Рішення

від 19.11.2019 по справі 678/400/19

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

ЄУН справи 678/400/18

Провадження № 2-678-342/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2019 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Лазаренка А.В.

за участю секретаря Непийводи Л.Д.

розглянувши в порядку письмового позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів справу за позовною заявою заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Терлецького О.Ц. в інтересах держави до Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури Терлецький О.Ц. звернувся в суд із вищеозначеним позовом в інтересах держави, в якому просить: визнати недійсним рішення сесії Меджибізької селищної ради від 21.12.2018 року № 33-64/2018, якимзатверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення з для ведення фермерського господарства на для ведення особистого селянського господарства та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий № 6823055400:02:012:0015), що знаходиться за межами населеного пункту смт. Меджибіж, Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність територіальної громади Меджибізької селищної ради земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6823055400:02:012:0015), що знаходиться за межами населеного пункту смт. Меджибіж Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області;

стягнути з Меджибізької селищної ради та ОСОБА_1 судовий збір на користь прокуратури Хмельницької області.

Свої вимоги мотивує тим, що на час отримання земельної ділянки згідно рішення сесії Меджибізької селищної ради від 21.12.2018 року № 33-64/2018 ОСОБА_1 неодноразово використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, при цьому він не повідомив орган влади, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію даного виду земельної ділянки, отримавши, згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-21482-СГ від 25.10.2017 року, 1,7963 га земельної ділянки, що розташована на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (кадастровий номер 6822481800:09:003:0021) та згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-13489-СГ від 22.06.2017 року, 2 га земельної ділянки, що розташована на території Лісогірської сільської ради Городоцького району (кадастровий номер 6821284800:02:035:0002).

У підтвердження свого представництва прокурор посилається на суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження громади земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному повторному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який свідомо порушуючи закон набув право власності на неї, крім того, що Меджибізька селищна рада не може бути позивачем, оскільки вона є порушником інтересів держави і відповідачем у даній справі.

Також заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури зазначає, що статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. З ст. 23 ЗУ Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України до повноважень Меджибізької селищної ради відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Прийнявши всупереч ч. 1, ч. З, пп. в ч. 4 ст. 116 ЗК України оспорюване рішення Меджибізька селищна рада порушила закон та інтереси держави.

Також, згідно абз. 9 ч. 1 ст. 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , п. 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, пп. З п. 6 Положення, органу Держгеокадастру при здійсненні наданих повноважень надано право на звернення до суду лише у чітко визначених випадках: з позовом про щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; з позовом про повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Законодавством також не надано право звертатись до суду на захист інтересів держави у спірних правовідносинах жодному іншому суб`єкту владних повноважень.

Наведене підтверджує те, що органи, які уповноважені здійснювати захист інтересів держави (Держгеокадастр та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), не можуть здійснювати захист інтересів держави, зокрема і через відсутність у них повноважень щодо звернення до суду у даних спірних правовідносинах.

Спірна земельна ділянка є комунальною власністю, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду України від 05.02.2019 по справі №910/7813/18.

Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного суду.

Зокрема, як вбачається з Огляду судової практики Європейського суду з прав людини, який опубліковано на сайті ЄСПЛ: Роль прокурора при розгляді справ, що не відносяться до сфери кримінального права - ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у провадженні по звичайних цивільних справах. Розглядаючи кожен випадок індивідуально, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципам статті 6 Конвенції про право на справедливий розгляд справи незалежним та неупередженим судом, дотримання змагальності процесу, рівноправності сторін, права на доступ до суду, принципу правової певності, внаслідок чого в окремих випадках, зокрема у справі "Менчинська проти Російської Федерації" 15.01.2009, Суд дійшов висновку, що за певний обставин (для захисту прав безпомічних груп населення (дітей, інвалідів), у випадках, коли таке порушення стосується інтересів великої кількості громадян або коли вимагається захистити інтереси держави, виступ прокурора на боці однієї з сторін може бути виправданим.

За змістом усталеної практики Верховного суду прокурор не може замінювати лише належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений державою здійснювати певні функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень на здійснення такого захисту, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень (п.п. 75 - 76 постанови ВС від 25.04.2018р. у справі № 806/1000/17, постанова від 10.05.2018р. у справі № 918/323/17, ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17 і від 16 .05.2018 у справі № 826/13768/16).

Належне (законне) розпорядження земельними ділянками комунальної власності, які відповідно до ст. 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, а право власності на які набувається виключно відповідно до закону, безумовно є складовою питання державного (загального) інтересу.

