Постанова

від 29.11.2019 по справі 711/6892/19

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 711/6892/19

П О С Т А Н О В А

29 листопада 2019 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли Управління Державної фіскальної служби ГУ ДПС України у Черкаській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого директором та головним бухгалтером ТОВ БТК - Лад Плюс , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 147 від 19.08.2019 року, головний бухгалтер ТОВ БТК - Лад Плюс , ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме: порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755, п.3.10 Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення Форм фінансової звітності п.7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за № 860/4153. п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання . затвердженим наказом Міністерства фінансів україни від 31.01.2000 за № 8520 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 122756 грн. Крім того в порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у

бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, абз.7) п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 №159/28289) в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за грудень 2018 року - 136395 грн.

Захисник Орленко В.В. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 вину за ст.163-1 ч.1 КУпАП не визнає, просив суд закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, надавши письмове клопотання

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав клопотання в якому зазначив, що вину за ст.163-1 ч.1 КУпАП не визнає, просив суд закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи певне рішення, орган влади, а особливо суд, повинен довести, що діє згідно з наведеним приписом. Такі доводи містяться в мотивувальній частині рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

- про накладення адміністративного стягнення;

- про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;

- про закриття справи;

Як вбачається зі змісту ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі ОСОБА_2 , чим порушено вимоги ст.254 КУпАП.

В порушення вимог ст.256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено місце, час вчинення, суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків та потерпілих; пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 09.07.2019 року по 15.07.2019 року співробітниками ТУ ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ БТК - ЛАД ПЛЮС з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2018 року по взаємовідносинах з ТОВ Рейка ( код за ЄДРПОУ 42408360 ), податку на прибуток за 2018 рік по взаємовідносинах з ТОВ Рейка (код за ЄДРПОУ 42408360). За якої складено акт від 22.07.2019 року № 255/23-00-14- 0205/38930609 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС , код ЄДРПОУ 38930609, номер телефону тел. № 097-545-63-23 . Вищевказаний акт перевірки отримано посадовими особами ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС 29.07.2019 року.

За результатами вказаної перевірки ТУ ДФС у Черкаській області дійшло висновку про порушення ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС : вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, п.3.10 Наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 року № 433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п.7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями ), п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018-рік на суму 122 756 грн.; 2) Вимог п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Додаткового кодексу України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями ), п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, абз. 7) п. 4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за грудень 2018 року на суму 136 395 грн..

Інспектором було зроблено хибні висновки, викладені в Акті, щодо нереальності господарських взаємовідносин ТОВ БТК - ЛАД ПЛЮС з ТОВ Рейка .

В Акті (а.3-5) дослівно цитується Договір ТОВ Рейка з ТОВ БТК - ЛАД ПЛЮС . Необхідність такого цитування та цінність як логічне обґрунтування позиції ДФС з погляду його відповідності вимогам чинного законодавства, що пред`являються до актів перевірок платників податків є сумнівною. В подальшому в Акту фактично розписується діяльність ТОВ Рейка , співробітник ДФС зазначає про неможливість здійснення операцій вказаним товариством. Однак предметом документальної перевірки являється діяльність ТОВ БТК - ЛАД ПЛЮС . Проте, 21.11.2018 року між ТОВ Рейка та ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС було укладено договір субпідрядних робіт № 0029. Перед укладенням зазначеного договору товариству БТК -ЛАД ПЛЮС було надано копії установчих документів ТОВ Рейка , інші передбачені законодавством документи, і сумнівів у реальності товариства та в його можливості здійснити передбачені договором роботи не виникало.

Посилання в Акті (а.5) на лист оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області, яким надано копію пояснення від 27.03.2019 року ОСОБА_3 який є засновником ТОВ Рейка , про те, що вона начебто не причетна до діяльності вказаного СПД, не повинен братися до уваги, оскільки законність походження цього листа невідома, обставини, при яких відбиралося вказане пояснення, також невідомі, і чому його залучено до вказаної перевірки (що проводилася в липні 2019 року) - не зрозуміло.

