Рішення

від 22.11.2019 по справі 433/1474/19

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1474/19

Провадження № 2/433/745/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2019 року Троїцький районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Нехаєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Маяк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку набувальної давності, -

В С Т А Н О В И В :

До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації правової та комерційної допомоги Феміда № 12/07 від 12 грудня 2007 року було визнано дійсним договір купівлі-продажу від 04 грудня 2007 року, згідно якого Приватне орендне сільськогосподарське підприємство Маяк купило комплекс об`єктів нерухомого майна, зокрема автогараж 1971 року, який було споруджено на базі заправної 1969 року, якій на даний час присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням третейського суду було визнано за Приватним орендним сільськогосподарським підприємством Маяк право власності на комплекс об`єктів відповідного нерухомого майна. На виконання даного рішення третейського суду Троїцьким районним судом Луганської області 26 грудня 2007 року для проведення державної реєстрації відповідного нерухомого майна було постановлено ухвалу № 2-1036 про видачу виконавчого листа. При цьому, об`єкт нерухомого майна заправної, якій на даний час присвоєно адресу: АДРЕСА_1 - не було включено до переліку нерухомого майна, на яке визнавалося право власності рішенням третейського суду, у зв`язку з чим не було проведено її державної реєстрації. Позивач вказує, що з 26 квітня 2000 року і до теперішнього часу Приватне орендне сільськогосподарське підприємство Маяк відкрито безперервно користується та фактично володіє об`єктом нерухомого майна у вигляді заправної, що розташована АДРЕСА_1 . На вказану заправну було виготовлено технічний паспорт, проведено відповідні ремонтні роботи. На даний час у підприємства виникла необхідність зареєструвати право власності на об`єкт нерухомого майна заправної, однак зазначене за вказаних обставин не представляється можливим зробити без захисту свого права у судовому порядку. За таких обставин, позивач просить суд визнати за підприємством право власності на вказане нерухоме майно у порядку набувальної давності.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, просив розглянути справу без його участі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, надали до суду аналогічні заяви про розгляд справи без їх участі, позов визнають, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Суб`єктом набувальної давності може бути як фізична, так і юридична особа.

Враховуючи положення статей 335і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). (п. 14 Постанови).

Судом встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації правової та комерційної допомоги Феміда № 12/07 від 12 грудня 2007 року було визнано дійсним договір купівлі-продажу від 04 грудня 2007 року, згідно якого Приватне орендне сільськогосподарське підприємство Маяк купило комплекс об`єктів нерухомого майна, зокрема автогараж 1971 року, який було споруджено на базі заправної 1969 року, якій на даний час присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 21-24, 29-33).

Вказаним рішенням третейського суду було визнано за Приватним орендним сільськогосподарським підприємством Маяк право власності на комплекс об`єктів відповідного нерухомого майна.

На виконання даного рішення третейського суду Троїцьким районним судом Луганської області 26 грудня 2007 року для проведення державної реєстрації відповідного нерухомого майна було постановлено ухвалу № 2-1036 про видачу виконавчого листа (а.с. 25).

При цьому, об`єкт нерухомого майна заправної, якій на даний час присвоєно адресу: АДРЕСА_1 - не було включено до переліку нерухомого майна, на яке визнавалося право власності рішенням третейського суду, у зв`язку з чим не було проведено її державної реєстрації.

З 26 квітня 2000 року і до теперішнього часу Приватне орендне сільськогосподарське підприємство Маяк відкрито безперервно користується та фактично володіє об`єктом нерухомого майна у вигляді заправної, що розташована АДРЕСА_1 . На вказану заправну було виготовлено технічний паспорт, проведено відповідні ремонтні роботи (а.с. 26-28, 52-93).

З вищезазначеного вбачається, що Приватне орендне сільськогосподарське підприємство Маяк добросовісно заволоділо даним майном і понад 18 років продовжує відкрито, безперервно користуватися об`єктом нерухомого майна у вигляді заправної та використовувати її за призначенням, у зв`язку з чим, суд вважає, що підприємство на законних на те підставах набуло право власності на таку заправну за набувальною давністю, на підставі чого позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 5-13, 76-81, 89, 142, 206,211, 258-259, 265, 272 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Маяк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку набувальної давності, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за Приватним орендним сільськогосподарським підприємством Маяк (ідентифікаційний код юридичної особи 30714057) право власності в порядку набувальної давності на об`єкт нерухомого майна заправної, що розташована в АДРЕСА_1 , яка складається: будівля заправної - Б; навіс - В; ємкості (2 шт.) - І; ємкість (1 шт.) - ІІ; ємкості (2 шт.) - ІІІІ; ємкості (2 шт.) - ІV; ємкість (1 шт.) - V; ємкість (1 шт.) - VІ; огорожа - 1; ворота - 2; ворота - 3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Суський

22.11.19

22.10.19