Рішення

від 02.12.2019 по справі 910/12394/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2019Справа № 910/12394/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шмітц Каргобул Україна"

(03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 89-А, бл.2, офіс 10; ідентифікаційний код: 38800944)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РСТ Сервіс"

(04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, корп. 3, офіс 211; ідентифікаційний код: 39717077)

про стягнення 92 648,69 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шмітц Каргобул Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РСТ Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення 92 648,69 грн, з яких 79 580,00 грн основного боргу, 11 101,26 грн пені та 1 967,43 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 2018/079/09/11 купівлі-продажу товару з відстроченням платежу від 11.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 7 днів з дня вручення цієї ухвали.

19.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача (ідентифікаційний код 39717077) є: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, корп. 3, офіс 211.

На зазначену адресу судом відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 24.09.2019 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

02.10.2019 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 28.09.2019 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали суду від 24.09.2019).

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та у встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України строк своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

01.11.2019 до суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач повідомив суд про те, що відповідачем 23.10.2019 було здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 5 040,00 грн.

25.11.2019 до суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач повідомив суд про те, що відповідачем 20.11.2019 було здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 5 000,00 грн.

26.11.2019 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 69 540,00 грн основного боргу, 11 101,26 грн пені та 1 967,43 грн 3 % річних.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За приписами частин 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на викладені норми процесуального закону, оскільки позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог після спливу строку, встановленого частиною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд не приймає вказану заяву до розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. в період з 22.11.2019 по 29.11.2019 у відпустці, суд здійснює розгляд справи в перший робочий день після виходу з відпустки - 02.12.2019.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

11.09.2018 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір № 2018/079/09/11 купівлі-продажу товару з відстроченням платежу (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує 1 (один) вживаний трьохвісний бортовий тентовий напівпричіп Fliegl, тип/модель SDS 350, шасі № НОМЕР_1 , виробництва компанії Schmitz Cargobull (надалі - товар), відповідно до технічної специфікації (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього Договору, та зобов`язується прийняти товар та сплатити за товар в повному обсязі, в строки, порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

За змістом пунктів 2.1, 2.3 Договору ціна однієї одиниці товару (загальна вартість товару), що підлягає поставці за цим Договором, становить 171 600,00 грн, у тому числі ПДВ - 28 600,00 грн.

За умовами п. 3.2 Договору передача товару здійснюється продавцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту повного та належного виконання покупцем п. 4.1.1 Договору.

У пункті 4.1 Договору сторони домовились, що покупець сплачує продавцю вартість товару, зазначену в п. 2.3 Договору, у наступному порядку та на умовах:

- авансовий платіж у розмірі 51 480,00 грн від загальної вартості товару, включаючи ПДВ, згідно з п. 2.3 Договору, покупець сплачує по 13.09.2018 (підп. 4.1.1 п. 4.1 Договору);

- залишок суми - відстрочений платіж у розмірі 120 120,00 грн від загальної вартості товару, включаючи ПДВ, згідно з п. 2.3 Договору, повинен бути сплачений в порядку та строки, зазначені в графіку платежів (Додаток № 2) до цього Договору. При цьому, відстрочений платіж повинен бути сплачений повністю протягом 6 (шести) місяців з дати підписання Акту приймання-передачі товару (підп. 4.1.2 п. 4.1 Договору).

Оплата за товар вважається здійсненою покупцем належним чином в момент зарахування її в повному обсязі на поточний рахунок продавця згідно з виставленими продавцем рахунками (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору за результатами огляду та прийняття товару продавець та покупець підписують акт приймання-передачі, складений за формою та змістом, які надасть продавець. Товар вважається прийнятим покупцем повністю і в належному технічному стані після підписання такого акту приймання-передачі.

Згідно з п. 5.3 Договору підписання акту приймання-передачі є доказом приймання товару покупцем та відсутності будь-яких скарг та претензій покупця стосовно товару, якщо інше не зазначено в акті приймання-передачі.

Договір набуває чинності з дати його належного підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань, якщо інше не встановлено цим Договором (п. 13.1 Договору).

В Додатку № 1 від 11.09.2018 до Договору сторони погодили технічну специфікацію вживаного трьохвісного бортового тентового напівпричепа Fliegl, 2008 року, модель SDS 350, номер шасі № НОМЕР_1 .

В Додатку № 2 від 19.09.2018 до Договору сторони погодили графік платежів, відповідно до якого покупець сплачує продавцю вартість товару (відстрочений платіж в сумі 120 120,00 грн), а саме:

- 19.10.2018 - 20 020,00 грн;

- 19.11.2018 - 20 020,00 грн;

- 19.12.2018 - 20 020,00 грн;

- 19.01.2019 - 20 020,00 грн;

- 19.02.2019 - 20 020,00 грн;

- 19.03.2019 - 20 020,00 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи підписаної та скріпленої печатками сторін видаткової накладної № 269 від 18.09.2018, позивач передав, а відповідач прийняв товар, а саме вживаний трьохвісний бортовий тентовий напівпричіп Fliegl, модель SDS 350, вартістю 171 600,00 грн, разом з ПДВ 28 600,00 грн.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, 18.09.2018 відповідачем було сплачено позивачу авансовий платіж у розмірі 51 480,00 грн від загальної вартості товару.

Відповідно до наявного в матеріалах справи підписаного сторонами та скріпленого печаткою відповідача акту приймання-передачі № 2003698 від 19.09.2018, відповідач прийняв від позивача товар, який є предметом Договору, а саме вживаний трьохвісний бортовий тентовий напівпричіп Fliegl, тип/модель SDS 350, серійний номер № НОМЕР_1 , виробництва компанії Schmitz Cargobull у кількості 1 шт., вартістю 171 600,00 грн (п. 1 Акту приймання-передачі).

У пункті 3 Акту приймання-передачі № 2003698 від 19.09.2018 покупець підтвердив приймання предмету Договору в стані та комплектності відповідно до технічної специфікації (Додаток № 1 до Договору) та не має зауважень щодо стану та комплектності предмету Договору.

У матеріалах справи міститься також підписаний та скріплений печатками сторін Акт огляду реалізованого транспортного засобу № 6877/18/000831 від 19.09.2018.

Втім, як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, вартість товару за Договором з урахуванням авансового платежу оплатив частково на суму 92 020,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 79 580,00 грн.

Оскільки відповідач загальну вартість товару за Договором повністю не оплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 79 580,00 грн основного боргу, 11 101,26 грн пені та 1 967,43 грн 3 % річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Суд встановив факт передачі позивачем товару відповідачу, а саме вживаного трьохвісного бортового тентового напівпричепа Fliegl, 2008 року, модель SDS 350, номер шасі № НОМЕР_1 , прийняття товару без будь-яких зауважень щодо стану та комплектності з боку відповідача, про що свідчать підписані останнім видаткова накладна №269 від 18.09.2018 та акт приймання-передачі № 2003698 від 19.09.2018, що відповідачем при розгляді справи не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п. 4.1 Договору, обов`язок відповідача щодо оплати залишку загальної вартості переданого позивачем товару (відстрочений платіж у розмірі 120 120,00 грн) мав бути виконаний відповідачем в порядку та строки, зазначені в графіку платежів (Додаток № 2) до цього Договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що відповідач здійснював оплату за переданий позивачем товар з порушенням передбаченого п. 4.1 Договору строку, вартість товару за Договором, з урахуванням авансового платежу, оплатив частково на суму 92 020,00 грн, що не заперечується відповідачем.

Протягом перебування справи у провадженні суду, позивач двічі звертався до суду із заявами про часткову оплату відповідачем заборгованості за Договором на загальну суму 10 040,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального кодексу можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, оскільки вищевказані кошти були сплачені відповідачем після звернення позивача до суду з цим позовом та відкриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 10 040,00 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 69 540,00 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11 101,26 грн пені та 1 967,43 грн 3 % річних.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.2 Договору в разі прострочення покупцем строку оплати, згідно з п. 4.1.2 Договору, більш ніж на 3 (три) банківські дні, покупець повинен сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактично несплаченої загальної вартості товару за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені за заявлений ним період (з 25.10.2018 по 24.04.2019), суд встановив, що розрахована позивачем сума пені є арифметично вірною, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 11 101,26 грн пені є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді, зокрема, 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці нарахування здійснюються незалежно від вини боржника.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних за заявлений ним період (з 20.10.2018 по 09.09.2019), суд встановив, що розрахована позивачем сума 3 % річних є арифметично вірною, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 1 967,43 грн 3 % річних також є обґрунтованою.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум не надано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 10 040,00 грн основного боргу, в іншій частині вимог судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 69 540,00 грн основного боргу, 11 101,26 грн пені та 1 967,43 грн 3 % річних.

Щодо розподілу судових витрат, суд відзначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2019 року між позивачем (клієнт) та адвокатом Бадалісом Р.В. було укладено Договір № 7 про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, клієнт доручає адвокату, а адвокат відповідно до чинного законодавства України приймає на себе обов`язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції, надавати іншу професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом судових справ в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно з Додатком № 2 до Договору № 7 про надання правової допомоги від 20.08.2019, сторони погодили гонорар адвоката за підготовку справи та здійснення представництва інтересів клієнта в судовій справі щодо стягнення заборгованості з ТОВ "РСТ Сервіс" за Договором № 2018/079/09/11 купівлі-продажу товару з відстроченням платежу від 11.09.2018 в загальній сумі 10 000,00 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 9994 від 09.09.2019 позивачем було перераховано адвокату Бадалісу Р.В. грошові кошти в сумі 10 000,00 грн з призначенням платежу: сплата згідно Договору № 7 про надання правової допомоги від 20.08.2019, Додатку № 2 від 20.08.2019.

Відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у встановленому процесуальним законом порядку відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не подав, водночас судом встановлено співмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, у зв`язку з чим витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, мають бути покладені на відповідача.

Судовий збір у розмірі 1 921,00 грн, відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних його дій.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/12394/19 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РСТ Сервіс" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, корп. 3, офіс 211; ідентифікаційний код: 39717077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шмітц Каргобул Україна" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 89-А, бл.2, офіс 10; ідентифікаційний код: 38800944) 10 040,00 грн основного боргу.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РСТ Сервіс" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, корп. 3, офіс 211; ідентифікаційний код: 39717077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шмітц Каргобул Україна" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 89-А, бл.2, офіс 10; ідентифікаційний код: 38800944) 69 540 (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок) грн 00 коп. основного боргу, 11 101 (одинадцять тисяч сто одну) грн 26 коп. пені, 1 967 (одну тисячу дев`ятсот шістдесят сім) грн 43 коп. 3 % річних, 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку передбаченому ст. 257 та п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.12.2019.

Суддя Нечай О.В.