Постанова

від 27.11.2019 по справі 910/31618/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/31618/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Дроботової Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2019 року (головуючий - Чорногуз М.Г., судді - Хрипун О.О., Яковлєв М.Л.) та рішення Господарського суду міста Києва від 27 червня 2019 року (суддя Пінчук В.І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспекс"

про зобов`язання вчинити дії

(у судове засідання з`явились представники: позивача - Баховський М.М., відповідача - Хурсевич С.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Суть спору

1. Сторонами цього спору є Товариство з обмеженою відповідальністю "Діа" (далі також - ТОВ "Діа" та/або "Позивач ") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспекс" (далі також - ТОВ "Аспекс" та/або "Відповідач" ).

2. Позивач з 2002 року є власником декількох об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на вул. Дегтярівській, 21 в місті Києві. Разом із цим, право користування земельною ділянкою під вказаними об`єктами нерухомості ним не оформлено.

3. У свою чергу Відповідач з 2005 року на підставі відповідного рішення Київради орендує земельну ділянку за цією ж адресою (вул. Дегтярівська, 21) і протягом 2007 - 2015 років збудував на ній господарські споруди, які використовує для власної господарської діяльності.

4. Позивач вважає, що оскільки його нерухомість вже знаходилася на земельній ділянці, то саме він є її законним користувачем, а будівництво, що здійснене Відповідачем є самочинним.

5. Позивач стверджує, що господарські споруди, які збудовані Відповідачем, перешкоджають вільному доступу до об`єктів ТОВ "Діа", а також заважають проїзду його автотранспорту, з огляду на що мають бути знесені Відповідачем за його ж рахунок.

6. Саме вимоги Позивача про зобов`язання Відповідача привести земельну ділянку у стан, що передував початку будівництва і є предметом судового розгляду у даній справі.

Узагальнене обґрунтування позовних вимог

7. Так, ТОВ "Діа" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про зобов`язання ТОВ "Аспекс" привести земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 (кадастровий номер 8000000000:88:061:0167) фактичною площею 1666,05 кв. м. у стан, що передував початку будівництва.

8. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем самочинно збудовано на земельній ділянці по вул. Дегтярівська, 21 господарські споруди (без введення в експлуатацію), які заважають вільному доступу Позивача до його нерухомого майна та проїзду автотранспорту, що перешкоджає повноцінній експлуатації належного Позивачу нерухомого майна. На переконання Позивача, після придбання ним розташованого на земельній ділянці за адресою вул. Дегтярівська, 21 нерухомого майна, до нього перейшло право користування цією земельною ділянкою.

9. Правовою підставою позову Позивачем визначено приписи статті 41 Конституції України та статті 391 Цивільного кодексу України.

Узагальнений зміст та мотиви судових рішень

10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Діа" повністю відмовлено.

11. Судові рішення мотивовані тим, що Позивачем не доведено наявності у нього оформленого у встановленому законом порядку статусу землекористувача, а відповідно і права, яке підлягає захисту у судовому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "Діа" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у даній справі скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи, що містяться в касаційній скарзі Позивача

13. При прийнятті оскаржуваних рішень судами допущено порушення положень статті 237 ГПК України, яке полягає у неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, які суди визнали доведеними; невідповідності їх висновків, встановленим обставинам.

14. Судами не застосовано приписи статті 120 ЗК України, оскільки в іншому випадку вони б дійшли висновку про те, що Позивач, який придбав нерухомість, стає законним землекористувачем земельної ділянки на якій така нерухомість знаходиться.

15. Посилання на обставини, що встановлені у рішеннях судів в інших справах не можна вважати абсолютно преюдиційними, адже такі обставини можуть бути спростовані Позивачем у даному спорі.

16. Оскаржувані судові рішення є недостатньо мотивованими, що суперечить численній практиці Європейського суду з прав людини. Крім цього, відмовивши ТОВ "Діа" у задоволенні позову, суд обмежили гарантоване Конвенцією з прав людини та основоположних свобод право Позивача судовий захист.

Узагальнені доводи, що містяться у відзиві Відповідача

17. Усі доводи касаційної скарги є абсолютно необґрунтованими, адже Позивачем не доведено наявності у нього оформленого належним чином права користування земельною ділянкою про усунення перешкод у користуванні якої він звернувся з даним позовом, а також не підтверджено вчинення Відповідачем дій, які суперечать закону та порушують права Позивача.

18. Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а тому і підстав для їх зміни чи скасування не має.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

19. Верховний Суд вважає, що Позивач у своїй касаційній скарзі не ставить на вирішення Суду жодних правових питань і оскаржує судові рішення виключно в частині доведеності чи недоведеності позовних вимог.

20. Так, господарським судом першої інстанції було встановлено, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач стверджував, що він є власником об`єктів нерухомого майна, а саме нежилих будівель літера "Е" площею 321,60 кв.м. літера "Ж" площею 387,9 кв.м., які розташовані за адресою: вул. Дегтярівська, 21 в місті Києві і що на них право власності за ним зареєстроване на підставі договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 07.02.2002 № 463, додаткової угоди від 19.03.2002 № 1, додаткової угоди від 26.06.2002 № 2, акту прийому - передачі від 30.08.2002, записане в реєстрову книгу № 4з-8 за реєстровим № 446-з та посвідчене реєстраційним посвідченням № 001690, виданим 23.10.2002 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

21. Також Позивач зазначав, що протягом 2003 року він замовив та розробив технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування (кадастровий номер 8000000000000:88:061:0167) та зареєстрував його в Головному управлінні земельних ресурсів КМДА.

Згідно вказаного звіту в користування позивача перейшла земельна ділянка площею 1666,05 кв.м.

22. Крім цього, Позивач вказував на те, що 09.10.2006 на підставі позитивного висновку постійної комісії Київради з питань земельних відносин (протокол від 19.09.2006) він отримав згоду на розроблення документації із землеустрою.

23. Апеляційним господарським судом додатково було встановлено, що реєстраційним посвідченням № 001690 виданим 23.10.2002 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна підтверджується, що нежилі будівлі літера "Е" площею 321,60 кв.м. літера "Ж" площею 387,9 кв.м., які розташовані за адресою вул . Дегтярівська, 21 в місті Києві зареєстровані за Позивачем на праві колективної власності на підставі договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 07.02.2002 № 463, додаткової угоди від 19.03.2002 № 1, додаткової угоди від 26.06.2002 № 2, акту прийому - передачі від 30.08.2002, про що в реєстрову книгу здійснено запис за реєстровим № 446-з.

У п.п. 1.4, 1.5 договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 463 від 07.02.2002 зазначено, що нежилі приміщення розташовані на земельній ділянці, яка належить продавцю на правах користування виданого на підставі рішення № 163 від 02.02.1960 Київською міською радою та доручення Київської міської ради № 225-КР-704 від 23.07.1999 і продавець заявляє, що при зверненні покупця в органи місцевого самоврядування з клопотанням про закріплення за ним території, загальною площею 1739,80 кв.м. (план-схема земельної ділянки додається я в додатку № 2 - невід`ємній частині цього договору), на якій розташовані вищевказані приміщення комунікації та інженерні споруди, він підтвердить згоду та виконає всі необхідні дії для передачі відповідної частини земельної ділянки на користь покупця.

24. Відповідно до статті 10 Рішення Київради від 15.07.2004 № 457/1867 "Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві" термін дії згоди на розроблення документації із землеустрою становить чотири місяці з дня її підписання Київським міським головою або заступником міського голови - секретарем Київради.

Погоджена документація із землеустрою разом із супроводжувальним листом подається землевпорядною організацією до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) для розгляду, підготовки проекту рішення Київської міської ради та його передачі до Київської міської ради для прийняття відповідного рішення в порядку, визначеному розділом 4 цього Регламенту. Якщо документація із землеустрою не буде подана у визначений строк до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), то згода втрачає чинність і відповідна земельна ділянка включається до переліку земельних ділянок, права на які набуваються на конкурсних засадах в порядку, визначеному законодавством.

Остаточне рішення щодо затвердження переліку земельних ділянок, права на які набуваються на конкурсних засадах, приймається Київською міською радою.

25. Право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

26. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.

27. Таким чином, як правильно зазначили і суди попередніх інстанцій, передачі в користування земельної ділянки передує дотримання та проходження відповідної процедури погодження проектів відведення земельної ділянки. Лише після затвердження технічної документації у відповідному порядку виконавчим органом Київради приймається рішення про надання в оренду чи користування земельної ділянки.

28. Разом з тим, як було встановлено рішенням суду у справі № 826/16055/15, наданий Позивачем проект технічної документації на землю по встановленню зовнішніх меж землекористування 8000000000:88:061:0167, адреса: Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 21, який розроблений на підставі згоди Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою від 09.10.2006 Д - 1738, рішення № 811 від 04.05.1970 "Про додатковий відвод земельної ділянки Київському заводу "Будшляхмаш" під будівництво підземних резервуарів і підземної насосної станції" не пройшов всіх погоджень, зокрема, не отримав висновку державної землевпорядної експертизи.

29. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що надані Позивачем згода Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою від 09.10.2006 Д - 1738, рішення № 811 від 04.05.1970 "Про додатковий відвід земельної ділянки Київському заводу "Будшляхмаш" під будівництво підземних резервуарів і підземної насосної станції" були правовою підставою для оформлення відводу земельної ділянки. Проте суди встановили, що доказів прийняття Київською міською радою рішень стосовно надання дозволу на передачу спірної земельної ділянки у користування чи оренду Позивачу - матеріали даної справи не містять.

