Ухвала

від 28.11.2019 по справі 547/700/19

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/700/19

Провадження №2/547/369/19

У Х В А Л А

28 листопада 2019 року смт.Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Совєтовій І.І.,

з участю:

прокурора Курченко Я.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 - Оніщенко ОСОБА_2 .Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт.Семенівка цивільну справу за позовом прокурора - першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 , Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа: сектор державної реєстрації Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, про визнання незаконним та скасування рішення Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Семенівського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом прокурора до відповідачів ОСОБА_1 та Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа: сектор державної реєстрації Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області про: 1) визнання незаконним та скасування рішення Наріжанської сільської ради від 14.03.2014 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с.Наріжжя, на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області ; 2) визнання недійсним свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 26.03.2014 та скасувати рішення, індексний номер 11933806 від 26.03.2014 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що знаходиться в с.Наріжжя на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, кадастровий номер 5324584601:01:001:0233 площею 0,1601 га, номер запису про право власності: 5118147; та 3) зобов`язання повернути територіальній громаді Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області в особі Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області земельну ділянку, що знаходиться в с.Наріжжя на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 0,1601 га, кадастровий номер 5324584601:01:001:0233.

На обгрунтування позовних вимог прокурором зазначено про те, що відведена оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 земельна ділянка загальною площею 0,1601 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель розташована поблизу водного об`єкта - озера Бурчак та повністю накладається на землі водного фонду, якими є землі під прибережною захисною смугою озера Бурчак, та які згідно вимог ст.ст.58-61 Земельного кодексу України, ст.ст.4, 88, 89 Водного кодексу України взагалі не можуть передаватись у приватну власність. Вказане свідчить про набуття відповідачем ОСОБА_1 права приватної власності на земельну ділянку площею 0,1601 га з порушенням встановленого законом порядку.

На обгрунтування підстав для представництва в суді прокурор посилається на положення ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , відповідно до яких прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Прокурором зазначено, що води та землі водного фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою їх надання, а тому суспільним інтересом прокуратури при зверненні до суду з даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання незаконної передачі земель водного фонду у приватну власність для цілей, несумісних з правовим режимом використання земель вказаної категорії, а також захист права власності на землю Українського народу та вод, як національного багатства України. При цьому звернення прокурора до суду з позовом обумовлене не вжиттям протягом тривалого часу Державною екологічною інспекцією Центрального округу, як органом, уповноваженим державою на здійснення нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону земель, зокрема, щодо використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, додержання режиму використання їх територій, виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування земельних ділянок, заходів щодо усунення відповідних порушень законодавства.

Під час підготовчого провадження у справі 28.11.2019 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Оніщенко Н.Ю. подане письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18, в якій розглядаються подібні правовідносини, а саме: питання здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді. Представником також зазначено, що вказана прокурором в позові підстава його представництва - не вжиття Державною екологічною інспекцією протягом тривалого часу заходів для усунення порушень вимог законодавства не підтверджена жодними доказами, що з урахуванням відповіді вказаного державного органу про відсутність повноважень здійснювати перевірку Наріжанської сільської ради, свідчить про неналежність прокурора як позивача. З огляду на вказані обставини, висновок Великої Палати Верховного Суду за результатами касаційного перегляду матиме значення при вирішенні даної справи. Крім того, з урахуванням уточнення прохальної частини клопотання, прохала суд зупинити провадження у справі до закінчення перегляду справи №912/2385/18 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

В підготовчому засіданні прокурор заперечила проти задоволення клопотання представника відповідача, зазначивши про наявність у даній справі підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі, коли уповноважений державний орган не здійснює їх захист або здійснює його неналежно.

Розгляд клопотання здійснюється за відсутності представника відповідача Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, представника третьої особи та державного органу, в інтересах якого поданий позов, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України.

Вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 року на підставі ч.5 ст.302 ГПК України на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп та відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577,26 грн. за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 року.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що існує різний підхід до розуміння та тлумачення колегіями суддів різних судових палат Верховного Суду підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, зокрема, у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави, який є недосконалим та неоднозначним, та може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права. Вказане свідчить про наявність виключної правової проблеми та потребує вирішення Великою палатою Верховного Суду з метою усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів судами з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 16.10.2019 року ставить питання про те, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду, виходячи з існування різної судової практики з цих питань.

Так, у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 24/1256/17 викладений висновок про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. У цьому випадку саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. Прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст.367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків (постанова від 21 грудня 2018 року справі №922/901/17). Аналогічні висновки були зроблені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 (пункт 30), від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18 (пункт 51), від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18 (пункт 35), від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18 (пункт 7.16), від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18 (пункт 7.16), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 25).

Про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів інших касаційних судів (від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 24), від 03 жовтня 2019 року у справі № 802/4083/15-а (пункт 34), від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 201/5279/16, від 04 вересня 2019 року у справах № 372/1688/17-ц та № 448/764/17).

Також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 802/1873/17-а зроблено висновок про те, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави (пункт 40).

Разом з тим, у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (пункт 5.6).

В постанові від 21 березня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Водночас обставини щодо з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, у цій справі судом касаційної інстанції не перевірялися.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 16.10.2019 року ставить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абз.3 і 4 ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду, зокрема, чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності та які її правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом, оскільки щодо зазначеного питання також існує різна судова практика.

Так, у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №927/246/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що обставини дотримання прокурором установленої ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів ст.ст.53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті (пункт 33). Відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст.226 ГПК України. Аналогічні висновки щодо необхідності залишення у такому випадку позову прокурора без розгляду сформульовані у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/641/18, від 31 липня 2019 року у справі № 916/2914/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 909/63/18, від 19 березня 2019 року у справі № 909/63/18, від 26 лютого 2019 року у справі № 920/284/18.

Водночас у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись положеннями п.2 ч.1 ст.226 ГПК України (суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано), погодився із судом апеляційної інстанції, який, установивши, що прокурором у зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, дійшов неспростовного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та необхідність залишення позову прокурора в інтересах держави в особі ради без розгляду.

В інших випадках суд касаційної інстанції зазначає про необхідність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, якщо прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в особі позивачів у суді. Так, у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №923/560/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про скасування ухвали про залишення позову без розгляду, що була постановлена судом першої інстанції на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, зазначивши, що, з`ясувавши обставини відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у цій справі, судам слід було відмовити у позові, а не залишати позов без розгляду.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Основним критерієм, без якого неможливо встановити подібність правовідносин, є змістовний, під яким розуміються права та обов`язки суб`єктів.

У справі, що перебуває на розгляді в Семенівському районному суді Полтавської області №547/700/19, та у справі №912/2385/18, переданій на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, існує змістовна подібність, оскільки в них йде мова про право прокурора, як суб`єкта, звертатись до суду з відповідним позовом у випадку не здійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

При цьому процесуальний закон не вимагає встановлення судом тотожності таких правовідносин одночасно за суб`єктним, об`єктним та змістовним критеріями.

Таким чином, правовідносини в даній справі щодо наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, та правовідносини у справі №912/2385/18, яка передана на розгляд до Великої Палати Верховного Суду з приводу механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави, є подібними.

Крім того, правова норма, зазначена в п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, передбачає обов`язковість встановлення судом обставини перегляду судового рішення у касаційному порядку, тобто існування на час постановлення відповідної ухвали підстави для зупинення провадження у справі - прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року цивільну справу №912/2385/18 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.10 ч.1 ст.252 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження в цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18, а тому клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.43, 183, 252, 253, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі задоволити.

Зупинити провадження у цивільній справі №547/700/19 за позовом прокурора - першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 , Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа: сектор державної реєстрації Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, про визнання незаконним та скасування рішення Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права на земельну ділянку та повернення земельної ділянки до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах - у справі № 912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Повний текст ухвали складений 02 грудня 2019 року.

Суддя Семенівського районного суду

Полтавської області С.Ю.Атаманова