Повернення у власність держави незаконно приватизованої земельної ділянки сприятиме реалізації зазначених конституційних положень є умовою позбавлення безпідставних переваг ОСОБА_1 та відновлення можливості справедливого (законного) розподілу такого обмеженого державного ресурсу, що становить державний інтерес (вказане цілком узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, п.п. 70-71 рішення від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , п. 54 рішення від 02.11.2004 у справі Трегубенко проти України ).

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного суду України від 08.02.2019 по справі №915/20/18).

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі за № 6-92цс 13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

У судове засідання прокурор заявив про підтримання вимог і просить позов задоволити, разом з тим повторно обгрунтував підстави свого представництва інтересів держави при зверненні в суд, не заперечує проти письмового провадження та заочного вирішення справи.

Представник Меджибізької селищної ради Ткачук М.О. надала письмову заяву в якій вимоги визнає, при цьому просить звільнити Меджибізьку селищну раду від сплати судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, в судове засідання не прибув, причину неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи за його відсутності, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ст. 247 ЦПК України з прийняттям заочного рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При дослідженні повноважень прокурора на подачу даного позову і участі у справі за його обґрунтуванням, суд дійшов до висновку про наявність підстав для його представництва у даній справі.

У ст. 131-1 Конституції України передбачено, що на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

До повноважень Меджибізької селищної ради відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Прийнявши всупереч ч. 1, ч. З, пп. в ч. 4 ст. 116 ЗК України оспорюване рішення, Меджибізька селищна рада Летичівського району порушила закон та інтереси держави і у даній справі вона є відповідачем, тому, відповідно, вона не може бути позивачем, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України , від 02.11.2004 р. категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ч. 3 і ч. 4 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Судом встановлено, що, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , згідно рішення сесії Меджибізької селищної ради від 21.12.2018 року № 33-64/2018 отримав 2га земельної ділянки (кадастровий номер 6823055400:02:012:0015) для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населеного пункту смт. Меджибіж, Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області

Заявою від 05.12.2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із зміною виду цільового призначення із категорії земель з для ведення фермерського господарства в для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населених пунктів смт. Меджибіж Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області площею 2.0000 га з метою подальшої передачі йому безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. При цьому, нічого не зазначив про використання свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Згідно рішення Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області від 21.12.2018 року № 33-64/2018 його заява задоволена і затверджено проект землеустрою щодо відведення йому 2 га земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення з земельної ділянки для ведення фермерського господарства (01.02.) на вид - для ведення особистого селянського господарства (01.03.), що розташована за межами населених пунктів смт. Меджибіж, Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта підтверджується, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки 1,7963 га, що розташована на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (кадастровий номер 6822481800:09:003:0021) згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-21482-СГ від 25.10.2017 року та згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-13489-СГ від 22.06.2017 року, ОСОБА_1 є власником 2 га земельної ділянки, що розташована на території Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (кадастровий номер 6821284800:02:035:0002).

Встановлені обставини дають підстави суду зробити висновок, що на час отримання спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6823055400:02:012:0015) згідно спірного рішення Меджибізької селищної ради від 21.12.2018 року № 33-64/2018, ОСОБА_1 уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, що суперечить вимогам ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України та є підставою для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення Меджибізької селищної ради від 21.12.2018р. № 33-64/2018 та зобов`язання ОСОБА_1 повернути 2га земельної ділянки (кадастровий № 6823055400:02:012:0015) у комунальну власність територіальної громади Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області.

Рішення в частині повернення земельної ділянки відповідає рішенню постанови Верховного Суду України від 18.09.2013року у справі за № 6-92цс13, згідно якого, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Судовий збір між сторонами розподіляється відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 128, 141, 247, 258, 265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити. Визнати недійсним рішення сесії Меджибізької селищної ради від 21.12.2018року № 33-64/2018, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення з для ведення фермерського господарства на для ведення особистого селянського господарства та надано у власність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку площею 2га (кадастровий номер 6823055400:02:012:0015), що знаходиться за межами населеного пункту смт. Меджибіж Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області.

Зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , повернути у комунальну власність територіальної громади Меджибізької селищної ради Леттичівського району Хмельницької області земельну ділянку (кадастровий № 6823055400:02:012:0015) загальною площею 2га, що знаходиться за межами населеного пункту смт. Меджибіж Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області.

Стягнути з Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельнциької області (код ЄДРПОУ 04404556) та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , по 1762 грн. судового збору, з кожного, на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800).

Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: підпис А.В. Лазаренко

Суддя Летичівського

районного суду А.В. Лазаренко