Рішення

від 15.11.2019 по справі 925/662/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року

м. Черкаси справа № 925/662/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора - Головні І.Я. за посвідченням, представників: позивача - не з`явився, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси позовну заяву заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лисянської районної ради до фізичної особи - підприємця Романова Олександра Валентиновича про зобов`язання повернути майно та стягнення 38585,21 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов в якому заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури просить зобов`язати фізичну особу - підприємця Романова Олександра Валентиновича повернути по акту прийому - передачі нежитлове приміщення комунальної власності площею 19,5 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Кірова, 25, смт. Лисянка, Черкаська область орендодавцю - Лисянській районній раді та стягнути 38585,21 грн. з яких 3789,12 грн. основного боргу, 1298,66 грн. пені та 33497,43 грн. неустойки.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що в порушення вимог чинного законодавства України та узгоджених істотних умов Договору оренди нерухомого майна від 01.06.2016 орендар - відповідач порушив свої договірні зобов`язання, а саме не вчасно та не в повному обсязі вносив оренду плату, у зв`язку з чим за період з 01.06.2016 по 01.06.2017 виник борг в сумі 3789,12 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 01.10.2019.

Ухвалою суду від 12.09.2019 перенесено судове засідання 01.10.2019 на 29.10.2019.

Ухвалою суду від 29.10.2019 перенесено судове засідання з 29.10.2019 на 15.11.2019.

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив клопотання до суду про розгляд справи без участі представника Лисянської районної ради. Позовні вимоги позивач у клопотанні підтримав повністю.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, його представник в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце проведення судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується оголошенням про виклик на офіційному сайті судової влади України.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників позивача і відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні докази у справі, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2016 між Лисянською районною радою (далі - Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) Романовим Олександром Валентиновичем (далі - Орендар) був укладений договір оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до районної комунальної власності за №03-16 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору (п.1.1) Орендар зобов`язався прийняти в строкове користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення: №12 площею 17,5 кв.м., та частина коридору площею 2 кв.м. загальною площею 19,5 кв.м, що знаходиться на першому поверсі одноповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: вул. Кірова 25 смт Лисянка, Черкаської області.

Ринкова вартість майна визначена згідно із Звітом про незалежну оцінку майна та станом на 12.05.2016 складала 60390,00 грн.

Майно перебуває на балансі виконавчого апарату районної ради (далі - Балансоутримувач).

Відповідно п.3.1 Договору, розмір орендної плати встановлюється па підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням районної ради від 29 112011 №9-12/VI, і становить 905, 85 грн. за базовий місяць.

П. 3.3 Договору визначено, що встановлена орендна плата перераховується до загального фонду районного бюджету.

За умовами п.3.4 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення включаючи день проплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

П.3.7 Договору сторони узгодили, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом прийому - передачі включно. Закінчення строку договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи санкції.

П.5.2 Договору визначено обов`язок Орендодавця своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

П. 6.2 Договору на Орендаря покладено обов`язок вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, такий обов`язок встановлений і частиною 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

Розділом 11 Договору визначені строк чинності, умови та припинення цього Договору. Цей Договір укладений на один рік з 01.06.2016 по 01.06.2017.

Згідно п.11.9 Договору Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта прийому - передачі. Обов`язок щодо складання акту прийому - передачі про повернення Майна покладається на Орендаря.

За умовами п.11.10 Договору якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря орендну плату за користування Майном за час прострочення, та неустойку в розмірі подвійної орендної плати.

Із розрахунку суми боргу, здійсненого позивачем вбачається, що за період з 01.06.2016 по 01.06.2017 відповідач здійснював оплату орендної плати частково в розмірі 7246,81 грн.

Через неналежне виконання Договору оренди № 03-16 від 01.06.2017 щодо своєчасної сплати орендної плати, позивач направляв відповідачу претензії №225/02-02 від 10.04.2017; №239/02-02 від 26.04.2017; №276/02-02 від 19.05.2017 та №330/02-02 від 16.06.2017 із попередженнями про необхідність погашення боргу з орендної плати та повернення орендованого приміщення орендодавцю по акту прийому-передачі.

Відповідач вище зазначені листи залишив без реагування.

За період з 01.06.2016 по 01.06.2017 борг по орендній платі відповідача перед позивачем склав 3789,12 грн.

За весь період прострочення (з 01.06.2017 по 30.04.2019) позивачем нараховано відповідачу 33 497,43 грн. неустойки.

Нарахована позивачем пеня від простроченої суми становить 1298,66 грн.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яке діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, зокрема, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Звенигородською місцевою прокуратурою встановлено, що попри порушення орендарем істотних умов договору оренди нерухомого майна, яке належить до комунальної власності Лисянської районної ради, у судовому порядку не вживають таких заходів та не здійснюють захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.

Порушення інтересів територіальної громади смт Лисянка, Лисянської районної ради, та держави в цілому, невжиття останніми заходів цивільно-правового характеру до захисту цих інтересів є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом представництва інтересів в суді.

З листа Лисянської районної ради №178/01-25 від 24.04.2019 вбачається, що Лисянською районною радою вживались лише заходи досудового врегулювання спору. Позовна заяви про стягнення заборгованості орендної плати та повернення майна Лисянською районною радою не подавалась в зв`язку з відсутністю в кошторисі витрат на утримання коштів для сплати судового збору.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання у відповідності з ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.І ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Ст.ст. 759, 760 ЦК України містять наступні приписи.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За приписами ст.651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ст.29 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що за невиконання зобов`язань за договором оренди, в тому числі за зміну та розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

За змістом частини 1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, ч.І статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Ч.2 ст.785 ЦК України визначено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна від 01.06.2016 № 03-16. Даний договір виходячи з його умов, є договором найму (оренди).

Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином передавши відповідачу Об`єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі об`єкта оренди та не оспорюється відповідачем.

Відповідач, порушуючи вказані норми цивільного законодавства та умови укладеного Договору систематично порушував зобов`язання щодо оплати орендної плати.

На час розгляду справи доказів оплати заявлених до стягнення сум відповідач суду не подав.

Строк дії Договору не продовжувався, і припинив свою дію 01.06.2017 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Суд враховує, що недоотриманням орендної плати від оренди комунального майна порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади смт Лисянка, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по орендній платі по Договору оренди за період з 01.06.2016 по 01.06.2017 в сумі 3789,12 грн.

Суд, дослідивши розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу пені в сумі 1298,66 грн. та неустойки в розмірі 33497,43 грн. вважає його обґрунтованим та вірним, і таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи той факт, що договір оренди № 03-16 від 01.06.2016 нерухомого майна площею 19,5 кв.м., припинив свою дію 01.06.2017, то у відповідача відсутні правові підстави для користуванням нежитловим приміщенням за адресою: вул. Кірова,25, смт Лисянка, Черкаська область, останнє є безпідставно набутим відповідачем майном та підлягає поверненню позивачу.

Оскільки відповідач після закінчення строку дії Договору не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений Договором строк, а продовжив користування орендованим майном, неповернення об`єкту оренди за Договором у період, зокрема, з червня 2017 року по даний час відбулося виключно з вини самого відповідача, що є умовою для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання умов вищевказаного Договору відповідач до суду не подав.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь прокуратури Черкаської області підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця Романова Олександра Валентиновича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути по акту прийому-передачі нежитлове приміщення комунальної власності площею 19,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Черкаська область, смт Лисянка, вул. Кірова,25, орендодавцю - Лисянській районній раді (код ЄДРПОУ 25673148).

Стягнути з фізичної особи-підприємця Романова Олександра Валентиновича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Лисянської районної ради (код ЄДРПОУ 25673148; пл..Миру,27, смт.Лисянка, Черкаська область, 19300; р\р 33217871700256, код ЄДРІІОУ 25673148, одержувач платежу Лисянська районна рада, МФО 854018, найменування установи банку ГУДКУ в Черкаській області, код виду платежу 25010300) - 3789,12 грн. боргу; 1298,66 грн. пені та 33497,43 грн. неустойки.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Романова Олександра Валентиновича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язанні із сплатою судового збору за подання позовної заяви, на користь прокуратури Черкаської області (18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, код за ЄДРПОУ 02911119, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ, МФО 820172) в розмірі 3842 грн.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 02.12.2019.

СУДДЯ К.І. Довгань