Рішення

від 27.11.2019 по справі 914/1382/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019 Cправа № 914/1382/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Х. Гусак, розглянувши матеріали

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Харківтранс , м.Харків

до відповідача: Державного підприємства Львіввугілля ,м.Сокаль, Львівська область

про стягнення 502 326,78 грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Межирицький А.О.- адвокат

від відповідача: Савка О.В. - адвокат

Судом роз`яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Харківтранс до відповідача Державного підприємства Львіввугілля про стягнення 502 326,78грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 19.07.2019р. відкрито провадження у справі №914/1382/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.09.2019р. підготовче судове засідання відкладено на 25.09.2019 р.

Ухвалою суду від 25.09.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1382/19 та відкладено розгляд справи на 16.10.19 р.

16.10.2019р. ухвалою суду підготовче засідання закрито та призначено судовий розгляд на 13.11.2019р.

13.11.2019р. відкладено розгляд справи по суті на 27.11.2019р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами існують договірні відносини на підставі договору про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 20.08.2018р. №319 від 30.10.2018р., відповідно до умов якого, позивач зобов`язався поставити відповідачу товар зазначений у п.1.1 договору та специфікації до договору, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити товари згідно умов договору. На виконання умов договору сторонами узгоджена специфікація № 1.

26.11.2018 р. ТОВ НВК Харківтранс поставлено на адресу ДП Львіввугілля ТМЦ на загальну суму 475 776,00грн, що підтверджується видатковою накладною № 804 від 26.11.2018 р., довіреністю № 715 від 26.11.2018 р. виписаною ДП Львіввугілля на отримання ТМЦ, товарно-транспортною накладною № 804 від 26.11.2018р.

Згідно з п. 4.2 договору № 319 від 30.10.2018 р. оплата за отриманий товар проводиться покупцем протягом 30 робочих днів з моменту отримання узгодженої партії товару. Позивач зазначає, що відповідачем не здійснено оплату за отриману продукцію. Станом на 01.07.2019 року на ТОВ НВК Харківтранс обліковується дебіторська заборгованість по ДП Львіввугілля у розмірі 475776,00 грн.

Адвокат позивача у судове засідання 27.11.2019р. з`явився, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях наданих у судовому засіданні.

У судовому засіданні адвокат відповідача пред`явлений позов не визнав, оскільки відповідно до наказу Міністерства Енергетики та вугільної промисловості від 07.11.2018 року ДП Львіввугілля перебуває в стані реорганізації. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 17.01.2019 року внесено зміни, щодо перебування ДП Львіввугілля в стані припинення. А також визначений термін для пред`явлення кредиторами своїх вимог - два місяці після оприлюднення інформації про реорганізацію підприємства. Оскільки відлік строку на заявлення і грошових вимог кредиторів до ДП Львіввугілля починається з дня офіційною оприлюднення оголошення про перебування юридичної особи в процесі припинення, саме з 17.01.2019 до 18.03.2019. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Двохмісячний строк на подання заяв кредиторів сплинув 18.03.2019 року. Тому, на підставі вищенаведеного, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заяви і клопотання сторін .

05.08.2019 р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 32038/19.

05.09.2019р . позивачем подано клопотання про розгляд справи у підготовчому провадженні у справі без участі представника позивача за вх. № 36710/19.

11.09.2019р. відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи за вх. № 37459/19.

20.09.2019 р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача за вх. № 38711/19.

25.09.2019р . відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи за вх. № 39337/19.

15.10.2019р. позивачем подано письмові пояснення за вх. № 42568/19.

16.10.2019р. відповідачем подано додаткові пояснення до відзиву за вх. № 42668/19.

Інших заяв, клопотань та заперечень сторони не подавали.

Обставини справи.

30 жовтня 2018 року між ТОВ Науково-виробнича компанія Харківтранс , в якості постачальника, та ДП Львіввугілля , в якості покупця, укладений договір № 319 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 20.08.2018 р., предметом якого була поставка метизної продукції (болти Т-подібні, гайка спеціальна) в кількості визначеної в специфікаціях.

На виконання вищевказаного договору сторонами узгоджена специфікація № 1, відповідно до якої, Постачальник зобов`язався протягом 10 днів поставити ТМЦ - болт Т-подібний 30x70 в кількості 500 шт., болт Т-подібний 30x90 в кількості 920 шт., болт Т-подібний 30x100 в кількості 420 шт., гайка М30 в кількості 1840 шт.

26.11.2018р. ТОВ НВК Харківтранс поставлено товару на адресу ДП Львіввугілля ТМЦ на загальну суму 475 776,00грн, що підтверджується видатковою накладною № 804 від 26.11.2018 р., довіреністю № 715 від 26.11.2018 р. виписаною ДП Львіввугілля на отримання ТМЦ, товаро-транспортною накладною № 804 від 26.11.2018р.

Згідно з п. 4.2 договору № 319 від 30.10.2018 р. оплата за отриманий товар проводиться покупцем протягом 30 робочих днів з моменту отримання узгодженої партії товару. Таким чином, останній строк здійснення оплати за Товар поставлений відповідно до накладної № 804 від 26.11.2018 р. - 09 січня 2019 року. Оплату за продукцію, отриману відповідачем 26.11.2018 р. здійснено не було. Таким чином, станом на 01.07.2019 року на ТОВ НВК Харківтранс обліковується дебіторська заборгованість по ДП Львіввугілля у розмірі 475776,00 грн.

