Рішення

від 02.12.2019 по справі 522/11320/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11320/19

Провадження № 2/522/6507/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання - Скибінській Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Чорноморська товарна біржа про визнання договору купівлі - продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 08.07.2019 року звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу 512/1000 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який було зареєстровано на Чорноморській товарній біржі в Журналі реєстрації біржових правочинів с нерухомістю за № 94 від 05.07.2000 року.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 05.07.2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 1988 року народження на підставі Розпорядження Приморської районної адміністрації м. Одеси № 456/2 від 02.07.2000 року був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна №94, відповідно до якого ОСОБА_1 купила 512/1000 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час ОСОБА_1 має намір відчужити 512/1000 часток квартири, однак вказаний вид договору відповідно до чинного законодавства має бути визнаний дійсним в судовому порядку, оскільки не був нотаріально посвідченим.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2019 року відкрито провадження у вказаній цивільні справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

У судове засідання відповідачі та третя особа не з`явилися, хоча про час, дату та місце повідомлялися належним чином у встановленому порядку. Відповідачі не скористались своїм процесуальним правом та не надали до суду відзив на позов.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення цього рішення є 03.12.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.07.2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 1988 року народження на підставі Розпорядження Приморської районної адміністрації м. Одеси № 456/2 від 02.07.2000 року був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна №94, відповідно до якого ОСОБА_1 купила 512/1000 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір був укладений та зареєстрований на Чорноморській товарній біржі в Журналі реєстрації біржових правочинів с нерухомістю за № 94 від 05.07.2000 року.

Право власності було зареєстровано у Одеському МБТІ та РОН 08.08.2000 року в кн.369 стор.125. Нотаріальне посвідчення угоди не здійснювалось.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вирішуючи питання щодо дійсності договору купівлі-продажу, суд керується вимогами законодавства, чинного на день виникнення спірних правовідносин.

У відповідності з ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Разом з тим, згідно із ст. 1 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на час укладення договору), діяльність товарної біржі здійснюється у відповідності з цим Законом та діючим законодавством України, статутом біржі, правилами біржової торгівлі.

Розділом 4 Закону України "Про товарну біржу" визначені основні принципи правил ведення біржової торгівлі та здійснення біржових операцій, якими, зокрема, встановлено, що біржовою операцією вважається тільки та угода, яка відповідає сукупності умов, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону, а саме: якщо вона представляє собою купівлю-продажу, поставку, обмін товару, що допущені до обміну на товарній біржі; якщо її учасники ї членами товарної біржі; якщо угода надана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі (частини 2, 4 статті 15 Закону України "Про товарну біржу").

Отже, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.07.2000 року за реєстровим №94 сторонами були дотримані умови, передбачені Законом України "Про товарну біржу".

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про визнання угод недійсними суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Це правило не може бути застосовано, якщо сторонам не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження. Крім того, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Відповідно до п. 13 Постанови при розгляді справ про визнання правочинів дійсними суди повинні з`ясувати чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи не втрачена така можливість.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони при укладенні 05.07.2000 року Договору купівлі-продажу нерухомого майна досягли згоди з усіх його істотних умов та виконали усі умови цього договору, однак відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна обумовлена діючим на той час законодавством.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищезазначеного суд вважає можливим захистити права Позивача та визнати зазначений договір купівлі-продажу дійсним.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо повного задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 18, 19, 258, 259, 263 - 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Чорноморська товарна біржа про визнання договору купівлі - продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 512/1000 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який було зареєстровано на Чорноморській товарній біржі в Журналі реєстрації біржових правочинів с нерухомістю за № 94 від 05.07.2000 року між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 03.12.2019 року.

Суддя Д.Ю. Донцов