Рішення

від 03.12.2019 по справі 910/11064/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2019Справа № 910/11064/19 За позовом Фізичної особи - підприємця Космина Андрія Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Роса Волині

про стягнення 124209,66 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Космина Андрій Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Роса Волині" про стягнення 124209,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 08/05/16 від 23.05.2016 зобов`язання по оплаті отриманого товару, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 124209,66 грн вартості товару.

Ухвалою суду від 20.08.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

13.09.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 20.08.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/11064/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 5207776 5 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 910/11064/19 від 18.09.2019, проте не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 18.09.2019 про відкриття провадження у справі № 910/11064/19.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Роса Волині не скористалось наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими їх процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

23.05.2016 між фізичною особою - підприємцем Косминою Андрієм Володимировичем ( продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Роса Волині ( покупець) було укладено договір поставки № 08/05/16.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставляти покупцю і передавати у його власність преформи ПЕТ, пляшки ПЕТ, ручки та кришки ( товар), а покупець зобов`язується вчасно його оплачувати і приймати цей товар в порядку і на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 3.1. - 3.4. договору, ціна на товар визначається сторонами для кожної партії поставки товару в рахунку і видатковій накладній. Постачальник зобов`язується протягом одного робочого дня з моменту узгодження сторонами ціни товару в обсязі партії поставки виставити покупцю рахунок для оплати. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 ( трьох) календарних днів з моменту фактичної дати поставки. У випадку несвоєчасного виконання або виконання не в повному обсязі покупцем оплати партії товару ( пункт 3.2. договору), постачальник має право застосовувати оперативно - господарські санкції, зокрема, в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань за договором із звільненням від відповідальності за це. Вартість договору складається з загальної суми поставок за видатковими накладним протягом строку дії даного договору.

Відповідно до п. 4.1. - 4.2. договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю товар за його вимогою, за умови виконання останнім пункту 3.2. договору за попередніми поставками. Строки поставки кожної партії товару обговорюються сторонами та зазначаються покупцем в листі - замовленні на кожну партію. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатково-прибутковою накладною та оформленою покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару.

Відповідно до п. 4.4. договору, приймання покупцем кожної партії товару здійснюється: - по кількості - згідно даних товаросупровідних документів ( видаткових накладних); - по якості - згідно документів, що засвідчують якість товару.

Відповідно до п. 4.8. договору, товар вважається прийнятим, а поставка виконаною в повному об`ємі та належним чином з моменту підписання покупцем накладної на поставлений товар.

Відповідно до п. 5.1. - 5.2. договору, у разі порушень умов цього договору сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України. При невиконанні покупцем строків оплати, у відповідності з п. 3.2., покупець сплачує постачальнику суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з кожен день прострочки, а також 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 8.1. - 8.2. договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє о 31 грудня 2017 року. Припинення терміну дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконати грошові зобов`язання за цим договором, що залишились невиконаними на момент такого припинення, а також від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити цей договір за десять календарних до закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на строк один рік на тих же умовах.

Позивачем до матеріалів справи також було додано видаткові накладні № РН - 309 від 21.10.2016 на суму 36808,85 грн., № РН - 317 від 28.10.2016 на суму 2820,00 грн., № РН - 326 від 08.11.2016 на суму 13918, 08 грн., № РН - 3381 від 25.11.2016 на суму 2112,00 грн., № РН - 351 від 08.12.2016 на суму 44208,70 грн., № РН - 355 від 15.12.2016 на суму 27064,80 грн. Видаткові накладні містять підписи та печатки сторін. Відповідно до даних накладних позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято (зважаючи на п. 4.8. договору) товару на загальну суму 126932,43 грн.

Відповідно до акту звірки розрахунків від 31.12.16, складеного між фізичної особою - підприємцем Косминою Андрєм Володимировичем та ТОВ Торговий дім Роса Волині за період : 2 півріччя 2016 року, заборгованість відповідача перед позивачем складає 194609,66 грн. Акт містить підписи та печатки сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 08/05/16 від 23.05.2016 зобов`язання по оплаті отриманого товару, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 124209,66 грн вартості товару.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем відповідачу товару за видатковими накладними № РН - 309 від 21.10.2016, № РН - 317 від 28.10.2016, № РН - 326 від 08.11.2016 , № РН - 3381 від 25.11.2016, № РН - 351 від 08.12.2016, № РН - 355 від 15.12.2016 (за договором № 08/05/16 від 23.05.2016 ) на загальну суму 126932,43 грн..

Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 ( трьох) календарних днів з моменту фактичної дати поставки ( п. 3.2. договору).

Відповідно до акту звірки розрахунків, складений між фізичної особою - підприємцем Косминою Андрєм Володимировичем та ТОВ Торговий дім Роса Волині за період : 2 півріччя 2016 року, заборгованість відповідача перед позивачем ( сальдо на 31.12.2016) складало 194609,66 грн. Акт містить підписи та печатки сторін.

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин відповідачем додано також не було.

За твердженням позивача, яке не було спростовано відповідачем, станом на 25.04.2019 заборгованість відповідача з оплати поставленого за договором № 08/05/16 від 23.05.2016 товару складає 124209,66 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, норми чинного законодавства та приписи договору № 08/05/16 від 23.05.2016 (п. 3.8, п. 4.2.) відповідач є таким, що прострочив свої зобов`язання з оплати поставленого за видатковими накладними № РН - 309 від 21.10.2016, № РН - 317 від 28.10.2016, № РН - 326 від 08.11.2016 , № РН - 3381 від 25.11.2016, № РН - 351 від 08.12.2016, № РН - 355 від 15.12.2016 товару (за договором № 08/05/16 від 23.05.2016).

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин відповідачем додано також не було.

Зважаючи на те, що станом на 25.04.2019 ( за твердженням позивача, яке не було належним чином спростовано відповідачем) заборгованість відповідача складає 124209,66 грн., суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив оплату за поставлену позивачем продукцію в строк, передбачений договором, тобто, не виконав свої зобов`язання належним чином.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 124209,66 грн. заборгованості з оплати поставленого відповідачу за договором № 08/05/16 від 23.05.2016 товару, визнаються судом обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже вимоги позивача визнаються судом повністю обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Роса Волині (місцезнаходження: 02094, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, буд. 14, код ЄДРПОУ 39992053) на користь Фізичної особи - підприємця Космини Андрія Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 124209 (сто двадцять чотири тисячі двісті дев`ять) грн. 66 коп. заборгованості з оплати поставленого товару та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Усатенко І.В.