Ухвала

від 02.12.2019 по справі 160/11923/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 грудня 2019 року Справа 160/11923/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовона заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49087, код ЄДРПОУ 39394856), третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 34984509), у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 11.02.2019 року №Ф-3841-51У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 18274,62грн.

Позовна заява обгрунтована тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3841-51У від 11.02.2019 є протиправною та такою, що порушують права, свободи та законні інтереси позивача та винесена з порушенням чинного податкового законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи є передбачені нормами КАС України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Вивчивши подані позовні матеріали, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог, передбачених статтями 160, 161 КАС України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем подано позов, предметом якого є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3841-51У від 11.02.2019 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з пропущенням строку звернення до суду з огляду на наступне.

Так, в ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно положень ч.2 ст. 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями пункту 31 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 цього Закону.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Відповідно до положень, викладених в абз. 1, 2, 4 ч.14 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Також, положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Разом з цим, відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 1.3. статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює, зокрема, питання, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

З викладеного слідує висновок, що положення Податкового кодексу України не поширюють дію на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не може бути застосований.

Отже, виключно положеннями Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено порядок дій платника у разі незгоди з отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів зі сплати єдиного соціального внеску, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження та строк, протягом якого особа може здійснити таке оскарження, який становить 10 календарних днів з дня надходження до нього спірного рішення.

Як вказує позивач у позовній заяві, вимога, яка оскаржується, надійшла на його домашню адресу 21.10.2019 року.

Належних та достатніх доказів, які містять інформацію про дату отримання вимоги та/або рішення за наслідками її адміністративного оскарження, матеріали справи не містять.

Разом з цим, позовна заява була надіслана позивачем засобами поштового зв`язку Укрпошта 25.11.2019 р. Позов зареєстрований в суді 27.11.2019 р. за вх.№69046/19.

Днем звернення, в даному випадку, є день надходження позовної заяви до установи поштового зв`язку - 25.11.2019 р.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, при зверненні 25.11.2019 р. із даним позовом до суду пропущено 10-денний строк, який встановлений Законом Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 17.07.2019 р. у справі №0740/1050/18 (касаційне провадження № К/9901/13133/19).

Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і документи, які підтверджують причини поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Стаття 161 КАС України містить вимоги щодо документів, що додаються до позовної заяви.

Так, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до положень ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпису).

Так, з позовної заяви вбачається, що додані до неї документи належним чином не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, позивачу необхідно надати до суду копії документів, доданих до позовної заяви, які засвідчені належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду, а саме:

- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і документи, які підтверджують причини поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду;

- надати до суду копії документів, доданих до позовної заяви, які засвідчені належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.2, ч.8 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Луніна