Постанова

від 28.11.2019 по справі 520/4922/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 р.Справа № 520/4922/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Старосуда М.І.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,

при секретарі судового засідання Лисенко К.В.

за участю представника позивача - Мельник І.І.

представника відповідача - Виноградова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Валківської районної спілки споживчих товариств на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.07.19 року по справі № 520/4922/19

за позовом Валківської районної спілки споживчих товариств

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки Валківської районної спілки споживчих товариств з питань своєчасності та повноти нарахування податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, результати якої відображено в акті №3863/20-40-12-0920/01768909 від 19 березня 2018 року та скасувати податкову вимогу від 10 квітня 2019 року №6156-52 на суму 25806,83 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування вимоги та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в цій частині.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що податкова вимога від 10.04.2019 року №6156-52 (де основний платіж 187,08 грн., штрафна санкція 22519,86 грн., пеня 3099,89 грн.), яка була прийнята на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.04.2018 року за №0057471209 та №0057511209, згідно яких загальна сума податкового боргу по акту перевірки становить 23578 грн. 18 коп., в т.ч. по основним зобов`язанням - 18798,54 грн. (327,62 грн. + 18470,92 грн.), по штрафним санкціям - 4779,64 грн. (81,91 грн. + 4697 грн. 73 коп.), не відповідає цим податковим повідомленням-рішенням в частині розміру боргу по основним зобов`язанням та в частині розміру штрафних санкцій, а тому підлягає скасуванню. Окрім того, відповідач при нарахуванні пені застосував пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129, проте норми вказаного підпункту до спірних правовідносин застосовуватись не можуть, оскільки такі регулюють нарахування пені при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, у нашому ж випадку нарахування пені відбулось при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом саме за результатами податкової перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у скасуванні вимоги та прийняти в цій частині постанову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 19 березня 2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з питання своєчасності та повноти нарахування податкових зобов`язань Валківської райспоживспілки.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог п.п. 266.3.1, п.п. 266.7.5, п.п. 266.5.1 Податкового кодексу України зменшено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 19048,54 грн. у т. ч. до бюджету Ков`язької селищної ради - 327,62 грн., до бюджету Сніжківської сільської ради - 1872,0,92 грн.

За результатами проведеної камеральної перевірки, результати якої оформлені актом від 19.03.2018 №3863/20-40-12-0920/01768909, були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0057471209 та №0057511209 на загальну суму 23828,18 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені Валківською районною спілкою споживчих товариств до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 по справі №2040/7852/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2019 відмовлено Валківській районній спілці споживчих товариств у відкритті касаційного провадження.

Головним управлінням ДФС у Харківській області 10.04.2019 було винесено податкову вимогу №6156-52, яка була направлена на адресу Валківської районної спілки споживчих товариств.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було сплачено суму грошових зобов`язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 12.04.2018 №0057471209 та №0057511209, а тому Головним управлінням ДФС у Харківській області 10.04.2019 було обґрунтовано винесено податкову вимогу №6156-52, яка була направлена на адресу Валківської районної спілки споживчих товариств.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС та зазначає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки Валківської районної спілки споживчих товариств з питань своєчасності та повноти нарахування податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не оскаржено, а тому апеляційному перегляду підлягає рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкової вимоги від 10 квітня 2019 року №6156-52 на суму 25806,83 грн.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування вимоги з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Письмові докази свідчать, що на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.04.2018 року за №0057471209 та №0057511209 загальна сума податкового боргу по акту перевірки становить 23578 грн. 18 коп. в т.ч. по основним зобов`язанням - 18798,54 грн. (327,62 грн. + 18470,92 грн.), по штрафним санкціям - 4779,64 грн. (81,91 грн. + 4697 грн. 73 коп.).

Проте дані відповідача, що відображені у податковій вимозі від 10.04.2019 року №6156-52 (де основний платіж 187,08 грн., штрафна санкція 22519,86 грн., пеня 3099,89 грн.), не відповідають вищезгаданими податковими рішеннями та не співпадають з ними.

Колегія суддів зазначає, що відповідач невірно нарахував суму пені позивачу відобразивши її в податковій вимозі №6156-52 від 10.04.2019 року в сумі 3099 грн.89 коп. з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу (у редакції з 01.01.2017) нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Підпунктом 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу (у редакції з 01.01.2017) передбачено, що нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Аналіз вказаних правових норм, дає підстави вважати, що пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та/або на суму штрафної (фінансової) санкції чи санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (податкове повідомлення - рішення), розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, податкового зобов`язання, включаючи період адміністративного та судового оскарження та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Однак, відповідач при нарахуванні пені застосував пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129, проте норми вказаного підпункту до спірних правовідносин застосовуватись не можуть, оскільки такі регулюють нарахування пені при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, у нашому ж випадку нарахування пені відбулось при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом саме за результатами податкової перевірки.

Як зазначалося вище, податкова вимога від 10.04.2019 року №6156-52 (де основний платіж 187,08 грн., штрафна санкція 22519,86 грн., пеня 3099,89 грн.), яка була прийнята на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.04.2018 року за №0057471209 та №0057511209, згідно яких загальна сума податкового боргу по акту перевірки становить 23578 грн. 18 коп., в т.ч. по основним зобов`язанням - 18798,54 грн. (327,62 грн. + 18470,92 грн.), по штрафним санкціям - 4779,64 грн. (81,91 грн. + 4697 грн. 73 коп.), не відповідає цим податковим повідомленням-рішенням в частині розміру боргу по основним зобов`язанням та в частині розміру штрафних санкцій, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Харківській області №6156-52 від 10.04.2019 року на суму 25806 грн. 83 коп.

Відповідно до положень ч.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції року підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкової вимоги з прийняттям постанови про задоволення цієї частини позову.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що Валківська районна спілка споживчих товариств сплатила судовий збір за подання цієї частини позову згідно платіжного доручення №55 від 29.05.2019 року у розмірі 1921 грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення №89 від 05.08.2019 року у розмірі 2881 грн. 50 коп., справа вирішена на користь позивача, тому колегія суддів приходить до висновку, що вимога про розподіл судових витрат також підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329, 331 КАС України, суд, -.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Валківської районної спілки споживчих товариств задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року по справі № 520/4922/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування вимоги.

Прийняти постанову, якою позов Валківської районної спілки споживчих товариств задовольнити.

Скасувати податкову вимогу від 10 квітня 2019 року №6156-52 на суму 25806,83 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року по справі № 520/4922/19 залишити без змін.

Стягнути на користь Валківської районної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01768909) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) судовий збір у розмірі 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд Судді (підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 02.12.2019 року