Постанова

від 26.11.2019 по справі 588/1514/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року

м.Суми

Справа №588/1514/19

Номер провадження 22-ц/816/5051/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Орлова І. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 23 вересня 2019 року, в складі судді Линник О.С., постановленої у м. Тростянець, повний текст якої складений 23 вересня 2019 року, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю Маяк звернулося з позовом до державного реєстратора Шмакової Вікторії Сергіївни, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Тростянецька районна державна адміністрація про скасування запису про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5925083900:00:004:0162.

При цьому, позивач просив суд забезпечити вказаний позов шляхом заборони фізичній особі ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, пов`язані із підготовкою до обробітку, обробітком, посівом або інші дії, що пов`язані із сільськогосподарськими роботами щодо земельної ділянки. Заявлені вимоги товариство обгрунтовувало тим, що воно не повернуло земельну ділянку відповідачу ОСОБА_3 і надалі використовує її, а рішення суду може вплинути на права та обов`язки сторін у справі. Крім того,заявник звернув увагу і на ту обставину, що ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки, що підтверджується вироком суду від 01 листопада 2017 року, який набрав законної сили.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 23 вересня 2019 року заяву Товариства з додатковою відповідальністю Маяк про забезпечення позову задоволено.

Заборонено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, пов`язані із підготовкою до обробітку, обробітком, посівом або інші дії, що пов`язані із сільськогосподарськими роботами щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5925083900:00:004:0162.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 23 вересня 2019 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав на ту обставину, що заява ТДВ Маяк про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, так як вона не була подана окремим документом, а заявлена окремою вимогою у позовній заяві. При цьому, як зазначено, позивач не зазначив ціну позову та необгрунтував необхідності заявленого виду забезпечення позову, безпідставно вказав на факт притягнення відповідача до кримінальної відповідальності, а також не надав пропозицій щодо зустрічного забезпечення. Крім того, відповідач послався на відсутність підстав для забезпечення позову шляхом заборони сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, оскільки, як вказує сам заявник, за рішенням Тростянецького районного суду від 26 березня 2018 року, яке набрало законної сили, розірвано договір оренди землі від 02 червня 2014 року, укладений між позивачем ТДВ Маяк та ОСОБА_4 , тобто, що відповідач не має вже ніяких прав на спірну земельну ділянку. Разом з тим, як наголосив ОСОБА_1 , заявник, як на правову підставу свого права на користування земельною ділянкою послався на вказаний договір оренди та безпідставно просить скасувати реєстрацію іншого договору від 28 серпня 2018 року, яка відбулась після набрання вказаним рішенням суду законної сили. До того ж, відповідач вважає, що, розглядаючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог, оскільки товариство просило заборонити фізичній особі ОСОБА_1 вчиняти певні дії щодо спірної земельної ділянки, а суд заборонив їх вчиняти фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , який не є учасником справи. У той же час, заявник апеляційної скарги вказав, що доводи позивача про необхідність забезпечення позову ґрунтуються лише на припущеннях, він не довів співмірності заходу забезпечення позову заявленим вимогам, а також того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання ймовірного рішення суду.

Представник позивача адвокат Мальченко Д.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

При цьому, представник позивача, посилаючись на практику Верховного Суду по справі за № 521/8746/18, вказав, що суд апеляційної інстанції має право скасовувати лише ті ухвали, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. У зв`язку з чим, на думку, адвоката Мальченка Д.В., оскаржена ухвала суду про забезпечення позову не може бути скасована апеляційним судом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи заявлене питання, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу користування земельною ділянкою на правах її оренди, а обраний заявником спосіб забезпечення позову співмірний із заявленими вимогами, не порушить прав та інтересів відповідачів з приводу користування та володіння земельною ділянкою, а також сприятиме можливому забезпеченню виконання рішення суду в майбутньому.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що подаючи позов щодо правомірності реєстрації за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права оренди спірної земельної ділянки від 28 серпня 2018 року, з кадастровим номером 5925083900:00:004:0162, що знаходиться на території Криничненської сільської ради і належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 , позивач вважав, що між ним і відповідачами виник спір стосовно користування вказаною земельною ділянкою. Зокрема, звертаючись до суду з позовом, ТДВ Маяк просило скасувати реєстраційний запис від 28 серпня 2018 року за номером 27672117 про державну реєстрацію речового права оренди вказаної земельної ділянки, вчинений державним реєстратором Шмаковою В.С.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України йдеться про те, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 4 постанови Пленуму Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року за № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як вбачається з наведених вище положень, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Так, предметом спору у даній справі є вимоги про скасування запису від 28 серпня 2018 року за номером 27672117 про державну реєстрацію за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 речового права оренди вказаної земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження якої є територія Криничненської сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с. 6, 7 - 8).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, власник вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 передав у користування належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, а фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , в свою чергу, має право користуватися цим майном в межах здійснення своєї господарської діяльності.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вжиття судом заходів забезпечення позову, а саме: заборона фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, пов`язані із підготовкою до обробітку, обробітком, посівом або інші дії, що пов`язані із сільськогосподарськими роботами щодо земельної ділянки, спричинить для останнього негативні майнові наслідки. Зокрема, позбавить фізичну особу - підприємця права на підприємницьку діяльність та отримання доходів, що з огляду на п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року №9 не може бути обмежене шляхом забезпечення позову у спосіб, застосований судом.

Ураховуючи викладене, заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги відповідача про те, що всупереч вимогам ст. 151 ЦПК України заявник не довів та не обґрунтував необхідності застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти будь-які дії, пов`язані із господарською діяльністю на земельній ділянці, а заявлений вид забезпечення позову порушує права та інтереси фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , який не є учасником даної справи та у встановленому законом порядку має право здійснювати господарську діяльність на спірній земельній ділянці.

При цьому, колегія суддів враховує і ту обставину, що на даний час позивач ТДВ Маяк фактично не має ніякого відношення до спірної земельної ділянки, так як відповідно до рішення Тростянецького районного суду від 26 березня 2018 року був розірваний договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між ним і ОСОБА_4 (а.с. 17 - 21).

У той же час, доводи відповідача в апеляційній скарзі про незаконність ухвали з огляду на те, що суд не вирішив питання про зустрічне забезпечення не можуть бути самостійною підставою для скасування оскарженої ухвали суду, виходячи з того, що заявник апеляційної скарги не надав доказів існування підстав обов`язкового застосовування зустрічного забезпечення, передбачених ст. 154 ЦПК України.

Твердження представника позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що суд апеляційної інстанції має право скасовувати лише ті ухвали, що перешкоджають подальшому провадженню у справі не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення.

За таких обставин, коли суд першої інстанції порушив норми процесуального права і його висновки не відповідають обставинам справи, тому постановлену судом ухвалу необхідно скасувати і ухвалити нову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, а апеляційну скаргу, відповідно, - задовольнити.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374; ч. 1 п.п. 3, 4 ст. 376; ст.ст. 381. 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 23 вересня 2019 року в даній справі скасувати, відмовивши в задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю Маяк про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2019 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик

Судді: Т.А. Левченко

І.В. Орлов