При зазначених обставинах (маючи лише копію пояснення невідомо походження) робити висновок про те, що ... ОСОБА_3 не мала жодного відношення до реєстрації ТОВ Рейка , формування статутних документів та призначення посадових осіб товариства. У цьому випадку товариство знаходиться поза межами контролю формального ( номінального ) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи ... - є невірним. Більш того, в тексті Акту, до якого подаються дані заперечення, не згадується про проведену документальну перевірку ТОВ Рейка співробітниками ДФС, яка б документально зафіксувала висновки про фіктивність даного

СПД. Хибним є посилання в Акті про те, що ОСОБА_3 являється засновником, директором та головним бухгалтером ряду інших суб`єктів підприємницької діяльності - оскільки це не має жодного відношення до предмету перевірки.

Недоведеними суд вважає висновки співробітників ДФС, що неподання ТОВ Рейка до контролюючого органу звіту форми 1-ДФ та звіту про суми нарахованої заробітної плати (форма Д4 ) свідчить про відсутність трудових ресурсів щодо виконання робіт, надання яких документально оформлено для ТОВ БТК - ЛАД ПЛЮС та в разі їх існування можуть лише свідчити про факт неподання суб`єктом підприємницької діяльності, звітів до контролюючих органів. В даному випадку ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС до цього жодного відношення не має.

Посилання в Акті, на повну оплату на адресу ТОВ Рейка по договору збоку ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС свідчать про реальність господарських взаємовідносин між даними СПД та про дотримання вимог податкового законодавства з боку ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС .

Хибними є твердженнями працівника ДФС, що у ТОВ Рейка відсутні обладнання, працівники, засоби та інше, оскільки це є виключно суб`єктивною думкою, яка не може бути покладена в основу рішення про визнання операцій ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС з контрагентами фіктивною. Така інформація в ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС відсутня, під час перевірки відповідні документи службовим особам підприємства для ознайомлення не надавалися.

Посилання в Акті на дані з мережі інтернет google maps , як на доказ відсутності здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ Рейка , судом не береться до уваги, оскільки вказане не передбачене чинним законодавством.

Необґрунтованим суд вважає висновок інспектора, про економічну необґрунтованість взаємовідносин між ТОВ Рейка і ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС з мотивів місцезнаходження вказаних юридичних осіб у різних містах.

Посилання в Акті на існування ухвали слідчого судді, в якій згадується назва ТОВ Рейка в контексті інформації про його фіктивність, не може слугувати підставою для визнання операцій з ним фіктивними, виходячи з норм чинного законодавства оскільки: Інформація, отримана в межах одного кримінального провадження можу бути використана в якості доказу в іншому кримінальному провадженні лише на підставі відповідного дозволу на це слідчого судді; Факти, встановлені під час розгляду справи слідчим суддею при вирішенні заходів забезпечення кримінального провадження, не можуть бути використані як доказ вини особи; ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС не є фігурантом розслідування зазначених кримінальних проваджень, про існування вищевказаних ухвал дізнався лише із тексту Акту; Вироків по вказаних кримінальних провадженнях ( згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ) на даний час не існує.

Також хибними є посилання на доказ нереальності операцій між ТОВ Рейка і ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС на аналіз Єдиного реєстру податкових накладних та на інформацію про доходи директора та головного бухгалтера товариства ОСОБА_5 .

Слід зауважити, що тлумачення ст..1 Закону № 996-XIV, які наведені в Акті, в даному випадку перевіряючий перебрав на себе функцію Конституційного Суду України - єдиного органу в державі, який наділений правом тлумачити норми Законів.

Цитата ч. 1 ст. 9 Закону № 996 ( Акт, а. 10 абзац 1 ) викладена в старій редакції, яка діяла до 13.11.2016 року, коли Законом № 1724- VIII було внесено зміни. Відповідно, всі подальші висновки, викладені в наступних трьох абзацах - це висновки з недіючих норм.

Також є необ`єктивними висновки, викладені в Акті, що за даними перевірки, перераховані суб`єкту господарювання кошти підлягають відображенню в бухгалтерському обліку наступним записом Д-т і 77 К-т 311 та не впливають на визначення фінансового результату до оподаткування . Так, сума по взаємовідносинам з ТОВ Рейка включена до собівартості виконання ( надання ) робіт і фактично сама сума по придбанню впливає на дохід, але визначити це достовірно можливо лише при повній перевірці всіх показників декларації і, відповідно - балансу. Для підтвердження висновку перевіряючих, цитування якої наведено вище, повинна бути проведена комплексна документальна перевірка; оскільки цього не було зроблено, такі висновки є лише припущеннями перевіряючих, які не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах Закону.

Непідтвердженими є висновки в Акті про безоплатно отримані ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС будівельні матеріали та послуги по капітальному ремонту житлових будинків за адресою - м.Черкаси, вул.Героїв Дніпра,71, від невстановленого перевіркою суб`єкта господарювання за 2018 рік на суму 681 976 грн., оскільки в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми Закону, а саме - п.14.1.13 ПКУ, які дають поняття безоплатно отриманих товарів. Відносини ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС з ТОВ Рейка не можуть бути безоплатними, оскільки між вказаними СПД проводилися розрахунки.

Також не ґрунтується на документах висновок в Акті, що за даними перевірки підприємство вартість безоплатно отриманих товарів та послуг до складу інших операційних доходів не включало , оскільки перевіряючим жодних документів по доходах не надавалося, ними не запитувалося, комплексна перевірка з цього питання не проводилася. Жодних розшифровок по статтям балансу перевіряючі не вимагали.

Крім того, в Акті наведена роздруківка тексту п. 198.3 ст. 198 ПКУ в незрозумілій редакції - зміст даної норми в офіційній редакції інший , а тому не може бути взятий до уваги.

Крім того, посилання в Акті на норми пп.198.6. ст.198 ПКУ, зроблені некоректно, оскільки вказана норма Закону викладена не повно. В ТОВ ВТК - ЛАД ПЛЮС всі податкові накладні зареєстровані та оформлені згідно вимог ст.201 ПКУ, і жодних питань з цього приводу не виникало; підстав для зняття податкового кредиту немає.

Крім того, відповідно до судової практики з вказаних питань зокрема в постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21- 421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

В свою чергу, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 817/149/17 та від 29.03.2018 р. у справі № 813/2758/16.

Крім того, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім цього, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. (Постанова ВС КАС від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17 (ЄДРСРУ № 72983261).

Отже, посилаючись на фіктивний статус контрагентів платника податків податковий орган має довести, що між ними мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на безпідставне отримання податкових вигід, принаймні, що платник (позивач) взагалі був обізнаним з приводу дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів. Наприклад, це може бути доведено рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання недійсним відповідного договору.

Статтею 61 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб, а отже для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Порушення кримінального провадження, отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, рівно як і вирок стосовно контрагента не є беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій платника податку.

Необгрунтованим є посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (результати здійснених контрольних заходів щодо постачальників позивача), оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі по ланцюгам постачання, податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Не погоджуючись із висновком акту, ТОВ БТК-ЛАД ПЛЮС 09.08.2019 року в порядку п.86.7 Податкового кодексу України подано на нього заперечення - тобто, податкові зобов`язання платника податків вважаються неузгодженими, а тому стверджувати про правомірність висновків ДФС, викладених у акті, є передчасним.

Розгляд вказаних заперечень відбувся 19.08.2019 року (копія листа - запрошення з ГУ ДФС у Черкаській області додається). За результатами розгляду в задоволенні поданих заперечень відмовлено та винесено податкові повідомлення рішення. На даний час товариством подано скаргу до ДПС України, тобто триває процедура адміністративного оскарження

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не здобуто доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому діяння, які б були отримані в порядку, встановленому чинним законодавством, в матеріалах справи немає не наведено.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисника Орленко В.В., судом встановлено, що в діях ОСОБА_2 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевказане, суддя вважає за необхідне провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.163-2, ст.ст.247 ч.1 п.1, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Суддя: Ю.В.Михальченко