Рішення

від 29.11.2019 по справі 681/791/19

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/791/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Дідек М.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Богданевич О.О.

представника позивача - Євтушенка А.С.

відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

представника відповідача ФГ Полонське -Огойка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне цивільну справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛОННЕ-АГРО" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Полонське", про визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ Полонне Агро звернулось до Полонського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Полонське", в якому просить:

- визнати недійсним договір оренди землі №86 від 18.02.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Полонське , номер запису в державному реєстрі прав 30820714 від 14.03.2019 року.

- визнати договір оренди землі № 71, кадастровий номер 6823610100:05:001:0359, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Полонне-Агро та ОСОБА_1 районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП Центр ДЗК про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040975900131 від 16.02.2009 року, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, визнавши укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 71 від 09.12.2008року в наступній редакції (зміст угоди додається), у якій п. 1 У зв`язку з поновленням договору оренди землі, строк Договору передбачений п.8. Договору, продовжено на наступні 10 років до 16.02.2029року.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зіслався на те, що 09.12.2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки №71, згідно якого позивач використовував земельну ділянку сільськогосподарського призначення під кадастровими номерами 6823610100:05:001:0359. Даний договір було укладено строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації, а саме 16 лютого 2009 року.

У відповідності до умов договору та положень ст. 33 Закону України Про оренду землі ним було дотримано процедуру повідомлення та направлено 28.12.2018 року рекомендований лист з повідомленням про поновлення договору оренди землі з доданим до нього проектом додаткової угоди, який остання отримала 05 січня 2019 року. Відповіді на зазначений лист чи підписаної додаткової угоди позивач не отримав, вимоги про повернення орендованої земельної ділянки, скарги або повідомлення про порушення чи неналежне виконання орендарем договору оренди землі позивачу не надходили. Позивач вважає, що його переважне право на поновлення договору оренди, надане йому договором та законом, було порушене відповідачем внаслідок укладання із іншим орендарем ФГ Полонське договору оренди спірної земельної ділянки від 18.02.2019року.

01.07.2019 року відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив у якому позов не визнала з наступних підстав. Дізнавшись про нову адресу позивача (смт. Миропіль) рекомендованим листом, 07.09.2018 року відправила спільний лист з іншими орендодавцями про небажання продовжувати договір оренди, що закінчується у 2019році. Однак відповіді на нього не отримала. Оскільки орендар не повідомляв її про зміну своєї юридичної адреси, відповідно до вимог п.45 спірного договору оренди землі направила на адресу, яка зазначена в договорі, так як позивач неодноразово змінював свої юридичні адреси, лист про небажання продовжувати дію договору на новий строк, однак конверт повернувся з відміткою у зв`язку з відсутністю адресата . В силу даного п.45 договору повідомлення вважається належним чином надісланим. Враховуючи, що висловила свою незгоду щодо поновлення договору оренди землі на отриманні листи з додатками не реагувала, так як в силу свого похилого віку і юридичної необізнаності не розуміла їх змісту. Тому просила в позові відмовити.

Представник ФГ Полонське подав відзив на позов в якому зазначив, що укладений між ФГ Полонське та ОСОБА_1 договір оренди землі відповідає вимогам чинного законодавства, було зареєстровано 14 березня 2019 року. Цього ж дня ФГ Полонське звернулося до позивача з проханням здійснити обмін земельних ділянок- ОСОБА_1 для кращого їх обслугоавування. На що вони дали згоду, в листі від 18.03.2019 року, але з проханням надати копію витягів із державного реєстру про заключення договору з ОСОБА_3 .. Позивач фактично здійснив обмін земельних ділянок. Що підтверджується тим, що позивач надав взамін, земельну ділянку в іншому полі, якою на даний час користується ФГ Полонське . Враховуючи, що між ФГ Полонське та позивачем пройшов взаємообмін земельних ділянок, позивач фактично визнав дійсним укладений від 14.03.2019 року договір оренди землі, тому просив у позові відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив в якому зазначив, що ТзОВ Полонне Агро не мав обов`язку давати відповідь на заяву ОСОБА_1 від 05.09.2018 року, оскільки до закінчення договору залишалося ще багато часу, тому ОСОБА_1 могла змінити своє рішення щодо продовження договору оренди. Крім того, просить суд не брати до уваги, що ОСОБА_1 не було відомо, про зміну юридичної адреси, оскільки лист від 05.09.2018 року був нею направлений за адресою: смт. Миропіль, вул. Поштова,253 і направлені позивачу угоди теж були із зазначеннями даної адреси. Дана адреса не змінювалася з 2008 року.

