Ухвала

від 27.11.2019 по справі 495/8396/19

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/8396/19

№ провадження 2-з/495/136/2019

УХВАЛА

Про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

"27" листопада 2019 р. м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Іванченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 336 000 грн.

До суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої він зазначає, що на теперішній час, як їй відомо, у відповідача є в наявності заборгованість перед третіми особами (окрім як заявлених нею боргів із заробітної плати) внаслідок чого останнім вживаються дії щодо переоформлення зареєстрованого за ним рухомого та нерухомого майна, з метою уникнення виконання своїх грошових зобов`язань.

Дані твердження підтверджуються інформаційними довідками від 08.08.2014 р., згідно якої за ОСОБА_2 було зареєстровано нерухоме майно, та від 26.11.2019 р., згідно якої дане майно в подальшому було відчужено останнім на користь своїх близьких родичів - доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та дружину - ОСОБА_5 .

Станом на теперішній час, у власності ОСОБА_2 залишились: гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в блоці гаражів, та частка в статутному капіталі Малого Підприємства АЛІСА (код ЄДРПОУ 19061323) з розміром внеску до статутного фонду 529,56 грн.

Вказує, що існує реальна загроза, що на момент ухвалення рішення про стягнення даної заборгованості, у відповідача будуть відсутні грошові кошти та нерухоме майно, на які можна буде звернути стягнення задля погашення заборгованості, оскільки відповідач відчужить належні йому гараж та частку у статутному капіталі юридичної особи, що унеможливить фактичне виконання рішення суду, у випадку задоволення мого позову та призведе до відсутності реального захисту моїх прав, не дивлячись на наявність рішення суду про стягнення коштів.

На підставі вищевикладеного, просить суд накласти арешт належне відповідачу нерухоме майно та заборонити його відчуження, а саме: накласти арешт та заборонити відчуження будівлі гаражу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в блоці гаражів; накласти арешт на частку майна відповідача у статутному (складеному) капіталі МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА АЛІСА (код ЄДРПОУ 19061323), в розмірі внеску до статутного фонду - 529,56 грн., (що становить 4,25 % від статутного капіталу МП АЛІСА в загальному розмірі 12 460 грн.) яка належить відповідачу - ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); заборонити ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: /9/4//25/6) здійснювати дії щодо передання в заставу або відчуження у будь-який спосіб частки, що йому належить,у статутному капіталі АЛІСА (код ЄДРПОУ 19061323).

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просить суд: стягнути з відповідача на його користь суму в розмірі 336 000 грн.

Так, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення.

Матеріали справи також не містять будь - яких належних та допустимих доказів того, що відповідач, станом на 26 листопада 2019 року, має наміри його відчужити, чи здійснюють будь-які дії з продажу цього майна, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення виконання майбутнього судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою правовою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову. Крім того, посилання позивача, що відповідач протягом з 2014 рік по 2019 рік здійснював відчуження свого майна, не є підставою вважати, що відповідач нарізі має намір далі відчужити майно, оскільки таке відчуження відбувалося на протязі п`яти років, та за довго до звернення позивача до суду із вказаним позовом.

Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в ній не зазначено чому саме невжиття заходів забезпечення позову, зробить неможливим чи утруднить виконання рішення, і які є підстави для таких припущень. Відсутність зазначених відомостей в заяві про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали був складений 02 грудня 2019 року.

Суддя: