Рішення

від 28.11.2019 по справі 920/984/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2019 Справа № 920/984/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи №920/984/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАГРОКОМ (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, код 30530159)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЕМИН-СОЯ (42752, Сумська область, Охтирський район, с. Куземин, вул. Центральна, буд. 24, код 42773346)

про стягнення 139 198 грн. 71 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Тищенко Н.В., довіреність від 28.12.2018 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 07.10.2019 провадження у справі №920/984/19 було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 31.10.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 17.10.2019 у справі №920/984/19 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні 31.10.2019 в режимі відеоконференції, Святошинському районному суду м. Києва доручено проведення судового засідання в режимі відеконференції.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 31.10.2019 у справі №920/984/19 розгляд справи по суті відкладено на 28.11.2019.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 139 198 грн. 71 коп., з яких: 76 112 грн. 00 коп. основного боргу, 8 597 грн. 29 коп. відсотків за користування товарним кредитом за період з 08.06.2019 по 10.09.2019, 44 028 грн. 00 коп. штрафу за порушення термінів оплати; 4 877 грн. 53 коп. - 30% річних, 5 583 грн. 89 коп. пені, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки на умовах відстрочки платежу (короткострокова) №Пл060619/06 від 06.06.2019, а також судові витрати по справі.

Від позивача 14.11.2019 на адресу господарського суду Сумської області надійшло клопотання №31-10/19-01 від 31.10.2019 про долучення доказів до матеріалів справи, в якому повідомив суд про сплату відповідачем 76 112 грн. 00 коп. суми основного боргу після відкриття провадження у справі, що підтверджується копіями банківських виписок від 15.10.2019, 17.10.2019 та від 21.10.2019.

В судовому засіданні представник позивача в режимі відеоконференеції уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

06 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КУЗЕМИН-СОЯ і Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАГРОКОМ був укладений Договір поставки № Пл060619/06 на умовах відстрочки платежу (короткострокова) (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність відповідача (поставити) товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого живлення, засоби захисту рослин), зазначений у Специфікаціях №№1-2 до Договору, а відповідач зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п. 2.4. Договору оплата товару проводиться в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного Договору, з урахуванням п. 2.6. даного Договору.

Так Специфікаціями до Договору встановлено наступні строки оплати:

1)Специфікація № 1 від 06.06.19 р. - 137 340,00 грн. в строк до 06.07.2019 р.;

2)Специфікація № 2 від 06.06.19 р. - 38 772,00 грн. в строк до 07.07.2019 р.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання Договору належним чином поставив відповідачу товар у кількості та асортименті, вказаному у Специфікаціях №№1-2 до Договору на загальну суму 176112 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними Сторонами видатковими накладними від 07.06.2019: №См000032, №См000033, №См000031, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач в строк до 07.07.2019 р. не здійснив оплату за отриманий товар, чим порушив взяті на себе зобов`язання по Договору.

В подальшому в період з 16.07.2019 р. по 07.08.2019 р. (включно) відповідачем було сплачено на користь позивача суму коштів у розмірі 100 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості з оплати вартості отриманого товару, і станом на 20.09.2019 р. заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті Товару за Додатками (Специфікаціями) №№ 1-2 становила 76 112,00 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що він має ознаки договору поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі №920/984/19 відповідачем було сплачено 76 112 грн. 00 коп. основного боргу, що підтверджується копіями банківських виписок від 15.10.2019, 17.10.2019 та від 21.10.2019, які містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 76 112 грн. 00 коп. основного боргу підлягає закриттю відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 8 597 грн. 29 коп. відсотків за користування товарним кредитом за період з 08.06.2019 по 10.09.2019, нарахованих у відповідності до п. 2.9. Договору, яким передбачено, що товар, поставлений з відстроченням платежу, вважається таким, що продається в кредит відповідно до ст. 694 ЦКУ, а саме з нарахуванням процентів на несплачену частину вартості товару. Розмір процентів за користування товарним кредитом становить 25% річних. Продавець з плином 14 календарних днів з моменту настання строку оплати Товару має право нарахувати проценти на вартість такого Товару за період з дати поставки Товару і до дати оплати повної вартості Товару. Продавець надає рахунок на оплату процентів Покупцю, при цьому останній зобов`язаний оплатити даний рахунок протягом 3 днів з дати отримання, але не пізніше 7 днів з дати направлення Продавцем рахунку в порядку, передбаченому даним Договором.

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено особливості продажу товару в кредит. Зокрема, положення статті передбачають, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання вимог зазначеного вище пункту Договору позивачем були нараховані відповідачу відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 8 597,29 грн. за період часу з 08.06.2019 р. по 10.09.2019 р. (включно) та направлено рахунок-фактуру №Пл100919 від 10.09.2019 р. на суму 8 597 грн. 29 коп. та вимогу про його оплату, проте відповідач вимогу позивача проігнорував, жодної відповіді на надав, жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості та оплати отриманого Товару не вчинив.

Враховуючи те, що судом вище було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд перевірив розрахунок вимог позивача в цій частині та приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8 597 грн. 29 коп. відсотків за користування товарним кредитом за період з 08.06.2019 по 10.09.2019.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 44 028 грн. 00 коп. штрафу та 5 583 грн. 89 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 07.07.2019 по 20.09.2019 відповідно до вимог п. 5.2. Договору, в якому сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України , іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193 , ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України ).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України ).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України , ч. 6 ст. 231 ГК України , статтями 1 , 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України .

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України .

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України .

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України , коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України , оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.

Перевіривши розрахунок штрафних санкції, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на свою користь 44 028 грн. 00 коп. штрафу та 5 583 грн. 89 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 07.07.2019 по 20.09.2019.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4 877 грн. 53 коп. - 30% річних, нарахованих за загальний період прострочення з 07.07.2019 по 20.09.2019, відповідно до вимог п. 5.3. Договору та ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.

Згідно з п. 5.3. Договору у випадку прострочення Покупцем платежу, Покупець на вимогу Продавця сплачує останньому 30 відсотків річних від простроченої суми.

Перевіривши, розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розмір простроченого платежу, а також встановивши факт порушення з боку відповідача грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частині стягнення з відповідача 4 877 грн. 53 коп. - 30% річних, нарахованих за загальний період прострочення з 07.07.2019 по 20.09.2019.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЕМИН-СОЯ (42752, Сумська область, Охтирський район, с. Куземин, вул. Центральна, буд. 24, код 42773346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАГРОКОМ (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, код 30530159) 8 597 грн. 29 коп. відсотків за користування товарним кредитом за період з 08.06.2019 по 10.09.2019, 44 028 грн. 00 коп. штрафу за порушення термінів оплати; 4 877 грн. 53 коп. - 30% річних, 5 583 грн. 89 коп. пені, 2 087 грн. 98 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі №920/984/19 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЕМИН-СОЯ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАГРОКОМ 76 112 грн. 00 коп. основного боргу - закрити відповідно до п. 2.ч.1 ст. 231 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 03.12.2019

Суддя О.Ю. Соп`яненко