Постанова

від 27.11.2019 по справі 913/323/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2019 р. Справа № 913/323/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді суддів За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3: Чернота Л. Ф. Зубченко І. В., Медуниця О. Є. Телеснюк І.В. не з`явились не з`явились не з`явились не з`явились розглянувши апеляційну скаргу (вх.№2992Л/3) Фізичної особи-підприємця Демченка Андрія Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року (повний текст рішення складено 01.09.2019 року) у справі за позовом до відповідача-1: відповідача-2: відповідача-3: про №913/323/19 (суддя - Т. В. Косенко) Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область Фізичної особи-підприємця Усика Олега Васильовича, м. Лисичанськ, Луганська область Фізичної особи-підприємця Демченка Олександра Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область Фізичної особи-підприємця Демченка Андрія Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область стягнення 679 331,62 грн. В С Т А Н О В И В:

Лисичанська міська рада Луганської області звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Усика Олега Васильовича, Фізичної особи - підприємця Демченка Олександра Володимировича, Фізичної особи - підприємця Демченка Андрія Володимировича про:

- стягнення з Фізичної особи - підприємця Усика Олега Васильовича безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування частиною земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м.Лисичанськ, Луганська область, у розмірі 327 748 грн. 92 коп.;

- стягнення з Фізичної особи - підприємця Демченка Олександра Володимировича безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування частиною земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Лисичанськ, Луганська область, у розмірі 175 791 грн. 35 коп.;

- стягнення з Фізичної особи - підприємця Демченка Андрія Володимировича безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування частиною земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Лисичанськ, Луганська область, у розмірі 175 791 грн. 35 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Лисичанськ, Луганська область, належним чином не оформили та не зареєстрували речові права на цю земельну ділянку, не вносили плату за користування нею, внаслідок чого зберегли в себе безпідставно набуте майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2019 відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року (повний текст рішення складено 01.09.2019 року) у справі №913/323/19 позов Лисичанської міської ради Луганської області до Фізичної особи-підприємця Усика Олега Васильовича, Фізичної особи-підприємця Демченка Олександра Володимировича, Фізичної особи-підприємця Демченка Андрія Володимировича про стягнення 679 331,62 грн. задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Усика Олега Васильовича, м. Лисичанськ Луганська область на користь Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування частиною земельної ділянки у сумі 327 748,92 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демченка Олександра Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область на користь Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування частиною земельної ділянки у сумі 175 91,35 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демченка Андрія Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область на користь Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування частиною земельної ділянки у сумі 175 791,35 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Усика Олега Васильовича, м. Лисичанськ, Луганська область на користь Управління власності Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганська область судовий збір у сумі 4 916,23 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демченка Олександра Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область на користь Управління власності Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ, Луганська область судовий збір у сумі 2 636,87 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демченка Андрія Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область на користь Управління власності Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ, Луганська область судовий збір у сумі 2 636,87 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач-3 - Фізична особа-підприємець Демченко Андрій Володимирович, м. Лисичанськ, Луганська область 23.09.2019 року звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 23.09.2019 року, в якій просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити провадження у справі; рішення Господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року у справі №913/323/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі. Судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, просить покласти на позивача.

Апелянт вважає, що судове рішення за даною справою прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на недостатньо досліджених і незалежно оцінених обставинах справи та підлягає скасуванню. Оскільки суд першої інстанції не вжив всіх передбачених законом заходів для правильного вирішення спору та прийняв помилкове рішення, керуючись невірно оціненими обставинами справи.

Відзначає, що при відкритті провадження у даній справі та в ході розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено жодного факту, який би вказував на використання Демченком О.В. та Демченком А.В. земельної ділянки для здійснення господарської діяльності з причини об`єктивної відсутності таких фактів.

Акцентує увагу суду на тому, що оскільки відповідачі по цій справі Демченко О.В. та Демченко А.В. набули право власності на нерухоме майно в якості фізичних осіб, і не використовували його (а й відповідно й земельну ділянку) в господарській діяльності, вимоги щодо стягнення з них грошових коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельної ділянки повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Крім того, висновки суду першої інстанції щодо розрахунку суми боргу не відповідають обставинам справи.

Апелянт стверджує, що визначаючи початкову дату для розрахунку суд першої інстанції (з врахуванням приписів Закону № 1669-УІІ) виходив із наведеного у позовній заяві твердження, що реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була здійснена 21.09.2015 року, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 711402144118 (стор. 3 судового рішення).

Однак, суд першої інстанції не зіставив твердження позивача з доданою до позовної заяви Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якою недвозначно вбачається, що реєстрація прав власності на нерухоме майно в Демченка А .В. відбулася 28.10.2017 року (номер запису про право власності: 23066667). Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Тому, суд першої інстанції не мав правових підстав нараховувати Демченку А.В. суму безпідставно збережених коштів позивача у вигляді несплаченої орендної плати за оренду землі у період з 08.06.2016 року по 28.10.2017 року. У зв`язку із цим відповідач-3 вважає, що наданий позивачем загальний розрахунок є невірним, тому не міг братися судом першої інстанції до уваги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Медуниця О. Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 року апеляційну скаргу відповідача-3 - Фізичної особи-підприємця Демченка Андрія Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року у справі №913/323/19 залишено без руху та зобов`язано заявника сплатити судовий збір у розмірі 15 284,96 грн. за звернення до суду з апеляційною скаргою та надати належні докази такої оплати.

29.10.2019 року (в межах встановленого процесуального строку) від заявника на поштову адресу суду надійшло клопотання б/н від 24.10.2019 року про усунення недоліків з доданим оригіналом квитанції №31 від 24.10.2019 року на суму 15 285,00 грн. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року у справі №913/323/19.

Тобто, відповідачем-3 усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги у визначений судом строк.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-3 - Фізичної особи-підприємця Демченка Андрія Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року у справі №913/323/19 та встановлено учасникам справи строк до 15.11.2019 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.

11.11.2019 року на поштову адресу суду від позивача - Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область надійшов відзив №Т-71/19 від 07.11.2019 року на апеляційну скаргу.

Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Демченка Андрія Володимировича, м. Лисичанськ, Луганська область до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на "27" листопада 2019 р. о 14:30 год.

В судове засідання 27.11.2019 сторони позивача та відповідача не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

22.11.2019 року на поштову адресу від Лисичанської міської ради надійшло клопотання №Т-73/19 від 19.11.2019 р., в якому останній просить залишити судове рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року у справі №913/323/19 без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Демченка Андрія Володимировича без задоволення, та провести розгляд справи без участі представників Лисичанської міської ради за наявними у суду матеріалами.

За змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 року, якою було призначено розгляд справи на 27.11 2019 року о 14:30 год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України - 19.11.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отримавши апеляційну скаргу сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 27.11.2019 рік, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою. Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Відповідно до вимог ст. 223 ГПК України складено протокол судового засідання.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї та не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу частини комплексу будівель та споруд від 26.02.2007, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Марія як продавцем та Приватним підприємцем Усиком Олегом Васильовичем як покупцем, останній набув право власності на частину комплексу будівель та споруд, розташовану в м. Лисичанську Луганської області по АДРЕСА_1, до якої входить: будівля складу літер А-2Н, 1/2 а8, а9, а10 , яка складається з приміщень: І поверх - приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 8, 11, 12; ІІ поверх - приміщення №№47, 48, 53, 59 загальною площею 577,9 кв.м; будівля складу літер С, с-с5, Пд1. (том 1, а.с.25)

Рішенням Лисичанської міської ради від 27.05.2008 №618 Про надання земельних ділянок в оренду і припинення права користування ними затверджено Приватному підприємцю Усику О.В. проект землеустрою про відвід земельної ділянки та надано йому в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,4095 га для реконструкції комплексу будівель і споруд під магазин будівельних матеріалів і кафе за адресою: м. Лисичанськ, АДРЕСА_1 (виписка копія із рішення том 1, а.с.26).

На підставі вказаного рішення 06.06.2008 між Лисичанською міською радою, як орендодавцем, та Усиком Олегом Васильвовичем , як орендарем, укладений договір оренди землі (том 1, а.с.27-29), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції комплексу будівель та споруд під магазин будівельних матеріалів та кафе, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Лисичанськ Луганської області, згідно п.1 договору.

