Рішення

від 21.11.2019 по справі 920/819/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.2019 Справа № 920/819/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу №920/819/19

За позовом Сумського виробничого підприємства Стиль Українського товариства глухих (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 30/3; код ЄДРПОУ 03972761),

до відповідача Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; код ЄДРПОУ 03352455)

про скасування акту відбору стічних вод та протоколу дослідження якості стічних вод,

за участю представників:

ід позивача: Петухов А.Ю. (ордер серії ПТ № 134701 від 05.08.2019)

від відповідача: Іванченко М.М. (ордер серії АІ № 1011537 від 25.04.2019)

Суть спору: 05.08.2019 позивач звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до якої просить скасувати акт відбору проб стічних вод від 14.05.2019 та протокол дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 № 142.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі № 920/819/19; постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.10.2019.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги вважає безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні.

16.09.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання № 22/7121 від 16.09.2019 про витребування доказів.

03.10.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що предметом оскарження є документи, якими лише зафіксоване порушення і які не породжують жодних правових наслідків, а відтак і не порушують прав позивача.

Ухвалою суду від 05.11.2019 у задоволенні клопотань представника відповідача про витребування доказів та про закриття провадження у справі відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.11.2019.

Розгляд справи по суті розпочато у судовому засіданні 21.11.2019.

Представник позивача у вступному слові позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позов.

Присутніми представниками були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданих до суду заявах по суті справи.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Між Сумським виробничим підприємством Стиль Українського товариства глухих (позивачем у справі, споживачем) та Комунальним підприємством Міськводоканал Сумської міської ради (відповідачем у справі, виконавцем) був укладений договір № 397 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 20.03.2019, відповідно до умов якого комунальне підприємство зобов`язалось своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Як зазначає позивач, він отримав від відповідача лист від 18.06.2019 за №21/4600 з повідомленням про те, що на виконання Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми, що затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 №4 (далі у тексті - Правила № 4), відповідач направив на адресу позивача рахунок за скид стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин до системи центрального водовідведення м. Суми та копії документів, що підтверджують правомірність нарахованої плати за скид. До листа додані наступні документи: 1) рахунок від 18.06.2019; 2) лист-повідомлення про виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 17.05.2019 №05/3732; 3) акт відбору проб стічних вод від 14.05.2019 №317; 4) протокол дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 №142.

Із зазначеними обставинами позивач не погодився та оскаржив у суді документи, складені відповідачем, а саме: акт відбору проб стічних вод від 14.05.2019 №317 та протокол дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 №142.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Правил № 4. Так, позивач зазначає, що відповідачем у порушення п. 6.6 Правил не було повідомлено споживача належним чином про здійснення відбору стічних вод та складання акту відбору, а також не перевірено повноваження особи, якою були підписані оскаржувані документи з боку споживача.

Також позивач наполягає, що відповідачем були порушені положення п. 6.8 Правил та не повідомлено споживача у встановлений строк про результати проведених досліджень.

Таким чином, на думку позивача, недотримання відповідачем визначеної процедури складання Акту відбору, фіксації обставин, зазначених у Акті відбору, що виступають підставою для нарахування плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин до системи централізованого водовідведення міста, зумовлює відсутність відповідного грошового зобов`язання через відсутність доказів, а відтак, дає підстави для тверджень і про недоведеність такого зобов`язання відповідачем.

Відповідач вважає, що вчинені ним дії відповідають положенням діючого законодавства, а твердження позивача щодо неналежного здійснення відповідачем відбору зразків, неповідомлення позивача про результати проведених досліджень, недотримання відповідачем процедури складання акту відбору проб є безпідставними. Крім того, відповідач наголошує, що акт відбору проб стічних вод від 14.05.2019 № 317 та протокол дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 №142, які є предметом оскарження у даній справі, не мають характеру обов`язкових до виконання актів, а лише фіксують виявлені відповідачем порушення.

Суд, з`ясувавши позиції учасників справи щодо суті позову, дійшов наступних висновків.

У відповідності з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 55 Конституції України встановлено, зокрема, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Засадами Цивільного кодексу України в чинній редакції передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено наявність договірних правовідносин між відповідачем та позивачем з приводу послуг з водопостачання та водовідведення стоків позивача в міську каналізацію м. Суми на умовах, передбачених договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 397 від 20.03.2019, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також у відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.2. укладеного між сторонами у справі договору, оплата споживачем за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням здійснюється згідно чинних місцевих Правил приймання стічних вод, затверджених відповідним рішенням виконкому Сумської міської ради, а у разі їх відсутності, на підставі чинних загальнодержавних Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, та/або Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади.

На виконання вимог Закону України Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 № 1264-ХІІ із змінами, Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення від 10.01.2002 № 2918-ІІІ, із змінами, Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі - Правила № 316 та Порядок № 316), на засіданні виконавчого комітету Сумської міської ради було прийняте рішення від 15.01.2019 № 4, яким затверджено нові Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми (далі Правила № 4), які враховують місцеві особливості приймання і очищення стічних вод споживачів та визначають допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин, що можуть скидатися до систем централізованого водовідведення міста.

Споживач має право на ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері житлово- комунальних послуг, що встановлено п. 4.1.10 Договору.

Згідно п. 4.2.1. споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Також споживач зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, що передбачено п. 4.2.5. Договору.

Відповідно до п. 4.2.15 Договору споживач зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.

Згідно п. 2 розд. 3 Правил № 316 та п. 3.2., п. 3.4.Правил № 4 стічні води, що приймають до систем централізованого водовідведення, не повинні містити забруднюючих речовин з перевищенням допустимих концентрацій, установлених цими правилами та місцевими правилами приймання. Крім того, забороняється скидати до системи централізованого водовідведення без попереднього знешкодження та знезараження на локальних очисних спорудах з обов`язковою утилізацією або захороненням утворених осадів стічні води, що містять забруднюючі речовини, визначені у переліку забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 2 до Правил № 316 та додатком 2 до Правил № 4.

КП Міськводоканал Сумської міської ради (виконавець) має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонента (споживача); пред`являти споживачу рахунки при порушенні місцевих правил приймання стічних вод та скиду їх з понаднормативним забрудненням, що встановлено п. 4.3.7 Договору.

Відповідно до п. 4.4.16 Договору виконавець зобов`язаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод споживача, за виконанням споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог Договору. При виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод, виконавець зобов`язаний у встановленому порядку пред`явити споживачу рахунок.

Згідно підп.1, 2, 6, 7 п. 2 розділу 2 Правил № 316 та п. 2 розділу 2 Правил № 4 споживачі повинні:

- дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів, вимагати від субспоживачів виконання положень цих Правил та вимог місцевих правил приймання;

- здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником, надавати виробнику інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення;

- надавати працівникам виробника необхідну інформацію щодо своєї системи водовідведення та вільний доступ до неї, а також допомогу під час відбору проб стічних вод споживачів, вивчення режиму їх скиду, обстеження системи водовідведення та локальних очисних споруд;

- визначати не менше двох представників, уповноважених представляти споживача під час відбору проб стічних вод, про що у триденний строк повідомляють виробника у письмовій формі та забезпечують присутність уповноваженого представника безпосередньо під час відбору проб стічних вод виробником.

Пунктом 2 розділу 4 Правил № 316 передбачено, що у разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені місцевими правилами приймання.

Згідно підп. 3 п. 1 розд. 2 Правил № 316 та підп. 2.1.3. п. 2.1. розд. 2 Правил №4, КП Міськводоканал Сумської міської ради повинно контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами. При цьому, підп. 5 п. 1 розд. 2 Правил № 316 та підп. 2.1.5. п. 2.1. розд. 2 Правил № 4 встановлено, що виробники повинні здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, зокрема порядок відбору проб встановлюється місцевими правилами приймання, а саме розділом 6 Правил № 4.

Відповідно до п. 6.1. розд. 6 Правил № 4, споживачі здійснюють контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробника. Перелік забруднень, на наявність яких робиться аналіз, встановлюються додатками 2, 3 до цих Правил.

Згідно п. 6 розд. 6 Правил № 316 та п. 6.6. розд. 6 Правил № 4, з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника (пробовідбірник), що фіксується в акті відбору проб стічних вод, який підписують як представник виробника, так і представник споживача, який повинен пред`явити документ, що посвідчує його особу. Пробовідбірник, приступаючи до виконання своїх обов`язків, повинен мати посвідчення працівника виробника.

Акт відбору проб стічних вод складається виробником за формою, визначеною додатком 4 до цих Правил. При цьому, виробник інформує споживача або його представника щодо проведення досліджень якості відібраних стічних вод у лабораторії виробника, та про можливість споживача бути присутнім під час зазначеної процедури у лабораторії виробника, шляхом зазначення даної інформації в акті відбору проб стічних вод.

У разі відмови представника споживача поставити свій підпис в акті відбору проб стічних вод представник виробника зазначає про це у відповідному акті, що передбачено п. 6 розд. 6 Правил № 316 та п.6.6. розд. 6 Правил № 4.

Відповідно до п. 8, п. 9 розд. 6 Правил № 316 та п. 6.8. розд. 6 Правил № 4, у разі виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених цими Правилами, виробник у строк не більше п`яти робочих днів з дати відбору контрольної проби направляє споживачу лист-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача та протокол дослідження якості стічних вод, оформлений згідно з додатком 5 до цих Правил.

Споживач має право бути присутнім під час проведення виробником досліджень якості стічних вод споживача у лабораторії виробника, завчасно письмово повідомивши про це виробника.

Споживач має право самостійно звернутися до лабораторії виробника у письмовій формі для отримання висновку про результат аналізу контрольної проби за окремими показниками з урахуванням терміну збереження проби.

У строк, що не перевищує шести місяців після визначення перевищення допустимих концентрацій, виробник направляє споживачу рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та копії підтвердних документів.

