримано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з поданого суду розрахунку, позивачем не дотримано шестимісячного строку нарахування пені (нараховано за 323 дні).

Здійснивши перерахунок пені у відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України, суд дійшов до висновку, що сума пені за період з 19.11.2018 р. по 19.05.2019 р. становить 6642,07 грн. В іншій частині позовні вимоги в частині стягнення пені заявлені неправомірно.

Враховуючи викладене, стягненню підлягає пеня у розмірі 6642,07 грн. В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 985,93 грн. та інфляційних в сумі 1313, 48 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом вказаної правової норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що відповідач не виконав грошове зобов`язання у строк, визначений укладеним між сторонами Договором, що, водночас, не заперечується та не спростовується останнім.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 985,93 грн. та інфляційних в сумі 1313, 48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунком позивача, який за перерахунком суду є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавітон" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Лікаря О. Богаєвського, 2/7, ідент. код 41876898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 82/2, ідент. код 25480722) 37137,80 грн. основного боргу, 6642,07 грн. пені, 985,93 грн. 3% річних, 1313, 48 грн. інфляційних, 1736,14 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.