Постанова

від 26.11.2019 по справі 280/1823/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/1823/19 Суддя І інстанції - Сіпака А.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Машторгінвест до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ Машторгінвест звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21.12.2018 №0000641202, №0000621202, №0000631202.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкова накладна від 31.08.2018 р. №12,складена контрагентом позивача ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП , була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже, є достатньою підставою для позивача для віднесення сум ПДВ, зазначених у цій податковій накладній, до складу податкового кредиту без будь-якого іншого додаткового підтвердження. Допущена ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП помилка при складанні податкової накладної від 31.08.2018 р. № 12, могла бути виявленою контролюючим органом на стадії реєстрації даної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, що могло бути підставою для її неприйняття для реєстрації. Однак, оскільки вказана податкова накладна була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних без будь-яких зауважень, а позивач не мав можливості перевірити відповідність коду товару, зазначеного під час його митного оформлення, коду, зазначеному під час поставки цього ж товару позивачеві, суми ПДВ, вказані у цій податковій накладній, було правомірно віднесено до складу податкового кредиту у вересні 2018 р. В усіх первинних документах, які стосувалися поставки товару, його назва та кількість є незмінною.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що за звітний період декларування ПДВ серпень 2018 року у контрагента постачальника ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП за даними Єдиного реєстру податкових накладних відсутнє походження товару трансформатор ТМПНГ11-160/3 УХЛ1 1,9/0,38 код УКТЗЕД 8504318000 та трансформатор ТМПНГ11-102/3 УХЛ1 1,295/0,38 код УКТЗЕД 8504318000, який був реалізований на адресу позивача. Таким чином позивач на порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за вересень 2017 року (р.16 декларації), за рахунок включення до його складу суми ПДВ 228 000 грн., згідно з податковою накладною від 31.08.2018 р. № 12 яка містить помилку у основному реквізиті у відповідному рядку (коду товару згідно з УКТЗЕД), наслідком чого завищен6о від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду у сумі 228 000 грн .

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ПрАТ Машторгінвест просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ Машторгінвест , код за ЄДРПОУ 31533716, з питання достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за вересень 2018 р., за результатами якої було складено Акт від 30 листопада 2018 р. № 747/08-01-12-02/31533716, яким встановлено порушення позивачем п.п . 14.1.36, п.п . 14.1.181, п.п . 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10, ст. 201, п. 200.1, п.п . б), п.п . в) п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого:

- завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) за вересень 2018 р. на суму ПДВ 152862 грн.,

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 75132 грн.;

- завищено від`ємне значення з ПДВ за вересень 2018 р., яке підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму ПДВ 6 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 21 грудня 2018 р. № 0000641202, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 93915 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 75132 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18783 грн.;

- від 21 грудня 2018 р. № 0000621202, згідно з яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2018 року у розмірі 152862 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 38215 грн., що у сумі складає 191077 грн. (при цьому, у тексті податкового повідомленні-рішення з невідомих причин вказано про обов`язок позивача сплатити податкове зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 395 918 грн.);

- від 21 грудня 2018 р. № 0000631202, згідно з яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2018 року у розмірі 6 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Висновків про допущенні позивачем порушення норм податкового законодавства контролюючий орган виходив з того, що податковий кредит у податковій декларації з ПДВ за вересень 2018 року було завищено позивачем за рахунок включення до його складу суми ПДВ 228000 грн. згідно з податковою накладною від 31.08.2018 р. № 12, складеною постачальником позивача - ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП (код ЄДРПОУ 40287583), яка містить помилку у основному реквізиті у відповідному рядку (коду товару згідно УКТ ЗЕД), а саме: замість коду 8504210000, який було зазначено при митному оформленні товару, який було імпортовано ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП і в подальшому поставлено позивачеві, помилково зазначено код 8504318000.

На підставі вказаних обставин контролюючий орган прийшов до висновку, що ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП на адресу позивача було здійснено нереальну господарську операцію і що позивач не мав права відносини суми податку на додану вартість за отриманою податковою накладною до складу податкового кредиту. При цьому, в обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на приписи п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що допущена ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП помилка при складанні податкової накладної від 31.08.2018 р. № 12, що пов`язана з розбіжностями у коді товару згідно УКТ ЗЕД, який було імпортовано ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП (код 8504210000) та коді цього ж товару, зазначеного у податковій накладній (код 8504318000), могла бути виявленою контролюючим органом на стадії реєстрації даної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, що могло бути підставою для її неприйняття для реєстрації.

Однак, оскільки вказана податкова накладна була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень, а у позивача можливості перевірити відповідність коду товару, зазначеного під час його митного оформлення, та коду, зазначеного під час поставки цього ж товару позивачеві, не було, суми ПДВ, вказані у цій податковій накладній, було правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2018 р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2018 р. між позивачем та ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП було укладено Договір на постачання товару № 24/07-18, за яким позивач є покупцем, а ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП - постачальником. Специфікацією №1 до вказаного Договору було визначено товар, який постачальник мав поставити позивачеві, а саме:

1. Трансформатор ТМПНГ11-102/3 УХЛ1 1,295/0,28 у кількості - 14 шт.

2. Трансформатор ТМПНГ11-160/3 УХЛ1 1,9/0,38 у кількості 6 шт.

Вказаний товар було отримано позивачем 28.08.2018 р. та прийнято 31.08.2018 р., що підтверджується рахунком-фактурою постачальника № 18/08/092 від 28.08.2018 р., видатковою накладною № РН-0000010 від 31.08.2018 р., товарно-транспортною накладною №180831-10 від 28.08.2018 р., актом приймання-передачі обладнання від 31.08.2018 р.

Постачання товару було здійснене автотранспортом на умовах СРТ м. Київ автомобілем DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ).

31.08.2018 р. транспортний засіб із продукцією було поставлено під охорону у місці прибуття на території ПРАТ Київське автотранспортне підприємство 13054 (м. Київ, вул. Малинська , 20), без проведення перевантаження, що підтверджується договором на надання послуг складського зберігання та охорони № Ю534 від 31.08.2018 р., рахунком № СФ-0011201 від 31.08.2018 р., Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0013723 про надання послуг зберігання.

За фактом поставки товару ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП на адресу позивача було складено податкову накладну № 12 від 31.08.2018 р., яку 31.08.2018 р. було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Номенклатура товарів, зазначена у податковій накладній, відповідала тій, що була визначена специфікацією №1 до Договору на постачання товару № 24/07-18 від 24.07.2018 р.

Отриманий від ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП товар у подальшому було поставлено позивачем кінцевому покупцеві - ПАТ УКРНАФТА , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 17.08.2018 р. № 09/03/1135-МТР, укладеним між позивачем та ПАТ УКРНАФТА , видатковою накладною № РН-0000003 від 03.09.2018 р. № РН-0000002 від 03.09.2018 р., довіреністю НГВУ № 916 від 03.09.2018 р., товарно-транспортною накладною № 180903-1 від 03.09.2018 р. довіреністю ННГ № 479 від 03.09.2018 р , товарно-транспортною накладною № 180903-1 від 03.09.2018 р. Транспортування товару до ПАТ УКРНАФТА здійснювалося тим самим автомобілем DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ).

Також, 30.09.2018 року між ПАТ Укрнафта і позивачем було складено акт звірки взаєморозрахунків, у якому також відображено здійснення господарської операції за Договором купівлі-продажу від 17.08.2018 р. № 09/03/1135-МТР.

В усіх вищезазначених первинних документах назва та кількість товару, що постачався, є ідентичною. Вказані первинні документи відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на той факт, що позивач не був імпортером вказаного товару і доступу до бази даних митної служби не має, перевірити правильність відомостей, зазначених постачальником у податковій накладній, позивач об`єктивно не міг. Відносячи суму ПДВ за вказаною господарською операцією до складу податкового кредиту, позивач керувався інформацією, отриманою з Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до абзаців 10-11 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Податкова накладна від 31.08.2018 р. № 12, складена ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП , була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних після 01.07.2017 року, і як вірно заначив суд першої інстанції, є достатньою підставою для позивача для віднесення сум ПДВ, зазначених у цій податковій накладній, до складу податкового кредиту без будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Допущена ТОВ ТРАНСФОРМЕНЕРГОГРУП помилка при складанні податкової накладної від 31.08.2018 р. № 12, могла бути виявленою контролюючим органом на стадії реєстрації даної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, що могло бути підставою для її неприйняття для реєстрації.

Наявність помилки у податковій накладній у зазначенні коду УКТ ЗЕД судом першої інстанції була правильно оцінена як наслідок неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такою податковою накладною, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 ст. 201 при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

В той же час вказана податкова накладна була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень, а позивач був позбавлений можливості перевірити відповідність коду товару, зазначеного під час його митного оформлення, та коду, зазначеного під час поставки цього ж товару позивачеві, а тому, суми ПДВ, вказані у цій податковій накладній, було правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2018 р.

Аналізуючи положення пункту 201.10 ст. 201 ПК України, суд першої інстанції вірно виходив з того, що він не передбачає заборони на віднесення до складу податкового кредиту сум податку за податковими накладними, які містять помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, за умови, що ці податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних; припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків, порівняно вищезазначеними з положеннями абзаців 2-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України, що в силу принципу презумпції правомірності рішень платника податку, визначеного п. 4.1.4 ст. 4 ПК України, є підставою для застосування до даних правовідносин саме положень абзаців 2-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України та визнання дій позивача щодо віднесення до складу податкового кредиту сум податку, зазначених у даній податковій накладній, правомірними.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що трактування пункту 201.10 ст. 201 ПК України, яке надається відповідачем, суперечить суті та меті запровадження та функціонування Єдиного реєстру податкових накладних як інформаційної системи, відомості з якої є достатньою підставою для формування покупцями товарів податкового кредиту з ПДВ.

Судом першої інстанції з`ясовано характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентами при виконанні договорів укладених з останніми, зроблено вмотивований висновок про відповідність первинних документів вимогам чинного податкового законодавства, а також про те, що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання придбаного товару у господарській діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішення і доводами апеляційної скарги зазначених висновків не спростовано.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 29 листопада 2019 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова