Рішення

від 02.12.2019 по справі 910/13355/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2019Справа № 910/13355/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Вірамакс"

(65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 606; ідентифікаційний код: 41538244)

до Приватного підприємства "Вікна Світ"

(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3; ідентифікаційний код: 35781112)

про стягнення 25 528,96 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Вірамакс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Вікна Світ" (далі - відповідач) про стягнення 25 528,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором оренди обладнання № ВК/А/235/13 від 01.02.2018 в частині сплати орендних платежів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 21 338,71 грн. Крім основної заборгованості позивач також просить суд стягнути з відповідача 2 443,23 грн пені та 1 747,02 грн 24 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

У встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України строк відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Відомості про офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", є достовірними.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача (ідентифікаційний код 35781112) є: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3.

На зазначену адресу судом відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 01.10.2019 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

15.10.2019 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 01.10.2019, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не вручене під час доставки відповідачу та за закінченням встановленого строку зберігання повернуто до суду.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 01.10.2019 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Вірамакс" (орендодавець) та Приватним підприємством "Вікна Світ" (орендар) було укладено Договір оренди обладнання № ВК/А/235/13 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого вказується у додатках (специфікаціях) до цього Договору та актах прийому-передачі обладнання в оренду.

За умовами п. 1.2 Договору устаткування передається в користуванню орендарю в розібраному вигляді. Збірка обладнання проводиться силами і засобами орендаря. Повернення обладнання також проводиться в розібраному стані.

Згідно з п. 2.1 Договору передача обладнання в оренду здійснюється на підставі акту прийому-передачі обладнання в оренду, що підписується уповноваженими представниками сторін.

В Додатку № 1 від 03.03.2018 до Договору сторони погодили Специфікацію на люльку будівельну ZLP 630, 6м (фарба + цинк) Beijing, загальною вартістю 182 963,32 грн.

В Додатку № 1 від 03.03.2018 до Договору сторони погодили Специфікацію на люльку будівельну ZLP 630, 6м (фарба + цинк) Beijing, загальною вартістю 182 963,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підписаних обома сторонами та скріплених печатками сторін Акту прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 01.02.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв обладнання - люльку будівельну ZLP-630, загальною вартістю елементів 178 734,02 грн та Акту прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 01.02.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв обладнання - люльку будівельну ZLP-630, загальною вартістю елементів 182 963,32 грн.

У пункті 3.1 Договору сторони домовились, що повернення обладнання з оренди, у тому числі й у разі розірвання договору, оформлюється актом прийому-передачі (повернення) обладнання, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 4.1 Договору нарахування орендної плати починається з наступного дня, зазначеного в Акті прийому-передачі обладнання і закінчується днем оформлення акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди.

Орендар здійснює 100 % попередню оплату за користування обладнанням, переданим йому в оренду за умовами цього договору. При цьому, сторони дійшли згоди, що перед підписанням акту прийому-передачі обладнання в оренду орендар вносить у вигляді 100% передоплати орендну плату в 2-х кратному розмірі від орендної ставки, передбаченої п. 4.2 Договору (підп. 4.1.1 п. 4.1 Договору).

Згідно з підп. 4.1.2 п. 4.1 Договору орендна плата за наступні місяці оренди (2-й і далі) сплачується орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на п/р орендодавця не пізніше дати (числа місяця) отримання обладнання в оренду.

Відповідно до підп. 4.2.1 п. 4.2 Договору розмір орендної плати становить 7 000,00 грн на місяць, у тому числі ПДВ 1 166,67 грн. У разі використання (оренди) обладнання неповний місяць, розмір орендної плати за неповний місяць оренди обчислюється за формулою: орендна ставка * кількість днів оренди в поточному місяці : кількість календарних днів у поточному місяці.

У пункті 4.4 Договору сторони погодили, що надання послуг за Договором підтверджується відповідним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписується обома сторонами за фактом надання таких послуг.

Орендодавець з 1-го по 10-е число місяця, наступного за звітним, надсилає на адресу орендаря відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), в якому зазначений період оренди та нарахована орендна плата за такий період.

Орендар зобов`язаний підписати та повернути надісланий йому акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) упродовж 3 (трьох) календарних днів від дати отримання такого акту від орендодавця, або у цей же строк надіслати орендодавцю відповідні заперечення до цього акту.

Сторони погодили, що після спливу вищевказаного терміну вважається, що отриманий від орендодавця акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) є погодженим, прийнятим орендарем та не потребує додаткового підписання.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань до моменту їх повного виконання. Додаткова угода про продовження терміну цього договору не вимагається (п. 8.1 Договору).

Як зазначає позивач, в період дії Договору між сторонами було підписано та скріплено печатками наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000244 від 28.02.2018 на суму 7 000,00 грн;

- № ОУ-0000376 від 31.03.2018 на суму 10 838,71 грн;

- № ОУ-0000542 від 30.04.2018 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0000696 від 31.05.2018 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0000945 від 30.06.2018 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0001143 від 31.07.2018 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0001394 від 31.08.2018 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0001588 від 30.09.2018 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0001832 від 31.10.2018 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0002033 від 30.11.2018 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0002260 від 31.12.2018 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0000142 від 31.01.2019 на суму 14 000,00 грн;

- № ОУ-0000466 від 31.03.2019 на суму 14 000,00 грн.

При цьому, в матеріалах справи містяться копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000301 від 28.02.2019 на суму 14 000,00 грн, № ОУ-0000696 від 30.04.2019 на суму 14 000,00 грн, № ОУ-0000863 від 31.05.2019 на суму 14 000,00 грн та № ОУ-0001025 від 30.06.2019 на суму 14 000,00 грн, які не підписані з боку відповідача.

Водночас, як зазначає позивач, вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (за лютий, квітень, травень та червень 2019) були направлені відповідачу, про що свідчать наявні в матеріалах справи описи вкладення у цінні листи, відтак, в силу п. 4.4 Договору ці акти є погодженими відповідачем та не потребують підписання останнім.

Таким чином, за твердженнями позивача, відповідач мав сплатити за користування обладнанням 227 838,71 грн, натомість відповідачем сплачено орендну плату на загальну суму 206 500,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовим рахункам позивача за період з 06.02.2018 по 30.07.2019, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 21 338,71 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором, позивач звернувся (докази направлення претензії у справі) до відповідача з претензією вих. 279/09 від 03.09.2019 на суму 21 338,71 грн, яка була залишена без відповіді та задоволення з боку відповідача.

З огляду на те, що відповідач не здійснив у повному обсязі оплату орендної плати за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 21 338,71 грн основного боргу, 2 443,23 грн пені та 1 747,02 грн 24 % річних.

Оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Внаслідок укладення Договору між сторонами, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки і за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Суд встановив, що на виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, про що свідчать підписані сторонами та скріплені їхніми печатками Акт прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 01.02.2018 (загальна вартість елементів 178 734,02 грн) та Акт прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 01.02.2018 (загальна вартість елементів 182 963,32 грн).

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З огляду на викладені норми закону, в орендаря, у зв`язку з укладенням Договору та прийняттям в користування об`єктів оренди виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за весь час користування об`єктами оренди.

Факт користування відповідачем орендованим майном підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними обома сторонами та скріпленими їхніми печатками, а також надісланими на адресу відповідача актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які в силу п. 4.4 Договору є погодженими та прийнятими відповідачем, на загальну суму 227 838,71 грн, що останнім при розгляді справи не заперечується.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення підпункту 4.1.2 пункту 4.1 Договору, обов`язок відповідача щодо оплати орендної плати за Договором мав бути виконаний шляхом щомісячного перерахування грошових коштів позивачу не пізніше дати (числа місяця) отримання обладнання в оренду.

Таким чином, приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Суд, на підставі наявних у матеріалах справи первинних банківських документів, встановив факт часткової оплати відповідачем орендної плати на загальну суму 206 500,00 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки невиконання зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 21 338,71 грн основного боргу визнається судом обґрунтованою.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 443,23 грн пені та 1 747,02 грн 24 % річних.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.2 Договору в разі невиконання орендарем умов щодо оплати за цим Договором орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що обчислюється за весь період дії такого порушення зобов`язання.

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок позивача щодо нарахування пені за заявлені ним періоди (02.05.2019 - 20.09.2019 на суму 7 338,71 грн та 02.06.2019 - 20.09.2019 на суму 14 000,00 грн), суд встановив, що розрахована позивачем сума пені є арифметично вірною, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 2 443,23 грн пені також є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.3 Договору у разі прострочення виконання орендарем зобов`язання зі сплати орендної плати, на нього покладається відповідальність у вигляді сплати на користь орендодавця 24 (двадцять чотири) % річних, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок позивача щодо нарахування 24 % річних, суд встановив, що попри вірно розраховані позивачем суми таких нарахувань за заявлений ним період (02.05.2019 - 20.09.2019 на суму 7 338,71 грн та 02.06.2019 - 20.09.2019 на суму 14 000,00 грн), позивачем було допущено арифметичну помилку при визначенні загальної суми 24 % річних, яка за розрахунком суду складає 1 707,02 грн (685,21 грн + 1 021,81 грн), у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 24 % річних є частково обґрунтованою.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 21 338,71 грн основного боргу, 2 443,23 грн пені та 1 707,02 грн 24 % річних.

Судовий збір у розмірі 1 917,99 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, а решта судових витрат позивача зі сплати судового збору в розмірі 3,01 грн, у зв`язку з частковою відмовою у задоволенні позову - на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вікна Світ" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3; ідентифікаційний код: 35781112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Вірамакс" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 606; ідентифікаційний код: 41538244) 21 338 (двадцять одну тисячу триста тридцять вісім) грн 71 коп. основного боргу, 2 443 (дві тисячі чотириста сорок три) грн. 23 коп. пені, 1 707 (одну тисячу сімсот сім) грн 02 коп. 24 % річних та 1 917 (одну тисячу дев`ятсот сімнадцять) грн 99 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,01 грн покласти на позивача.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку передбаченому ст. 257 та п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.12.2019.

Суддя Нечай О.В.