Рішення

від 02.12.2019 по справі 910/11264/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2019Справа № 910/11264/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Деснянського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК"

про стягнення 197 217, 60 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Деснянського району м. Києва (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (далі - відповідач) про стягнення 197 217, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору №1004/18-1 від 10.04.2018 в частині поставки товару у визначений цим договором строк, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 197 217, 60 грн оплати за не поставлений останнім товар, а також витрати на професійну правничу допомогу на суму 3 500, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/11264/19 позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строки та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/11264/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 відкрито провадження у справі №910/11264/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть подані - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 12.09.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 5-В.

Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "за закінченням строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою його місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвал суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 в справі №911/1163/17.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (продавець, відповідач) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Деснянського району м. Києва (покупець, позивач) був укладений договір №1004/18-1 (договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4 якого продавець зобов`язується протягом 2018 року поставити та передати у власність покупця товар, зазначений у специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти і оплатити товар. Передача товару (у формі облікових карток-талонів) покупцю здійснюється згідно видаткових накладних. Найменування товару - ДК 021:2015 код 09130000-9 нафта і дистиляти (бензин А-95, бензин А-92, ДП, газ скраплений) (в талонах) (далі - товар). Кількість товару: бензин А-95 - 27500 л, бензин А-92 - 25000 л, ДП - 100300 л, газ скраплений - 2000 л. Поставка товару проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками й строки визначені додатком №1 до даного договору.

Сума цього договору становить з урахуванням всіх витрат, зборів та податків продавця становить 3 819 402 гривень 00 коп., в тому числі ПДВ - 636 567 гривень 00 коп., з них : з бюджетного загального рахунку 2 100 000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 350 000 грн 00 коп., з бюджетного спеціального рахунку 1 657 800 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 276 300 грн 00 коп., з госпрозрахункового рахунку 61 602 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 10 267 грн 00 коп. (п.3.1 договору).

Оплата за товар проводиться шляхом безготівкових розрахунків у національній валюті України за реквізитами продавця визначеними у цьому договорі. Покупець здійснює оплату товару на підставі рахунку- фактури та видаткової накладної протягом 10 банківських днів з моменту одержання такого рахунку та отримання облікових карток-талонів покупцем. Форма оплати - безготівкова, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.п.4.1, 4.2 договору).

Строк поставки товару - до 25 грудня 2018 року. Місце поставки товару - на автозаправних станціях (АЗС) продавця в м. Києві та в Україні. Умови поставки - відпуск бензину та дизельного пального та газу скрапленого на АЗС продавця за талонами. Заправка автотранспорту здійснюється відповідно до потреб покупця. Покупець набуває права власності на товар на момент фактичного отримання облікових карток-талонів (підписання видаткової накладної) і несе всі ризики, пов`язані з товаром, на правах власника. Продавець передає покупцю всю необхідну документацію на товар (видаткову накладну, рахунок-фактуру) в момент передачі талонів. Продавець гарантує покупцю прийом проданих ним талонів у своїй мережі АЗС і відпуск за ними бензину А-95, А-92, дизельного палива та газу скрапленого відповідно до номіналу облікових карток-талонів. Номінал облікових карток - талонів визначається вказаними на ньому видом пального і кількістю товару пального. Термін дії облікових карток - талонів складає 12 (дванадцять) календарних місяців з моменту передачі талонів покупцю (п.п.5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8 договору).

Відповідно п.п.6.1.1, 6.1.2 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар на умовах цього договору, приймати поставлений товар згідно з видатковою накладною, а пунктами 6.3.1, 6.3.4 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару (товарів) на умовах цього договору, безперешкодний відпуск покупцеві товару в межах коштів перерахованих покупцем в оплату за товар.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 25 грудня 2018 року (п.10.1 договору).

Також 10.04.2018 між сторонами було підписано специфікацію до договору на суму 3 819 402, 00 грн.

Згідно додаткової угоди №1 від 16.04.2018 сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2018 року.

Додатковою угодою №2 від 05.05.2018 між контрагентами погоджено, що сума цього договору становить з урахуванням всіх витрат, зборів та податків продавця становить 3 818 963 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 636 493 грн 83 коп., з них: з бюджетного загального рахунку 2 100 000, 00 грн в т.ч. ПДВ, з бюджетного спеціального рахунку 1 657 800, 00 грн в т.ч. ПДВ, з госпрозрахункового рахунку 61 163, 00 грн в т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою №3 від 23.05.2018 між контрагентами погоджено, що сума цього договору становить з урахуванням всіх витрат, зборів та податків продавця становить 3 818 963 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 636 493 грн 83 коп., з них: з бюджетного загального рахунку 1 417 500, 00 грн в т.ч. ПДВ, з бюджетного спеціального рахунку 2 340 300, 00 грн в т.ч. ПДВ, з госпрозрахункового рахунку 61 163, 00 грн в т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою №4 від 25.09.2018 між контрагентами погоджено, що сума цього договору становить з урахуванням всіх витрат, зборів та податків продавця становить 3 818 325 грн 70 коп., в т.ч. ПДВ - 636 387 грн 62 коп., з них: з бюджетного загального рахунку 1 417 500, 00 грн в т.ч. ПДВ, з бюджетного спеціального рахунку 2 340 300, 00 грн в т.ч. ПДВ, з госпрозрахункового рахунку 60 525, 70 грн в т.ч. ПДВ.

Згідно додаткової угоди №5 від 20.11.2018 сторонами узгоджено, що сума цього договору становить з урахуванням всіх витрат, зборів та податків продавця становить 3 818 242 грн 20 коп., в т.ч. ПДВ - 636 373 грн 70 коп., з них: з бюджетного загального рахунку 1 417 500, 00 грн в т.ч. ПДВ, з бюджетного спеціального рахунку 2 340 300, 00 грн в т.ч. ПДВ, з госпрозрахункового рахунку 60 442, 20 грн в т.ч. ПДВ.

Відповідно до умов додаткової угоди №6 від 06.12.2018 сторонами визначено, що сума цього договору становить з урахуванням всіх витрат, зборів та податків продавця становить 3 818 242 грн 20 коп., в т.ч. ПДВ - 636 373 грн 70 коп., з них: з бюджетного загального рахунку 1 417 500, 00 грн в т.ч. ПДВ, з бюджетного спеціального рахунку 1 670 682, 00 грн в т.ч. ПДВ, з госпрозрахункового рахунку 730 060, 20 грн в т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору, відповідач за видатковими накладними №НКТ-000586 від 10.04.2018 на суму 320 220, 00 грн, №НКТ-000890 від 05.05.2018 на суму 459 160, 00 грн, №НКТ-000586 від 05.05.2018 на суму 24 720, 00 грн, №НКТ-001252 від 04.06.2018 на суму 379 980, 00 грн, №НКТ-001883 від 05.07.2018 на суму 379 980, 00 грн, №НКТ-002557 від 16.08.2018 на суму 438 320, 00 грн, №НКТ-003008 від 25.09.2018 на суму 638 902, 00 грн, №НКТ-003245 від 16.10.2018 на суму 446 900, 00 грн та №НКТ-003624 від 20.11.2018 на суму 349 227, 50 грн, передав позивачу талони на отримання пального на загальну суму 3 437 409, 50 грн.

Відповідно до платіжних доручень №270 від 16.04.2018 на суму 320 220, 00 грн, №347 від 05.05.2018 на суму 175 000, 00 грн, №348 від 05.05.2018 на суму 284 160, 00 грн, №349 від 05.05.2018 на суму 24 720, 00 грн, №452 від 06.06.2018 на суму 379 980, 00 грн, №538 від 10.07.2018 на суму 179 980, 00 грн, №561 від 13.07.2018 на суму 200 000, 00 грн, №696 від 22.08.2018 на суму 308 320, 00 грн, №704 від 22.08.2018 на суму 130 000, 00 грн, №823 від 26.09.2018 на суму 354 200, 00 грн, №827 від 26.09.2018 на суму 284 702, 00 грн, №910 від 16.10.2018 на суму 446 900, 00 грн позивачем було оплачено 3 088 182,00 грн за поставлений відповідачем за вищенаведеними видатковими накладними товар.

23.11.2018 листом за №47-1962 від 21.11.2018 позивач повідомив відповідача про неможливість отримати пальне відповідно до номіналу талонів починаючи з 16.11.2018 по 21.11.2018.

Згідно з накладною на повернення №DO-0000001 від 26.11.2018 позивачем було повернуто, а відповідачем прийнято талони на суму 349227,50 грн.

27.11.2018 листом за №47-1984 від 27.11.2018 позивач повідомив відповідача про неможливість отримати пальне відповідно до номіналу талонів починаючи з 16.11.2018 по 23.11.2018.

20.12.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача досудову вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 312 324, 90 грн, сплачених за не поставлений відповідачем товар.

За твердженнями позивача, Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Деснянського району м.Києва не було отримано оплачений товар, а саме: дизельне паливо у кількості 6810 літрів на суму 197217,60 грн, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи №2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 по справі №910/5444/17 та від 05.07.2018 у справі №904/8972/17.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було оплачено відповідачу вартість товару (пального) у загальному розмірі 3 088 182, 00 грн.

В свою чергу відповідачем передано позивачу талони, що підтверджують право покупця на отримання палива, на загальну суму 3 437 409, 50 грн, що підтверджується видатковими накладними №НКТ-000586 від 10.04.2018 на суму 320 220, 00 грн, №НКТ-000890 від 05.05.2018 на суму 459 160, 00 грн, №НКТ-000586 від 05.05.2018 на суму 24 720, 00 грн, №НКТ-001252 від 04.06.2018 на суму 379 980, 00 грн, №НКТ-001883 від 05.07.2018 на суму 379 980, 00 грн, №НКТ-002557 від 16.08.2018 на суму 438 320, 00 грн, №НКТ-003008 від 25.09.2018 на суму 638 902, 00 грн, №НКТ-003245 від 16.10.2018 на суму 446 900, 00 грн та №НКТ-003624 від 20.11.2018 на суму 349 227, 50 грн.

Із змісту вказаних видаткових накладних вбачається, що право власності на пальне переходить в момент оплати або фактичного отримання на АЗС.

Згідно з накладною на повернення №DO-0000001 від 26.11.2018 позивачем було повернуто, а відповідачем прийнято талони на суму 349 227, 50 грн.

В той же час за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" частково передало оплачений позивачем товар, з 16.11.2018 жодного відвантаження товару здійснено не було.

Отже право на отримання палива було реалізоване позивачем на суму 2 890 964, 40 грн, що не заперечується відповідачем.

При цьому матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі оплаченого на підставі договору товару на загальну суму 197 217, 60 грн у кількості 6810 літрів позивачу, так як і повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Деснянського району м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" про стягнення 197 217, 60 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи покладається на відповідача.

За приписами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як встановлено судом, у позовній заяві позивачем було зазначено орієнтовний розрахунок сум судових витрат, які поніс і які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи, серед яких вказано про витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 500, 00 грн.

Однак, позивачем не було надано суду доказів понесення ним цих витрат (актів приймання-передачі наданих послуг, платіжних доручень, детального опису наданих послуг тощо), у зв`язку з чим суми таких витрат, заявлені в орієнтовному розрахунку понесених судових витрат, судом не розподіляються.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Деснянського району м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (01030, м. Київ, вул.Ярославів Вал, будинок 5-В, ідентифікаційний код 41486736) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Деснянського району м. Києва (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, будинок 26, ідентифікаційний код 04589645) заборгованість у розмірі 197 217 (сто дев`яносто сім тисяч двісті сімнадцять) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 2 958 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 26 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з п.п.17.5. п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.12.2019 року.

Суддя М.Є.Літвінова