Рішення

від 02.12.2019 по справі 916/3010/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3010/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/3010/19

За позовом: Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 38727770)

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 40/85; код ЄДРПОУ 41196885)

Про стягнення 30920,29 грн.

Представники:

від позивача: Карпова Ю.А., за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - Державне підприємство „Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» про стягнення 30920,29 грн.

Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору про надання послуг з укриття в захисних спорудах цивільного захисту від 15.12.2017р. №264-П-ІЛЙФ-17.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2019р. прийнято позовну заяву Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3010/19. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "11" листопада 2019 р. о 12:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у засідання на 11.11.2019р. Повідомлено учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

11.11.2019р. до господарського суду Одеської області позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2019р. відкладено розгляд справи по суті на "02" грудня 2019 р. о 11:45. Викликано представників учасників справи у судове засідання для розгляду справи по суті на 02.12.2019 р. о 11:45.

Позивач - підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвали суду, однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштовою організацією „за закінченням встановленого строку зберігання» .

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив. Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

15 грудня 2017 року між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» (Замовник) було укладено Договір про надання послуг з укриття в захисних спорудах цивільного захисту № 264-П-ІЛФ-17 (надалі - Договір), за предметом якого є надання виконавцем замовнику послуг з забезпечення можливості укриття робочої зміни виконавця чисельністю 20 осіб в захисних спорудах цивільного захисту замовника (надалі - захисні споруди) на випадок надзвичайної ситуації та особливого періоду на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, захисні споруди цивільного захисту виконавця відповідають всім нормативно-правовим вимогам та забезпечують безпечне укриття працівників Замовника на час надзвичайної ситуації та особливого періоду.

Згідно до п. 3.1. Додаткової угоди від 30.11.2018р. до Договору про надання послуг з укриття в захисних спорудах цивільного захисту №264-П-ІЛФ-17 від 15.12.2017р., вартість забезпечення укриття в захисних спорудах цивільного захисту на 1 особу в місяць складає суму 145,60 грн., ціни не враховують ПДВ, ПДВ нараховується згідно чинного законодавства України.

Положеннями п. 3.3. Договору визначено, що щомісячно, 5 числа місяця, що слідує за розрахунковим, виконавцем оформлюється акт приймання-передачі наданих послуг та передається для підпису замовнику. Сторони погодили, що акт приймання-передачі наданих за даним договором послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін є документом, що підтверджує факт надання виконавцем послуг замовнику.

Прийом-передача акту для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженому представнику замовника під особистий підпис у реєстрі пред`явлених документів.

Замовник має підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 2-х робочих днів від дати отримання акту та повернути виконавцю належний йому екземпляр акту у той же термін або надати заперечення до акту. При цьому заперечення до акту приймання-передачі наданих послуг можуть бути обґрунтовані замовником виключно такими фактами: наявність арифметичних помилок, невідповідність ціни послуг вартості, визначено п. 3.1. Договору або вартості, зазначеної рекомендованим листом виконавця замовнику про зміну відповідного вільного тарифу, встановлена до документально підтверджена невідповідність захисні споруди цивільного захисту виконавця вимогам з якості, визначеним п. 2.1. договору.

Виконавець у разі отримання обґрунтованих відповідно до договору заперечень виконавця до акту приймання-передачі наданих послуг в розумний термін усуває недоліки та помилки та повторно надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг, після чого акт підлягає належному оформленого сторонами за встановленими договором правилами.

У разі невиконання замовником зазначених зобов`язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим без зауважень і має силу документу, підписаного замовником. При цьому, у разі неотримання замовником за його вини акту приймання-здачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту надсилається на адресу замовника рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вмісту поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.4. Договору, розрахунки за цим Договором між виконавцем і замовником проводяться щомісячно, в незалежності від настання надзвичайної ситуації, шляхом виставлення рахунку. Рахунок оплачується протягом 15 банківських днів з дня його отримання замовником. (п. 3.5. Договору).

У відповідно до п. 4.2.1. Договору визначено, що замовник зобов`язаний оплачувати виконавцю вартість послуг щомісячно протягом строку дії цього договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та умовами цього Договору.

Згідно до п. 5.2. Договору, у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані послуги згідно умов цього Договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Акт приймання-здачі робіт (надання послуг) від 30.11.2018р. № Пр/16635 отримано підписано та скріплено печаткою уповноваженою особою відповідача 30.11.2018р. Рахунок від 30.11.2019р. Пр/1588 разом з актами приймання-здачі робіт (надання послуг) відправлені рекомендованими листами за юридичною адресою відповідача у м. Києві 15.02.2019р., а також за адресою, зазначеною у Договорі 05.02.2019р., про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 15.02.2019р. №1 та, відповідно, список згрупованих поштових відправлень від 05.02.2019р. №4.

Рахунок від 28.02.2019р. № Пр/3004 та акт приймання-здачі робіт (надання послуг) відправлено рекомендованим листом 13.03.2019р. за юридичною адресою відповідача, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 13.03.2109р. №3.

Рахунок від 31.03.2019р. № Пр/4488 та акт приймання-здачі робіт (надання послуг) відправлено рекомендованим листом 12.04.2019р. за юридичною адресою відповідача, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 12.04.2109р. №1.

Рахунки від 28.02.2019р. № Пр/3004 та від 31.03.2019р. № Пр/4488 разом з актами приймання-здачі робіт (надання послуг) отримані відповідачем за адресою, зазначеною у Договорі 30.04.2019р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за ідентифікатором поштового відділення №6800105382390.

Рахунок від 30.04.2019р. № Пр/6056 та акт приймання-здачі робіт (надання послуг) відправлено рекомендованим листом за юридичною адресою товариства у м. Києві, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 10.05.2019р. №2.

Також рахунок від 30.04.2019р. №П/р6056 та акт приймання-здачі робіт (надання послуг) відправлено 10.05.2019р. за адресою, зазначеною у Договорі рекомендованим листом, який отримано представником відповідача за адресою, зазначеною у Договорі 14.05.2-019р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за ідентифікатором поштового відділення №6800105436597.

Рахунок від 31.05.2019р. № Пр/8017 та акт приймання-здачі робіт (надання послуг) відправлені листами за юридичною адресою відповідача у м. Києві 19.07.2019р., а також за адресою, зазначеною у Договорі 19.07.2019р., про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 19.07.2019р. №2 та, відповідно список згрупованих поштових відправлень від 19.07.2019р. №3.

Рахунок від 30.06.2019р. № Пр/9432 та акт приймання-здачі робіт (надання послуг) відправлені рекомендованими листами за юридичною адресою відповідача 12.07.2019р., про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 12.07.2019р. №3, а також за адресою, зазначеною у Договорі, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 12.07.2019р. №2.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення за ідентифікатором поштового відділення №6800105543180 рахунок від 30.06.2019р. №Пр/9432 та акт приймання-здачі наданих послуг отримано відповідачем за адресою, зазначеною у Договорі 16.07.2019р.

Рахунок від 31.07.2019р. №Пр/10394 та акт приймання-здачі робіт (надання послуг) відправлені рекомендованими листами за юридичною адресою відповідача у м. Києві 14.07.2019р., про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 14.08.2019р. №2, а також за адресою, зазначеною у Договорі, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 14.08.2019р. №2., а також за адресою, зазначеною у Договорі, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 14.08.2019р. №3.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення за ідентифікатором поштового відділення №6800303626148 рахунок від 31.07.2019р. №Пр/10394 та акт приймання-здачі наданих послуг отримано відповідачем за адресою, зазначеною у Договорі 17.08.2019р.

Позивачем було зазначеного суду, що відповідно до п. 3.3. Договору, акти приймання-здачі наданих послуг вважаються прийнятими без зауважень і мають силу документу, підписаного товариством.

Проте, відповідачем, в порушенням умов укладеного договору не було сплачено на користь позивача вартість отриманих послуг, у зв`язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» рахується борг у розмірі 29059,20 грн., який станом на момент розгляду справи є неоплаченим з боку відповідача.

Приймаючи до уваги невиконання відповідачем зобов`язань за умовами укладеного Договору, позивачем було здійснено нарахування 3% річних на суму 276,14 грн. та пені - 1584,95 грн.

Позовні вимоги позивача направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» основної заборгованості у розмірі 29059, 20 грн., пені у розмірі 1584, 95 грн. та 3% річних у розмірі 276, 14 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, правовідносини між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» виникли на підставі укладеного між ними 15 грудня 2017 року Договору про надання послуг з укриття в захисних спорудах цивільного захисту № 264-П-ІЛФ-17.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору про надання послуг з укриття в захисних спорудах цивільного захисту № 264-П-ІЛФ-17 від 15 грудня 2017 року, щодо повної сплати наданих послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за Договором про надання послуг з укриття в захисних спорудах цивільного захисту № 264-П-ІЛФ-17 від 15 грудня 2017 року заборгованості у розмірі 29059,20 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем було здійснено нарахування пені. Так, відповідно до такого розрахунку, борг зі сплати пені становить грошову суму у розмірі 1584,95 грн. Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 1584,95 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ).

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних у розмірі 276,14 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення 3% річних - правомірними.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАВІТА ТРАНСШИПМЕНТ СОЛЮШНЗ» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 40/85; код ЄДРПОУ 41196885) на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 38727770) основну заборгованість у розмірі 29059 (двадцять дев`ять тисяч п`ятдесят дев`ять) грн. 20 коп., пеню у розмірі 1584 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 276 (двісті сімдесят шість) грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 03.12.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко