Постанова

від 29.11.2019 по справі 580/2247/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2247/19 Головуючий у І інстанції - Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комплексні системи безпеки - Гарант" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Комплексні системи безпеки - Гарант" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Комплексні системи безпеки - Гарант", в якому просило стягнути з Приватного підприємства Комплексні системи безпеки - Гарант адміністративно-господарських санкцій за незайняті місця особами з інвалідністю у 2018 році в сумі 22880 грн. та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 1180 грн. 78 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що Відповідач не вжив заходів щодо створення робочого місця та працевлаштування особи з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Відповідачем не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , у зв`язку з чим до Відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для осіб з інвалідністю в сумі 22880 грн. та пеню за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 1180 грн. 78 коп.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства Комплексні системи безпеки - Гарант (вул. Шевченка, 352, кв. 257, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний код 41123801) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105, код ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю у розмірі 22880 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. та 1180 (одна тисяча сто вісімдесят) грн. 78 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Приватне підприємство "Комплексні системи безпеки - Гарант" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення адміністративний позов.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що оскільки його основним видом діяльності є охоронна діяльність, то більшість працівників складають охоронники. Робота зазначених працівників пов`язана зі значними фізичними навантаженнями на опорно-руховий апарат, функціональні системи організму, зазнає впливу несприятливих погодних та кліматичних умов, а також психологічними та емоційними навантаженнями. Всі вказані обставини не дають можливості Відповідачу працевлаштувати на посаду охоронника осіб з інвалідністю, оскільки з урахуванням стану здоров`я осіб з інвалідністю, віку, професійних навичок та інших факторів, їм рекомендуються посади з більш полегшеними умовами праці.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (Форма 10-ПІ, затверджена наказом Мінпраці України від 10.02.2007 року № 42), що подається роботодавцями щороку до 01 березня відділенням Фонду , в яких вони зареєстровані, 28.02.2019 року № 2727 наданого Приватним підприємством "Комплексні системи безпеки - Гарант" середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2018 році становила 10 осіб.

У звітному 2018 році Відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю.

Загальна сума адміністративно-господарських санкцій за не зайняті робочі місця для осіб з інвалідністю у Відповідача складає 22 880,00 грн.

У зв`язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій (до 15 квітня 2019 року), з 16 квітня 2019 року нараховується пеня, сума якої становить 1 180,78 грн.

Враховуючи несплату Відповідачем указаних санкцій, Позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення у судовому порядку.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач зобов`язаний реєструватися у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подавати цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, оскільки у Відповідача у 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства становило 10 осіб, а середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів у 2018 році повинна складати одна особа, проте, як зазначено Позивачем, жодне місце інвалідом зайняте не було. Суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з Приватного підприємства Комплексні системи безпеки - Гарант на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю у розмірі 22880 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. та 1180 (одна тисяча сто вісімдесят) грн. 78 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини першої статі 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частинами другою-третьою та дев`ятою-десятою зазначеної статті Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону (частина одинадцята статті 19 Закону).

Ураховуючи наведені приписи законодавства та встановлені судом обставини щодо загальної кількості працюючих у Приватному підприємстві "Комплексні системи безпеки - Гарант" протягом 2018 року та працевлаштованих осіб з інвалідністю, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про недотримання Відповідачем встановленого Законом нормативу щодо працевлаштування інвалідів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення , роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку про затвердження форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, указана форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Звіт за формою № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладено новий трудовий договір з найманим працівником.

Відтак, звіт форми № 3-ПН є доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів.

Згідно з пунктом 1.1. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів , затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, форма № 10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів форма № 10-ПІ (річна) подається роботодавцем до територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі відділення Фонду) шляхом подання не пізніше 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності.

28 лютого 2019 року Приватним підприємством "Комплексні системи безпеки - Гарант" надано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік № 2727 до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2018 році становила 10 осіб, що підтверджує відсутність створення Відповідачем робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до листа Черкаського обласного центру зайнятості від 14.05.2019 року № 08-11/838 протягом 2018 року Приватним підприємством "Комплексні системи безпеки - Гарант" не подались звіти за формою № 3-ПН протягом 2018 року.

Таким чином, Відповідачем не вживалися заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів, зокрема шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у межах нормативу та не проінформовано законодавчо визначені органи про наявність вакантних посад для інвалідів.

Відповідно до частин 1, 4 статті 20 вказаного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону.

За приписами частини 2 статті 20 вказаного Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Самостійно Відповідач передбачену Законом адміністративно-господарську санкцію не обрахував та в установлений строк не сплатив.

Дослідивши надані Позивачем докази, колегія суддів погоджується з наданим Позивачем розрахунком суми адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів за 2018 рік у розмірі 22880,00 грн. та пенею за несвоєчасну сплату цих адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1180,78 грн. (а.с. 9), які має сплатити Відповідач.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання Відповідача на частину 6 статті 11 Закону України Про охоронну діяльність , в якій вказано, що працевлаштування інвалідів здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони, оскільки, відповідно до частини 11 статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону (Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ).

Враховуючи, що Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні є спеціальним нормативним актом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та гарантії інвалідів у різних сферах суспільного життя у порівнянні із Законом України Про охоронну діяльність , застосуванню до спірних правовідносин підлягає саме частина одинадцята статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , а не частина шоста статті 11 Закону України Про охоронну діяльність .

Крім того, колегія суддів вважає, що твердження Відповідача про те, що суд першої інстанції зазначив в мотивувальній частині рішення, що загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів - 54882 грн. 35 коп., а пеню нарахована на суму 2831 грн. 98 коп., тоді як в резолютивній частині зазначені інший розмір адміністративно-господарських санкцій, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки, як вбачається резолютивної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судом першої інстанції правильно зазначено розмір адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю - 22880 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. та 1180 (одна тисяча сто вісімдесят) грн. 78 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, що підтверджується розрахунком суми позову (а.с. 9), а порядок виправлення описки врегульовано ст. 253 КАС України, та не є підставою для скасування рішення суду.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Приватного підприємства "Комплексні системи безпеки - Гарант", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комплексні системи безпеки - Гарант" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Л.О. Костюк