Ухвала
від 02.12.2019 по справі 160/11973/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 грудня 2019 року Справа 160/11973/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТІТОНІЯ" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТІТОНІЯ" (мікрорайон 5-й Зарічний, буд.57, м. Кривий Ріг, 50081, код ЄДРПОУ 36220711), в якій позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр. 5-й Зарічний, 57 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТІТОНІЯ" (код ЄДРПОУ 36220711), до повного усунення порушень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00грн.

Однак, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. за подання даної позовної заяви немайнового характеру в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 КАС України.

Судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви позивачем зазначено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову, до винесення рішення.

В обгрунтування заявленого клопотання, позивач жодних обгрунтувань не навів, пиьмових доказів майнового стану, з яких суд має встановити підстави щодо відстрочення сплати судового збору Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до суду не подало.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону №3674-VІ.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З огляду на викладене, суд вважає, що Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинне сплачувати судовий збір.

Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто юридичної особи.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів ст.8 Закону №3674-VІ, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, позивачем не надано до суду належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, ст.133 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання позовної заяви до суду, в силу положень ст.161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих письмових доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору - відсутні, у зв`язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частинами 1-2 ст. 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубрава Парк" про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн., із заявлених позивачем немайнових вимог сплаченого на реквізити:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37989253;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача: (МФО) 899998;

Рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу *;101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.2, ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Луніна

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.12.2019
Оприлюднено04.12.2019
Номер документу86022454
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/11973/19

Рішення від 03.04.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

Ухвала від 18.02.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

Ухвала від 20.12.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

Ухвала від 02.12.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні