Рішення

від 25.11.2019 по справі 126/2467/19

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2467/19

Провадження № 2/126/1068/2019

"25" листопада 2019 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Війтівської сільської ради Бершадського району про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на 1/2 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, який розташований по АДРЕСА_1 .

Позов обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Війтівка, Бершадського району померла його мати ОСОБА_2 .. Після її смерті відкрилась спадщина, в тому числі і на 1/2 частину житлового будинку разом з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Він як син покійної являється спадкоємцем за законом щодо майна померлої. Інших спадкоємців немає. Він в порядку ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті матері та коли звернувся до державного нотаріуса для належного оформлення спадкового майна, отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що не надав правовстановлюючий документ на 1/2 частину житлового будинку, що належав його матері. Внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, він позбавлений можливості реалізувати у повному обсязі право на спадкування, внаслідок чого змушений звернутися в суд із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Позивач ОСОБА_1 , до початку розгляду справи по суті, надав на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Представник відповідача сільський голова Війтівської сільської ради Замкова М.В. надала на адресу суду письмову заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України визначає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Війтівка, Бершадського району по АДРЕСА_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 виданим 27.11.2009 виконавчим комітетом Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі і - 1/2 частину житлового будинку разом з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом померлої ОСОБА_2 , спадщину прийняв в порядку ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом з померлою, що підтверджується довідкою № 826 від 08.11.2019 року виданою Війтівською сільською радою Бершадського району.

ОСОБА_1 , маючи намір належним чином оформити спадкове майно, що залишилося після смерті матері, звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою, однак отримав постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, якою у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, що підтверджується постановою завідувача Бершадською державною нотаріальною конторою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 395/02-31 від 26.09.2019 року.

З довідки № 93 від 25.09.2019 року, КП Бершадське районне бюро технічної інвентаризації, випливає, що право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 не зареєстровано.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ч.1 ст. 1222 цього ж кодексу говорить про те, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, а в ч.1 ст. 1223 визначено право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Ч. 1 ст. 1220 ЦК України, зазначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Ст. 1261 цього ж кодексу визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України та ст. 41 Конституції України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до П.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами , що регулювали власність цього двору, а саме :

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Оскільки записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів) які підтверджують право приватної власності, то відповідно до довідки № 376 від 25.09.2019 року виданою Війтівською сільською радою - станом на 15.04.1991 року житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи - колгоспний двір, головою колгоспного двору є - ОСОБА_2 , інші члени даного колгоспного двору ОСОБА_1 - син.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності із вимогами листа Міністерства Юстиції України за № 19-32\319 від 21.02.2005 року згідно якого у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ст.1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено обставини викладені у позовній заяві, наявність порушених прав позивача є очевидними, а обраний ним спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, тож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 25, 346, 1217, 1218 - 1222, 1258, 1261, 1268 -1270, 1299 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 263-267 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 до Війтівської сільської ради Бершадського району (Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Війтівка, вул. Соборна, буд. 104, код ЄДРПОУ: 04329702) про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як за спадкоємцем померлої за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1 , що складається з: А - житловий будинок, загальною площею 104,9 кв.м, житловою площею 70,0 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: а- веранда; а 1-навіс; Б- літня кухня; Б під -погріб; б - веранда В- сарай; Г - гараж; Д- сарай; К- сарай; К під-погріб; 1 - 4 споруди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. Г. Рудь