Рішення

від 02.12.2019 по справі 580/2871/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року справа № 580/2871/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Компанія Іщенко" до ДПС України, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

17.09.2019 Приватне підприємство "Компанія Іщенко" (18029, м.Черкаси, вул. Конєва, буд.11, кв.96; код ЄДРПОУ 34816484) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до ДПС України (04053, м. Київ. Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач 2) про:

визнання протиправними та скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, від 05.08.2019 №1245154/34816484 та №1245153/34816484;

зобов`язати відповідача 1 зареєструвати податкові накладні позивача від 09.07.2019 №32 та від 03.07.2019 №29.

Позов мотивований тим, що спірні рішення прийняті за відсутності фактів порушень. Позивач стверджує про порушення порядку зупинення реєстрації його податкових накладних (далі - ПН), оскільки відповідач не зазначив критерій ризиковості платника податку для їх перевірки та всупереч наданню позивачем первинних бухгалтерських документів, які свідчили про реальність господарських операцій. Відмовляючи у реєстрації ПН всупереч вимог закону не було вказано, який документ не був наданий позивачем, а, отже, спірні рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Невиконання податковим органом вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. З цього приводу просив врахувати постанову Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18. Зазначає, що Податковий кодекс України (далі - ПК України) не містить обмежень для платників податків щодо реєстрації ПН. Також, посилаючись на постанову Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, вказував, що критерії ризиковості, які стали підставою зупинення реєстрації податкових накладних, встановлені листом ДФС України, який не є нормативно-правовим актом та не є джерелом права. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 01.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачам строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу відповідачі 1 та 2 отримали 07.10.2019, а позивач - 16.10.2019.

31.10.2019 на адресу суду надійшов відзив за підписом представника відповідачів з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Вказано, що спірні рішення прийняті в межах, спосіб та порядку, визначених законом, з огляду на те, що позивач не надав на вимогу податкового органу копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН, зокрема сертифікатів відповідності та якості виробника.

04.11.2019 позивач подав суду відповідь на відзив. У ньому акцентовано увагу, що фактично відповідач ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій, за результатами яких складені ПН. Вказує, що сертифікати якості не є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Тому їх відсутність не є підставою визнання операцій з постачання товару нереальними. З цього приводу просив врахувати постанову Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/76/15.

Оскільки обгрунтованих клопотань про розгляд справи в судових засіданнях з повідомленням і викликом сторін сторони суду не надавали, зважаючи на відсутність необхідності для вирішення спору призначення експертизи та виклику для допиту свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у спрощеному (письмовому) провадженні.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши долучені письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що позивач, як продавець, 03.07.2019 сформував ПН №29 для ТОВ "ФОНТЕЙНБУД" на загальну суму 808950,08грн. (у т.ч. ПДВ - 134825,01грн.).

09.07.2019 позивач, як продавець, сформував ПН №32 для ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 47807,65грн. (у т.ч. ПДВ - 7967,94грн.).

Вказані ПН він намагався зареєструвати в ЄРПН, що підтверджується даними квитанцій від 19.07.2019 та від 22.07.2019. Згідно з ними документи прийняті, реєстрація ПН зупинена.

Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що в складі відповідача-2, розглянувши надіслані відповідачем в електронному вигляді документи, прийняла спірні рішення: від 05.08.2019 №1245154/34816484 про відмову у реєстрації ПН від 03.07.2019 №29 та №1245153/34816484 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.07.2019 №32 (далі - спірні рішення), не погоджуючись з якими позивач звернувся з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним рішенням суд врахував, що згідно з п.201.1.ст.201 ПК України (в редакції на час складання позивачем вказаних ПН) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення ЄРПН встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до п.3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з п.5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п.6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган згідно з п.12 Порядку протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до п.11 Порядку №117 ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.

Отже, вчинення дій з перевірки ПН до часу їх реєстрації в ЄРПН є обов`язком відповідачів з огляду на вимоги ст.19 Конституції України.

Згідно з п.13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, відповідно до п.14 Порядку №117 включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Про необхідність надання вказаних документів відповідач-2 повідомив позивача квитанціями від 23.02.2019 та 26.02.2019. Суд врахував, що рішення про зупинення реєстрації вказаних вище ПН позивачем не заявлене предметом спору. Водночас на суд покладений обов`язок вирішувати спір в межах заявлених позовних вимог відповідно до ст.ст.2,11 КАС України. Тому посилання позивача на обставини, що не стосувалися заявленого предмета спору, у тому числі посилання позивача на неправомірність застосування критеріїв ризиковості для зупинення реєстрації ПН суд не врахував.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду (далі - ВС) від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 суд не врахував, оскільки вона стосується обставин, що не є подібними цьому спору.

Зокрема, спірні обставини стосувалися квітня 2018 року. Підставою зупинення реєстрації ПН було те, що обсяг постачання товару/послуги 1507 перевищує величину залишку обсягу його придбання згідно з підп.2.1. п.2 Критеріїв ризиковості платника податку, який на час виникнення спірних правовідносин відповідав даним листа ДФС України від 21.03.2019 №959/99-99-07/18, за наявності визначення таких умов наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. Тому ВС у вказаній справі погодився, що лист не є джерелом права, та врахував у тому числі встановлену судами нижчих інстанцій доведеність наданими позивачем документами реальність господарських операцій.

Також посилання позивача на постанову ВС від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 є необґрунтованим, оскільки у вказаній справі ВС виходив з того, що податковим органом у рішеннях не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість спірні у цій справі рішення містять посилання на відсутність документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН, обов`язок надання яких визначена вказаним вище п.14 Порядку №117. Отже, фактичні обставини у справі №822/1817/18 та у цій справі не є подібними.

Згідно з п.16 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.18 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів згідно з пунктами 19-20 Порядку складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС), які приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21. Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Суд врахував, що підставою прийняття спірного рішення від 05.08.2019 №1245153/34816484 зазначено факт ненадання платником документів щодо придбання та реалізації круасанів, сертифікатів якості на всі види продукції, а рішення №1245154/34816484 - документів, що підтверджують відповідність продукції (паспорти якості, сертифікати відповідності).

Суд звернув увагу, що позивач надав суду копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.6.2015 №05.03.02-03/24011 на чай ароматизований Hillway , від 12.08.2015 №05.03.02-03/36179 на круасани 7 Days , якісних посвідчень на напої кавові розчинні (а.с.55, 67-71, 112-135), а також доказів придбання круасанів у ТОВ Чіпіта Україна та кавових напоїв і чаю у ТОВ Фес Укр (договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, ТТН). Однак вони не надавалися відповідачам під час виникнення спірних правовідносин, що підтверджується даними спірних рішень та вказується позивачем у позовній заяві. Доказів щодо обгрунтованих і поважних причин тому позивач суду не надав. Оскільки суд не уповноважений підміняти орган державної влади та додатково перевіряти вірність документів, які не аналізувалися відповідачами в такому обсязі та не були підставою спірних рішень, зважаючи, що надання таких документів платником податковому органу є обов`язковим згідно з вимогами пунктів 44.6 ст.44 ПК України та 13-14, 16-18 Порядку №117, суд їх не врахував.

Зокрема, відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Доказів дотримання вказаних вимог ПК України позивачем суду не надано. Отже, підстави спірних рішень відповідають виклаженим вище нормами законодавчих актів.

Оскільки ПН, яких стосуються спірні рішення, виписані позивачем, як продавцем, для покупців - ТОВ Фонтейнбуд та ФОП ОСОБА_1 суд врахував також таке.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Дослідивши документи, які надсилалися позивачем відповідачам, суд встановив, що вони не були повними та містили порушення щодо складання.

