Рішення

від 28.11.2019 по справі 921/393/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2019 року м. ТернопільСправа № 921/393/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області (вул Білецька, 1, м Тернопіль, 46003)

до відповідача Тернопільської міської ради (вул Листопадова, 5, м Тернопіль, 46001)

про визнання права власності.

За участю від:

позивача - Рацин Р.Р.

відповідача - не з`явився

Суть справи.

Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво адмінбудинку 2 черги будівництва ДПА, за адресою: м Тернопіль, вул Білецька, 1, загальною площею 1233 кв м.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що будівництво 2-ї черги адмінбудівлі ДПА в Тернопільській області загальною площею 1233 кв м завершено у 2007 році, будівництво здійснено з порушенням генеральним підрядником строків закінчення будівельних робіт та відповідно здачі адмінбудівлі в експлуатацію у передбачений законом спосіб. Станом на 2019 рік адмінбудівля фактично знаходиться у користуванні позивача. Через відсутність належної документації для здачі будівлі в експлуатацію, неможливим є прийняття в експлуатацію закінченого об`єкту 2 - черги будівництва, загальною площею 1233 кв м. З посиланням на ст 376 ЦК України, яка визначає порядок визнання права власності на самочинне будівництво, позивач просить задоволити позов.

Ухвалою суду від 01.07.2019 позовну заяву ГУ ДФС у Тернопільській області було залишено без руху, на підставі ст 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням ним вимог ст 164 ГПК України, при її подачі до суду. Цією ж ухвалою позивачу було встановлено визначений ч 2 ст 174 ГПК України строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В подальшому, ГУ ДФС у Тернопільській області подано до матеріалів справи клопотання б/н, б/д (вх №12316 від 15.07.2019) з доданими матеріалами на усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 01.07.2019. За результатами їх розгляду та з їх врахуванням, ухвалою суду від 17.07.2019 відкрито провадження у справі №921/393/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 15.08.2019, яке неодноразово відкладалось, востаннє до 16.10.2019.

В порядку ч 3 ст 177 ГПК України, за ініціативою суду продовжувався строк підготовчого провадження у даній справі, про що постановлено ухвалу від 17.09.2019.

У поданому відзиві б/н від 06.08.2019 (вх №13769 від 06.08.2019) Тернопільською міською радою зазначено наступне:

- листом ПП М-БУД від 25.12.2007 за №62 (як генеральний підрядник) звертався до голови ДПА в Тернопільській області з проханням призначити робочу комісію для здачі пускового комплексу другої черги адмінбудинку ДПА в Тернопільській області в експлуатацію;

- на момент закінчення будівництва 2-ї черги адміністративного будинку основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначались Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (затв постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 за №1243) (надалі - Порядок №1243);

- п 5 Порядку №1243 передбачав, що для пред`явлення закінченого будівництвом об`єкта державній приймальній комісії відповідно до п 3 Порядку №1243 замовником будівництва об`єкта утворюється робоча комісія. Робоча комісія утворюється не пізніше ніж у п`ятиденний строк після отримання замовником письмового повідомлення від генерального підрядника про закінчення будівництвом об`єкта з проханням утворити робочу комісію;

- у п 9 Порядку №1243 зазначалось, що на підставі проведеної перевірки робоча комісія визначає готовність закінченого будівництвом об`єкта до пред`явлення державній приймальній комісії. Результати перевірки робочою комісією готовності закінченого будівництвом об`єкта до пред`явлення державній приймальній комісії оформляються актами, форми яких затверджуються Мінрегіонбудом. Акти робочої комісії оформляються генеральним підрядником, підписуються головою та членами робочої комісії і передаються державній приймальній комісії;

- згідно п 13 Порядку №1243 замовник зобов`язувався після надходження повідомлення генерального підрядника про закінчення будівництвом об`єкта, а по об`єктах, які попередньо приймаються робочими комісіями, після підписання акта робочої комісії звернутися протягом 5 днів до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що визначені у п 11 цього Порядку, з пропозицією щодо утворення державної приймальної комісії. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов`язувався протягом 10 днів після надходження звернення від замовника утворити відповідно до цього Порядку державну приймальну комісію;

- за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, форма якого затверджується Мінрегіонбудом. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт (п 27 Порядку №1243);

- таким чином, зазначений Порядок №1243 встановлював обов`язки замовника будівництва щодо утворення робочої комісії і вчинення інших дій, необхідних для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та чіткі терміни їх здійснення;

- разом з цим, п 3 чинного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 за № 750) (надалі - Порядок №461) встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката;

- за приписами п 9 цього Порядку №461 на об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи;

- в п 10 Порядку№461 визначено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта;

- наявність в позивача Державного акту на право постійного користування землею, виданого в 1998 році Тернопільською міською Радою народних депутатів, для будівництва адміністративного корпусу свідчить про існування передбачених ст 376 ЦК України підстав для визнання права власності Головного управління ДФС у Тернопільській області на збудований адміністративний корпус, при доведенні виконання всіх передбачених проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами робіт, а також надійної та безпечної експлуатації такого об`єкта за результатами проведення його технічного обстеження.

Ухвалою суду від 15.08.2019 судом запропоновано позивачу в строк до 10.09.2019 надати суду докази проведення технічного обстеження вказаного у позові об`єкта щодо надійної та безпечної експлуатації, а також докази їх надіслання на адресу відповідача.

В подальшому подане представником ГУ ДФС у Тернопільській області клопотання б/н, б/д (вх №16129 від 10.09.2019) про відкладення розгляду справи мотивоване недостатністю часу для проведення технічного обстеження спірного об`єкта, наслідком чого було заявлене клопотання про продовження строку для подання необхідних доказів.

Ухвалою суду від 16.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/393/19 до розгляду по суті на 07.11.2019.

В судовому засіданні 07.11.2019 представником позивача разом з клопотанням від 07.11.2019 долучено до матеріалів справи Звіт від 04.11.2019 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта - будівлі громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами - будівлі Головного управління ДФС України у Тернопільській області за адресою вул Білецька, 1 у м Тернополі.

Розглянувши подане клопотання позивача, з огляду на обставини даної справи, предмет доказування та дату виконання вищезазначеного Звіту - 04.11.2019, суд керуючись ст ст 73,74,76-79, ч 8 ст 80 ГПК України, задоволено клопотання представника позивача від 07.11.2019 про долучення до матеріалів справи Звіту про проведення технічного обстеження, прийнявши його до розгляду. З приводу цього судом постановлено протокольну ухвалу від 07.11.2019.

В судових засіданнях 07.11.2019 оголошувались перерви до 14.11.2019 та 28.11.2019, на підставі ч 2 ст 216 ГПК України.

28.11.2019 представником позивача подано до матеріалів справи заяву б/н, б/д (вх №21759 від 28.11.2019) про уточнення (збільшення) позовних вимог, з додатком. Ця заява стосується конкретизації площ приміщень, на яке позивач просить визнати право власності, при незмінності їх загальної площі.

Представником позивача в судовому засіданні 28.11.2019 підтримано позовні вимоги.

Керуючись ст ст 2, 42, 44, ч 8 ст 80, 115, 119 ГПК України та завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, судом прийнято до розгляду заяву позивача (вх №21759 від 28.11.2019) із додатками, оцінивши її як заяву про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 28.11.2019 не заявився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Судом також враховано, що у силу вимог ч 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч 1 ст 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З урахуванням наведеного, поданих суду матеріалів та пояснень учасників справи щодо відсутності у них інших доказів та обставин, які можуть повідомити, суд прийшов до висновку про можливість закінчення розгляду справи.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MFP 646 UB 16051906.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника судового процесу, суд встановив наступне:

Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1077 від 10.12.1997 Про вилучення та надання земельних ділянок , зокрема п 4 вирішено надати в постійне користування земельну ділянку 0,6518 га Державній податковій адміністрації в Тернопільській області під будівництво адміністративного корпусу.