Відповідачка ОСОБА_4 подала заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначила, що позивач вводить суд в оману, оскільки на день укладання договору оренди ТОВ Полонне Агро мало юридичну адресу: с. Кустівці, вул. В. Терешкової буд.8 Полонського району Хмельницької області , станом на 27.04.2011 року с. Корчівка, вул. Леніна буд. 1А Романівського району Житомирської області , станом на 12.12.2008 року: м. Полонне, вул. Боженка в„–11А. А наразі смт. Миропіль . На порушення вимог п.п.44,45договору оренди від позивача жодного разу не отримувала повідомлення про таку зміну, тому діяла відповідно до зазначених вимог.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 та представник ФГ Полонське у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно копії Державного акту ЯБ № 586268 від 27.10.2006 року, ОСОБА_1 на підставі розпорядження Полонської райдержадміністрації № 152/2004-р від 28.04.2004 року належить земельна ділянку площею 3,08 га, що розташована на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 18).

09.12.2008 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полонне Агро (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області ( а.с. 11-12).

Пунктом 2 договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,08 га, у тому числі ріллі.

Згідно з п. 8 договору оренди землі, договір укладено на десять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюються листом-повідомленням.

Пунктом 10 договору оренди також передбачено, що орендна плата сплачується у формі готівкою через касу підприємства з розмір орендної плати у рік становить 904грн.50коп.

Відповідно до п. 13 договору оренди землі, орендна плата вноситься у строки до 30 листопада кожного року оренди .

Пунктом 36 договору оренди землі зокрема передбачено, що дія договору землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 42 договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

16.02.2009 року за № 040975900131 у Державному реєстрі земель вчинено запис про державну реєстрацію договору.

Таким чином, строк дії договору оренди землі від 09.12.2008року, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ Полонне -Агро починається з моменту його державної реєстрації, а саме 16.02.2009 року, оскільки при укладенні договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з цього моменту, та закінчується 16.02.2019 року.

07.09.2018 року ОСОБА_1 на адресу позивача (в смт. Миропіль вул. Поштова,253 ) разом з іншими орендодавцями направила лист-повідомлення, в якому повідомила про відсутність наміру продовжувати договір оренди земельної ділянки на новий строк.

Лист-повідомлення позивач отримав, про що підтвердив у судовому засіданні.

Позивачем на адресу ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення від 28.12.2018 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди до договору оренди землі № 71 в чотирьох екземплярах, які були отримані ОСОБА_1 05.01.2019року(а.с.25,27).

05.03.2019 року ОСОБА_1 після закінчення договору оренди землі направила лист позивачу на адресу зазначену в договорі оренди, а саме с. Кустівці, вул. Терешкової, 68 в якому повідомила, про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін. Вказаний лист повернувся на адресу ОСОБА_1 з відміткою "адресат вибув", що підтверджується листом, конвертом на довідкою Укрпошти з відміткою на поштовому конверті (а.с. 66-68).

18.02.2019 року між ОСОБА_1 та ФГ Полонське було укладеного договір оренди спірної земельної ділянки, строком на 10 років. (а.с.41)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 165918172 від 08.05.2019 року, 14 березня 2019 року здійснена державна реєстрація вказаного договору про оренду землі (а.с. 38 зворот-38).

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Питання щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк регламентоване положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на момент закінчення строку дії договору оренди землі).

Так, частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, при поновленні договору оренди землі згідно із частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Виходячи з приписів ст. ст. 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом вищенаведеної норми права такий спосіб поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Як вже було встановлено, ТзОВ Полонне Агро на адресу ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення від 28.12.2018 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди до договору оренди землі від 09.12.2008 року, яке було отримано ОСОБА_1 .

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що позивачем не було порушено строку повідомлення орендодавця про намір продовжити дію договору оренди землі, передбаченого п. 8 цього договору та ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а тому позивач, як орендар земельної ділянки, мав переважне право серед інших на поновлення строку укладення договору оренди.

В свою чергу 05.03.2019року ОСОБА_1 , на виконання вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", листом-повідомленням повідомляла позивача про своє рішення про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін.

Крім того, орендодавець, ще до направлення йому листа повідомлення позивачем, також висловлювала своє небажання продовжувати договір оренди землі на новий строк, що підтверджується листом-повідомленням від 07.09.2019 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно статті 627 ЦК України, згідно з якою відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 4 статті 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст. 203 ч. 3 ЦК України).

Таким чином, для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку одна з даних складових - волевиявлення відповідача відсутня.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (п. 31-32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі Кантоні проти Франції ( Cantoni v. France ), заява №17862/91; п. 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі Вєренцов проти України , заява №20372/11).

З метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2019 року за результатом розгляду справи №615/595/18 з подібними фактичними обставинами та аналогічними правовідносинами прийшов до висновку, що наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем, то переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦПК України, не порушено. Аналогічна правова позиція викладена ВС у постановах від 18.04.2019 року (справа № 625/166/18) 01.08.2019 року (справа №615/593/18)

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

А тому Верховний Суд констатував відсутність порушення переважного права переважного права на поновлення договору оренди у орендаря.

Суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує наведений правовий висновок при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Таким чином, направлення орендодавцем орендарю заперечення проти поновлення договору оренди землі на новий строк свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, у зв`язку з чим ТзОВ Полонне Агро втратило переважне права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

В свою чергу, продовження користування землею після закінчення терміну оренди, за умови отримання ним волевиявлення орендодавця про небажання продовження оренди та вимоги повернення землі, не може слугувати підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами, оскільки такий спосіб поновлення договору оренди землі може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір оренди землі № 86 від 18.02.2019 року, зареєстрований 14.03.2019року укладений між ОСОБА_1 та ФГ Полонське вже після припинення строку дії договору оренди землі від 09.12.2008 року, що був укладений між ОСОБА_1 та позивачем та не порушує переважне право ТзОВ Полонне Агро на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки ОСОБА_1 , на виконання вимог, встановлених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", повідомляла орендаря про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі.

Таким чином, позовні вимоги ТзОВ Полонне Агро задоволенню не підлягають.

При вирішені питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на ТзОВ Полонне Агро .

Крім того, 12.11.2019 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.

До вказаного клопотання представником відповідача додані копія акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 25.10.2019 року, копія квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 25.10.2019 року та договір про надання правової допомоги від 25.06.2019 року.

Відповідно до договору про надання правової допомоги, укладеного 25.06.2019 року між адвокатом Огойко А.А. (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) (надалі - Договір), замовник доручає виконавцю, а останній приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги (юридичних послуг) на умовах, передбачених договором.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг до договору від 25.10. 2019 року про надання правової допомоги, складеного 25.06.2019 року та підписаного сторонами, надані наступні послуги:

- збирання та правовий аналіз інформації документів і матеріалів, що стосується справи, у період з 25.06.2019 року до 27.06.2019 року, обсягом 1 година, вартістю 960 грн. 50коп. за одну годину та загальною вартістю 960,50 грн.;

- складання відзиву (відповіді) від 27.06.2019року на позовну заяву про визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі у справі обсягом 3 година, вартістю 960,50грн.грн. за одну годину та загальною вартістю 2881,50 грн.;

- складання заперечень на відповідь на відзив від 16.07.2019 року, обсягом 1година, вартістю 960,50 грн. за одну годину та загальною вартістю 960,50 грн.

- представництво клієнта у судовому засіданні 12.08.2019 року у даній справі, обсягом 42хв., вартістю 960,50 грн. за одну годину та загальною вартістю 672,35 грн.

- представництво клієнта у судовому засіданні 23.10.2019 року у даній справі, обсягом 1год. 24 хв., вартістю 960,50 грн. за одну годину та загальною вартістю 1344,70 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 6819,55 грн.

Згідно наданої квитанції до прибуткового ордеру від 25.10.2019 року ОСОБА_1 відповідно до договору про надання правової допомоги від 25.06.2019 року сплатила 6819грн.55коп..

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 6819,55грн.

Разом з цим, в матеріалах справи містяться заперечення позивача від 26.11.2019 року,

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розглянувши надані представником відповідача ОСОБА_1 докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та доводи клопотання представника позивача про зменшення витрат на оплату правової допомоги, суд приходить до висновку, що з ТзОВ Полонне Агро на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4800 грн., оскільки зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу підтверджена відповідними доказами та є співмірною складністю справи та виконаною представником відповідача роботою, часом, витраченим представником відповідача на виконання вказаних робіт, обсягом наданих представником відповідача послуг.

Керуючись ст. ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України

Ухвалив:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛОННЕ-АГРО" до ОСОБА_1 , фермерського господарства "Полонське", про визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛОННЕ-АГРО"на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛОННЕ-АГРО", код ЄДРПОУ 36009500, що знаходиться в смт. Миропіль, вул. Поштова, 253, поштовий індекс 13001,

відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_6 ,

відповідач 2: фермерське господарство "Полонське", код ЄДРПОУ 34115907, що знаходиться в м. Полонне, вул. Боженка, 11А, Хмельницької області, поштовий індекс 30500.

Повний текст рішення складено 02.12.2019 року

Суддя Дідек М.Б.