Видаткові накладні (далі - ВН) для ТОВ Фонтейнбуд від 03.07.2019 №КомО-00029 та ФОП ОСОБА_1 від 09.07.2019 №КомО-00032 не містять розшифрування підписів уповноважених осіб постачальника та отримувача товару. Крім того відсутнє посилання на довіреність особи, уповноваженої отримувати товар.

Отже, первинні бухгалтерські документи складені з порушенням вище вказаного закону, які унеможливлюють ідентифікувати осіб, які брали безпосередню участь у відповідних господарських операцій, посвідчуваних вказаними ВН.

Також відсутні рахунки-фактури, в яких відповідно до п.3.1. Угод купівлі-продажу від 03.07.2019 №06 (з ТОВ Фонтейнбуд ) та від 15.05.2019 №01 (з ФОП ОСОБА_1 ), до яких виписані ПН, вказується ціна товару та відповідно до яких здійснюється оплата (п.5.1. Угод).

Суд врахував, що відповідно до п.5.3. Угоди з ТОВ Фонтейнбуд максимальний термін відстрочки платежу за отриману продукцію 7 днів, а угоди з ФОП ОСОБА_1 - 45 днів.

Надані позивачем суду, як доказ оплати товару, платіжні доручення ТОВ Фонтейнбуд №8-11 датовані 17.07.2019, а платіжне доручення від ФОП ОСОБА_1 - 21.10.2019 (поза визначеного Угодами кінцевого терміну розрахунку). Сукупності належних доказів того, що вони є доказами оплати саме визначеного товару не надано.

Доводи позивача, що відсутність сертифікатів відповідності не свідчить про нереальність господарських операцій, оскільки останні не є первинними бухгалтерськими документами, суд не врахував, оскільки їх обов`язкова наявність чітко передбачена умовами пункту 2.4. вищевказаних угод позивача з контрагентами. Також наявність таких документів відповідно до п.14 Порядку №117 передбачена у переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Крім того посилання позивача на постанову ВС від 21.08.2018 у справі №804/76/15, в якій ВС погодився з висновками суду першої інстанції, що відсутність сертифікатів якості не є підставою для визнання операцій з постачання товару нереальними, суд вважає необґрунтованими, оскільки воно стосується правовідносин, які не є подібними цьому спору. Зокрема, предметом вказаної справи є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (іншого, аніж цій предмету спору) та інших підстав спору. Водночас у цій справі відповідачі не обгрунтовували свої спірні рішення безтоварністю операцій позивача.

Суд також встановив відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження переміщення поставленого ТОВ Фонтейнбуд та ФОП ОСОБА_1 товару.

Згідно з положеннями розділу І Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, (у редакції на час складання позивачем згаданих документів, далі - Правила №363) приймання вантажу - подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пп.10.1.-10.3 розділу 10 Правил №363 перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені Договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць. Разові договори повинні бути укладені в письмовій формі.

Місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в Договорі з наступним уточненням у заявці.(п.10.5 вказаних Правил).

Згідно з п.11.1 розділу 11 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Вказаних документів позивач не надавав.

Надані позивачем копії товарно-транспортних накладних (а.с.74, 91, 95, 98, 101, 105) стосуються переміщення на адресу позивача придбаного ним у ТОВ Фес Укр товару.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що сукупність вказаних фактів підтверджує наявність підстав, передбачених у п.23 Порядку №117, для відмови у реєстрації ПН. Відповідачі довели, що у спірних правовідносинах діяли в межах, порядку та спосіб, визначених законом, та спірні рішення прийняті правомірно.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню. З огляду на вимоги ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства "Компанія Іщенко" (код ЄДРПОУ 34816484) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) про визнання протиправними та скасування рішень від 05.08.2019 №1245154/34816484 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.07.2019 №32 та №1245153/34816484 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.07.2019 №29, зобов`язання зареєструвати ці податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 02.12.2019.