30. Таким чином, Верховний Суд погоджується з тим, що Позивачем не доведено того, що право користування ним земельною ділянкою було оформлено належним чином та відповідно, що таке право підлягає судовому захисту.

31. Крім цього, як встановили суди, Позивачем не надано доказів сплати земельного податку за користування спірною земельною ділянкою.

32. При цьому, на підставі розробленого у 2005 році ТОВ "Аспекс" і погодженого в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Київською міською радою прийнято рішення від 27.12.2007 № 1605/4438 про передачу ТОВ "Аспекс" земельної ділянки площею 5799,45 кв.м. в оренду для реконструкції існуючих будівель під офісно - складські приміщення з подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на вул. Дегтярівській, 21 (літ. "З", "И") (обліковий номер 88:061:168).

33. Суди встановили, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2010 у справі № 16/535-9/234 було задоволено позовні вимоги ТОВ "Аспекс" до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); вирішено вважати укладеним договір оренди земельної ділянки, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Дегтярівська, 21 (літ. "З", "И") у Шевченківському районі м. Києва; розмір земельної ділянки - 0,5799 га;цільове призначення - для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням; кадастровий номером земельної ділянки 8000000000:88:061:0168.

34. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2018 у справі № 826/10655/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Діа" до ТОВ "Аспекс" про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 27 грудня 2007 року № 1605/4438 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Аспекс" для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням на вулиці Дегтярівській, 21 (літ. "З", "И") у Шевченківському районі міста Києва".

Вказаним рішенням встановлено, що рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1605/4438 "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Аспекс" для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням на вулиці Дегтярівській, 21 (літ. "З", "И") у Шевченківському районі м. Києва, яким змінено конфігурацію та площу земельної (код ділянки: 88:061:167) у зв`язку із передачею ТОВ "Аспекс" земельної ділянки площею 5799,45 кв.м. (код 88:061:168) в оренду на 5 років для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшим їх експлуатацією та обслуговуванням на вул. Дегтярівській, 21 (літ. "З", "И") у Шевченківському районі м. Києва, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстав для його скасування у суду не було.

Також, рішенням встановлено, що ТОВ "Аспекс" є власником нежитлових приміщень, а саме: складу ПММ літ."З", літ."И", загальною площею 420,6 кв.м., інвентарний номер №009588, які знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, відтак в силу закону має право на оформлення права користування земельної ділянки під вказаними нежитловими приміщеннями з урахуванням прибудинкової території.

Крім того, суди дослідили наявний в матеріалах справи лист ТОВ "С.К.Профіль" (з яким ТОВ "Діа" 20.04.2015 укладено договір оренди нерухомого майна № 20/04-15 за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, що знаходиться на балансі ТОВ "Діа"), згідно якого повідомлено ТОВ "Аспекс", що твердження ТОВ "Діа" не відповідають дійсності - жодних незручностей для ведення господарської діяльності не існує. Зазначене майно (складські приміщення) використовуються за призначенням.

35. Вказані обставини, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доказуванню в межах розгляду даної справи.

36. Враховуючи викладене, абсолютно правильним є висновок судів про те, що оскільки Позивачем не доведено наявності у нього права користування земельною ділянкою та незаконності дій Відповідача, отже і позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

37. Посилання скаржника на практику ЄСПЛ Верховний Суд відхиляє, оскільки наведені рішення не є релевантними у даних правовідносинах.

38. Так само відхиляє Верховний Суд і посилання скаржника на неврахування судами приписів статті 120 ЗК України, оскільки скаржник свідомо чи ні, однак наводить чинну редакцію цієї статті, яка на відміну від тієї, що діяла в момент купівлі Позивачем нерухомості встановлює зовсім інший механізм переходу права користування земельною ділянкою у разі зміни власника нерухомості, яка на ній знаходяться.

Посилання на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

39. Статтею 300 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

40. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

41. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

42. Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

43. Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

44. Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

45. Відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, у редакції, чинній станом на момент придбання позивачем нерухомого майна (07.02.2002), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

47. Переглядаючи, в межах своїх повноважень, судові рішення у даній справі, Верховним Судом не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін.

48. Суд вважає, що в цілому подана касаційна скарга фактично зводиться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, є проханням про повторний перегляд матеріалів справи, переоцінку доказів та встановлених судами обставин, однак це виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення додаткового апеляційного перегляду.

49. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

50. Відповідно до положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

51. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

52. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 27 червня 2019 року у справі № 910/31618/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Дроботова Т.Б.