Умовами пункту 2 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4095 га, у тому числі: під капітальну одноповерхову - 0,0770 га; під проїзди, проходи та площадки - 0,3111 га; під зелені насадження - 0,0214 га.

Згідно з п.8 договору його укладено на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Договір оренди зареєстровано у Державному земельному кадастрі земель Лисичанським міським реєстраційним офісом Луганської регіональної філії ДП земель Лисичанським міським реєстраційним офісом Луганської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 24.06.2008 року за номером 040840600272. Кадастровий номер земельної ділянки 4411800000:55:007:0001. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У подальшому, відповідач-1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Лисичанської міської територіальної громади в особі управління житлово-комунального господарства про визнання права власності на самостійно реконструйований комплекс будівель і споруд.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 06.08.2008 у справі №2-2306/2008 за позовом Усика Олега Васильовича до Лисичанської міської територіальної громади в особі управління житлово-комунального господарства про визнання права власності на самостійно реконструйований комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 позов задоволено повністю та визнано за Усиком Олегом Васильовичем право власності на нерухоме майно за адресою: м. Лисичанськ, АДРЕСА_1 , позначене в технічному паспорті: літера А2н а 11 а 12 - Будівля магазину , літера С с-с 8 - Будівля кафе , літера Пд. - Підвал літ С , коридор - А2Н 1/2а 8 -1/2а 10 , а 11 , а 12 (том 1, а.с. 32).

На підставі зазначеного рішення Лисичанського міського суду до Реєстру прав власності на нерухоме майно 20.08.2008 року було винесено відповідний запис за реєстраційним номером 18086342 (том 1, а.с.33)

Надалі, рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 31.10.2012 у справі №2/1214/1891/2012 за позовом ОСОБА_6 , Демченка Андрія Володимировича , Демченка Олександра Володимировича до Усика Олега Васильовича про визнання дійсним договору іпотеки (застави), укладеного між ними та відповідачем 01.03.2012 та в рахунок погашення заборгованості в загальній сумі 609 900 грн. 00 коп., забезпеченої договором іпотеки від 01.03.2012 та договором застави від 01.04.2012, укладеним між сторонами у справі, звернуто стягнення на предмет іпотеки та заставлене майно шляхом визнання за позивачами права спільної часткової власності в рівних частках позов задоволено повністю, зокрема звернено стягнення на предмет застави за договором застави від 01.04.2012, який належить на праві власності Усику О.В. шляхом визнання за ОСОБА_6 , Демченком О.В. , Демченком А.В. права спільної часткової власності в рівних частинах на спірне нерухоме майно, що складається з двоповерхової будівлі магазину будівельних матеріалів літер А-2Н, а 8-12 , будівлі будівельних матеріалів та будівлі котельної, приєднаних до будівлі магазину будівельних матеріалів А-2Н, а 8-12 , майстерні з виробництва бетонних виробів з прибудовою двох підсобних приміщень та навісом, що розташовані за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, АДРЕСА_1. (том 1, а.с.34-37).

Реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була здійснена приватним нотаріусом Бойко Юрієм Вікторовичем, Лисичанський міський нотаріальний округ, Луганська область 28.10.2017 (12:50:49), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 731402144118 (том 1, а.с.38)

Із матеріалів справи вбачається, що починаючи з моменту прийняття рішення стосовно виділення часток майна та припинення договору оренду на земельну ділянку, обов`язок щодо сплати оренди за землю належить чотирьом співвласникам - Фізичним особам-підприємцям: Усику Олегу Васильовичу, Демченку Олександру Володимировичу , Демченку Андрію Володимировичу , а також фізичній особі ОСОБА_6 .

Але, співвласники (відповідачі) належним чином не оформили право власності або право на постійне землекористування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, та не сплачують орендну плату за землю.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст.120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. е ч.1 ст.141 ЗК України).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди, згідно ч.4 ст.120 ЗК України.

За змістом глави 15 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, згідно ст.83 ЗК України.

Частиною 1 ст.206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення глави 83 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі №6-88цс13).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частина 1 ст.93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. в ч.1 ст.96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст.125 ЗК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Місцевим господарським судом на підставі наданих позивачем доказів встановлено, що відповідачі, будучи співвласниками об`єкта нерухомого майна, користувалися земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачували орендну плату.

Апелянт посилається на той факт, що Демченко О.В. та Демченко А.В. не користувалися спірною земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності, у період, за який позивач просить стягнути з відповідача суму неодержаного доходу від оренди цих ділянок.

У даному випадку, відсутні підстави для звільнення від нарахування розміру орендної плати.

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачі без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберегли у себе кошти, які мали сплатити за користування нею в якості орендної плати, тому зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Із часу припинення права попереднього землекористування у відповідача-1 виник обов`язок укласти та зареєструвати відповідний договір щодо користування земельною ділянкою. Такий же обов`язок виник і у відповідача-2, відповідача-3 з 21.09.2015 року (дати державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна). Цього обов`язку співвласники не виконали, а тому без законних підстав зберігали у себе майно - не сплачені кошти за оренду землі.

Позивачем згідно з додатком до рішення Лисичанської міської ради від 25.12.2014 №77/1236 надано розрахунок орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності, який виконано за відповідною формулою (том 1, а.с.44-58).

Із матеріалів справи вбачається, що враховуючи витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих ГУ Держгеокадастру у Луганській області Відділу м. Лисичанську нормативна грошова оцінка земельних ділянок загальною площею становить:

- І період - за 2016 рік - 5734375,52 грн. (а.с.50, том 1);

- II період-з 01.01.2017р до 17.07.2018р - 4861725,30 грн. (а.с.51,52 том 1) ;

- III період-з 17.07.2018р до 01.06.2019р - 7292587,95 грн. (а.с.53, том 1)

Відповідно до частини 2 підпункту 286.5 Податкового кодексу України: За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі,що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території .

Згідно інформаційного листа ЛКП Бюро технічної інвентаризації від 22.05.2019 р. №111 копія додається, том 1. а.с.37) площа забудови нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке належить:

Усику О .В. - складає 396,5м 2 ;

ОСОБА_6 , Демченку А.В. , Демченку О.В. складає - 638,0 м 2 .

Для розрахунку суми безпідставно збережених коштів, не сплачених за оренду кожної з частин земельної ділянки, розраховано для кожного з співвласників нерухомого майна у наступному розмірі:

По відповідачу-1:

за 2016 рік - 109 892,70 грн./рік / 366діб х 207 діб = 62 152,43грн.;

за 2017 рік - 93 169,36 грн./рік / 365діб х 562 діб = 143 455,29 грн.;

за 2018 рік - 139 754,04грн./рік / 365діб х 319 діб= 122 141,20грн.

Всього: 327 748,92грн.

По Відповідачу-2:

І період - 58 942,03грн./рік / 366 діб х 207 діб = 33 336,06 грн.;

II період - 49 972,30 грн./рік / 365діб х - 562 діб = 76 943,65грн.;

III період - 74 958,45грн./рік / 365діб х 319 діб = 65 511,63грн.

Всього: 175 791,35 грн.

По Відповідачу-3:

І період - 58 942,03грн./рік / 366 діб х 207 діб = 33 336,06 грн.;

II період - 49 972,30 грн./рік / 365діб х - 562 діб = 76 943,65грн.;

III період - 74 958,45грн./рік / 365діб х 319 діб = 65 511,63грн.

Всього: 175 791,35 грн.

Перевіривши розрахунок суми безпідставно збережених коштів за період з 08.06.2016 по 01.06.2019 за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, м. Лисичанськ Луганської області, встановлено, що Лисичанською міською радою при його здійснені були враховані приписи Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Розрахунок зроблений арифметично правильно з урахуванням частки кожного співвласника об`єкта нерухомого майна, з огляду на що він є обґрунтованим. Тому, позов підлягає задоволенню повністю.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено правила юрисдикції господарських судів, об`єднавши в одне провадження вимоги, що підлягали розгляду в порядку різного судочинства, посилаючись при цьому на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17.

Судова колегія розглянувши матеріали справи в цій частині дійшла висновку, що апелянт не врахував ті обставини, на яких було зосереджено увагу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду, а саме - на період, стосовно якого зроблені ці висновки.

У вищенаведеній апелянтом постанові Великої Палати Верховного Суду досліджено спірні правовідносини, які виникли до 16 серпня 2017 року (дата звернення до суду першої інстанції). Висновки ВП ВС ґрунтуються на нормах законодавства, які були чинними у той період, зокрема частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України і частиною першою статті 19 ГПК України.

У даному випадку, на час звернення Лисичанської міської ради з позовом (07.06.2019 року) до ФОП Усика О.В., ФОП Демченка О.В. та ФОП Демченка А.В. предметна та суб`єктна юрисдикція судів регулюється положеннями статті 20 Господарського процесуального кодексу України та статті 19 Цивільного процесуального кодексу України в редакціях Закону №2147-УІІІ від 03.10.2017року.

Стосовно тверджень апелента щодо розрахунку суми боргу не відповідають обставинам справи, аргументуючи свої доводи тим, що судом першої інстанції, нібито помилково визначено дату державної реєстрації права власності відповідачів на нерухоме майно судова колегія зазначає наступне.

У даному випадку, апелянт стверджує, що державна реєстрація зазначеного права власності відбулася не 21.09.2015 року, а 28.10.2017 року. Однак, вищевказані твердження є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.09.2019 року (копія том 2, а.с.67) - 28.10.2017 року (11:04:48) відбулася державна реєстрація виправлення права власності на підставі договору співвласників про розподіл часток у спільній власності. Вид спільної власності було змінено зі спільної сумісної на спільну часткову (стор.67, том 2, зворотня сторона).

Крім того, при складанні позовної заяви представником позивача було допущено помилку у написанні реєстраційного номера нерухомого майна, а саме: замість 731402144118 помилково зазначено 711402144118. У даному випадку,зазначена описка не призвела до неправильних висновків.

Дослідивши матеріали справи у відповідній частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державна реєстрація спільної сумісної власності відповідачів у даній справі відбулась саме 21.09.2015 року (а.с. 66, том 2 зворотня сторона).

28.10.2017 року відбулася державна реєстрація виправлення права власності. Тобто, право спільної сумісної власності апелянта було змінено на право спільної часткової.

ФОП Демченко Олександр Володимирович набув статусу фізичної особи-підприємця - 13.01.2012 року, а ФОП Демченко Андрій Володимирович - 05.02.2007, що підтверджується виписками з ЄДР відомостей юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У даній справі, співвласники об`єктів нерухомого майна, володіючи частинами нерухомого майна, розташованими на території земельної ділянки, яка знаходиться у місті Лисичанськ по АДРЕСА_1, користуються відповідною земельною ділянкою. При цьому, вони належним чином не оформили право власності або право на постійне землекористування зазначеною ділянкою, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку.

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій цей будинок, будівля, споруда розташовані.

У даному випадку, право оренди земельної ділянки одного з співвласників (Усика О .В. ) об`єктів нерухомого майна припинилося за спливом строку дії договору оренди - 25.06.2013 року і на новий термін ним не поновлялося. Як вбачається із матеріалів справи, інші співвласники об`єктів нерухомого майна ухиляються від оформлення права землекористування.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Зі змісту глави 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Таким чином, надавши правову оцінку обставинам стосовно розрахунку суми безпідставно збережених коштів та доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів Східного апеляційного господарського суди дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування частиною земельної ділянки з Фізичної особи-підприємця Усика Олега Васильовича - 327 748 грн. 92 коп., з Фізичної особи - підприємця Демченка Олександра Володимировича - 175 791 грн. 35 коп., з Фізичної особи - підприємця Демченка Андрія Володимировича - 175 791 грн 35 коп.,

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73,74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам закону, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга відповідач-3 - Фізичної особи-підприємця Демченко А.В., м. Лисичанськ, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року у справі №913/323/19 задоволенню не підлягає.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Демченко А.В., м. Лисичанськ, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року у справі №913/323/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2019 року у справі №913/323/19 у справі №913/323/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 27.11.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2019 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.Є. Медуниця