Рішення

від 29.11.2019 по справі 603/307/19

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/307/19

Провадження №2/603/239/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

секретар судового засідання : Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська цивільну справу за позовом представника Парафії Зіслання Святого Духа с.Доброводи Монастириського району Бучацької Єпархії Української Греко-Католицької церкви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом ,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Парафії Зіслання Святого Духа с.Доброводи Монастириського району Бучацької Єпархії Української Греко-Католицької церкви в особі - Джиджора І.М. звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житлом, а саме, житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Парафія Зіслання Святого Духа с.Доброводи Монастириського району Бучацької Єпархії Української Греко-Католицької церкви є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

За зазначеною адресою зареєстровані, зокрема, відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які протягом останніх двадцяти років не проживають у зазначеному будинку без поважних причин.

Право відповідачів на користування житловим будинком (сервітут), як речове право на чуже майно, відповідно до п.2 ч.1 ст.395 ЦК України, виникло у відповідачів на підставі призначення ОСОБА_1 парохом Парафії заслання святого духа с.Доброводи Монастириського району Бучацької єпархії Української Греко-Католицької церкви і добровільного виділення керівництвом Єпархії окремого житлового приміщення для задоволення його потреб та його сім`ї у проживанні в процесі перебування в даній парафії.

ОСОБА_1 разом із сім`єю розпочав проживання у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 у жовтні 1997 року, і припинив в травні 2006 року, вчинивши добровільні вольові дії щодо виселення з даного житлового будинку.

Відповідачі не проживають за вищевказаною адресою у зв`язку із припиненням діяльності пароха Парафії заслання святого духа с.Доброводи Монастириського району Бучацької єпархії Української Греко-Католицької церкви - ОСОБА_1 та членів його сім`ї, які вчинили добровільні вольові дії щодо виселення з даного житлового будинку, що на думку позивача можна розцінити як односторонній правочин, з яким пов`язується припинення права користування чужим житлом (сервітут).

Оскільки відповідачі за вказаною адресою не проживають, виникають проблеми зі сплатою надмірної суми грошових коштів за комунальні послуги, які нараховуються однак не надаються, чим об`єктивно порушуються права власника майна.

В судове засідання ОСОБА_9 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ст.ст. 280,281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи та ухвалити заочне рішення, про що суд постановив відповідну ухвалу, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив на позов, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Згідно копії свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 10.10.1997 року, житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: с.Доброводи Монастириського району Тернопільської області, належить Церковному комітету с Доброводи.

Відповідно до копії виписки із протоколу загальних зборів членів с/с Нове життя №3 від 28.08.1997 року, вирішено приміщення колгоспного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке є власністю с/с Нове життя , передати у власність церковної громади с.Доброводи.

Згідно довідки №415 від 02.10.2019 року, виданої виконкомом Доброводівської сільської ради Монастириського району, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить парафії церкви АДРЕСА_2 . За вказаною адресою проживає священник ОСОБА_9 з травня 2006 року.

Як вбачається з пункту 1 розділу 1 статуту релігійної організації Парафії Зіслання Святого Духа с.Доброводи Монастириського району Бучацької Єпархії Української Греко-Католицької церкви, прийнятого рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради №212 від 25.08.1991 року, затвердженого Єпархом ОСОБА_10 06.06.2017 року, вона є місцевою релігійною організацією, утвореною з метою спільного задоволення релігійних потреб громадян, яка у канонічних і організаційних питаннях підлегла Єпархіальному управлінню Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви, очолюваному єпархіальним Єпископом, що є складовою і невід`ємною частиною Вселенської Католицької Церкви, очолюваної Папою Римським.

Згідно п.37 розділу 5 Фінанси та майно Парафії, майно парафії формується шляхом придбання або створення Парафією за рахунок власних коштів. Також джерелом формування майна Парафії можуть бути пожертвування прихожан, інших фізичних чи юридичних осіб, передача майна державою чи органами місцевого самоврядування, та інші джерела, що передбачені законодавством та не суперечать меті та основним завданням Парафії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право мирно своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно дост.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Положеннями статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користування житловим будинком (сервітут), як речове право на чуже майно, відповідно до п.2 ч.1 ст.395 ЦК України, виникло у відповідачів на підставі призначення ОСОБА_1 парохом Парафії заслання святого духа с.Доброводи Монастириського району Бучацької єпархії Української Греко-Католицької церкви і добровільного виділення керівництвом Єпархії окремого житлового приміщення для задоволення його потреб та його сім`ї у проживанні в процесі перебування в даній парафії.

ОСОБА_1 разом із сім`єю припинив проживання у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 в травні 2006 року, вчинивши добровільні вольові дії щодо виселення з даного житлового будинку.

Відповідно до акту обстеження проживання сім`ї ОСОБА_9 №89 від 12.03.2019 року, комісія в складі сільського голови Хребтак М.І., секретаря сільської ради Вартовник М.П., депутата сільської ради Митрофайло Л.С., в присутності сусідів провела обстеження проживання сім`ї ОСОБА_9 .

В ході обстеження встановлено, що ОСОБА_9 проживає по АДРЕСА_1 , який належить церковній громаді. В даному житловому будинку зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 Дана сім`я на території сільської ради не проживає, оскільки перебуває за межами території України більше десяти років, що підтвердили сусіди ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Незважаючи на зміну місця проживання, відповідачі не подали заяв про зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно частини 1 статті 401, частини 3 статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до частини 1 статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно частин 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_1 разом із сім`єю розпочав проживання у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 у жовтні 1997 року, таким чином відповідачі мали право на користування чужим житлом на праві особистого строкового сервітуту, який виник на підставі усного договору з парафією, обумовленого метою його функціонування та призначення ОСОБА_1 парохом.

Відповідачі припинивши проживання у вказаному житловому будинку в травні 2006 року, вчинивши добровільні вольові дії щодо виселення з даного житлового будинку, у зв`язку із припиненням діяльності пароха Парафії заслання святого духа с.Доброводи Монастириського району Бучацької єпархії Української Греко-Католицької церкви - ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 1 статті 406 Цивільного кодексу України сервітут припиняється у разі відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений та припинення обставин, яка була підставою для встановлення сервітуту.

У відповідності до ст. 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобовязані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Відповідно до ст.7 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

У відповідності до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,5ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги представника позивача підлягають до задоволення, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житлом, а саме, житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ст.ст.319,321,406 ЦК України, керуючись ст.ст. ст.ст. 2,13,76-81,89, 258,259, 263,264, 265,268,273,280-284,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги представника Парафії Зіслання Святого Духа с.Доброводи Монастириського району Бучацької Єпархії Української Греко-Католицької церкви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом - задовольнити.

Визнати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 такими, що втратили право на користування житлом, а саме, житловим будинком, що розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Монастириським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Парафія Зіслання Святого Духа с .Доброводи Монастириського району Бучацької Єпархії Української Греко -Католицької церкви: вул.Шевченка, 45 , с.Доброводи, Монастириський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код юридичної особи 24630450.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_15 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 .

Суддя В . М . Іванчук Іванчук