Відповідно до п. 5.1.1., 5.1.4. Договору від 20.03.2019 № 397 Сумське виробниче підприємство «Стиль» Українського товариства глухих несе відповідальність згідно із законодавством і Договором за недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; за порушення зобов`язань, установлених Договором від 20.03.2019 № 397, законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 9.4. Договору зміни умов цього договору вносяться шляхом підписання Сторонами додаткової угоди.

Зміни до Договору сторонами не вносилися, отже умови договору є обов`язковими до виконання.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, на підставі дослідження наявних у справі доказів суд встановив, що на виконання договірних умов та вимог чинного законодавства 14.05.2019 працівниками КП Міськводоканал Сумської міської ради був здійснений виїзд до Сумського виробничого підприємства Стиль Українського товариства глухих та проведений відбір проб стічних вод у позивача з контрольного колодязя КК-1 за адресою: м.Суми, вул. Білопільський шлях, 30/3 , що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 14.05.2019 № 317, Заявою (показаннями) пробовідбірника служби лабораторного контролю стічних вод КП Міськводоканал Сумської міської ради Круподерової О.В. від 12.09.2019.

Акт відбору проб стічних вод № 317 від 14.05.2019 складений у відповідності до типової форми, затвердженої рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4 Про затвердження правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Суми , а саме Додаток 4 Правил № 4.

КП Міськводоканал Сумської міської ради на виконання п.6.6. Правил № 4, актом № 317 від 14.05.2019 інформував Сумське виробниче підприємство Стиль Українського товариства глухих щодо проведення досліджень якості відібраних стічних вод у лабораторії виробника, та про можливість споживача бути присутнім під час зазначеної процедури у лабораторії виробника, завчасно письмово повідомивши про це виробника, про що зазначив в акті відбору проб стічних вод №317 від 14.05.2019.

Сумське виробниче підприємство Стиль Українського товариства глухих не скористалось, своїм правом, не повідомило КП Міськводоканал Сумської міської ради про те, що позивач має бажання бути присутнім під час проведення досліджень якості відібраних стічних вод у лабораторії виробника та не направило свого уповноваженого представника в лабораторію Водоканалу для виконання аналізу відібраних проб стічних вод в його присутності.

Крім того, КП Міськводоканал Сумської міської ради на виконання п. 6.8. Правил № 4 протягом п`яти робочих днів з дати відбору контрольної проби направило Сумському виробничому підприємству Стиль Українського товариства глухих лист-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача від 17.05.2019 № 05/3732 та протокол дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 № 142, оформлений згідно з додатком 5 до цих Правил, що підтверджується копією чека про направлення від 20.05.2019.

На виконання п. 6.8. Правил № 4 КП Міськводоканал Сумської міської ради (в строк, що не перевищує шести місяців після визначення перевищення ДК) направив Сумському виробничому підприємству Стиль Українського товариства глухих рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК від 18.06.2019 № 73, лист-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача від 17.05.2019 № 05/3732, акт відбору проб стічних вод № 317 від 14.05.2019, протокол від 17.05.2019 № 142.

Суд також вважає за необхідне наголосити, що акт відбору проб стічних вод від 14.05.2019 № 317 та протокол дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 № 142, які є предметом позову у справі № 920/819/19, не мають характеру обов`язкового до виконання ненормативних актів, а лише фіксують порушення, яке виявлено Комунальним підприємством Міськводоканал Сумської міської ради при проведенні відбору проб стічних вод, у зв`язку з чим неможливо застосувати обраний позивачем спосіб захисту - скасування акту відбору проб стічних вод від 14.05.2019 № 317 та протоколу дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 № 142, оскільки такий спосіб захисту не передбачено чинним законодавством, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України та не випливає з положень законодавства.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як зазначав суд, відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Таким чином, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, в т.ч., актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов`язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Акт відбору проб стічних вод від 14.05.2019 № 317 та протокол дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 № 142, які є предметом позову у справі №920/819/19, не містять наведених характеристик та не мають характеру обов`язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке виявлено Комунальним підприємством Міськводоканал Сумської міської ради під час проведення відбору проб стічних вод Сумського виробничого підприємства Стиль Українського товариства глухих за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 30/3.

Відповідно до роз`яснень президії Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів (з наступними змінами і доповненнями) від 26.01.2000 № 02-5/35, у господарському суді не можуть оспорюватись акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов`язкового характеру.

Таким чином, предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, факти виявлення порушення за результатами перевірки та які зафіксовані у відповідних актах, протоколах, оскільки такі акти (протоколи) підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен прийняти рішення.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про скасування акту відбору проб стічних вод від 14.05.2019 № 317 та протоколу дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 № 142 не ґрунтується на договорі та на нормах чинного законодавства, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України від 31.03.2015 по справі № 920/1683/14.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що позовні вимоги Сумського виробничого підприємства Стиль Українського товариства глухих відповідно до наявних в матеріалах справи доказів є необґрунтованими, незаконними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 185, 231-233, 236, 237, 238, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 02.12.2019.

Суддя В.Л. Котельницька