Рішення

від 27.11.2019 по справі 160/8425/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Справа № 160/8425/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) про:

-визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком з 21.06.2019;

-зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком з 21.06.2019 відповідно до ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення зарахувавши до страхового стажу період роботи з 17.08.1998 по 31.12.2003.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно, на думку позивача, відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з не зарахуванням до стажу роботи за даними трудової книжки період роботи позивача на посаді сторожа у садовому товаристві Ручеек ДБК-2, оскільки на печатці підприємства при звільненні відсутній ідентифікаційний код з ЄДРПОУ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду 18.10.2019 надійшов відзив на позов та копія пенсійної справи (надійшла до суду 24.10.2019), у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що згідно наданих позивачем документів для призначення пенсії, можливо зарахувати до страхового стажу 22 роки 5 місяців та 8 днів. Період роботи на посаді сторожа у Садовому товаристві Ручеек ДБК-2 з 17.08.1998 по 25.08.2006 за даними трудової книжки не зараховано до стажу, оскільки на печатці при звільненні відсутній ідентифікаційний код з ЄДРПОУ. Також відповідач у відзиві вказує, що оскільки садове товариство Ручеек (код ЄДРПОУ 25539697) згідно даних ЄДРПОУ є діючим підприємством, то позивачу необхідно звернутись до голови садового товариства з метою отримання довідки про підтвердження роботи та з`ясування причин несплати страхових внесків з заробітної плати позивача.

Від позивача 23.10.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що при подачі до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заяви про призначення пенсії, ним було надано Довідку обслуговуючого кооперативу садівницького товариства Струмок (код 25535898) від 23.03.2019 №49, якою підтверджено період роботи позивача на посаді сторожа з 17.08.1998 по 25.08.2006. Отже, на думку позивача, у відповідача були відсутні підстави у відмові в призначенні пенсії з підстав не зарахування до стажу спірного періоду роботи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідач вказав, що згідно наданих Позивачем документів станом на 14.02.2019 періоди роботи за даними трудової книжки та індивідуальними відомостями про застраховану особу, які можливо зарахувати до страхового стажу, а також період проходження військової служби, складають 22 роки 5 місяців 8 днів.

Період роботи на посаді сторожа у Садовому товаристві Ручеек ДБК-2 з 17.08.1998 по 25.08.2006 за даними трудової книжки не зараховано до страхового стажу, оскільки на печатці при звільненні відсутні й ідентифікаційний код з ЄДРПОУ.

Крім того, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначило, що в системі персоніфікованого обліку відсутні дані про сплату страхових внесків та нарахування заробітної плати позивачу за весь період роботи у Садовому товаристві.

З метою допомоги в отриманні довідки, яка підтверджує період роботи позивача у Садовому товаристві Ручеек ДБК-2, відповідачем було направлено запити від 13.11.2017 №4713/01/21, від 22.12.2017 №5396/01/21, від22.01.2018 №387/21/01 до арбітражного керуючого Чікільдіна О.М. та запити від 13.11.2017 №4714/01/221, від 21.12.2017 №5360/012/21, від 24.01.2018 №420/01/21 до архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради.

Як вбачається з отриманої відповіді архівного управління документи Садового товариства Ручеек ДБК-2 на державне зберігання до архіву не надходили.

Позивачем 21.06.2019 вдруге було подано заяву, в якій він просив призначити йому пенсію за віком з моменту його першого звернення, а саме з 13.02.2019.

Відповідач листом від 22.07.2019 №5084/Б-09 повідомив позивача про те, що Садове товариство Ручеек (код ЄДРПОУ 25539697) у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як діюче. За таких обставин позивачу необхідно звернутись до голови садового товариства з метою отримання довідки про підтвердження його роботи та з`ясувати причини несплати страхових внесків з його заробітної плати.

Судом встановлено та записом в трудовій книжці підтверджено, що позивач 17.08.1998 був прийнятий сторожем садового товариства Ручеек ДСК-2 (запис в трудовій книжці №21) та звільнений з даної посади за власним бажанням 25.08.2006 (запис в трудовій книжці №22).

При дослідженні наданих відповідачем матеріалів судом встановлено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснювались заходи про підтвердження періоду роботи позивача в Садовому товаристві Ручеек (код ЄДРПОУ 25539697).

Суд зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом юридичної особи 25539697 зареєстроване Садівниче товариство Ручеек , дата державної реєстрації товариства - 05.10.1998, номер запису - 12031200000027221.

Натомість, позивачем до матеріалів справи долучено та було надано відповідачу разом із заявою про призначення пенсії копію Довідки від 23.03.2019 №49, виданої обслуговуючим кооперативом Садівницьким товариством Струмок (код 25535989). В Довідці вказано, що позивач з 17.08.1998 по 25.08.2006 працював на посаді сторожа в даному товаристві.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом юридичної особи 25535989 зареєстроване Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Струмок , дата державної реєстрації товариства - 29.10.1987, номер запису - 12031200000027170.

Таким чином, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що позивачу необхідно звернутись до голови садового товариства Ручеек (код ЄДРПОУ 25539697) з метою отримання довідки про підтвердження його роботи та з`ясувати причини несплати страхових внесків з його заробітної плати, оскільки на дату прийому позивача на посаду сторожа (17.08.1998) такої юридичної особи як садівниче товариство Ручеек (код ЄДРПОУ 25539697) не існувало, оскільки воно було зареєстровано лише 05.10.1998.

Вирішуючи питання по суті позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування стаж необхідний для призначення пенсії у 2019 році складає 26 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України від 09.07.2003 №1058 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі- Закон №1058).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.

Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - не менше 26 років.

Відповідно до статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).

Згідно пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Пунктом 4 постанови КМУ від 27.04.1993 №301 Про трудові книжки працівників передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

В даному випадку, суд зазначає, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку із чим відсутність на печатці підприємства його ідентифікаційного коду не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до стажу.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому, на думку суду, їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що спірний період роботи позивача в садовому товаристві Ручеек ДСК-2 (записи в трудовій книжці № 21 та №22) мають бути зараховані да загального страхового стажу позивача.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком з 21.06.2019 суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах покладено функції по призначенню (перерахунку) і виплаті пенсії.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати дискреційні повноваження , користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

Отже, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком з 21.06.2019, оскільки це є повноваженнями Пенсійного фонду України.

Проте, суд вважає за можливе, згідно положень ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі позовних вимог з метою захисту прав позивача та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням висновків суду зазначених в цьому рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо підстав відмови у призначені позивачу пенсії за віком.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1536,80 грн., що підтверджується оригіналом квитанції від 30.08.2019 №9441453.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до стажу періоду роботи на посаді сторожа у садовому товаристві Ручеек ДБК-2 для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська