Рішення

від 02.12.2019 по справі 910/12583/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2019Справа № 910/12583/19 За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрреставрація

про стягнення 54 277, 43 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт (надалі - ОСББ Дім Комфорт , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрреставрація (надалі - ТОВ ФК Укрреставрація, відповідач) про стягнення 54 277, 43 грн.

В обґрунтування позовних вимог, з посиланням на ст. 11, 319, 322, 509, 526 ЦК України, позивач зазначає, що відповідачем порушено прийняті на себе зобов`язання, як співвласника багатоквартирного будинку № 12-В по вулиці Бориспільській у місті Києві в частині виконання грошового зобов`язання зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року у сумі 50 0037, 51 грн та інфляційних втрат у сумі 2 869, 06 грн і 3 % річних у сумі 1370, 86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

27.09.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

18.10.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. Зокрема зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надання послуг з утримання будинку та докази понесення позивачем витрат на утримання будинку, у тому числі доказів використання коштів резервного фонду, ремонтного фонду та фонду відеонагляду. Також, згідно з поясненнями відповідача, ним самостійно укладено договори на надання окремих житлово-комунальних послуг, а також договори підряду, на підставі яких були виконані роботи по прибиранню приміщення та прилеглої території, зокрема з ОСОБА_1 а також ремонтні роботи за рахунок власних коштів. Крім того вказує, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за серпень 2019, хоча на момент звернення позивача до суду строк оплати вказаного внеску порушено не було, а також позивачем не враховано оплату коштів на рахунок останнього, що здійснені 03.09.2019 та 04.10.2019 в загальному розмірі 4 176, 12 грн та невірно розраховано інфляційні втрати та 3% річних. Також, відповідач вказав на необґрунтованість заявленої позивачем суми витрат на професійну правову допомогу та просив суд врахувати при розподілі судових витрат також і витрати, понесені відповідачем.

Крім того, представником відповідача 18.10.2019 подано заяву щодо розподілу судових витрат та зазначено, що докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

25.10.2019 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, якою заявлено вимоги про стягнення з відповідача 57849, 77 грн, з яких: 53 087, 57 грн - заборгованість зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку за період з 01.01.2019 по 30.09.2019, 3 255, 29 грн - інфляційні втрати, 1 506, 91 грн - 3 % річних. Також позивач просив суд покласти на відповідача судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 400,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Тобто, збільшити або зменшити можна лише вимоги майнового характеру.

При цьому, заява про збільшення або зменшення має відповідати вимогам щодо форми і змісту позовної заяви з доданням до неї відповідних документів. Невідповідність згаданої заяви вимогам норм процесуального права є підставою для залишення її без руху у встановленому законом порядку.

За висновками суду, заява позивача відповідає вимогам ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України та подана з дотриманням строку, встановленого ч. 2 ст. 46 ГПК України. Підстави для залишення заяви без руху чи повернення заяви без розгляду відсутні, а тому остання приймається судом до розгляду.

28.10.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що обов`язок відповідача сплачувати внески і платежі на утримання багатоквартирного будинку, у тому числі відрахувань до резервного фонду та ремонтного фондів, визначений в Законі України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку . Також зазначив, що часткова оплата відповідачем заборгованості здійснена 03.09.2019 та 04.10.2019 була врахована позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 25.10.2019. Крім того зазначив, що рішення, затверджені протоколами загальних зборів об`єднання № 7 від 27.04.2017, № 9 від 14.12.2017 та №11 від 27.02.2019, на підставі яких було розраховано сплату внесків та платежів є чинними та недійсними не визнані. Додатково надав копію письмових пояснень двірника ОСББ Дім Комфорт ОСОБА_1, в яких остання зазначила, що нею виконувалися роботи лише по прибиранню офісних приміщень першого поверху відповідача.

04.11.2019 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в який зазначено, по-перше, про порушення позивачем строку для подання доказів до суду, по-друге, про безпідставність позовних вимог позивача та про те, що останнім при поданні заяви про збільшення позовних вимог було допущено помилки при здійсненні розрахунку інфляційних втрат та 3% річних.

Судом було долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду подані відповідачем відзив на позов та заперечення, а позивачем - відповідь на відзив, які були надані суду з дотриманням відповідних процесуальних строків. При цьому, з приводу заперечень відповідача проти прийняття судом до уваги доказів, поданих позивачем 28.10.2019, суд зауважує, що подання таких доказів позивачем було зумовлено необхідністю спростування заперечень відповідача, викладених у відзиві, та поданих останнім документів, а тому такі докази приймаються судом до розгляду з метою дотримання принципу рівності учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін ні від позивача, ні від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2010 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт (ідентифікаційний код 37017439).

Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 21.12.2010 ТОВ Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство передано, а ОСББ Дім Комфорт прийнято на баланс активи житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 12-В, та технічну документацію на будинок згідно з переліком.

Згідно з пунктом 1 розділу І статуту ОСББ Дім Комфорт , затвердженого протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку № 12-В по вулиці Бориспільській в місті Києві від 07.07.2017 № 8 (далі - Статут), ОСББ Дім Комфорт створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 12-В, який розташований по вулиці Бориспільській в місті Києві, відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Інформаційною довідкою № 142677482 від 25.10.2018 з Реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджується, що ТОВ ФК Укрреставрація є власником 83/100 нежилих приміщень І та ІІ поверху (в літ. А) (групи приміщень № № 230, 231, 232, 238, 239, 240), загальна площа яких становить 1 398,60 кв. м. (дата державної реєстрації права власності 26.01.2011).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № 11/236, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 в частині визнання за ТОВ ФК Укрреставрація права власності на нежилі приміщення першого поверху в літері А загальною площею 39,6 кв. м., які складаються з: група приміщень № 230 (приміщення з № 1 по № 2) площею 10,8 кв. м.; група приміщень № 231 (приміщення з № 1 по № 6) площею 28,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 12-В. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволення вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.

Відтак, судами встановлено, що відповідачу - ТОВ ФК Укрреставрація на праві власності належать нежитлові приміщення І поверху (в літ. А) загальною площею 1 159,9 кв. м.: група приміщень № 238 (приміщення з № 1 по № 17) площею 299,2 кв. м.; група приміщень № 239 (приміщення з № 1 по № 19) площею 292,5 кв. м., група приміщень № 240 (приміщення з № 1 по № 39) площею 568,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 12-В.

27.04.2017 загальними зборами ОСББ Дім Комфорт прийняті рішення, які оформлені протоколом № 7 від 27.04.2017, а саме з питання 4 порядку денного вирішено затвердити розмір внесків до 3-х цільових фондів ОСББ Дім Комфорт , що в сумі складають 0,45 грн за 1 кв. м. загальної площі і які замінюють діючий цільовий внесок в резервний та ремонтний фонд ОСББ в розмірі 0,50 грн/кв. м., зокрема:

а) затверджено внесок до ремонтного фонду ОСББ на 2017 рік та подальший час - в розмірі 0,30 грн/кв. м. загальної площі;

б) затверджено внесок до резервного фонду ОСББ на 2017 рік та подальший час - в розмірі 0,05 грн/кв. м. загальної площі;

в) затверджено внесок до фонду системи відеонагляду та безпеки будинку ОСББ на 2017 рік та подальший час - в розмірі 0,10 грн/кв. м. загальної площі.

14.12.2017 загальними зборами ОСББ Дім Комфорт прийняті рішення, які оформлені протоколом № 9 від 14.12.2017, а також затверджено кошторис ОСББ на 2018 рік та внесок на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна в розмірі 4,68 грн за 1 кв. м. загальної площі приміщень, що знаходяться у власності співвласників ОСББ (пункт 2 рішення).

Вказані обставини також досліджувались Господарським судом міста Києва при розгляді справи №910/14526/18 та за результами розгляду вирішено стягнути з ТОВ ФК Укрреставрація на користь ОСББ Дім Комфорт заборгованість зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку за період з січня 2017 року по серпень 2018 року. Зазначене рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2019 та набрало законної сили.

27.02.2019 загальними зборами ОСББ Дім Комфорт прийняті рішення, які оформлені протоколом № 11, та затверджено кошторис ОСББ на 2019 рік та внесок на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна в розмірі 5,78 грн за 1 кв. м. загальної площі приміщень, що знаходяться у власності співвласників ОСББ (пункт 2 рішення). Вказаний кошторис введений в дію з 01.03.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, як вказує позивач, виконанням відповідачем свого обов`язку зі сплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку, в тому числі до цільових фондів об`єднання, які були встановлені рішеннями загальних зборів ОСББ, у зв`язку з чим позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість що утворилася за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку в розмірі 53 087, 57 грн, а також 3 255, 29 грн інфляційних втрат та 1 506, 91 грн 3 % річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

За приписами статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 7 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , серед іншого, внесено зміни до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об`єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Так, за змістом ст.10 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч.6 ст. 13 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Відповідно до ст.15 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

У пункті 2 розділу ІІІ Статуту ОСББ Дім Комфорт визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту (п. п. г ), визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п. п. е ).

Відповідно до пункту 2 розділу IV Статуту ОСББ Дім Комфорт сплата встановлених загальними зборами співвласників внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами співвласників, є обов`язковою для всіх співвласників .

Згідно з пунктом 5 розділу IV Статуту ОСББ Дім Комфорт кошти об`єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного та інших фондів, витрачаються за рішенням правління згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, та окремими рішеннями загальних зборів співвласників.

Кошторис об`єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 31 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено правлінням об`єднання або загальними зборами співвласників. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років.

Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів співвласників, кошторис повинен передбачати такі статті витрат:

витрати на утримання будинку і споруд та прибудинкової території;

витрати на ремонт приміщень, будинку, споруд;

витрати на оплату комунальних та інших послуг, що надаються об`єднанню;

витрати фондів об`єднання;

інші витрати.

За рішенням загальних зборів для здійснення витрат за рахунок ремонтного, резервного фондів можуть затверджуватися окремі (спеціальні кошториси).

Як було встановлено судом, а також сторонами не заперечується, що у спірний період з січня 2019 року по вересень 2019 року відповідачу на праві власності належали нежитлові приміщення І поверху (в літ. А) загальною площею 1 159,9 кв. м.: група приміщень № 238 (приміщення з № 1 по № 17) площею 299,2 кв. м.; група приміщень № 239 (приміщення з № 1 по № 19) площею 292,5 кв. м., група приміщень № 240 (приміщення з № 1 по № 39) площею 568,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 12-В.

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст.15, 20 Закону).

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Зі змісту наданих суду заперечень вбачається, що фактично відповідач оспорює правомірність рішень загальних зборів співвласників, оформлених протоколами № 7 від 27.04.2017, № 9 від 14.12.2017 та №11 від 27.02.2019, у тому числі з підстав затвердження завищеного тарифу, допущення помилок при затвердженні кошторисів та застосування при розрахунках невірних площ приміщень.

Однак, суд відхиляє такі посилання відповідача, адже оскарження зазначених рішень загальних зборів ОСББ не є предметом спору в даній справі.

Право на оскарження рішення загальних зборів співвласників закріплено у частині 8 статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . Проте, матеріали справи не містять доказів визнання недійсними в судовому порядку, у тому числі за позовом відповідача, рішень загальних зборів співвласників, оформлених протоколами № 7 від 27.04.2017, № 9 від 14.12.2017 та №11 від 27.02.2019.

На спростування доводів відповідача про недоведення позивачем обставин фактичного надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території суд зазначає, що підставою позову у даній справі є саме невиконання відповідачем як співвласником своїх обов`язків зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог ст.10 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є обов`язковими для всіх співвласників.

При цьому, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача - це частина платежів і внесків за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 на утримання як самого будинку (від даху до підземних комунікацій), прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов`язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що спростовує доводи відповідача про необхідність перевірки судом документального підтвердження понесення позивачем витрат з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території (постанови Верховного суду від 22.05.2018 у справі № 910/12065/17, від 17.07.2018 у справі № 910/6356/16).

Окрім того, законом та положеннями Статуту ОСББ визначено порядок здійснення ревізійною комісією ОСББ контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання. В свою чергу, предметом розгляду даної справи є виключно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі рішень загальних зборів ОСББ, які були прийняті, є чинними та підлягають обов`язковому виконанню співвласниками будинку.

До того ж, кошторис ОСББ затверджується на наступний період, а не на період, який минув. Тобто, співвласник зобов`язаний сплачувати внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку щомісячно згідно з кошторисом, який затверджений загальними зборами ОСББ на поточний рік (або також на наступні, якщо іншого рішення не буде прийнято), що саме по собі виключає можливість надання об`єднанням доказів витрат, які ще не були понесені.

Затвердження загальними зборами ОСББ єдиного тарифу як для власників квартир, так і для власників нежитлових приміщень узгоджується з виключною компетенцією загальних зборів ОСББ затверджувати розміри внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку за результатами голосування співвласників будинку. Відповідач, в свою чергу, також не позбавлений права та можливості приймати участь у затвердженні відповідного тарифу шляхом участі у голосуванні на загальних зборах ОСББ.

Ураховуючи вищевикладене, при вирішенні даного спору господарському суду належить перевірити нараховані позивачем спірні суми на відповідність їх розмірам внесків та платежів, які були затверджені рішеннями загальних зборів ОСББ Дім Комфорт , з урахуванням зроблених відповідачем часткових оплат.

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, ст.530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, відтак останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. Настання строку виконання договору щодо оплати пов`язується із днем, коли боржник отримав вимогу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, позивачем було нараховано до сплати відповідачем внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку (пропорційно до площі належних відповідачу приміщень - 1 159,9 кв. м.) за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 на загальну суму 53 087, 57 грн, з яких:

борг станом на 01.01.2019 - 67 349, 58 грн;

за січень 2019 року - 5 950,29 грн (рахунок на оплату № 08 від 06.02.2019);

за лютий 2019 року - 5 950,29 грн (рахунок на оплату № 12 від 07.03.2019);

за березень 2019 року - 7 226,18 грн (рахунок на оплату № 16 від 04.04.2019);

за квітень 2019 року - 7 226,18 грн (рахунок на оплату № 26 від 07.05.2019);

за травень 2019 року - 7 226,18 грн (рахунок на оплату № 31 від 06.06.2019);

за червень 2019 року - 7 226,18 грн (рахунок на оплату № 35 від 03.07.2019);

за липень 2019 року - 7 226,18 грн (рахунок на оплату № 43 від 06.08.2019);

за серпень 2019 року - 7 226,18 грн (рахунок на оплату № 45 від 30.08.2019);

за вересень 2019 року - 7 226,18 грн (рахунок на оплату № 55 від 02.10.2019).

Матеріалами справи підтверджується, що у спірний період виставлені позивачем рахунки були направлені відповідачу, а також оплачувались частково, а саме на загальну суму 9 396, 27 грн. Крім того заборгованість у сумі 67 349, 58 була стягнута в межах виконавчого провадження №59523398, відкритого на підстав наказу Господарського суду міста Києва №910/14526/18 від 01.07.2019.

Суд зазначає, що вказані відповідачем в платіжних документах призначення платежів не спростовують існування заборгованості за відповідні місяці, зважаючи на те, що оплати здійснювались не в повному обсязі та зараховувались позивачем в погашення боргу в хронологічному порядку.

При перевірці розрахунку позовних вимог, який доданий до заяви про збільшення позовних вимог від 25.10.2019, судом встановлено, що оплати здійснені відповідачем 03.09.2019 у сумі 2 088, 06 грн та 04.10.2019 у сумі 2 088, 06 грн були враховані позивачем при визначенні остаточної суми заборгованості, у зв`язку з чим підстави для закриття провадження в цій частині позовних вимог (у зв`язку з погашенням спірної заборгованості після відкриття провадження) відсутні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1, 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з цим, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів сплати заборгованості, яка утворилась за період з 01.01.2019 по 30.09.2019, в розмірі 53 087,57 грн.

Щодо посилань відповідача на самостійно укладені ним договору підряду на прибирання приміщення та прилеглої території з ОСОБА_1 господарський суд зазначає, що кожний суб`єкт господарювання самостійно визначає коло осіб, з якими він прагне вступити у договірні відносини. За висновками суду, наведені вище правочини були укладені відповідачем з метою забезпечення господарської діяльної останнього, зокрема з метою покращення умов праці та належного утримання нежитлових приміщень. При цьому, понесені відповідачем витрати на виконання таких договорів не спростовують обов`язку ТОВ ФК Укрреставрація сплачувати до ОСББ обов`язкові внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку.

При цьому, суд зауважує, що як передбачено у пункті 2 розділу IV Статуту ОСББ Дім Комфорт , загальні збори співвласників можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна. З матеріалів справи не вбачається, що загальними зборами співвласників будинку приймалось рішення про списання спірної заборгованості відповідача.

Також, судом не розглядаються посилання відповідача на обставини залиття належних йому нежитлових приміщень, оскільки такі обставини не входять до предмету доказування у даній справі.

У даному випадку господарський суд виходить із законодавчо визначеного обов`язку відповідача як власника приміщень загальною площею 1 159,9 кв. м. в будинку, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, сплачувати внески та платежі. Оскільки відповідач покладені на нього Законом та статутом ОСББ обов`язки не виконав у повному обсязі, за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 не сплатив внески на суму 53 087, 57 грн, визначені загальними зборами членів ОСББ Дім Комфорт , чим порушив права інших членів ОСББ Дім Комфорт , власників житлових та нежитлових приміщень, які несуть витрати по утриманню будинку в належному стані, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення спірної заборгованості у заявленій позивачем сумі.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 255, 29 грн інфляційних втрат та 1 506, 91 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Відтак, позивачем правомірно застосовано до спірних правовідносин положення ст.625 ЦК України, адже нездійснення відповідачем платежів, пов`язаних з утриманням належного йому на праві спільної сумісної власності майна (спільного майна будинку), є за своєю суттю порушенням грошового зобов`язання, яке виникло на підставі закону.

Враховуючи, що судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року на суму 53 087, 57 грн, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на нормах закону.

Судом встановлено, що відповідачу направлялись рахунки на оплату у спірний період, які відповідач оплачував частково. Наразі станом на момент вирішення спору по суті, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати внесків за спірний період настав.

Відтак, обґрунтованим є нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, починаючи з наступного місяця після початку періоду стягнення заборгованості. Водночас, позивачем помилково нараховано вказані суми на поточну заборгованість за відповідні місяці.

За перерахунком суду, враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати, сума 3 % річних за прострочення платежів за період з січня 2019 року (борг на початок періоду 67 349, 58 грн) по вересень 2019 року, що нарахована за період 01.01.2019 по 30.09.2019 (період, який визначено позивачем) складає 1 402, 60 грн, а відповідні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При здійсненні судом перерахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом встановлено, що сума інфляційних втрат за прострочення платежів за період з січня 2019 року (борг на початок періоду 67 349, 58 грн) по вересень 2019 року, що нарахована за вказаний період (період, який визначено позивачем), становить 1 861, 07 грн, а відповідні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрреставрація заборгованості зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку в розмірі 53 087, 57 грн, 3 % річних у сумі 1 402, 60 грн та інфляційних втрат у сумі 1861, 07 грн.

Судовий збір у розмірі 1 871, 24 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, а решта судових витрат позивача зі сплати судового збору у зв`язку з частковою відмовою у задоволенні позову - на позивача.

Щодо витрат позивача на правову допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до суду надано копію договору про надання правової допомоги № 03/09/19 від 03.09.2018, укладеного з адвокатським бюро Коваль Оксани Сергіївни , з додатковою угодою до нього №1, ордер серії АС №1001260 на надання правової допомоги, виданий 10.09.2019 на ім`я адвоката Коваль Оксани Сергіївни, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 713, виданого 20.08.2012 Волинською обласною КДКА, копії актів здавання-приймання наданих послуг від 03.09.2019 та від 25.10.2019, з найменування наданих послуг/виконаних робіт на загальну суму 6 400, 00 грн, а також платіжні доручення №732 від 09.09.2019 на суму 2 400, 00 грн та №810 від 24.10.2019 на суму 4 000, 00 грн.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 статті 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат відповідача на правову допомогу не подав.

Як було зазначено, документально підтверджений загальний розмір вартості наданої позивачу правничої допомоги у даній справі становить 6 400,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що витрати, зокрема, на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19.

З огляду на вказані обставини, витрати позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи підлягають стягненню з відповідача пропорційно до частини задоволених вимог, а саме в сумі 6 234, 22 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 145, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрреставрація (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 1-3, літера А, ідентифікаційний код 33193413) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 12-В, ідентифікаційний код 37017439) 53 351 (п`ятдесят три тисячі триста п`ятдесят одну) грн 57 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, 1 402 (одна тисяча чотириста дві) грн 60 коп. 3 % річних, 1 861 (одну тисячу вісімсот шістдесят одну) грн 07 коп. інфляційних втрат, 1 871 (одну тисячу вісімсот сімдесят одну) грн 24 коп. судового збору та 6 234 (шість тисяч двісті тридцять чотири) грн 22 коп. витрат на правову допомогу.

У іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 02.12.2019.

Суддя Я.А.Карабань