Не виконавши вимоги п. 4.2 договору № 319 від 30.10.2018 р., відповідач порушив свої зобов`язання, тому позивач обрахував суму заборгованості з урахуванням інфляційних нарахувань, що склала 495600,78 грн. та 3% річних, що складає 6726,00 грн.

Відповідно до умов договору № 319 від 30.10.2018 р. (п. 4.3) покупець за умови відсутності цільового фінансування звільняється від відповідальності щодо сплати будь-яких господарських санкцій (пеня, штраф, тощо), пов`язаних з недотриманням термінів оплати товару. Проте, компенсації визначені положеннями ст. 625 ЦК України не є господарськими санкціями, тому відповідача не звільнено від обов`язку сплати таких компенсацій.

Таким чином, загальна сума заборгованості ДП Львіввугілля перед ТОВ НВК Харківтранс за договором поставки № 319 від 30.10.2018 р.,станом на дату подання позову, становила 502326,78 грн., що складалася з основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 495600,78 грн. та три відсотки річних у розмірі 6726,00 грн.

Відповідач оплатив заборгованість за договором поставки № 319 від 30.10.2018 р.на суму 130 120,00 грн. після подання позову до суду. До додаткових пояснень до відзиву відповідачем долучено платіжне доручення № 3266 від 15.10.2019 р. на суму 70 000,00 грн. та платіжне доручення № 3137 від 03.10.2019 р. на суму 60 120,00 грн., які підтверджують сплату заборгованості.

Оцінка суду.

Згідноз ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та іншіправочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень статті 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

В силу ст.ст. 6, 626 ЦК України, сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні (погоджені) умов договору. При цьому відносини, що виникли між сторонами засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З врахуванням зазначеного, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати за отриманий товар, позивачем нараховано відповідачеві 19 824,78 грн. втрат від інфляції та 6 726,00 грн. 3% річних.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат та встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 17346,77 грн. Розрахунок індексу інфляції здійснено судом за період прострочення вказаний позивачем. Отже, інфляційні втрати становлять 17346,77 грн., є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню. В решті інфляційних втрат в розмірі 2 478,01 грн. слід відмовити. Вимога позивача про стягнення з відповідача 6 726,00 грн. 3% річних підлягає задоволенню, за розрахунком позивача, який здійснено відповідно до вимог законодавства.

У відзиві на позов відповідач вказує на те, щовідповідно до наказу Міністерства Енергетики та вугільної промисловості від 07.11.2018 року ДП Львіввугілля перебуває в стані реорганізації. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 17.01.2019 року внесено зміни, щодо перебування ДП Львіввугілля в стані припинення. А також визначений термін для пред`явлення кредиторами своїх вимог - два місяці після оприлюднення інформації про реорганізацію підприємства. Оскільки відлік строку на заявлення і грошових вимог кредиторів до ДП Львіввугілля починається з дня офіційною оприлюднення оголошення про перебування юридичної особи в процесі припинення, саме з 17.01.2019 до 18.03.2019. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Двохмісячний строк на подання заяв кредиторів сплинув 18.03.2019 року. Тому, на підставі вищенаведеного, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Згідно із ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

За приписами ч. 1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, а саменаказу Міністерства Енергетики та вугільної промисловості від 07.11.2018 року ДП Львіввугілля перебуває в стані реорганізації. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 17.01.2019 року внесено зміни, щодо перебування ДП Львіввугілля в стані припинення.

З наведеного вбачається, що ДП Львіввугілля має намір припинити свою діяльність шляхом (реорганізації) приєднання до ДП Національна вугільна компанія , а не шляхом ліквідації.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником), у зв`язку з чим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відмову у задоволенні позову у зв`язку з реорганізацією відповідача та внесенням 17.01.2019 р. запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо перебування ДП Львіввугілля в стані припинення та зазначення терміну для пред`явлення кредиторами своїх вимог, оскільки станом на день розгляду справи суду не надано належних доказів завершення процедури реорганізації ДП Львіввугілля та правонаступництва відповідача.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

Обов`язок з оплати за поставлений товар відповідач виконав не в повному обсязі, однак після пред`явлення позову оплатив основну заборгованість у розмірі 130 120,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, після подання позовної заяви предмет спору щодо стягнення 130 120,00 грн. основного боргу перестав існувати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Зважаючи на зазначене, в частині стягнення основного боргу в розмірі 130 120,00 грн., провадження у справі підлягає закриттю.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення становить 345 656,00 грн. основного боргу, 6 726,00 грн. 3% річних, 17346,77 грн. втрат від інфляції. В задоволенні решти вимог щодо стягнення 2 478, 01 грн. втрат від інфляції необхідно відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на корить позивача підлягає судовий збір на суму 7 497,22 грн.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 130 120,00 грн. основного боргу закрити.

3. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, 26; код ЄДРПОУ 32323256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія Харківтранс» (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 93, кв. 57; код ЄДРПОУ 33816436) 345 656,00 грн. основного боргу, 6 726,00 грн. 3% річних, 17 346,77 грн. втрат від інфляції, 7 497,22 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 03.12.2019 р.

Суддя Чорній Л.З.