Постанова

від 28.11.2019 по справі 560/2255/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2255/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

28 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника відповідача: КарповичаВ.М.,

представника відповідача: Гула В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року (повне рішення складене 19 вересня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСІМОР" до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСІМОР", звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України, про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 21.05.2019 №1167031/42557190 про відмову в реєстрації податкової накладної № 25 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.04.2019 № 25, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕКСІМОР .

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 09.09.2019 позов задовольнив. Своє рішення суд мотивував тим, що зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕТРОЛІУМ ТРАНС-СЕРВІС та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №25 від 22.04.2019.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 25 від 22.04.2019 слугувало ненадання в повному обсязі копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зокрема, інвойсу, СМR, документів щодо підтвердження відповідності товару

У відзиві на апеляційну скаргу

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСІМОР" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.10.2018 та здійснює свою господарську діяльність згідно основного коду КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами .

04 березня 2019 року позивачем (покупець) укладено із польською компанією АSANTECH SPOLKА z.о.о. (продавець) Контракт №11/19-АS на купівлю транспортних засобів, причепів. Загальна вартість контракту - 2000000.00 Євро.

На виконання укладеного Контракту від 04 березня 2019 року №11/19-АS 10.04.2019 позивачем перераховані кошти продавцю - польській компанії АSANTECH SPOLKА z.о.о. , для придбання товару - напівпричепу вантажного, марка LAG, модель 0-3-39Т, кузов НОМЕР_1 , 2007 року випуску, що підтверджується наданими до суду копіями інвойсу, платіжного доручення №19, виписки по рахунку № НОМЕР_2 , оборотно-сальдової відомості субрахунку 632.

22.04.2019 позивачем розмитнено придбаний товар - напівпричеп вантажний, марка LAG, модель 0-3-39Т, кузов НОМЕР_1 , 2007 року випуску, що підтверджується митною декларацією № UA400030/2019/015988 та міжнародною товарно - транспортною накладною, які наявні в матеріалах справи.

22.04.2019 позивачем (продавець) укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕТРОЛІУМ ТРАНС-СЕРВІС (код ЄДРПОУ - 42577106) (покупець) Договір №31 купівлі - продажу напівпричепу вантажного, марки LAG, модель 0-3-39Т, кузов НОМЕР_1 , 2007 року випуску. Ціна договору - 127000,00 грн.

Також, 22.04.2019 на ім`я ТОВ ПЕТРОЛІУМ ТРАНС-СЕРВІС виписано видаткову накладну №36 та підписано із покупцем акт прийому-передачі №ЛМ000000036. Цього ж дня ТОВ ПЕТРОЛІУМ ТРАНС-СЕРВІС повністю оплачено вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням №1 та випискою по рахунку.

Позивачем відповідно до вимог статті 201 ПК України оформлено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (для покупця ТОВ ПЕТРОЛІУМ ТРАНС-СЕРВІС , код ЄДРПОУ 42577106) податкову накладну за № 25 від 22.04.2019.

Проте, згідно інформації зазначеної у квитанції №9098158917 від 13.05.2019 направленої ДФС України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України на адресу позивача, реєстрація документу була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. ПН\РК відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критерії ризикованості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних".

15.05.2019 позивач надіслав відповідачу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 5 та скановані копії: договору купівлі - продажу транспортного засобу № 31 від 22.04.2019, договору оренди № 01/19 від 01.02.2019, акту приймання - передачі нежитлових приміщень в оперативну оренду від 01.02.2019, договору суборенди нерухомого майна №21/01-2019 від 01.02.2019, договору №22/01-2019П про проведення технічного обслуговування, ремонту транспортних засобів та проведення перепродажної підготовки автомобілів від 01.02.2019, договору про надання послуг по декларування товарів №564-19 від 14.02.2019, контракту №11/19-АS від 04.03.2019, довіреності №1 від 22.04.2019, видаткової накладної №36 від 22.04.2019, акту прийому-передачі №ЛМ000000036 від 22.04.2019, ВМД № UA400030/2019/015988 від 22.04.2019, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за квітень 2019, оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за квітень 2019, картки по рахунку 361 за квітень 2019, податкової накладної №25 від 22.04.2019 на суму 112500 грн., квитанції, пояснень №15/05 від 15.05.2019, виписки банку за 22.04.2019, платіжного доручення №1 від 22.04.2019, валютної виписки за 10.04.2019, платіжного доручення в іноземній валюті №19 від 10.04.2019.

Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації рішенням від 21.05.2019 №1167031/42557190 відмовила у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 25 від 22.04.2019 року, у зв`язку з тим, що наданий ТОВ "ЛЕКСІМОР" пакет документів до податкової накладної №25 від 22.04.2019 не є достатнім для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. А саме, не надано інвойс, СМR, документи щодо підтвердження відповідності товару.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції, що була чинною на момент їх виникнення (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації (п. 2 Порядку № 1246, ).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 12 Порядку № 1246 ).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п.14 Порядку №1246, ).

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації регламентовано Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Пунктами 5, 6 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе зокрема, договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції та документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням Мінфіну.

Підпунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, наведених в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Слід також враховувати, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, що також спростовує доводи апеляційної скарги щодо надання чи ненадання певних документів .

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 липня 2019 року у справі №200/14026/18-а.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вказане також пов`язується і з можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Надаючи правову оцінку прийнятим Комісією рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справах №620/3556/18, №815/2791/18, від 14 травня 2019 у справі №817/1356/18, від 22 квітня 2019 року у справі №2040/5445/18.

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржуване рішення вмотивовано неподанням позивачем копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робі, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Однак, дослідивши обставини справи в межах спірних правовідносин та надані, в якості доказів, первинні документи позивача, які містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції встановив, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про реальність здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕКСІМОР та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕТРОЛІУМ ТРАНС-СЕРВІС , позивачем було подано контролюючому органу ряд копій документів підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації податкової накладної № 25 від 22.04.2019, а саме: договору купівлі - продажу транспортного засобу № 31 від 22.04.2019, договору оренди № 01/19 від 01.02.2019, акту приймання - передачі нежитлових приміщень в оперативну оренду від 01.02.2019, договору суборенди нерухомого майна №21/01-2019 від 01.02.2019, договору №22/01-2019П про проведення технічного обслуговування, ремонту транспортних засобів та проведення перепродажної підготовки автомобілів від 01.02.2019, договору про надання послуг по декларування товарів №564-19 від 14.02.2019, контракту №11/19-АS від 04.03.2019, довіреності №1 від 22.04.2019, видаткової накладної №36 від 22.04.2019, акту прийому-передачі №ЛМ000000036 від 22.04.2019, ВМД № UA400030/2019/015988 від 22.04.2019, оборотно сальдової відомості по рахунку 361 за квітень 2019, оборотно сальдової відомості по рахунку 632 за квітень 2019, картки по рахунку 361 за квітень 2019, податкової накладної №25 від 22.04.2019 на суму 112500 грн., квитанції, пояснень №15/05 від 15.05.2019, виписки банку за 22.04.2019, платіжного доручення №1 від 22.04.2019, валютної виписки за 10.04.2019, платіжного доручення в іноземній валюті №19 від 10.04.2019.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правомірний висновок, що суб`єкт владних повноважень формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкової накладної, а висновки, викладені в рішенні комісії не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладалися між позивачем та його контрагентом, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене контролюючим органом здійснено не було.

Отже, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття комісією рішень про реєстрацію податкової накладної №25 від 22.04.2019.

Також, відповідність обсягу реалізованих позивачем послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу Електронний кабінет платника були надіслані позивачем фіскальній службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію зазначеної податкової накладної. При цьому, в оскаржуваному рішенні не наведено доводи щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів також зазначає, що факт зупинення реєстрації ПН/РК y ЄPHH нe спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається ПН/РК.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводи апеляційної скарги, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 25 від 22.04.2019 слугувало ненадання в повному обсязі копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зокрема, інвойсу, СМR, документів щодо підтвердження відповідності товару, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки визначення, що у зв`язку із відсутністю чітко визначеного переліку документів, яких є недостатньо та необхідно надати для реєстрації податкової накладної, позивач був позбавлений об`єктивної можливості надати ті документи, ненадання яких сприяло прийняттю рішення комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 21.05.2019 №1167031/42557190 про відмову в реєстрації податкової накладної № 25 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надав на розгляд комісії документи щодо постачання і придбання відповідного товару, а саме копії: ВМД № UA400030/2019/015988 від 22.04.2019, валютної виписки за 10.04.2019, платіжного доручення в іноземній валюті №19 від 10.04.2019. Також, товар (напівпричеп вантажний, марка LAG, модель 0-3-39Т, кузов НОМЕР_1 , 2007 року випуску) закуплений позивачем у компанії АSANTECH SPOLKА z.о.о. (Польща), що підтверджується контрактом №11/19-АS від 04.03.2019, платіжним дорученням в іноземній валюті №19 від 10.04.2019, банківською випискою по рахунку № НОМЕР_3 від 10.04.2019 та має сертифікат відповідності товару, міжнародний сертифікат технічного огляду товару від 11.05.2019.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Отже, суд першої інстанції правомірного дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕТРОЛІУМ ТРАНС-СЕРВІС та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №25 від 22.04.2019.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДФС України у Хмельницькій області від 21.05.2019 №1167031/42557190 про відмову в реєстрації податкової накладної № 25 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 грудня 2019 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.