Окремим п 6 цього рішення Державній податковій адміністрації по Тернопільській області вказано оформити надання земельної ділянки відповідною документацією.

На підставі рішення №1077 від 10.12.1997, Державній податковій адміністрації Тернопільської області 12.01.1998 видано Державний акт серії І-ТР №002228 на право постійного користування земельною ділянкою площею 6518,29 кв м по вул Білецькій у м Тернополі, для будівництва адміністративного корпусу. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №263.

27.05.1998 Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Тернопільської міської ради ДПА в Тернопільській області видано Дозвіл на виконання будівельних робіт з завершення будівництва адмінбудинку ДПА по вул Білецькій у м Тернополі, із зазначеними у ньому основними етапами робіт: закінчення будівельних робіт, здача об`єкту в експлуатацію та строком дії дозволу до 31.12.1999.

Призначеною рішенням Тернопільської міської ради від 13.08.2001 Державною приймальною комісією 17.08.2001 видано замовнику - Державній податковій адміністрації у Тернопільській області Акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта по вул Білецькій,1, м Тернопіль - адмінбудинку ДПА в Тернопільській області (1 черги), загальною площею 8903,8 кв м.

Вищевказаний Акт про прийняття об`єкту в експлуатацію від 17.08.2001 затверджено рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1151 від 12.09.2001.

У адресованому голові ДПА в Тернопільській області листі №62 від 25.12.2007 генеральний підрядник ПП М-Буд просив призначити робочу комісію для здачі даного об`єкту в експлуатацію, у зв`язку із закінченням будівництва пускового комплексу другої черги адмінбудинку ДПА в Тернопільській області по вул Білецькій, 1 у м Тернополі.

В матеріалах справи міститься Витяг №149662750 від 14.12.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформований щодо земельної ділянки 1, площею 0,6518 га кадастровий номер 6110100000:02:017:0052, за адресою вул Білецька, м Тернопіль, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, право постійного користування на яку зареєстровано за Державною фіскальною службою України (код ЄДРПОУ 39292197).

Також, в матеріалах справи міститься Витяг №135469834 від 23.08.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформований щодо об`єкту нерухомого майна - будівлі 1, площею 8903,8 кв м по вул Білецькій у м Тернополі, власником якої 20.08.2018 зареєстрована держава в особі Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Згідно з Витягу №1005280940 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 24.04.2019 датою державної реєстрації та створення юридичної особи органу державної влади, а саме Державної податкової адміністрації в Тернопільській області є 01.07.1990.

Відповідно до запису під №2 даного витягу орган державної влади - Державна податкова адміністрація в Тернопільській області (вул Білецька, 1, м Тернопіль, 46003, код 01292217) припинив свою діяльність в результаті реорганізації 31.01.2012.

Внесенню такого запису до реєстру передувало винесення Кабінетом Міністрів України Постанови №981 від 21.09.2011 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби (втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №311 від 06.08.2014), якою було утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши шляхом злиття, перетворення і приєднання державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, м м Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім мм Києва та Севастополя), районах у містах, спеціалізовані державні податкові інспекції, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції, за переліком згідно з додатками 1-3.

Згідно частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

В подальшому, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013 Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів , реорганізувати шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби, утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Міністерства доходів і зборів - Головне управління Міндоходів у Тернопільській області, із зазначенням того, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби.

У зв`язку із реорганізацією Міністерства доходів і зборів, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №311 від 06.08.2014 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України , утворено територіальний орган Державної фіскальної служби - Головне управління ДФС у Тернопільській області.

З врахуванням ст 104 Цивільного кодексу України та вищезазначених постанов Кабінету Міністрів України, Головне управління ДФС у Тернопільській області (позивач у справі №921/393/19) є правонаступником Державної податкової адміністрації в Тернопільській області.

За даними Витягу №1005923256 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 05.11.2019 Головне управління ДФС у Тернопільській області з 02.08.2019 перебуває в стані припинення, проте як на час подання позову, так і на момент прийняття судового рішення не ліквідовано.

На замовлення Головного управління ДФС України у Тернопільській області Приватним підприємством ВолКаС 04.11.2019 виготовлено Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта - будівлі громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами - будівлі Головного управління ДФС України у Тернопільській області за адресою вул Білецька, 1 у м Тернополі.

Вказаний Звіт виготовлений відповідальним фахівцем виконавця - експертом з технічного обстеження будівлі і споруд Івасечко В.Т.

Івасечко Володимир Тарасович згідно Кваліфікаційного сертифікату №000545 від 31.07.2012 відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, виданого Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, являється експертом , який пройшов професійну атестацію, що підтверджує його відповідність кваліфікаційним вимогам у сфері діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, професійну спеціалізацію, необхідний рівень кваліфікації і знань. Вказаний Кваліфікаційний сертифікат зареєстрований у реєстрі атестованих осіб 31.07.2012 №524 та підтверджує рівень кваліфікаційних знань експерта з робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, спроможність виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом: технічне обстеження будівель і споруд .

За результатами проведеного технічного обстеження об`єкта в цілому встановлено можливість її безпечної експлуатації. При цьому зазначено, що конструкції та елементи будівлі адмінбудинку та господарських будівель за сукупністю ознак відповідають 1 категорії технічного стану конструкцій (задовільна) згідно ДСТУ Б В.1.2-18-2016 Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану та СТТУ БС-01-03 Стандарту асоціації незалежних експертів України Укрексперт Обстеження і оцінка технічного стану будівель та споруд. Організація і виконання робіт , придатні до подальшої експлуатації за призначенням, відповідають вимогам ДБН та нормам чинного законодавства.

Зазначена у Звіті інформація вказує, що обстеженню підлягала будівля адмінбудинку під літерою «А» загальною площею 1047,9 кв м, а також будівлі гаражів під літерою «Б» та дизельної під літерою «В» , із зазначенням об`ємів двох останніх частин об`єкту.

У долученій позивачем довідці ПП ВолКас №47/11 від 13.11.2019, в додаток до вказаного Звіту зазначено, що загальна площа об`єкта, що обстежувався - будівлі гаражів під літерою Б складає 119,8 кв м, а загальна площа об`єкта, що обстежувався - будівлі дизельної під літерою В складає 65,3 кв м.

До зазначеного Звіту в якості додаткової інформації про об`єкт міститься Технічний паспорт (інвентарний номер 48969) на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по вул Білецькій, 1, м Тернопіль, виготовлений станом на 16.04.2013, який містить таку ж інформацію про площі вказаних вище об`єктів під літерами А , Б , В .

Також, матеріали справи містять виготовлену у 2017 році ТОВ Зеніт Експерт Технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Головному управлінню ДФС у Тернопільській області 03.01 Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування (для розміщення адмінбудинку державної податкової інспекції) щодо земельної ділянки по вул Білецька, 1, м Тернопіль.

В складі цієї Технічної документації міститься виконана інженером - землевпорядником ОСОБА_1 П ОСОБА_2 Пояснювальна записка, зміст якої вказує, що обстеження земельної ділянки (зазначеної у Державному акті серії І-ТР №002228) проводилось в присутності представників позивача та суміжних землекористувачів. При цьому, претензій до встановлених меж земельної ділянки суміжними землекористувачами не виявлено, про що складено відповідний акт приймання - передачі межових знаків на зберігання, з інформацію про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок та їх підписами.

Відсутність у Головного управління ДФС у Тернопільській області правовстановлюючих документів на самочинно збудований ним об`єкт нерухомості, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що перешкоджає подальшому оформленню і реєстрації у встановленому порядку права власності на об`єкт нерухомості, а відтак і можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, стали підставою для звернення позивача до суду із позовом про захист його майнового права та інтересу.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з огляду на таке.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на нерухоме майно, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч 4 ст 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання.

Згідно з ч 4 ст 41 Основного закону та ч 1 ст 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч 1 ст 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За вимогами ст 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з положеннями ст 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч 1 ст 317 ЦК України).

Відповідно до ст 144 ГК України майнові права суб`єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням передбачених Цивільним і Господарським кодексами України засобів захисту.

Згідно чч 3,5 ст 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Частиною 5 статті 376 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об`єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

За правилами ч 2 ст 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 373 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений.

Наведеної правової позиції дотримується і Верховний Суд при здійсненні перегляду судових рішень про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва, яка викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 11/384-06.

У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в ч 1 ст 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначається за наявності однієї з умов: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною 2 вказаної статті чітко передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, в окремих випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до частини 5 статті 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (ч 5 ст 376 ЦК України), відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Разом з цим, відповідно до п 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011) у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Таким чином, законодавством передбачено особливий порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, яке не звільняє позивача від обов`язку прийняття об`єкту в експлуатацію у встановленому порядку.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, ст ст 13, 73-74, 76-77 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В ході розгляду справи судом встановлено наступне:

- позивачу на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 6518,29 кв м, кадастровий номер 6110100000:02:017:0052, по вул Білецькій,1 у м Тернополі, на підставі Державного акта серії І-ТР №002228;

- спірне майно за адресою вул Білецька, 1, м Тернопіль, загальною площею 1233 кв м, а саме: будівля адмінбудинку під літерою «А» загальною площею 1047,9 кв м, будівлі гаражів під літерою «Б» загальною площею 119,8 кв м, будівля дизельної під літерою «В» загальною площею 65,3 кв м, самочинно збудовано позивачем на земельній ділянці, яка перебуває в його постійному користуванні земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:02:017:0052 за адресою вул Білецька,1 у м Тернополі, що була надана позивачу для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування та обслуговування зареєстрованого ним раніше на праві власності будівлі 1, площею 8903,8 кв м, за тією ж адресою;

- відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження від 04.11.2019, виготовленого Приватним підприємством ВолКаС , при обстежені спірного самочинно збудованого об`єкту другої черги під літерами об`єктів "А","Б" та "В в цілому встановлено можливість їх безпечної експлуатації;

- здійснене позивачем самочинне будівництво не порушує прав інших осіб, підтвердженням чого являється акт приймання - передачі межових знаків на зберігання та пояснювальна записка до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:02:017:0052, із зазначенням про відсутність виявлених претензій суміжних землекористувачів. А відтак, матеріали справи не містять доказів порушення прав інших осіб при визнанні права власності на нерухоме майно за позивачем.

Таким чином, наявні усі обставини, визначені ч 5 ст 376 ЦК України для визнання права власності на самочинне будівництво.

Іншого можливого способу захисту свого права, як його визнання в судовому порядку, у позивача немає.

Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інший спосіб створюється неможливість реалізації ним свого права власності, бодай через сумніви щодо такого права у інших осіб.

З огляду на вищенаведене та приписи ч5 ст 376 ЦК України, позовні вимоги Головного управлінням ДФС у Тернопільській області підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись стст 3, 4, 13, 20, 73-86, 91, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1.Визнати за Головним управлінням ДФС у Тернопільській області (вул Білецька, 1, м Тернопіль, код 39403535) право власності на самочинне будівництво другої черги за адресоювул Білецька, 1, м Тернопіль, загальною площею 1233 кв м, а саме: на будівлю адмінбудинку під літерою «А» загальною площею 1047,9 кв м, будівлі гаражів під літерою «Б» загальною площею 119,8 кв м, будівлю дизельної під літерою «В» загальною площею 65,3 кв м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені стст 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 грудня 2019 року.

Суддя І.П. Шумський